вівторок, 1 грудня 2015 р.

Літературне читання 4 клас ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. СТЕП

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. СТЕП 
Мета: розширювати знання дітей про життєвий і творчий шлях Олександра Олеся; розвивати вміння бачити словесні картини, розуміти красу поетичних творів; збагачувати мовлення образними виразами; вдосконалювати навички правильного, виразного і свідомого читання; викликати захоплення красою і мудрістю природи. 
Хід уроку 
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 
1. Робота над скоромовкою 
Гра «Дощик» 
Вліз у хату їжачок 
І побачив бурячок: 
«У цікавої цієї штучки 
Жодної нема колючки». 
2. Артикуляційна гімнастика 
- «Смачне варення». 
Посміхнутися; відкрити рот; широким язиком у формі «чашечки» облизати верхню губу 
- «Кулька». 
Надути щоки; здути щоки. 
- «Млинці». 
Посміхнутися; відкрити рот; покласти широкий язик на нижню губу. 
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 
Гра «Чия розповідь краща?» 
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Послухайте поетичні рядки. 
Оселялись цілим родом: 
Що людина, як одна?! 
Кревні люди — рід складали, 
Кревні роди — племена. 
— Хто їх автор? 
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю видатного українського поета Олександра Олеся. 
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Опрацювання статті про Олександра Олеся 
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями статті про поета 
— Де проводив свій час улітку маленький хлопчик? 
— Хто мав великий вплив на майбутнього поета? 
— Який вплив на Олександра мав дід? 
— Що згадував поет про дитинство? 
— Що відчуваєте, читаючи вірші Олександра Олеся? 
2. Робота над віршем Олександра Олеся «Степ» 
1) Виразне читання вірша вчителем. 
— Чи сподобався вам вірш? 
— Який настрій він у вас викликав? 
— Які картини ви уявляли, слухаючи його? 
2) Словникова робота. 
Неоглядна — безмежна, безкрая. 
Перина — виготовлений з пуху, пера матрац. 
Яр — глибока довга западина з крутими або прямовисними схилами, що утворюється внаслідок розмивання крутих порід тимчасовими потоками. 
3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання. 
— В якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш? 
— Чи однаковою буде інтонація і темп читання кожної строфи? 
— Які слова виділите голосом при читанні? 
4) Виразне читання вірша учнями за строфами. 
5) Фізкультхвилинка. 
6) Аналіз змісту вірша. 
— Доберіть синоніми до слова степ. Із чим порівнюється степ навесні? 
— Хто зображений у творі як вишивальник, що прикрашає степ? 
— Про які різкі зміни у ньому йдеться? 
— Із чим порівнюють степ улітку? Чому? 
— На що схожий степ восени? Чому він як пустеля? Чому не чути пташок? Де поділися квіти? 
— Із чим порівнюється степ узимку? 
— Хто оберігає сон баби-зими? 
7) Вибіркове читання. 
— Знайдіть у вірші порівняння. 
— Які прикметники вжито для опису степу, моря, пташок, зими? 
— Знайдіть образні вислови. 
8) Робота за ілюстраціями. 
— Розгляньте ілюстрації до цього вірша. 
— Що художник зобразив на кожній ілюстрації? Які кольори він використав? 
— Який настрій вони створюють? Як передають характер кожної пори року? 
— Яким рядкам вірша відповідають малюнки? 
9) Словесне малювання. 
— Які картини до вірша намалювали би ви? Які кольори використали б? Чому? 
10) Гра «Знайдіть початок». 
... морем став. 
... пахощі поля. 
... рівна і м’яка. 
VI. ПІДСУМОК УРОКУ 
Гра «Закінчи речення» 
- Сьогодні на уроці я дізнався... 
- Мені сподобалось... 
- Кажу спасибі... 
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Вивчити вірш напам’ять (с. 63–65). 

Немає коментарів:

Дописати коментар