пʼятниця, 4 вересня 2015 р.

Українська мова 4 клас ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ У МНОЖИНІ

ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ У МНОЖИНІ 
Мета: розширити знання учнів про правопис закінчень іменників у множині; перевірити аудіативні навички; розвивати пам’ять, увагу; виховувати старанність. 
Хід уроку 
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 146, с. 76) 
— Прочитайте утворені словосполучення. 
— Поясніть правопис закінчень іменників. 
2. Робота над прислів’ями 
— Поєднайте праву і ліву частини. 
— Прочитайте утворені речення. 
— Підкресліть іменники у родовому відмінку множини. 
— Визначте, які закінчення вони мають. 
Без вікон, без дверей  в рукавицях не ловить. 
Молодець проти овець,  а шостий відпочиваємо. 
Кіт мишей  повна хата людей. 
П’ять днів нічого не робимо,  а проти молодця й сам вівця. 
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 
IV. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ 
ВЕДМІДЬ І ПАВУЧОК 
Одного разу після довгої мандрівки лісом ведмідь заліз у свій барліг і глибоко заснув. А коли прокинувся, то побачив, що по його лапі повзе павучок. 
— Що це ти собі надумав? По мені, ведмедеві, лазити?! — роздратовано пробурмотів ведмідь. Розсердився на павучка і хотів його вбити. 
Що міг вдіяти маленький павучок проти такого велетня? 
— Даруйте, дядьку, я більше не буду,— почав благати павучок ведмедя. Відпустіть мене, я вам ще в пригоді стану. 
— Чим же ти, дрібнота, можеш мені послужити? — здивувався старий ведмідь.— Яка може бути з тебе поміч? 
Але все-таки пожалів маленького і відпустив. 
Через деякий час у ліс прийшли мисливці. Ходять, блукають у лісній гущавині то в один бік, то в другий, а дичини нема. Хотіли вже додому повертатися, несподівано натрапили на сліди ведмедя і почали за ним ганятися. Бідний вед-мідь не знав куди подітися, щоб урятуватися від мисливців. Ось-ось виб’ється із сил, як раптом угледів під величезною скелею яму і скочив туди. 
Павучок це бачив і одразу про все здогадався. Поліз скоренько до тієї ями і швидко обснував її густою павутиною. Потім став чекати, що буде далі. Посидів трохи, аж тут біжать мисливці. Прибігли й стали неподалік від скелі. 
— А може наш бурмило* сидить у тій ямі, що під скелею? — сказав один з мисливців. 
— Туди він не міг залізти,— озвався другий мисливець.— Хіба ти не бачиш — там повно павутиння. Якби ведмідь заліз туди, то павутиння порвав би. Хіба не так? 
— Це правда! — підтвердили інші мисливці. 
Постояли, покрутилися та й пішли далі. 
А старий бурмило сидить собі тихенько у тій ямі й від страху ані живий ані мертвий. Так злякався, бідолаха, що не смів навіть поворухнутися. І сидів там довго-довго. А врешті вирішив визирнути — подивитись, чи нема якоїсь небезпеки. 
Лізе ведмідь з тієї ями й очам своїм не вірить — яма поснована густим павутинням, а павучок гойдається на ньому і сміється. 
— Бачите, дядьку,— озвався він до ведмедя,— якби не моє павутиння, то вас давно не було б на світі. Ви мене тоді пожаліли, то і я вас пожалів. Як кажуть: «Старе добро не забувається». 
— Щиро тобі дякую, павуче, що ти врятував мене від смерті,— відповів зі сльозами на очах старий ведмідь. 
Відтоді ведмідь ставився до павучка з великою повагою і вдячністю. 
* Бурмило — жартівлива назва ведмедя. 
Тестування 
1. Назви дійових осіб. 
а) Павучок і ведмідь; 
б) мисливці, павучок, ведмідь; 
в) мисливці, ведмідь. 
2. Чому ведмідь відпустив павучка? 
а) Бо він не їсть павуків; 
б) бо павук дуже благав ведмедя; 
в) бо ведмідь був добрий. 
3. Яка біда трапилася з ведмедем? 
а) Він потрапив у пастку; 
б) на нього напали мисливці; 
в) на нього напали бджоли. 
4. Хто допоміг ведмедеві врятуватися? 
а) Вдача; 
б) павучок; 
в) інші ведмеді. 
5. Чому павучок урятував ведмедя? 
а) Бо хотів похвалитися, який він удалий; 
б) бо ведмідь його колись пожалів і відпустив; 
в) бо він поважав ведмедя. 
6. Яка головна думка казки? 
а) Старе добро не забувається; 
б) друзі пізнаються в біді; 
в) не ламай гілку, на якій сидиш. 
Фізкультхвилинка 
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Творча робота 
— Запишіть речення, змінюючи форму однини іменників на форму множини. Визначте відмінки цих іменників. 
БІЛКИ 
Восени у (білка) особливо багато клопоту. Треба на зиму (гриб) насушити. Запастися (горіх), (жолудь), (шишка). (Дупло) вимостити, втеплити. Пізніше, коли на землю впадуть (заморозок), їм треба міняти (шубка). 
— Як ви розрізняли відмінки іменників у множині? 
2. Самостійна робота 
— Запишіть словосполучення, поставивши іменники в родовому відмінку множини. 
— З одним із словосполучень складіть і запишіть речення. 
1 варіант  2 варіант 
Багато (вишня)  чимало (заповідь) 
кілька (прізвище)  багато (озеро) 
немає (знання)  не чув (розповідь) 
багато (соловей)  побачили (суддя) 
кілька (вікно)  п’ять (століття) 
VI. ПІДСУМОК УРОКУ 
— Що повторили на уроці? 
— Що нового дізналися? 
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Вправа 146 (3), с. 76. 

Немає коментарів:

Дописати коментар