четвер, 3 грудня 2015 р.

Літературне читання 4 клас ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. НЕ ЗАБУВАЙ ПРО ДЖЕРЕЛО

ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. НЕ ЗАБУВАЙ ПРО ДЖЕРЕЛО 
Мета: активізувати знання дітей про життя і творчість видатного українського педагога і письменника; розвивати вміння аналізувати, передбачати, структурувати текст, висловлювати свою думку, виділяти головне; розвивати мовленнєву компетентність; удосконалювати вміння виділяти й пояснювати зв’язок між причиною та наслідком; відпрацювати навички правильного читання; коригувати мовлення учнів; виховувати в учнів відповідальність за власні вчинки. 
Хід уроку 
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 
1. Артикуляційна гімнастика 
- «Млинці». 
Посміхнутися, відкрити рот. Покласти широкий язик на нижню губу. 
- «Смачне варення». 
Посміхнутися, відкрити рот. Широким язиком у формі «чашечки» облизати верхню губу. 
- «Кулька». 
Надути щоки, здути щоки. 
2. Робота над анаграмами 
— Прочитайте анаграми, вилучте «зайву». 
итачит (читати) 
ичвельт (вчитель) 
еркадй (крейда) 
       ошдак (дошка) 
      омаракш (ромашка) 
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 
Гра «Хто краще?» 
Конкурс на краще виразне читання вірша Ліни Костенко «Я хочу на озеро Світязь...». 
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Багата наша Україна на річки, озера. Цю красу слід оберігати, щоб і майбутні покоління могли нею милуватися. 
Сьогодні ми будемо працювати над твором Василя Сухомлинського «Не забувай про джерело». 
— Що вам відомо про цього письменника? 
— Які його твори ми вже читали? 
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Робота над заголовком. Гра «Передбачення» 
— Прочитайте заголовок. 
— Яке це речення за метою висловлювання? 
— До чого спонукає нас автор? 
— Як ви вважаєте, про що може йтися в оповіданні, яке має такий заголовок? 
2. Виразне читання оповідання вчителем 
— Чи сподобався вам твір? 
— Які почуття він у вас викликав? 
— Який настрій створив? Чому? 
— Які картини ви уявляли, слухаючи оповідання? 
3. Словникова робота 
Читання колонок слів «луною» за вчителем, потім — напівголосно в парах 
Мулу                    призвід 
балку                   чистіший 
підлітків                  нинішньої 
задоволення          неприкаяними 
Призвід — приклад для наслідування. 
4. Фізкультхвилинка 
5. Читання тексту учнями «ланцюжком» 
— Від чийого імені ведеться розповідь? 
6. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання 
— Що показав учитель дітям? 
— Що було на місці пустиря багато років тому? 
— Яким був ставок? 
— Що росло біля нього? 
— Хто викопав ставок? 
— Що ухвалили селяни на своїй раді? 
— Як люди дотримували цієї ухвали? 
— Хто приїхав до села? 
— Як прозвали сім’ю? Чому? 
— Що стали помічати старі люди? 
— Як ви розумієте вислів «лихий призвід — людям заохота»? 
— Що сталося зі ставком? 
— У яких словах виражена головна думка твору? 
7. Гра «Засічка — кидок» 
За командою «кидок» усі учні починають читати текст напівголосно. 
За командою «засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово. 
Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!) 
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються. 
8. Гра «Голосування ногами» 
Учні встають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне». 
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь. 
VI. ПІДСУМОК УРОКУ 
— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці? 
— Хто його автор? 
— До чого закликає нас Василь Сухомлинський? 
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Переказувати оповідання (с. 75–76). 

Немає коментарів:

Дописати коментар