четвер, 22 жовтня 2015 р.

Природознавство 4 клас РІЗНОМАНІТНІСТЬ РЕЧОВИН І МАТЕРІАЛІВ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДИНОЮ

РІЗНОМАНІТНІСТЬ РЕЧОВИН І МАТЕРІАЛІВ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДИНОЮ 
Мета: дати учням уявлення про різноманітність речовин у природі; продовжити формування вміння робити висновки за результатами спостережень; виховувати пізнавальний інтерес. 
Хід уроку 
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 
1. Відповіді на запитання для повторення з рубрики «Перевір себе» (с. 172) 
2. Презентація навчального проекта «Дослідження властивостей рідин на прикладі води і молока» 
3. Природнича розминка «Чи вірите ви?» 
Чи вірите ви в те, що?.. 
- Речовини можуть перебувати у трьох агрегатних станах: твердому, рідкому і газоподібному. 
- Речовини можуть переходити з одного агрегатного стану в інший, при цьому змінюється відстань між їх молекулами. 
- Речовини не можуть змінювати колір, запах, смак. 
- Усі предмети навколо нас складаються з речовин. 
- При охолодженні і нагріванні речовини переходять з одного стану в інший. 
4. Індивідуальне завдання 
— Підкресліть червоним олівцем тверді речовини, синім — рідкі, зеленим — газоподібні. 
Вуглекислий газ, сіль, залізо, мідь, водень, срібло, молоко, вода. 
5. Бесіда 
— Що таке тіло? Які бувають тіла? Наведіть приклади. 
— Наведіть приклади природних, штучних і небесних тіл. 
— Що таке речовини? (Це те, з чого складаються тіла.) 
— З чого складаються речовини? (Речовини складаються з часток — молекул і атомів.) 
— Що ви можете розповісти про частки? 
— Які бувають речовини? (Тверді, рідкі і газоподібні) 
— Наведіть приклади. 
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про різноманітність речовин і матеріалів та їхнє використання людиною. 
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Повідомлення вчителя 
— На світі дуже багато різних речовин: зараз їх відомо декілька мільйонів. Одні з них існують у природі, а інші створені штучно (наприклад, пластмаси). З деякими із них ми зустрічаємося щодня. Речовини вивчає наука — хімія. 
— Розкажіть, які речовини є на кухні? (Сіль, цукор, вода, борошно, сода та ін.)
— Яка речовина про себе говорить: «Мене не їдять, і без мене не їдять»? (Сіль) 
Розповідь про сіль підготовленого учня 
— Найважливіша для людини властивість куховарської солі — те, що вона солона на смак. Тому її використовують для соління їжі. 
Куховарська сіль — це одна з мінеральних солей, що зустрічається у природі. Деякі солі люди добувають і використовують як добрива для рослин. Для людини сіль життєво потрібна. Якщо її довго бракує організму, людина може загинути. У давнину сіль цінувалася буквально на вагу золота. Сіллю розплачувалися замість монет, із-за солі країни воювали одна з одною. 
Часи ці минули, зараз сіль добувають у достатній кількості. І запаси її на Землі воістину невичерпні. Гігантські куполоподібні брили, цілі соляні гори є і в надрах Землі, і на її поверхні. 
У розчиненому стані сіль міститься у воді морів і океанів, у мінеральних озерах, солоних струмках. Уся ця сіль у твердому виді зайняла б близько 70 мільйонів кубічних кілометрів! Такою кількістю можна покрити всю Землю шаром, товщина якого б перевищувала 30-поверховий будинок! Сіль добувають випарюванням, а також у соляних шахтах, приблизно так само, як і кам’яне вугілля. 
Крім того, в соляних шахтах улаштовують підземні санаторії для хворих на астму — соляне повітря для них цілюще. 
Із сіллю пов’язано багато влучних, барвистих виразів, різних повір’їв. 
Щоб краще упізнати людину, потрібно з нею «пуд солі з’їсти»; 
Розсипати сіль — до сварки, до нещастя. 
Згадайте старовинний український звичай зустрічати гостей з хлібом- сіллю! 
— Є ще одна речовина, з якою ми обов’язково зустрінемося на кухні. Про себе вона говорить так: 
Я білий, як сніг,
В пошані у всіх.
До рота попав —
Там і пропав. (Цукор)
Розповідь про цукор підготовленого учня
— На вигляд цукор можна сплутати із сіллю. Зате їх не сплутаєш за смаком. Солодкий смак — головна властивість цукру.
Колись цукор виготовляли тільки з цукрової тростини, яка росте в Індії, Китаї та інших країнах, де клімат постійно теплий і вологий.
Довго шукали заміну цукровій тростині. Зараз майже половину всього цукру в світі отримують з буряка.
