четвер, 22 березня 2018 р.

оповідання Василя Сухомлинського Які вони бідні


Які вони бідні

Ще не світало, ще й ранкова зоря не зайнялася, як батько збудив Сергійка й сказав: 
— Ходімо в поле. Послухаємо жайворонкову пісню. 
Син живенько встав, одягнувся, і вони з батьком пішли в поле. Небо на сході стало рожеве. Небосхил щохвилини світлів, зорі згасали. І тої ж хвилини Сергійко почув дивну пісню. Немов над полем хтось натягнув срібну струну, й вогняна пташка, доторкаючись до неї крильцями, розсипає над степом небесну музику. 
Сергійко затамував дух. Йому спало на думку: «А якби ми з татком спали, — чи жайворонок все одно співав би?» 
— Татку, — тихо спитав Сергійко, — а ті, хто зараз сплять, не знають цієї музики? 
— Не знають, — прошепотів батько. 
— Які вони бідні... 


Немає коментарів:

Дописати коментар