вівторок, 22 грудня 2015 р.

Українська мова 4 клас ДІЄСЛОВА-СИНОНІМИ, ДІЄСЛОВА-АНТОНІМИ, БАГАТОЗНАЧНІ ДІЄСЛОВА. ВЖИВАННЯ ДІЄСЛІВ У ПРЯМОМУ І ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ

ДІЄСЛОВА-СИНОНІМИ, ДІЄСЛОВА-АНТОНІМИ, БАГАТОЗНАЧНІ ДІЄСЛОВА. ВЖИВАННЯ ДІЄСЛІВ У ПРЯМОМУ І ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ 
Мета: вчити учнів добирати до поданого дієслова 2–3 синоніми, антонім; пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2–3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання; розвивати мовлення та мислення учнів; збагачувати їх словниковий запас; виховувати бажання працювати самостійно, вдумливо, наполегливо. 
Хід уроку 
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 
1. Перевірка домашнього завдання 
Вправа 264 
— Прочитайте текст і заголовок до нього. 
— Прочитайте міркування про необхідність збереження живої природи. 
— Назвіть дієслова. 
2. Робота над прислів’ями 
— Прочитайте, поясніть зміст. Випишіть дієслова. 
1) Лежачого хліба нема ніде. 2) З малого пагінця виростає велике дерево. 3) Доброго моряка пізнають у погану погоду. 4) Від щирого слова світ радіє. 5) Терпіння і час роблять із шовковичного листка атлас. 
3. Каліграфічна хвилинка 
Ди сц пл ін дисципліна 
— Поясніть значення слова. Утворіть від поданого слова прикметник, розберіть його за будовою. 
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 
— Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про дієслово. 
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Спостереження за мовним матеріалом 
Слухання казки К. Д. Ушинського 
СУПЕРЕЧКА 
Корова, кінь і собака говорять між собою, кого хазяїн більше любить. Кінь говорить: «Хазяїн більше любить мене. Я йому плуг тягаю, дрова з лісу вожу. Сам хазяїн на мені у місто їздить». 
А корова говорить: «Ні, хазяїн більше любить мене. Я всю його сім’ю молоком годую». 
Собака як заговорить: «Ні, мене. Я хазяйське добро стережу». 
Почув чоловік цю суперечку і говорить: «Не сперечайтеся. Всі ви мені потрібні. Кожен хороший на своєму місці». 
— Що в цьому тексті вам не сподобалося? 
— Якими словами потрібно замінити дієслово говорити? (Засперечатись, сказати, зауважити, загарчати) 
— Як називаються слова, близькі за значенням? (Синоніми)
— Дієслова, протилежні за значенням,— антоніми.
— Чи відрізняються між собою дієслова ходить, плентається, суне, крокує?
— Так, своїм смисловим навантаженням.
— Слова, які мають кілька лексичних значень, називають багатозначними: земля, глухий, іти.
Порівняйте:
- Щонеділі жінки ідуть до церкви (відвідують).
- Автобус іде до вокзалу (рухається в напрямку).
- Іде вже другий тиждень канікул (минає).
— Багатозначні слова можуть мати і пряме, і переносне значення. Порівняйте: хор співає — душа співає.
— Слова з переносним значенням найчастіше вживають у художніх текстах. Наприклад:
Літо в осінь забреда мрійною ходою. (С. Руднєв)
2. Робота за підручником (с. 136–137)
Вправи 265–268
Матеріали до вправи 267
Навчати — передавати кому-небудь знання, уміння, досвід; давати поради, вказівки; наставляти.
Навчатися — набувати яких-небудь знань, вивчати, опановувати щось; виховувати, виробляти в собі певні якості, риси, уміння.
Говорити: голосно кричати, голосно покликати, звертатися до когось із запитанням, передавати думки.
Прочитайте:
говорили           базікали
розмовляли   торочили
розповідали   патякали
бесідували           ляпали
повідомляли   пащекували
— Чому ці слова записані у два стовпчики?
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота в парах
— Прочитайте байку. Знайдіть у тексті синоніми. 
ШВИДКА РОБОТА
Сім діб по воду до ставу йшов Рак.
На восьмий день придибав так-сяк.
Її він доволік до хати.
Збагачуємо мовлення
Іти — прямувати, простувати, крокувати, чимчикувати, тюпати, чесати, дрібнювати, ступати, шкандибати, кульгати, шкутильгати, кривуляти, плентатися, плестися, тягтися, пхатися, теліпатися, чвалати, чалапати, тюпати.
— Уведіть у речення дієслова-синоніми відповідно їх лексичного значення.
                                                     за вітром (пропасти)
                                                     за водою (зникнути)
Піти                                              на свій хліб (самостійно)
                                                     світ за очі (далеко) 
2. Робота в групах
Добирання синонімів до дієслів
Бігти — мчати, нестись, летіти;
думати — мислити, міркувати;
йти — крокувати, плентатись, сунути, шкандибати;
доглядати — турбуватись, піклуватись.
3. Робота в парах
Добирання антонімів
Заплести — розплести;
в’янути — цвісти;
заходити — виходити;
піднімати — опускати;
з’єднувати — роз’єднувати;
загадувати — розгадувати, відгадувати.
4. Поетична хвилинка
— Знайдіть слова, які вимовляються однаково, та визначте, до якої частини мови вони належать.
Песик шишку з лісу ніс
І поранив собі ніс.
Довелось Трезора звати,
Щоб наклав пов’язку з вати.
Проти ночі по травиці
У курник повзе лисиця.
Напоролася на вила,
Цілу ніч від болю вила.
5. Уживання дієслів у прямому і переносному значеннях
— Відгадайте загадку.
- Старий дід мости помостив.
Молода прийшла — мости рознесла. (Мороз і весна)
Хлопчики записують слово мороз, а дівчатка — весна та добирають до цих слів дієслова таким чином, щоб вони були вжиті в переносному значенні. 
Наприклад: мороз — тріщить, кусає, щипає, падає, малює тощо; весна — прийшла, прилетіла, прилинула, завітала, розбудила, уквітчала тощо.
Складання (усно) спонукальних речень про мороз і весну, використовуючи дібрані дієслова.
6. Самостійна робота
— Замініть подані слова протилежними за значенням.
Наступати, згорнути, підійти, замкнути, прикрутити.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Чи сподобався вам урок?
— Чого ви навчилися на уроці?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 269 (с. 137).

Немає коментарів:

Дописати коментар