четвер, 15 жовтня 2015 р.

Літературне читання 4 клас ДМИТРО БІЛОУС. У НАЗВАХ МІСТ І СІЛ СЛОВА...

ДМИТРО БІЛОУС. У НАЗВАХ МІСТ І СІЛ СЛОВА... 
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розширювати уявлення учнів про історію свого краю, походження назв міст, річок; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до рідної землі. 
Хід уроку 
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 
1. Вправи для рухливості губ
- «Усмішка-трубочка» — посміхнутися, старанно розтягуючи губи, а згодом витягнути їх уперед трубочкою.
- «Старенька бабуся» — закусити обидві губи зубами й утримувати в такому положенні протягом 5–10 секунд.
- «Рибка» — ввібрати щоки всередину, щоб губи утворили бантик, і в такому положенні змикати верхню і нижню губи.
2. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором.
- Накрапає дощ (тихо).
- Дощ пускається сильніше (голосніше).
- Злива (голосно).
- Дощ слабшає (тихіше).
- Дощ припинився (читання припиняється).
Говірка та горда Ганна —
Господиня бездоганна. 
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 
1. Гра «Обличчям до обличчя» 
Учні в парі повертаються одне до одного та стисло переказують текст Івана Крип’якевича «Книги за княжих часів» (с. 42). 
2. Гра «Підніжка» 
Робота за таблицею «кольорових» слів 
Вчені, письменники, пергамент, гусяче перо, сажа, буряковий сік, князь, Нестор, монах, Печерський монастир, рукописи. 
— Яких слів немає у творі? 
3. Гра «Знайди послідовність» 
Завдання. Слова глиняні плитки, стіни печер, дощечки, папір, папірус, пергамент поставити в правильній хронологічній послідовності (так, як з’явилося письмо). 
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Сьогодні ми продовжимо гортати сторінки історії України. Мова піде про назви міст і сіл. 
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Виразне читання вчителем вірша Дмитра Білоуса «У назвах міст і сіл слова...» 
— Які почуття викликав у вас цей вірш? 
— Що постало у вашій уяві? 
2. Словникова робота 
— До слів лівого стовпчика доберіть слова-синоніми з правого стовпчика. 
Предки гукає 
цуратися казкове 
кличе пращури 
таємниче зневажати 
3. Фізкультхвилинка 
Ноги ширше, руки в боки — 
Ліс зійшов в короткі строки. 
Вітру лісу не зламати. 
Для звірят ліс — їжа й хата. 
Гілля-руки підняли, 
Сонцю шану віддали. 
А земельці — поклонились. 
Гіллям долу нахилились. 
4. Робота в парах 
Читання учнями вірша в парах 
— У якому темпі, з якою інтонацією будете читати вірш? 
— Які слова виділятимете при читанні? 
5. Виразне читання вірша учнями 
— Прочитайте ще раз виділене речення. Поясніть його зміст. 
— Наведіть приклади із вашої місцевості, що підтверджують цю думку. 
— Знайдіть спонукальне речення. 
— До чого спонукає нас поет? 
6. Гра «Диктор телебачення» 
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів. 
7. Гра «Добери риму» 
Слова — ... (ожива) 
Таємниче — ... (кличе) 
Мій — ... (у якій) 
Роду — ... (народу) 
Цікаво знати! 
Існує кілька легенд, досить розповсюджених, що пояснюють походження назви міста Харкова. Одна із них — легенда про Харитона. З топографічного опису Харківського намісництва 1785 року довідаємося, «що на тім місці, де розташоване місто Харків, один із заможних малоросів на ім’я Харитін, а за простомовою Харько, завів собі хутір». Від імені Харько нібито одержали свою назву ріка й місто. Поступово по сусідству із Харитоном почали розселятися нові поселенці, й Харків-Хутір перетворився на Харків-Слободу, а потім на Харків-Город. 
Існує також версія, що ім’я Івана Каркача дало назву місту Харкову. І. Каркач — український козак, перший осадчий, тобто ватажок першої партії переселенців, які розташувалися на височині біля річок Харків і Лопань. Звук [к] у прізвищі Каркач міг поступово перейти у звук [х], і вона почала вимовлятися як Харкач. Засноване ним поселення згодом стає містом Харків. 
Найцікавішою є версія, висунута в минулому столітті професором Аристовим. Відповідно до цієї версії, Харків у XII сторіччі був легендарною столицею половців — Кулі-Канью, пізніше захопленою російськими князями. Слово «Шарукань» тюркського походження. Вчені-лінгвісти вважають, що воно позначає «стоянка пастухів», від слів «кулі» — пастух і «кань» — місце. Історики припускають, що Шарукань — це ім’я половецького хана. Відповідно до цієї версії, Харків — це трансформоване слово Шарукань. 
Більшість же істориків уважають, що свою назву Харків одержав від назви ріки Харків, адже згадки про неї зустрічаються у письмових джерелах ще до виникнення поселень. Лінгвісти припускають, що слово Харків — це трансформоване «харкобе», що в перекладі з тюркської мови означає «мілководна річка». 
VI. ПІДСУМОК УРОКУ 
— Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці? 
— З яким настроєм завершуєте сьогоднішній урок? 
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Підготувати повідомлення про походження назви одного з поселень вашої місцевості. 

Немає коментарів:

Дописати коментар