пʼятниця, 4 грудня 2015 р.

Літературне читання 4 клас ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО. ШУРА І ШУРКО

ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО. ШУРА І ШУРКО 
Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Всеволода Нестайка, ознайомити з його оповіданням «Шура і Шурко»; вдосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане, висловлювати оцінні судження щодо вчинків дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати відповідальність за свої вчинки. 
Хід уроку 
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
Клас! До праці мерщій! 
Всі перешкоди здолати зумій. 
Працюватимем старанно, 
Не втрачаєм часу марно. 
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 
1. Робота над скоромовкою 
І посилки, і листи 
Носить листоноша. 
Хоч від нас далеко пошта — 
Це приємна ноша. 
Я подякую йому, 
Чаю теплого наллю. 
2. Гра «Письменник» 
— Правильно прочитайте зашифроване оповідання. 
АН ЧУДА 
гелО і окрЮ вутьжи у вієКи. кулітУ инов дутьїпо ан учад. маТ евиж дусьді менСе. рядПо з молес сіл і акір Інгул. итіД лятьлюб тидихо в сіл. кичиХлоп дутьбу тивило убир. 
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 
Гра «Хто краще?» 
Конкурс на краще виразне читання оповідання Василя Сухомлинського «Не загубив, а знайшов». 
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Ви вже знайомі з творами відомого українського письменника Всеволода Нестайка. Це цікаві оповідання, казки, повісті про незвичайні пригоди ваших ровесників — хлопчиків і дівчаток. З героями його казок теж відбуваються дивовижні події, завдяки чарівним речам. 
Сьогодні ми ознайомимось з новим оповіданням Всеволода Нестайка «Шура і Шурко». 
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Біографічна довідка 
— Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 року в м. Бердичів на Житомирщині в сім’ї службовця. Коли Всеволоду було три роки, разом з іншими січовими стрільцями загинув його батько. Йшов страшний 1933 рік, і сім’я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ. Тож усе своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві. Як пише сам письменник: «І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найцікавішій подорожі, коли я повертаюсь до Києва, серце у мене б’ється від радісного хвилювання зустрічі з рідним містом». Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. «Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь червоний. Мене дражнили “Море горить!”, “Пожежна команда”. А ще в класі мене називали Рудий африканський їжачок»,— згадує письменник. І щоб швидше вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак уві сні і нетерплячці В. Нестайко і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і перестав бути рудим. «І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство — найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад — у дитинство. Та нема у часу дороги назад»,— зізнається він. І все ж таки Всеволод Зіновійович Нестайко знайшов цю дорогу. А пролягла вона через уяву і фантазію. Він почав подумки повертатися у дитинство — писати для дітей веселі і мудрі книги.
Майже п’ятидесятилітній шлях у дитячій літературі він засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єc. Найвідоміші з них — «В Країні сонячних Зайчиків» (1959), «Супутник ЛІРА-3» (1960), «Космо-Натка» (1963), «Робінзон Кукурузо» (1964), «Тореадори з Васюківки» (1973), «Одиниця з обманом» (1976), «Незвичайні пригоди в лісовій школі» (1981), «Загадка старого клоуна» (1982), «П’ятірка з хвостиком» (1985), «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» (1988), «Слідство триває», «Таємничий голос за спиною»(1990), «Неймовірні детективи» (1995) та ін. Книги В. З. Нестайка перекладено двадцятьма мовами.
2. Гра «Рибки»
Самостійне мовчазне читання учнями статті «Всеволод Нестайко»
— Де народився Всеволод Зіновійович Нестайко?
— Якою була його сім’я?
— Що він згадував про своє дитинство?
— На кого похожі деякі герої книг Всеволода Нестайка?
— Які книги були видані за життя поета?
3. Фізкультхвилинка
4. Опрацювання оповідання Всеволода Нестайка «Шура і Шурко»
1) Робота над заголовком. Гра «Передбачення».
— Прочитайте заголовок.
— Як ви вважаєте, про що може йтися в оповіданні з таким заголовком?
— Чи можна за заголовком здогадатися, хто є головними героями оповідання?
2) Читання оповідання комбінованим способом (учитель — учні).
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Які думки воно у вас викликало?
— Кому з героїв ви співчували?
— Чиї вчинки засуджували?
3) Словникова робота.
Читання колонок слів «луною» за вчителем, потім — «буксиром» у парах
Футляр             вперше
оторопів             операції
зніяковів             бормашину
зміркував             найнеприємніше
передостанній     недисциплінований 
— Прочитайте спочатку всі дієслова, потім — іменники.
— Доберіть синонім до слів оторопів (завмер), зміркував (зрозумів).
4) Читання тексту учнями «ланцюжком».
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Чому Шурко не злюбив Шуру?
— Чому Ольга Борисівна посадила його на першу парту?
— Чим Шура дратувала Шурка?
— Як хлопчик почав мучити однокласницю?
— Як Шура реагувала на образи?
— Ким мріяла бути Шура?
— Чому Шурко терпіти не міг лікарів?
— Яке прізвисько він придумав Шурі?
— Чому Шурко потрапив до лікарні?
— Як він уперше зустрівся з мамою Шури?
— Яка розмова відбулася між ними? Прочитайте.
— Чому змінилося його ставлення до лікарів?
— Хто з’явився наступного дня біля лікарняного ліжка Шурка?
— Що вона розказала своєму однокласнику?
— Як Шура наступного разу відвідала Шурка?
— Чи Шурі і Шурку вдалося стати справжніми друзями?
6) Фізкультхвилинка.
7) Поділ оповідання на логічно завершені частини. Добирання заголовків.
План
1. Шурко сидить за однією партою з Шурою.
2. Шурко потрапив до лікарні.
3. Зустріч з добрим лікарем.
4. Відвідини Шури.
5. Шура і Шурко потоваришували.
8) Характеристика головних героїв оповідання.
— Визначте риси характеру героїв оповідання, вставте потрібне закінчення та вкажіть стрілкою.

                               добр...
                               щир...
                              запальн...
                             товариськ...
                             задирикуват...
Шура                    недисциплінован...              Шурко
                            старанн...
                            терпляч...
                            сором’язлив...
                             мовчазн...
                             доброзичлив...
                                   чуйн...
9) Гра «Голосування ногами».
Діти встають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне», ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає правильну відповідь. 
10) Вправа на розвиток техніки читання. На дошці записані початки речень, а учні мають знайти і дочитати речення до кінця. Пронумерувати речення у порядку розвитку подій. 
А поруч нього мовчазне...                   (2) 
Відтоді Шурко став називати...                  (4) 
А втім, він сам винен,...                          (1) 
І потихеньку Шурко став...                  (3) 
Другого дня прокинувшись,...                  (5) 
Через два тижні Шурко вперше...          (7) 
Хлопчик від несподіванки здригнувся...  (6) 
11) Робота за ілюстрацією. — Розгляньте ілюстрацію до цього оповідання. 
— Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав? 
— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів оповідання? 
— Яким рядкам оповідання відповідає ілюстрація? 
— Які малюнки створили б ви за сюжетом оповідання? 
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 
— З яким твором ознайомилися на уроці? 
— Хто його автор? 
— Чого нас навчає це оповідання? 
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Переказувати оповідання (с. 160–166). Скласти його продовження. 

Немає коментарів:

Дописати коментар