За старих часів цукор був дуже дорогою дивиною. У багатьох країнах замість нього вживали мед, солодкий сік клена, берези, липи.
Цікаво знати, що в Індії мало не кожна сім’я здавна саджає на своїй ділянці землі солодку тростину. На Кубі, в Китаї та в інших теплих країнах саджають солодку тростину. Коли настає час збирати врожай, її зрізують довгим ножем і кладуть у котел. Виварять на вогні — виходять білі солодкі кристали. Індійці називають їх «саркар», а ми — схожим словом «цукор». Правда, у нас цукор варять не з цукрової тростини, яка в наших краях не росте, а з цукрового буряка. Це не червоний, а білий і дуже солодкий буряк.
Звичайний цукор — не єдина солодка речовина в природі. У фруктах міститься фруктовий цукор, у молоці — молочний цукор. Глюкоза — ще один різновид цукру. У природі вона зустрічається в різних частинах рослин. Особливо багаті на глюкозу плоди винограду і виноградний сік. Глюкозу ще називають виноградним цукром.
— А це що за речовина, яка дуже схожа за кольором на сіль та цукор? Його зазвичай використовують, коли варять кисіль. (Крохмаль)
— Крохмаль — одна з поживних речовин, необхідних людині. Він міститься у багатьох продуктах рослинного походження.
Велика група речовин, з деякими з яких ми можемо зустрітися на кухні,— це кислоти. Кожному знайомий кислий смак лимона. Такого смаку йому надає лимонна кислота, що міститься у ньому. У яблуках міститься яблучна кислота, у листі щавлю — щавлева. Коли прокисає молоко, у ньому утворюється молочна кислота.
— Яка спільна властивість цих речовин? (Кислий смак)
— Чи можна куштувати будь-яку кислоту ? (Ні)
— На кухні можна зустріти одну з таких кислот — це оцтова кислота. До пляшки з цією кислотою не можна торкатися. Ця речовина використовується тільки у виді розчину.
Деякі тварини і рослини захищаються за допомогою кислоти.
Із-за забруднення довкілля кислоти почали утворюватися високо в небі. Нерідко вони випадають разом із дощем на землю (так звані кислотні дощі). Головна причина кислотних дощів — це забруднення повітря різними шкідливими газами, і одним з їх джерел є автомобіль. Оксиди азоту, що у значній кількості викидаються автомобілями, взаємодіючи з водою, стають у результаті різними азотовмісними кислотами.
Кислотні дощі завдають величезного збитку природі і здоров’ю людей. Вода в морях, річках і озерах стає непридатною для життя. Кислотні дощі завдають значної шкоди лісам, паркам, садам. У розпалі літа у рослин раптом жовтіє і обпадає листя, квітки стають крихкими, немов скло. Установлено, що хвойні породи дерев страждають від кислотних дощів більшою мірою, ніж листяні. Із-за кислотних дощів стають непридатними для обробки орні землі. Кислота руйнує легені людей, роз’їдає метали, фарби, руйнує різні відповідальні конструкції мостів, веж, антен і навіть літаків.
2. Робота за підручником (с. 173–176)
Вправа «Мікрофон»
Учні відповідають на запитання на с. 173.
— Що ви дізналися про кухонну сіль?
— Що ви дізналися про цукор?
Учні працюють за завданням підручника на с. 173.
— Що ви дізналися про крохмаль?
— Що ви дізналися про кислоти?
— Що таке кислотні дощі?
— Як вони впливають на все живе?
— Розкажіть за малюнком 158 про штучні матеріали. Де їх використовують?
Робота в парах
Учні працюють за завданнями підручника на с. 176.
— Розкажіть, про що ви прочитали у «Бібліотечці природодослідника».
— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 176.
— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?
Робота в групах
Учні відповідають на запитання із рубрики «Перевір себе» (с. 176).
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Фронтальна робота
— Назвіть предмети одним словом.
Стіл, табурет, шафа, комод;
склянка, банка, карафа, тарілка;
ложки, чайник, ніж, каструля.
(Меблі. Місткості (для рідини). Посуд)
— Що об’єднує ці три групи предметів? (Це предмети, виготовлені людиною, або речі.)
— З чого людина виготовляє речі? (З різних матеріалів)
— Поміркуйте, з яких матеріалів зроблені предмети кожної групи? Доберіть потрібне слово: дерев’яні, металеві, скляні. (Предмети першої групи дерев’яні, другої — скляні, третьої — металеві.)
— Звідки ж людина взяла матеріали для виготовлення цих речей? (Це природні матеріали.)
— Назвіть декілька вам відомих природних матеріалів.
2. Гра «Визнач на дотик»
— Спробуйте на дотик визначити цукор, сіль, крохмаль.
