четвер, 3 грудня 2015 р.

Літературне читання 4 клас ПАВЛО ТИЧИНА. ДЕ НЕ ГЛЯНЬ — КОЛОСКИ (Уривок із вірша «Де тополя росте»)

ПАВЛО ТИЧИНА. ДЕ НЕ ГЛЯНЬ — КОЛОСКИ (Уривок із вірша «Де тополя росте») 
Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом П. Г. Тичини; вдосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до рідного слова. 
Хід уроку 
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 
1. Робота над скоромовкою 
Мала Алла кашу мала. 
Алла Аню частувала, 
Але Аня не хотіла,— 
Ананаси Аня їла. 
2. Гра «Чим схожі і чим відрізняються?» 
Для гри необхідно дібрати пари різних картинок або пари слів, що позначають зображені на них предмети або явища. 
Троянда — тюльпан. 
Заєць — вовк. 
Сосна — каштан. 
Море — океан. 
Можна запропонувати дітям скласти віршик з цими парами. 
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 
1. Гра «Хто краще?» 
Конкурс на краще виразне читання за особами казки Лесі Українки «Біда навчить». 
2. Гра «Обличчям до обличчя» 
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують казку. 
3. Робота в групах. Гра «Дуель» 
Учні ставлять одне одному запитання за змістом рубрики «Чи уважно ти читав?» (с. 109). 
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Сьогодні ми ознайомимося із творчістю українського поета Павла Григоровича Тичини. 
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Біографічна довідка 
— Павло Григорович Тичина народився 27 (за іншими свідченнями — 23) січня 1891 року в селі Піски на Чернігівщині в родині сільського дяка і вчителя «школи грамоти». 
Батько майбутнього поета, Григорій Тимофійович, не був схожий на тих дяків, які вчили дітей по селах. Він мав талант педагога. Годинами сидів маленький Павлусь на печі і слухав, як батько розповідає дітям урок. Від нього вперше дізнався хлопчик, що таке потяг, пароплав; чому сонце велике, а зорі — маленькі. Так, сидячи на печі, він читати і навчився. А ще батько був музично обдарованою людиною: мав тонкий слух і чудовий голос. 
Багато казок і пісень знала мати — добра, мила Марія Василівна, яку так любив Павлусь. Вона також мала гарний голос. Вечорами збиралася сім’я, батько грав на гармонії, а всі співали. 
Початкову освіту хлопчик здобув у сільській школі. Від своїх однокласників він відрізнявся музичними та вокальними здібностями, а любов до музики і художнього слова прищепила Павлусеві його вчителька — Серафима Миколаївна Морачевська. Оцінивши чудовий голос і слух хлопця, вона порадила батькам віддати Павла в один із монастирських хорів Чернігова. 
Подальшу освіту хлопець здобував у Чернігові, де минули майже всі його «учнівські роки»: співав у монастирському хорі, навчався в бурсі та семінарії, навіть керував семінарським хором. Тут познайомився з Григорієм Верьовкою, який згодом став відомим композитором і керівником хору. 
Мав Павло і неабиякий хист до малювання, водночас цікавився театром. Усі захоплювалися талантом Павла. Де б він не був — на уроках малювання, які іноді проходили під його керівництвом, на репетиціях оркестру чи хору — всюди був повний порядок. І так усе життя. 
Початковий період творчості П. Тичини припадає на роки навчання у Чернігівській духовній семінарії. У Чернігові юний поет познайомився з Михайлом Коцюбинським, який назвав Тичину справжнім поетом. 
Гортаючи сторінки дитячих поезій Павла Тичини, ми ніколи не назвемо їх спадщиною, бо палають вони вічно живим полум’ям любові до рідного краю, народу, в серці з якими пройшов поет півстоліття свого життя. 
2. Опрацювання статті «Павло Тичина» 
Гра «Рибки». Мовчазне читання учням тексту, кожен — у своєму темпі 
— Коли і де народився П. Г. Тичина? 
— Ким був його батько? 
— Якими талантами володів поет? 
— Де жив П. Г. Тичина? 
— Які вірші поета ви читали раніше? 
3. Фізкультхвилинка 
4. Опрацювання вірша Павла Тичини «Де не глянь — колоски» (с. 110) 
1) Виразне читання вірша вчителем. 
— Який настрій викликав у вас вірш? 
— Які картини ви уявляли, слухаючи його? 
2) Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша. 
Учні в парі читають вірш. Визначають, з якою інтонацією, силою голосу слід читати вірш. Виділяють слова, які необхідно виділити інтонацією при читанні. 
3) Виразне читання вірша учнями. 
4) Аналіз змісту вірша. 
— З якою інтонацією слід читати перше речення? 
— Які почуття в ньому передає поет? 
— Чому поет говорить про колоски, що вони всі в злоті-сріблі? 
— З чим П. Тичина порівнює ліски? 
5) Гра «Добери риму». 
Землі — ... (сріблі). 
Блись-блись — ... (простяглись). 
6) Робота за ілюстрацією. 
— Розгляньте ілюстрацію Євгена Матвєєва. 
— Кого художник зобразив на ілюстрації на передньому плані? Що художник зобразив на задньому плані? Які кольори він використав? 
— Який настрій вони створюють? 
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 
— З творчістю якого поета ознайомилися на сьогоднішньому уроці? 
— Що вам найбільше запам’яталося? 
— З яким настроєм завершуєте урок? 
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Знайти і прочитати вірш Павла Тичини «Де тополя росте». Проілюструвати його. 

Немає коментарів:

Дописати коментар