пʼятниця, 4 грудня 2015 р.

Літературне читання 4 клас ГАНС КРІСТІАН АНДЕРСЕН. ГИДКЕ КАЧЕНЯ (Скорочено)

ГАНС КРІСТІАН АНДЕРСЕН. ГИДКЕ КАЧЕНЯ (Скорочено) 
Мета: продовжити ознайомлення учнів із життєвим і творчим шляхом Ганса Крістіана Андерсена; ознайомити з його казкою «Гидке каченя»; вчити складати план твору; удосконалювати навички правильного і виразного читання; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати вміння знаходити у структурі тексту описи, міркування; виховувати доброту, милосердя. 
Хід уроку 
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 
1. Робота над скоромовкою 
Гра «Дощик» 
Діти читають хором. 
- Накрапає дощ (тихо). 
- Дощ пускається сильніше (голосніше). 
- Злива (голосно). 
- Дощ слабшає (тихіше). 
- Дощ припинився (читання припиняється). 
Мишок з шість 
шкребуться скрізь, 
не шуміте, миші, 
не поруште тиші, 
а скоріш шкоринку 
несіть у шпаринку. 
2. Робота над чистомовкою 
Ав-ав-ав — він багато перестраждав. 
Ав-ав-ав — і нарешті гарним став. 
Ився-ився-ився — лебідь не загордився, 
Ився-ився-ився — бо з добрим серцем народився. 
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 
Гра «Хто краще?» 
Конкурс на краще виразне читання уривків з «Казки про царя Салтана...» О. С. Пушкіна. 
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Ганса Крістіана Андерсена. 
— Які твори цього казкаря ви вже читали? 
— Що вам відомо про його життя? 
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Біографічна довідка 
— Ганс Крістіан Андерсен народився 2 вересня 1805 року в невеличкому датському містечку Оденсе на острові Фюн. Батько його був шевцем, а мама цілі дні, стоячи по коліна у холодній річковій воді, прала білизну для багатих людей. Люди вони були добрі і працьовиті, але ніяк не могли вибратися зі злиднів. Ганс Крістіан Андерсен відрізнявся від інших дітей своєю фантазією, саме це і було тією чарівною паличкою, за помахом якої стіни бідної комірчини розсувалися, і ящик із землею під вікном перетворювався на квітучий сад. Найсильнішим захопленням був театр. Ганс Крістіан Андерсен радів театральній афіші, яку він отримував у нагороду за допомогу. Вдома він розкривав цю афішу — і починався спектакль, створений його уявою. Ще у нього був свій ляльковий театр, який змайстрував йому батько. І ось настав той день, коли рідне місто зустрічало його святковими феєрверками. 
Понад усе на світі Р. К. Андерсен цінував чисте серце, справжній розум і доброту. 
Герої казок Г. К. Андерсена — люди, тварини, іграшки і прості непримітні речі. У казках Андерсена поруч живуть сльози і сміх, горе і радість — як у справжньому житті. Він був великим казкарем і розумів, що навіть найчарівніша казка має відбивати життя. Г. К. Андерсен став добрим порадником для всіх дітей. 
2. Гра «Рибки» 
Самостійне мовчазне читання учнями статті «Ганс Крістіан Андерсен» 
— Де і коли народився славетний казкар? 
— Яка в нього була родина? 
— Коли він почав працювати? 
— Чим найбільше захоплювався в житті? 
— Як увіковічене його ім’я? 
3. Гра «Упізнай героя»
- Що це ще за чудеса?
Подивись, яка краса!
Птахи дивляться у воду
На свою чудову вроду,
Легко змахують крильми,
Ніби перший сніг зими,
Шиї довгі і гнучкі.
Що за красені такі? (Лебеді)
— Сьогодні на уроці ми ознайомимося з казкою Г. К. Андерсена «Гидке каченя» та дізнаємося зворушливу історію його героя.
— Про що вам говорить заголовок?
4. Фізкультхвилинка
5. Робота над першою частиною казки
1) Виразне читання казки вчителем.
— Про що ми зараз прочитали?
— Де сиділа качка?
— Прочитайте, як з’явилися на світ каченята.
— Яке перше слово вони виголосили?
— Що відповіла їм качка?
— Що почали робити каченята, коли вже вибралися з шкаралупи?
— Чому качка-мати не заважала їм роздивлятися листя лопуха?
— Чи всі каченята відразу з’явилися на світ?
— Чому качка-мати знову всілася на гніздо?
— Яким виявилося, на думку качки, останнє каченя?
— Що сказала качка, коли побачила останнє каченя? На кого воно було схоже?
2) Поділ опрацьованого тексту на мікрочастини.
— Як можна назвати першу частину?
— Але спочатку уявіть лопух, під яким сиділа качка, і зазирніть туди. Що ми там побачимо?
- «Народження каченят».
- «Очікування останнього каченяти».
- «Некрасиве каченя».
- «Купання каченят».
— Ось ми прочитали першу частину і побачили, що в ній теж є маленькі закінчені частини.
— Згадаймо, про що перша частина? (Як народилися на світ каченята.)
— А друга частина? (Очікування останнього каченяти з великого яйця.)