— Чи можна зробити те саме, смакуючи речовину? (Невідому речовину не слід смакувати, оскільки вона може виявитися отруйною.)
3. Робота в групах
Гра «Хто більше?»
1-ша група
Назвати предмети з металу. (Кнопка, ключ, ножиці, скріпка, лінійка)
2-га група
Назвати предмети зі скла. (Склянка, фігурка, блюдце, чарка, банка) 
3-тя група 
Назвати предмети з деревини. (Лінійка, олівець, шахи, гребінець) 
4-та група 
Назвати предмети з пластмаси. (Гребінець, ручка, лінійка, прищіпка, пробка) 
4. Гра «Назви, з чого складається предмет» 
— До дошки викликають ведучого, який називає предмети, а учні називають речовини, з яких вони складаються. 
5. Гра «Я знаю» 
Завдання. Назвати 3–4 речовини та вказати сферу їхнього застосування. 
6. Гра «П’ять речень» 
Учні у п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання. 
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ 
— З якими речовинами ми стикаємося щодня на кухні? (Цукор, сіль, крохмаль, кислоти) 
— Що нового і цікавого дізналися для себе? 
— З якими із цих речовин ми маємо бути гранично обережними? (З кислотами) 
— У яких продуктах містяться кислоти? (У лимоні — лимонна, у яблуці — яблучна, у листі щавлю — щавлева, у кислому молоці — молочна.) 
— Яка спільна властивість цих речовин? 
— Чому з кислотами потрібно поводитися обережно? 
— Чи можна смакувати будь-яку кислоту? 
— Чому цього не можна робити? (Кислоти їдкі. Вони роз’їдають шкіру людини, тканини, деревину.) 
— Що таке кислотні дощі? У чому полягає їх небезпека? 
— Які речовини були відсутні в природі і були винайдені людиною? 

Природознавство 4 клас ВЛАСТИВОСТІ РІДИН І ГАЗІВ

ВЛАСТИВОСТІ РІДИН І ГАЗІВ 
Мета: вчити учнів досліджувати і характеризувати властивості рідин і газів; продовжити формування вміння робити висновки за результатами спостережень і простих дослідів; виховувати пізнавальний інтерес. 
Хід уроку 
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 
1. Відповіді на запитання для повторення з рубрики «Перевір себе» (с. 168) 
2. Презентація навчального проекту «Дослідження властивостей твердих тіл на прикладі граніту, крейди» 
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Сьогодні на уроці будете досліджувати властивості рідин та газів. 
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Вивчення властивостей рідин на прикладі води 
— Наведіть приклади рідких тіл або речовин. 
— Дослідімо властивість рідини стискатися. Я припускаю, що рідину стискати важко. 
У моєму шприці — підфарбована вода. Я затулю отвір для голки і спробую натиснути на поршень. Нічого не виходить. 
В українській мові є навіть такий вираз «товкти воду в ступі». Що він означає? (Безрезультатне заняття) 
— Зробіть висновок, які властивості має рідка речовина. (Плинність, набуває форми посудини, у якій знаходиться, не зберігає об’єм, важко стискати.) 
На дошці заповнюється таблиця. 
Стан речовини  Властивості речовини 
Рідка  Має плинність, набуває форми посудини, у якій знаходиться, важко стискати 
2. Вивчення властивостей газів на прикладі повітря 
— Наведіть приклади газоподібної речовини. 
— Слово газ запозичено з французької мови і пішло від слова хаос — безформний, безмежний простір. 
— У мене в руках — шприц, наповнений сумішшю газоподібних речовин — повітрям. У вас на партах — теж. Дослідімо, чи легко стискається газоподібна речовина — повітря. 
— Як ви вважаєте? (Легко) 
— Затуліть отвір для голки пальцем, а іншою рукою спробуйте натиснути на поршень. 
— Що ви бачите? (Повітря всередині шприца стискається.) 
— Відпустіть поршень. Що помітили? (Поршень повертається на місце.) 
— Як ви вважаєте, чому? (Стисле повітря виштовхує його.) 
— Зробіть висновок про властивості газоподібних речовин. (Займає увесь наданий об’єм, легко стискати.) 
— Один кубічний метр повітря можна стискати до розміру наперстка. 
На дошці заповнюється таблиця.
Стан речовини Властивості речовини
Газоподібна Займає увесь наданий об’єм, легко стискати 
— Ми досліджували різні речовини в різних станах. Але одна і та сама речовина за різних умов може перебувати або в рідкому, або в твердому, або в газоподібному стані. Наведіть приклад. (Вода — лід — пара)
— У чому ж схожість і відмінність речовин, що перебувають у різному стані?
