четвер, 3 грудня 2015 р.

Літературне читання 4 клас ТАРАС ШЕВЧЕНКО. РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ...

ТАРАС ШЕВЧЕНКО. РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ... 
Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю великого Кобзаря; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; творчу уяву; виховувати любов до художнього твору. 
Хід уроку 
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 
Робота над скоромовкою. Гра «Дощик» 
Діти читають хором. 
- Накрапає дощ (тихо). 
- Дощ пускається сильніше (голосніше). 
- Злива (голосно). 
- Дощ слабшає (тихіше). 
- Дощ припинився (читання припиняється). 
Жив цар у палаці, 
Спав цар на матраці, 
Якось цар всю ніч не спав — 
Йому цвіркунчик заважав. 
Ну, а зранку у віконце 
Вже заглянуло сонце. 
Прокидайся цар, бо ранок — 
На столі стоїть сніданок. 
Там і яйця, і цукерки, 
І цибулі пів цеберки! 
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 
Гра «Хто краще?» 
Конкурс на краще виразне читання з пам’яті вірша Т. Г. Шевченка «Вітер віє-повіває...». 
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Сьогодні на уроці ми ознайомимось з ще одним твором видатного поета, який став народною піснею,— це вірш «Реве та стогне Дніпр широкий...». 
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Слухання аудіозапису пісні «Реве та стогне Дніпр широкий...» 
— Заплющте очі, розслабтеся. Зараз ви почуєте пісню, яку виконає капела бандуристів, на слова вірша Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий...». Намагайтеся уявити все те, що хотів передати автор словами і музи-канти музикою. 
— Як ви вважаєте, чому цей вірш став піснею? 
— Які почуття викликала у вас ця пісня? 
2. Гра «Рибки» 
Самостійне мовчазне читання вірша учнями 
— Яким настроєм пройнятий вірш? 
3. Перевірка сприйняття тексту 
— На скільки уявних картин можна поділити вірш? (На три) 
— Що відтворив поет у першій картині? (Він відтворив силу бурі на Дніпрі, завивання вітру, нагинання дерев до землі.) 
— Що б ви зобразили на другій картині? (Захмарене небо, місяць, що виглядає із-за хмари.) 
— Яка за характером, настроєм третя картина? (Спокійна, адже автор показав, що природа вгомонилася, все стихло.) 
— За допомогою яких слів авторові вдалося зобразити грізні сили природи як живих істот? 
4. Фізкультхвилинка 
5. Читання вірша учнями за строфами 
— Прочитайте першу строфу грізно, голосно, виражаючи жестами настрій природи. 
— Другу строфу прочитайте протяжно, задумливо. 
— Прочитайте третю строфу тихо, загадково. 
6. Аналіз змісту вірша 
— Коли може відбуватися таке явище в природі? 
— З чим поет порівнює місяць? 
— Як ви розумієте вислів «ще треті півні не співали»? 
7. Гра «Добери прикметники» 
Дніпр... (широкий). 
Верби... (високі). 
Місяць... (блідий). 
Море... (сине). 
8. Гра «Добери риму» 
Завива — ... (підійма). 
Виглядав — ... (потопав). 
Гомонів — ... (скрипів). 
9. Робота в групах 
— Доберіть з вірша «Реве та стогне Дніпр широкий...» слова: 
1-ша група — іменники; 
2-га група — прикметники; 
3-тя група — дієслова. 
10. Робота за ілюстраціями 
— Розгляньте ілюстрації до цього вірша. 
— Що художники зобразили на ілюстраціях? Які кольори вони використали? 
— Який настрій вони створюють? 
— Порівняйте вірш і картини. 
— Що у них спільного, а що — відмінного? 
— Які рядки вірша належать до образів картин? 
VI. ПІДСУМОК УРОКУ 
Гра «Закінчіть речення» 
- Сьогодні на уроці я дізнався... 
- Мені сподобалось... 
- Дякую за... 
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Вивчити напам’ять вірш Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий...» (с. 85–86). 

Немає коментарів:

Дописати коментар