четвер, 3 вересня 2015 р.

Літературне читання 4 клас ШВАЧКА. СИН ТА МАТИ. ЗАПИСАВ БОРИС ГРІНЧЕНКО

ШВАЧКА. СИН ТА МАТИ. ЗАПИСАВ БОРИС ГРІНЧЕНКО 
Мета: ознайомити учнів з народними усмішками як жанром усної народної творчості, з творчістю українського письменника і педагога Бориса Грінченка; вдосконалювати навички читання за особами; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до рідного слова. 
Хід уроку 
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
Люблю я свій розум, 
Увагу та пам’ять. 
Працює мій мозок, 
І вчусь я старанно. 
Сприймаю все нове 
І мислю логічно. 
Учителя слово 
Здійсню я практично. 
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 
Робота над скоромовкою 
Я зараз з буквою Р один 
Перерахую всіх тварин: 
Риба, тигр, верблюд, борсук, 
Рак з клешнями замість рук, 
Рись, рисак і кенгуру, 
Кріт до себе ліз в нору, 
Нерпа і жирафа гарна, 
Зебра, морж, корова, сарна, 
Ще черепаха, носоріг,— 
Більш пригадати я не зміг! 
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 
Учні розповідають про те, які народні пісні співають у їхніх родинах. 
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Українці завжди любили дотепне слово, жарт. Народна мудрість говорить: «Весела думка — половина здоров’я». 
— Послухайте народну усмішку. 
ХИТРИЙ ХЛОПЕЦЬ 
Зібрала мати дітей і говорить: 
— Кому борщу насипати? 
Найстарший хлопчик кричить: 
— Мені найбільше насип. 
Поїли діти борщ, тоді мати знову запитує: 
— Кому каші покласти? 
— Мені каші,— знову закричав найстарший,— мені найбільше. 
З’їли діти кашу. Дивиться мати на найстаршого та й говорить: 
— А тепер треба йти корову пасти. Ну, хто з вас піде? 
— Ми, ми! — кричать молодші, а найстарший,— ні слова. 
— Ти чому мовчиш? — запитує мати.— Їв ти найбільше, а працювати іти не хочеш? 
— Ні, мамо,— образився хлопець,— я й так уже два діла зробив краще за всіх. Так мені ще й третє робити? 
— Чи сподобалася вам усмішка? 
— Який настрій вона у вас викликала? 
— Сьогодні ми будемо говорити про народні усмішки. 
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Гра «Бджілки» 
Читання статті «Народні усмішки» учнями напівголосно 
— Що таке народні усмішки? 
— Що у них висміюється? 
— Хто збирав народні усмішки? 
— Що ви дізналися про Бориса Грінченка? 
2. Біографічна довідка 
— Народився Борис Дмитрович Грінченко 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян. Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Він багато і натхненно читає. Інтереси його різнобічні й ґрунтовні. Тонка і вродлива дитяча уява насичувалася вабливим світом образів, заохочувала до творчості. І незабаром, під враженням прочитаного, підліток починає писати і сам. Він створює «самвидавівський» рукописний журнал, який заповнює власними оповіданнями та віршами. 
3. Фізкультхвилинка 
4. Самостійне мовчазне читання усмішок учнями 
— Чи сподобалися вам усмішки? 
— Який настрій вони у вас викликали? 
— У якій формі написані усмішки? (Діалог) 
5. Словникова робота 
Пороти — розшивати, розривати шви. 
Стовчи — подрібни, зітри на порох жито. 
6. Читання усмішки «Швачка» за особами 
— Хто є дійовими особами усмішки? 
— Що в ній висміюється? 
7. Читання усмішки «Син та мати» за особами 
— Хто є дійовими особами усмішки? 
— Що в ній висміюється? 
VI. ПІДСУМОК УРОКУ 
— З якими творами ознайомилися на сьогоднішньому уроці? 
— Що вам найбільше сподобалося? 
— Що запам’яталося? 
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Дібрати народні усмішки. 

Немає коментарів:

Дописати коментар