Подивіться на таблицю.
Стан речовин Будова речовин Властивості речовин
Тверда Зберігає форму і об’єм. Дуже важко стискати
Рідка Має плинність. Набуває форми посудини. Важко стискати
Газоподібна Не зберігає форми. Займає весь об’єм. Легко стискати
Висновок. Тверді тіла зберігають і форму, і об’єм. Рідкі тіла зберігають об’єм, але не зберігають форму. Газоподібні тіла здатні змінювати і форму, і об’єм.
— Як розташовуються молекули по відношенню одна до одної в різних агрегатних станах?
3. Робота за підручником (с. 170–172)
Вправа «Мікрофон»
Учні відповідають на запитання на с. 170.
— Про які властивості рідин ви прочитали?
— Чи мають рідини власний об’єм?
— Чому рідину важко стиснути?
— Про які властивості газів ви дізналися?
— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 172.
— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?
Учитель пропонує учням виконати навчальний проект «Дослідження вла-стивостей рідин на прикладі води і молока» за завданнями на с. 172.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Тестування
1. Які із зазначених властивостей належать газам?
а) Мають власну форму;
б) зберігають об’єм;
в) не мають власної форми і постійного об’єму. 
2. У пляшці знаходиться вода об’ємом 0,2 л. Її переливають у колбу місткістю 0,5 л. Чи зміниться об’єм води?
а) Не зміниться;
б) збільшиться;
в) зменшиться.
2. Вікторина «Чомусики»
— Біля дошки я злегка побризкаю парфумами. Чому запах парфумів поступово відчули всі? (Запах парфумів разом з повітрям зайняв усю класну кімнату.)
— Що сталося з парфумами? Виберіть правильну відповідь.
а) Молекули парфумів перемістилися у повітря класу і стали невидимими;
б) зникли;
в) випарувалися. (Правильна відповідь — а)
Допоможіть татові вибрати місткість для бензину. (Бензин — це рідина. Отже, її можна наливати. Потрібна закрита посудина, оскільки бензин сильно пахне і вогненебезпечний.)
— А яка місткість потрібна для газу? (Газ не має власної форми і об’єму, тому їм можна заповнити кульку, газовий балон, кисневу подушку для хворих. Побутовий газ вогненебезпечний, балон має бути завжди закритий.)
Чому повітряна куля піднімається в повітря? (Повітря у повітряній кулі підігрівається пальником. Гаряче повітря, розширюючись, легшає і спрямовується вгору. Гаряче повітря легше за холодне, тому що воно має меншу щільність.)
3. Гра «П’ять речень»
Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Доповніть речення.
- Рідкі тіла зберігають об’єм, проте не зберігають...
- Газоподібні тіла не зберігають... і не зберігають...
- Тверді тіла зберігають і ..., і об’єм.
— Чим відрізняються агрегатні стани один від одного? (Відстанню між молекулами.)
— Що відбувається при нагріванні твердої і рідкої речовини? (Відстані між молекулами збільшуються.)
— Що відбувається при охолодженні рідких і твердих речовин? (Відстані між молекулами зменшуються.)
— Чи має запах речовина вода? (Речовина вода запаху не має.)
— Чому газоподібні тіла змінюють об’єм, а рідини — ні?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник (с. 170–172). 

Природознавство 4 клас ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ

ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ 
Мета: вчити учнів досліджувати і характеризувати властивості твердих тіл; продовжити формування вміння робити висновки за результатами спостережень і простих дослідів; виховувати пізнавальний інтерес. 
Хід уроку 
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 
1. Відповіді на запитання для повторення з рубрики «Перевір себе» (с. 166) 
2. Гра «Так чи ні?» 
- Рідкий, твердий і газоподібний стани речовин називають агрегатними станами речовин. Так чи ні? 
- Не всі речовини можуть перебувати в різних агрегатних станах. Так чи ні? 
- Речовини складаються з молекул. Так чи ні? 
- Молекули не рухаються. Так чи ні? 
- Кожна речовина може бути і твердою, і рідкою, і газоподібною. Так чи ні? 
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Сьогодні на уроці будете досліджувати властивості твердих тіл. 
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Вивчення властивостей твердих тіл 
— Наведіть приклади твердих речовин. (Крейда, метал, лід) 
— Діти, а в яких випадках ще вживають слово твердий? (Твердий картон — жорсткий, міцний; тверде рішення — незмінне, міцне, непохитне; тверда рука, серце — сильний, рішучий.) 
— Як ви вважаєте, чому в усіх цих випадках уживають слово твердий? (Схоже на властивість твердих тіл, вказується на збереження стану, його незмінність.) 
— У вас на партах лежить тіло — брусок. 
Учитель демонструє брусок. 
