середа, 28 березня 2018 р.

Оповідання Василя Сухомлинського Склянка води


Склянка води

Юрків дідусь занедужав. Дідусеві вісімдесят п'ять років. 
Він знає чимало цікавих казок та дивних бувальщин, які любить слухати Юрко. 
А зараз дідусь лежить і важко дихає. Мама наказала: 
- Сиди, Юрку, біля дідуся, доглядай за ним. Попросить води - подай свіжої, попросить відчинити вікно - відчини. 
Юрко сидів біля постелі хворого дідуся, читав книжку. За півдня дідусь разів зо три попросив води. 
Набридло хлопцеві сидіти. Поклав книжку на стіл, тихо вийшов з хати й побіг до хлопців грати у футбол.
Кілька годин гуляв Юрко на стадіоні, вже й сонце до заходу схилилось. 
Та неспокійно було в нього на душі. Щось немов гнітило його. Покинув Юрко гру, побіг додому. 
Ледь відчинив двері, підійшов до ліжка - й упав на коліна. Дідусь лежав мертвий. А в склянці не було й краплини води. 
Потім усе життя Юрка мучили докори сумління. Він думав: дідусь, мабуть, помер тому, що не було води. Йому хотілося пити, а в склянці - ні краплини. А він у м'яч грав із хлопцями. 
- Роби не те, що хочеться, а те, що треба, - навчав Юрко свого сина.




Немає коментарів:

Дописати коментар