— А третя частина? (Некрасиве каченя.)
— А четверта частина? (Купання каченят.)
3) Підготовка до виразного читання.
— Щоб прочитати виразно, нам необхідно розв’язати низку питань:
- Що мають зрозуміти слухачі?
- Які почуття ми повинні у них пробудити?
— Крім того, слухачі повинні зрозуміти, як автор ставиться до своїх героїв, які почуття вони викликають у вас.
«Народження каченят»
— Отже, шкаралупки затріщали, каченята видерлися, подивилися нав-круги.
— Ми раді, що каченята з’явилися на світ? (Так)
— Коли будемо читати, що передамо слухачам? (Ми раді народженню каченят.)
«Очікування останнього каченяти»
— Качка-мама побачила ще одне ціле яйце, і всі почали чекати народження останнього каченяти. Коли будемо читати, що передамо слухачам? (Усі хвилюються і чекають народження останнього каченяти.) 
«Некрасиве каченя»
— Про що повідомляється у цьому уривку? (Поява останнього каченяти на світ.)
— Що сказала качка, коли побачила останнє каченя?
— Чи мала вона так говорити?
— На кого воно було схоже, на думку качки?
— Коли будемо читати, що ми повинні передати слухачам? (Нам шкода бідне каченя, яке не було схоже на всіх інших.)
«Купання каченят»
— Про що ми прочитали?
— Куди вирушила качка зі своєю родиною? (До найближчої канави)
— Як каченята вчилися плавати?
— Як плавало сіре каченя?
— Коли будемо читати, що передамо слухачам? (Ми раді за останнє каченя, що воно навчилося плавати не гірше за інших.)
— А тепер давайте виберемо тон (загадковий); темп (неквапливий).
— Поміркуйте, де потрібні паузи під час читання, які слова необхідно виділити голосом.
4) Конкурс читців.
6. Фізкультхвилинка
7. Робота над другою частиною казки
1) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання другої частини казки учнями («Пташиний двір»)
— Про які небезпеки попередила качка своїх діток? (Щоб вони береглися кішок і дивилися, щоб на них ніхто не напав.)
— Що спіткало бідне, некрасиве каченя на пташиному дворі? (Його клювали і штовхали, ніхто не давав йому проходу.)
— Що говорили про нього на пташиному дворі?
— Як страждало каченя з-за своєї зовнішності?
— Як ви ставитеся до дівчинки, яка годувала курей?
— А як би ви вчинили на її місці?
— Коли будемо читати, що передамо слухачам? Яким буде завдання нашого читання?
2) Виразне читання другої частини казки учнями.
8. Робота над третьою частиною казки
1) Поділ на мікрочастини.
- «Каченя втекло».
- «У маленькій убогій хатинці».
- «Зустріч з лебедями».
- «Сувора зима».
2) Читання третьої частини казки учнями вголос «ланцюжком».
«Каченя втекло»
— Чому каченяті довелося бігти з пташиного двору? (Усі його гнали, ображали, навіть мама, брати і сестри називали його виродком; кури клювали, качки щипали, а дівчинка, яка годувала курей, — штовхала ногою.)
«У маленькій убогій хатинці»
— Куди дісталося каченя?
— Хто його помітив? 
— Які надії на нього покладала господарка? 
— Як жилося каченяті разом із куркою і котом? 
— Чому каченя нудьгувало? 
«Зустріч з лебедями» 
— Де плавало каченя? 
— Як до нього ставилися всі тварини? 
— Кого побачило каченя якось увечері? 
— Прочитайте опис лебедів. 
— Які почуття оволоділи у цей момент каченям? 
«Сувора зима» 
— Як зимувалося каченяті? 
9. Фізкультхвилинка 
10. Робота над четвертою частиною казки 
1) Поділ на мікрочастини. 
- «У весняному саду». 
- «Друга зустріч з лебедями». 
- «Чудове перетворення». 
2) Гра «Губи на замку». 
Мовчазне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі, при цьому не можна ворушити губами. 
«У весняному саду» 
— Що трапилося у весняному саду? 
— Прочитайте його опис. 
«Друга зустріч з лебедями» 
— Кого раптом побачило каченя? 
— Чому його охопив незвичайний сум? 
— Яке рішення воно ухвалило? 
— Прочитайте його міркування. 
«Чудове перетворення» 
— Куди попливло каченя? 
— Як зустріли його лебеді? 
— Що побачило каченя у прозорій воді? 
— Як ставилися до нього оточуючі? 
— Чи змінилася поведінка птаха? 
11. Робота за ілюстраціями 
— Розгляньте ілюстрації до цієї казки. 
— Кого художники зобразили на ілюстраціях? Які кольори вони викори- стали? 
— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів казки? 
— Яким рядкам казки відповідають ілюстрації? 
— Які малюнки створили б ви за сюжетом казки? 
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 
— З якою казкою ознайомилися на уроці? 
— Хто автор казки? 
— Чого вчить нас ця казка? 
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Переказувати казку (с. 143–150) за планом. 

Немає коментарів:

Дописати коментар