— З якої речовини він виготовлений? 
— Дослідімо його, щоб дізнатися, чи легко він піддається стисканню. Я припускаю, що ні. Спробуйте його стиснути, покрутити. 
— Що ви помітили? 
— Чи легко його стискати або ламати? (Важко) 
— Так, для цього потрібно докласти значних зусиль. 
— Чи змінюється його форма? А об’єм? (Ні) 
— Зробіть висновок, які властивості мають тверді тіла? (Вони зберігають форму і об’єм.) 
На дошці заповнюється таблиця. 
Стан речовини  Властивості речовини 
Тверда  Зберігає форму і об’єм, важко стискати 
— Повторимо властивості твердої речовини. (Зберігають форму та об’єм, дуже важко стискати.) 
Висновок. Тверді тіла зберігають і форму, і об’єм. 
2. Робота за підручником (с. 167–169) 
Вправа «Мікрофон» 
Учні відповідають на запитання на с. 167. 
— Чим різняться між собою тверді тіла? 
— Яка властивість їх об’єднує? 
— Доведіть, що тверді тіла можуть бути крихкими, пластичними, пружними. 
Учні проводять дослід за завданнями підручника на с. 167–168 і роблять висновки.. 
— Розкажіть, про що ви прочитали у «Бібліотечці природодослідника». 
Учитель пропонує учням провести дослідження та виконати навчальний проект за завданнями на с. 169. 
3. Фізкультхвилинка 
— Пограймо в гру «Холодно — спекотно». 
Я називатиму слово, а ви покажіть, що відбувається. 
— «Холодно» (діти зіщулюються); 
— «спекотно» (сідають, розвалившись на стільцях). 
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 
1. Цікаво знати! 
— Як ви вважаєте, якщо від холоду ви стискаєтеся, а від спеки розпрямляєтеся, то що відбувається з тілами? (Тіла поводяться так само.) Речовинами? (Речовини — так само.) 
Усі речовини реагують на спадання або підвищення температури. При нагріванні їх молекули розходяться, речовини розширюються. При охолодженні вони стискаються, молекули щільніше прилягають одна до одної. 
Прикладом може служити відомий усім вам термометр. При нагріванні молекули ртуті розходяться, ртуть розширюється і піднімається по стовпчику вгору. При спаданні температури ртуть стискається і ртутний стовпчик опускається вниз. 
Вода — речовина, об’єм якої зростає при твердінні і спадає при переході у рідкий стан. Інші речовини поводяться інакше: при переході з твердого стану в рідкий їх об’єм зростає, а при твердінні — спадає. 
2. Робота в групах 
Скляна банка з льодом чомусь розбилася. Чому? (Не можна на морозі залишати посудину з водою, вона розіб’ється. А ось від води посудина не розбивалася. Отже, змінилися властивості льоду. Лід займає більший об’єм, ніж вода. Скло не витримує і лопається.) 
3. Гра «П’ять речень» 
Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання. 
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ 
— Про що нове дізналися на уроці? 
— Які відкриття зробили? 
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Підручник (с. 167–169). 

Природознавство 4 клас БУДОВА РЕЧОВИН

БУДОВА РЕЧОВИН 
Мета: сформувати в учнів знання про будову речовин; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, мовлення, активність; виховувати повагу до інтелектуальної праці. 
Хід уроку 
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 
1. Відповіді на запитання для повторення з рубрики «Перевір себе» (с. 165) 
2. Природнича розминка «Чи вірите ви?» 
Чи вірите ви в те, що?.. 
- Не всі предмети, які нас оточують, є тілами. 
- Тіла розрізняються за формою, розміром, кольором. 
- Тіла складаються з речовин. 
- Різні за формою і розміром тіла можуть складатися з однієї і тієї самої речовини. 
- Однакові за формою і розміром тіла можуть складатися з різних речовин. 
- Немає тіл, що складаються з декількох речовин. 
- Речовини не можуть бути рідкими, твердими, газоподібними. 
3. Проблемне запитання 
— Відгадайте, про який стан речовини йдеться, якщо цю речовину можна: 
пити, лити, випліскувати, бризкати (рідкі речовини); 
ламати, розрізати, відкушувати, класти, кидати (тверді речовини); 
стискати, вдихати і видихати (газоподібні речовини). 
— Людство з давніх часів цікавило питання, з чого складаються речовини? Як називаються ці частки? Як вони взаємодіють у речовині? 
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про будову речовин. 
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Повідомлення вчителя 
— Коли здалеку милуєшся лісом, окремих дерев розгледіти не вдається. Ліс здається суцільним. Насправді він складається з багатьох дерев, між якими є проміжки. Але очі не розрізняють окремих дерев на великій відстані. Якщо підійти ближче, все стане на свої місця. Ліс — не суцільний, видно, що він складається з дерев, кущів, трави. 
