пʼятниця, 4 грудня 2015 р.

Літературне читання 4 клас ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ

ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ 
Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Сухомлинського; ознайомити з його оповіданням «Не загубив, а знайшов»; удосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб, визначати головну думку твору; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати працелюбність, наполегливість. 
Хід уроку 
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 
1. Робота над скоромовкою 
Гра «Дощик» 
Діти читають хором. 
- Накрапає дощ (тихо). 
- Дощ пускається сильніше (голосніше). 
- Злива (голосно). 
- Дощ слабшає (тихіше). 
- Дощ припинився (читання припиняється). 
Цоки-цоки-цок копитця — 
Це цапок йде до криниці. 
Працьовитим цапенятам 
Принесе водиці тато. 
2. Гра «Письменник» 
— Правильно прочитайте зашифроване оповідання. 
МІЙЗ 
тіДи зявли піпар і лейк. ниВо найзшли бугрі тинки. льОга ванівІна лада їм жиноці. раЮ подоміг розбити мізя. ружДно шлай борота. сьО мійз тилеть совико в боне. 
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 
Гра «Хто краще?» 
Учні в групах представляють інсценування за прочитаним віршем Анатолія Костецького «Спішу додому». Оцінюють роботу груп. 
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Сьогодні ми знову звернемося до творів Василя Сухомлинського. 
— Що вам відомо про його творчість? 
— Які твори письменника ви вже читали? 
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Біографічна довідка 
— Василь Олександрович Сухомлинський — видатний український педагог, письменник і публіцист. 
Народився 28 вересня 1918 р. у селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (на той час — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині. 
Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр. Мати — Оксана Юдівна вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не лише для своєї сім’ї, а й односельцям. Гарно вишивала. Багато уваги приділяла вихованню дітей: Івана, Василя, Сергія, Меланії. Учила добра, чесності, людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки. 
Пізніше Василь Олександрович писав: «Я не відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір’ю слова Шевченка “Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють...”». 
У 1926–1933 рр. В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Учився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв у колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий. 
2. Фізкультхвилинка 
3. Робота над оповіданням Василя Сухомлинського «Не загубив, а знайшов» 
1) Робота над заголовком. 
— Прочитайте заголовок з відповідною інтонацією. 
«Не загубив, а знайшов». 
«Не загубив, а знайшов»! 
«Не загубив, а знайшов»? 
— Як ви вважаєте, про що йтиметься в оповіданні, яке має такий заголовок? 
2) Виразне читання оповідання вчителем. 
— Чи сподобалося вам оповідання? 
— Які почуття воно у вас викликало? 
— Над чим примусило замислитися? 
— Хто є головними персонажами оповідання? 
3) Словникова робота. 
Читання колонок слів у парі одне одному 
Уздовж                   збиток 
попервах                   останню 
неспокійно           наприкінці 
найдорожча           приловчився 
— Доберіть синонім до слів: попервах (спочатку), збиток (втрата), приловчився (призвичаївся). 
4) Робота в парах. 
Читання оповідання учнями в парах. Підготовка до виразного читання 
— З якою інтонацією, у якому темпі і яким тоном будете читати слова батька? сина? 
— Які слова виділите інтонацією при читанні? 
5) Виразне читання оповідання учнями за особами. 
6) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання. 
— Скільки років виповнилося синові? 
— Що дав йому батько? 
— Що наказав зробити? 
— Чи вмів син копати? 
— Як він виконував поставлене завдання? 
— Що трапилося наприкінці роботи? 
— Як почувався син? 
— Що сказав йому батько? 
— Яка головна думка оповідання? 
7) Гра «Земля — небо». 
За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову лунає команда «земля» — учні очима знаходять, де вони припинили читати. 
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 
— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці? 
— Хто його автор? 
— Який висновок з прочитаного ви для себе зробили? 
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Виразно читати оповідання (с. 159–160). 

Немає коментарів:

Дописати коментар