четвер, 15 жовтня 2015 р.

Літературне читання 4 клас ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. ЯРОСЛАВ МУДРИЙ 
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Олександра Олеся, з уривками із його книги «Княжа Україна»; розширювати уявлення про історичне минуле, про мудрість і розважність князя Ярослава Мудрого; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; збагачувати словниковий запас школярів; навчати самостійно давати характеристики дійовій особі; формувати оцінні судження; виховувати любов і повагу до історичного минулого нашої держави. 
Хід уроку 
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 
1. Гра «Хто краще?» 
Виразне читання учнями твору Олександра Олеся «Наші предки — слов’яни» (с. 36–39). 
2. Гра «Вернісаж» 
Учні демонструють малюнки. Зачитують рядки твору, що вони проілюстрували. 
IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— З яким твором ознайомилися на попередньому уроці? 
— Хто його автор? 
— З якої книги цей твір? 
— Сьогодні на уроці ми продовжимо читати уривки з книги Олександра Олеся «Княжа Україна». Ознайомимося з твором, у якому автор розповідає про князя Київської Русі Ярослава Мудрого. 
ІV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Розповідь учителя 
— Ярослав Мудрий — великий князь київський, син князя Володимира Великого. Наслідуючи свого батька, старався зробити Київську Русь сильною державою. Навколо Києва звів нові мури і Золоті ворота. 
Часи князювання Ярослава Мудрого в Києві позначилися посиленням держави, зміцненням кордонів Київської Русі, інтенсивним будівництвом і прикрашанням міст, піднесенням сільського господарства й ремесла, сільських та міських промислів, внутрішньої й міжнародної торгівлі. 
Ці успіхи ознаменувалися підвищенням авторитету Давньоруської держави в середньовічному світі. А це, в свою чергу, позначилося на династичних зв’язках дому Ярослава Володимировича з правлячими династіями Європи. Поріднитися з київським князем бажали численні королівські родини Заходу. Три дочки Ярослава стали королевами! Анна — французькою, Єлизавета — норвезькою, Анастасія — угорською. Сестра самого Ярослава Добронега була видана за польського князя Казимира, що забезпечило на довгі роки безпеку західного рубежу Русі. 
Ярослав дожив до похилого віку, що було рідкісним явищем у суворі середньовічні часи. Він помер у зеніті своєї могутності та слави, величезного, міжнародного авторитету у віці 76 років 20 лютого 1054 р. Ця дата зафіксована в літописах; вона підтверджується поминальним записом (граффіто) на стіні Софійського собору в Києві. 
Дійсно, Ярослав був самодержцем всієї Руської землі, як казали в таких випадках літописці. У роки його князювання ранньофеодальна імперія — Київська Русь — досягла чи не найвищої точки свого економічного злету й політичної міці. Тому ім’я Ярослава шанували на Русі протягом наступних століть.
2. Робота над твором Олександра Олеся «Ярослав Мудрий»
1) Словникова робота.
Читання тлумачень слів у підручнику
Читання слів «буксиром» та пояснення їх значення
Зруйнувавши, подастеся, тинятиметесь, трон, чужоземний, замикалися, будівництві, з чужини.
2) Фізкультхвилинка.
3) Виразне читання твору вчителем.
— Чи сподобався вам твір?
— Які почуття він у вас викликав?
— Які картини ви уявляли, слухаючи його?
4) Перевірка первинного сприймання тексту.
Тестування
1. Ярослав Мудрий — це:
а) князь Київської Русі;
б) воєвода полян;
в) правитель гуннів.
2. В якому місті правив Ярослав?
а) В Москві;
б) в Києві;
в) в Царгороді.
3. Чим оточив своє місто Ярослав?
а) Валами;
б) колючим дротом;
в) кам’яними стінами.
4. Як відносився до свого міста Ярослав Мудрий?
а) Він про нього дбав;
б) йому було байдуже до нього;
в) він віддав його ворогам.
5. Хто часто навідувався до управительських палат?
а) Бідні люди;
б) родичі;
в) чужоземні посланці.
6. Де сидів князь, зустрічаючи посланців?
а) В розкішнім кріслі;
б) на пишнім троні;
в) на різному троні.
7. Як до князя ставились посли інших держав?
а) Вони його ненавиділи;
б) боялися;
в) кланялися і приносили дари.
8. Якої честі від Ярослава хотіли удостоїтись європейські правителі?
а) Служити йому;
б) бути похваленими;
в) поріднитись з ним. 
9. У чому була мудрість Ярослава?
а) У будівництві та владі;
б) в устрою та судах;
в) в умінні читати і писати.
10. Ярослав не хотів воювати, бо:
а) боявся бути убитим;
б) не хотів нищити свого народу, народного майна;
в) не хотів покидати рідне місто.
11. Кого перед смертю покликав до себе Ярослав?
а) Синів;
б) дочок;
в) всіх своїх дітей.
12. Який заповіт залишив своїм нащадкам Ярослав Мудрий?
а) Жити у злагоді;
б) завоювати більше земель;
в) побороти чужоземців.
5) Читання тексту учнями «ланцюжком».
— Чи зрозуміли ви, у які часи князював Ярослав Мудрий? Що ви можете про нього розказати?
6) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.
— У якому місті князював Ярослав Мудрий?
— Знайдіть рядки, у яких ідеться про красу і велич стародавнього Києва.
— Як до Ярослава Мудрого ставилися посли інших держав?
— Прочитайте, у чому полягала мудрість Ярослава.
— Що заповів Ярослав Мудрий своїм синам?
— Уважно перечитайте заповідь князя синам. Поміркуйте над її змістом. Чи погоджуєтесь ви із думкою, що слова Ярослава Мудрого є повчальними і для нас, його далеких нащадків?
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на уроці?
— Що вас найбільше вразило?
— Який висновок для себе зробили?
— Як оцінюєте свою роботу на уроці?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати твір (с. 39–41). 

Немає коментарів:

Дописати коментар