Розгляньте предмети навколо себе. Вони здаються вам суцільними? А насправді — складаються з дуже маленьких часток, які називають молекулами. Між молекулами є проміжки. Молекули такі маленькі, що ми не можемо їх побачити. Вони притягуються між собою. Тому тіла не розсипаються на окремі частинки. 
Ще дуже давно у Древній Греції вчені припустили, що всі речовини складаються з найдрібніших часток, які вони назвали атомами. Атом грецькою означає «неділимий». Атоми настільки малі, що їх не можна побачити навіть у мікроскоп. Але в деяких речовинах велика кількість атомів збирається разом і утворює більші частки, які називають молекулами. 
Як із літер алфавіту утворюються слова, так з атомів утворюються молекули. 
Деякі молекули можна побачити за допомогою сучасних мікроскопів. 
Висновок. Учених з давніх часів цікавило питання: з чого складаються речовини. Вони припускали, що якщо речовину, наприклад, камінь розділити до точки, то можна виявити найдрібнішу неділиму частку — атом. Атоми можуть бути декількох сортів і утворювати молекули. Умовно молекули зображають у вигляді кульок. Древні вчені припускали, що схожість усіх речовин на світі полягає в тому, що вони складаються з молекул, що рухаються, між якими є проміжки.
2. Робота за підручником (с. 165–167)
Вправа «Мікрофон»
Учні відповідають на запитання на с. 165.
— Проведемо дослідження, яке підтвердить або спростує думку вчених про те, що усі речовини складаються з найдрібніших часток — молекул.
— Припустимо, що вчені мають рацію і кожна речовина складається з молекул, що рухаються, між якими є проміжки. Тоді можливе проникнення часток однієї речовини між частками іншої. Щоб перевірити це, проведемо дослід.
Учні проводять дослід із цукром за завданнями підручника на с. 164.
— Що ви побачили під час досліду? (Цукор поступово став невидимим, розчинився.)
— Як переконатися, що цукор усе ще знаходиться в склянці? (Скуштувати.)
— Скуштуйте воду на смак. Яка вона? (Солодка)
— Який висновок ми можемо зробити? (Цукор не зник, він залишився у склянці.)
— Чому ж ми не бачимо цукор? (Тому що цукор розпався на найдрібніші частки, з яких він складався. І це частки перемішалися з частками води.)
— Цей дослід підтвердив думку вчених про те, що речовини складаються з часток.
— Чи завжди можна куштувати, коли проводиш дослідження?
— Проведемо дослід, який допоможе нам дещо побачити. Перевіримо, чи підтвердить він наші висновки про взаємопроникнення речовин.
З’єднаємо дві рідини. Припустимо, що, якщо вони складаються з часток, між якими є проміжки, то вони перемішаються. А може, цього і не станеться.
— Додайте у пластмасову склянку краплю фарби.
— Що ви спостерігаєте? (Вода забарвлюється.)
— Спробуйте пояснити, чому це відбувається?
— Чи можливе було б фарбування, якби рідина була суцільною, без проміжків? (Ні)
— Зробіть висновок. (Фарбування можливе тому, що речовина не суцільна і складається з окремих часток, між якими є проміжки.)
— Про що свідчить поширення фарбування в різні боки? (Частки рухаються у різних напрямах)
— Чому такої маленької крапельки фарби вистачило, щоб забарвити всю воду? (У маленькій краплі дуже багато часток, що перемішалися з частками води.)
— Зробіть загальний висновок. (Речовини складаються з окремих, не видимих для очей, часток, що рухаються, між ними є проміжки.)
— Подивіться: молекули різних речовин різні! (Демонстрування малюнків молекул різних речовин.)
— До висновку, який ви зараз зробили, першим дійшов видатний російський учений, поет, художник, засновник Московського університету Михайло Васильович Ломоносов. 
Саме завдяки йому ми сьогодні ознайомилися з поняттям «молекула». І словник науки збагатився такими словами, як формула, термометр, барометр, атмосфера та ін.
Довести його гіпотезу люди змогли тільки з винаходом електронного мікроскопа. Можливо, в майбутньому ви теж станете вченими і зробите свої відкриття в цій галузі.
— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 167.
— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Гра «Вірю — не вірю»
- Не всі речовини складаються з найдрібніших невидимих часток — атомів.
- Атоми з’єднуються в молекули.
- Усі молекули складаються зі ще менших частинок — атомів.
- У природі — понад 100 різноманітних атомів.
- Усі тіла, що нас оточують, складаються з атомів.
2. Індивідуальні завдання
Стілець, деревина, олівець, пластмаса, вода, пенал, тканина, сукня.
З поданого списку виберіть:
1 варіант: тіла;
2 варіант: речовини.
Відповіді:
1 варіант: стілець, олівець, пенал, сукня.
2 варіант: деревина, пластмаса, вода, тканина.
3. Гра «П’ять речень»
Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— З якою новою темою ми сьогодні ознайомилися?
— Що ви дізналися на уроці? (Речовини складаються з атомів, які з’єднуються в молекули; нове з’єднання атомів створює нову речовину.)
— Які нові слова дізналися? (Атом, молекула)
— Що означає слово атом? (Неділимий)
— Чи можна побачити атоми (Ні)
— З чого складаються речовини? (З атомів)
— З яких же невидимих часток складаються речовини? (З молекул)
— Що таке молекула? (Найменша частка речовини, що складається з двох або більше атомів.)
— Що створює нове з’єднання атомів? (Нова речовина)
— Чому ми не бачимо молекул, хоча всі тіла з них складаються?
— Чим молекули відрізняються від атомів?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник (с. 165–167). 

Природознавство 4 клас АГРЕГАТНІ СТАНИ РЕЧОВИН ТА ЇХНЯ ЗМІНА

АГРЕГАТНІ СТАНИ РЕЧОВИН ТА ЇХНЯ ЗМІНА 
Мета: вчити учнів називати і розпізнавати агрегатні стани речовин; розвивати пам’ять, мислення; виховувати інтерес до навколишнього світу. 
Хід уроку 
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 
1. Відповіді на запитання для повторення з рубрики «Перевір себе» (с. 163) 
2. Індивідуальні завдання 
Високий рівень 
Доберіть та запишіть до таблиці назви тіл і речовин. 
Тіло  Речовина 
Достатній рівень 
1. Закресліть назви предметів, що не належать до неживої природи. 
Сонце, хмара, заєць, повітря, вода, клен, планета, пісок. 
2. Підкресліть однією рискою назви тіл, а двома рисками — назви речовин. 
Крапля води, кисень, вода, сталевий дріт, бульбашка повітря у воді, сталь. 
Середній рівень 
Запишіть до таблиці назви тіл і речовин, з яких вони зроблені (виготовлені). 
Тіло  Речовина 
Скло, залізо, склянка, цвях, зошит, ручка, папір, пластмаса. 
3. Бесіда 
— Що таке тіла? На які дві групи їх розподіляють? 
— Що таке речовина? 
— На які групи розподіляють речовини? 
— Чому на світі більше тіл, ніж речовин? 
— Чи є правильними наведені нижче твердження? 
Будь-який предмет, будь-яку живу істоту можна назвати тілом. 
Речовини — це те, з чого складаються тіла. 
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, чим речовини відрізняються одна від одної та в яких станах вони можуть перебувати. 
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Бесіда з елементами розповіді 
— Наведіть приклади тіл, що оточують вас у класі. (Парта, стілець, книга, зошит, ручка, олівець) 
— З чого складаються тіла? (Тіла складаються з речовин.)
— Що ж таке речовини? (Речовиною називають те, з чого складаються тіла.)
— Наведіть приклади тіл, які складаються з однієї речовини. (Наприклад, шматочок цукру — це тіло, утворене однією речовиною — сахарозою. Тіло парта утворено декількома речовинами — деревиною, пластмасою, металом.)
— Наведіть приклади тіл і речовин, з яких вони складаються. (Підкова — метал; склянка — скло; олівець — пластмаса і т. ін.)
— Речовин існує безліч. Чим же вони відрізняються одна від одної? Подивіться на демонстраційний стіл. Перед вами — посудини з різними речовинами: цукор, поварена сіль, вода, спирт, у кульках — азот.
— У якому агрегатному стані можуть перебувати речовини? (У твердому, рідкому, газоподібному)
— Чи мають речовини колір? (Так, речовини мають колір.)
— Удома ви використовуєте в їжу поварену сіль і цукровий пісок. Чим вони відрізняються? (Вони відрізняються смаком: сіль — солона, цукор — солодкий.)
Запам’ятайте! Смак визначати можна тільки у харчових продуктів. У хімічній лабораторії визначати смак речовин категорично заборонено.
Висновок. Речовини мають багато властивостей, деякі з них: стан, колір, смак.
— Чи може речовина змінювати стан?
— Давайте згадаємо, що відбувається при нагріванні із водою? (Вона кипить і випаровується.)
— Як змінюється стан води? (Вона з рідкої стає газоподібною.)
— Якого кольору водяна пара? (Безбарвна)
— Що відбувається, коли над гарячою парою ставлять холодну чашку? (Утворюється туман.)
— Що таке туман? (Це дрібні крапельки рідини.)
— Як змінюється стан води? (Вода переходить з газоподібного в рідкий стан.)
Висновок. Речовина може з рідкого стану переходити в газоподібний при нагріванні, з газоподібного в рідкий — при охолодженні.
— Також можуть випаровуватися й інші тверді речовини, зокрема лід. Випаровування льоду можна спостерігати на практиці: білизна висихає навіть у люті морози.
Речовина може з твердого стану переходити в газоподібний при нагріванні та з газоподібного в твердий — при охолодженні.
Дійсно, свічки при кімнатній температурі перебувають у твердому стані, а при підвищенні температури починають плавитися — «плакати». Аналогічно поводиться вода: при замерзанні вона переходить у твердий стан — лід, а при підвищенні температури — знову перетворюється на воду і далі — на пару. Лід, вода і водяна пара — три стани однієї і тієї самої речовини — води. Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що речовини можуть перебувати в різних станах, а саме в твердому, рідкому і газоподібному.
2. Робота за підручником (с. 163–165)
Вправа «Мікрофон»
Учні відповідають на запитання на с. 163.
— У якому стані можуть перебувати речовини?
— Як називаються ці стани речовини?
Учні проводять досліди з водою за завданнями підручника на с. 164.
— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 165.
— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник? 
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота в групах
— Розгляньте предмети і зробіть висновки, відповідаючи на сформульовані на дошці запитання про речовину, з якої складається предмет.
- Як виглядає речовина, з якої складається предмет?
- Якого вона кольору?
- Опишіть її поверхню.
- Чи має ця речовина запах?
- Чи розчиняється у воді?
- Чи можна її подряпати цвяхом?
- Чи притягується магнітом?
— Зробіть висновок: з якої речовини складається цей предмет?
Кожній групі видається набір предметів (від 3 до 5), залежно від швидкості роботи групи.
Наприклад:
1-ша група отримує предмети: лінійка дерев’яна, ложка, гребінець, молоко.
2-га група отримує предмети: пенал дерев’яний, ножиці, ручка пластмасова непрозора, кефір.
3-тя група отримує предмети: м’яч пластмасовий, канцелярська кнопка, олівець, сир.
Учні спостерігають, використовуючи план дослідження. Далі обмінюються результатами.
Одна група описує речовину, з якої складається предмет. Інші групи доходять висновку, що у них є предмет, який складається з тієї самої речовини.
Лінійка, пенал, олівець складаються з однієї і тієї самої речовини.
М’яч, гребінець, ручка складаються з однієї і тієї самої речовини.
Молоко, кефір, сир складаються зі схожої речовини.
Кнопка, ножиці, ложка складаються зі схожої речовини.
— Подивіться на дошку. На яке запитання ми вже можемо відповісти? (Ми можемо відповісти на запитання: як називаються різні речовини?)
— Так, є метал, деревина, пластмаса.
— Продовжуємо наше дослідження. Чому предмети зібрані в одну групу?
Камінь, дошка, крейда, ручка, стіл, чашка.
Молоко, чай, чорнило, сік, вода.
Повітря всередині кульки; пара, що піднімається з носика чайника.
— Чи можна сказати, що предмети в кожній групі складаються з однієї і тієї самої речовини? (Ні, усі вони складаються з різних речовин.)
— Що ж їх об’єднує в цьому випадку? (Перші бувають твердими, другі — рідкими, треті — газоподібними.)
2. Робота в парах
— Позначте знаком «+» у відповідній графі, які з поданих речовин належать до твердих, рідких, газоподібних.
Речовина Тверда Рідка Газоподібна
Сіль 
Природний газ 
Цукор 
Речовина  Тверда  Рідка  Газоподібна 
Вода 
Алюміній 
Спирт 
Залізо 
Вуглекислий газ 
— Оберіть правильний варіант відповіді. 
Завдання  Варіант відповіді 
У якому рядку вказані тільки газоподібні речовини?  а) Вода, крохмаль, сіль, перець 
б) кефір, ряжанка, хлор, фтор 
в) азот, кисень, вуглекислий газ 
3. Робота над загадками 
- У вогні не горить, у воді не тоне. (Лід) 
- Сиві гуси все поле услали. (Туман) 
- Що росте догори коренем? (Бурулька) 
- Мов прозора біла хмара над каструлею летить... (пара). 
- Заховав від риби світ, заморозив річку... (лід). 
- Як минуть холоди, крига буде із... (води). 
— Про які стани речовин ідеться в загадках? 
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ 
— Що нового дізналися на уроці? 
— У яких станах можуть перебувати речовини? (У твердому, рідкому, газоподібному) 
— Наведіть приклади агрегатних станів речовин. 
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Підручник (с. 163–165).