середа, 26 листопада 2014 р.

Визначні події в історії 27 листопада

1095 – початок першого в історії хрестового походу
Християни усіх церков завжди вважали Палестину святою землею. Адже тут, на цій землі, в місті Єрусалимі, було розіп’ято Ісуса Христа, а у печері поблизу Єрусалима Христа було поховано. Однак на третій день печера спорожніла – Христос воскрес із мертвих і вознісся на небо. Відтак кожен вірянин мусив бодай раз у житті відвідати це святе місце, прозване Гробом Господнім. Але після того, як Палестину захопили араби, християнським прочанам туди стало зась. Ображені християни й вирішили – треба іти війною на мусульман. Власне, так вирішила католицька церква – в листопаді 1095 року Папа Римський Урбан ІІ закликав лицарів-християн прогнати «невірних» та повернути християнам Святу Землю. Сеньйори і знатні лицарі закивали на знак згоди і почали готуватися до війни. Але поки вони готувалися, кували обладунки та гострили мечі – хрестовий похід уже розпочався. В цей похід вирушили збіднілі лицарі, бідняки, голота і просто розбійники. Вів їх незаможній французький лицар Вальтер Вбогий. На його заклик учасники походу нашили собі на одежу матерчатий хрест, за що їх і прозвали «хрестоносцями». Військо Вальтера Вбогого не мало ні доброї зброї, ні коней. По дорозі хрестоносці-жебраки, яким бракувало їжі, грабували необачних городян. Через такі розбишацькі манери розлючені городяни зненавиділи хрестоносців, і чимало їх було перебито ще в Європі. Вдершись у володіння турецького султана, хрестоносці одразу розпочали бій, але їхня голодна й неорганізована армія була розсіяна у битві під Нікеєю. Однак за розбишаками Вальтера Вбогого уже рухалося велике військо професійних лицарів, очолених досвідченими воєначальниками. Вступивши на мусульманську землю, хрестоносці за два роки запеклих боїв захопили головні міста арабів, в тому числі Єрусалим. Гроб Господній було відвойовано! Але мусульмани, оговтавшись, не змирилися із поразкою. Почалася нова війна – а отже і новий хрестовий похід. Всього відбулося вісім хрестових походів. Найвідомішим є третій хрестовий похід, в якому хрестоносцями командував англійський король Ричард Левове Серце, а мусульманами – єгипетський султан Саладдін. Обоє були досвідченими воєначальниками й талановитими полководцями, обоє своєю сміливістю викликали захват навіть у ворогів. Довго ішла боротьба за християнські святині. Та врешті замовкли удари мечів об щити, перестали дзвеніти тятиви та свистіти стріли. Історія розсудила мудро – сьогодні Єрусалим перебуває у складі держави Ізраїль, а християнські святині можуть відвідати усі бажаючі. Отже тепер уже не треба оперізуватися мечем і сідати на коня – достатньо купити квиток на літак та замовити екскурсію.

1701 – народився Андерс Цельсій, шведський фізик та метеоролог
Кожна людина бачила термометр, і кожна людина знає, що шкала, за якою вимірюється температура, називається шкалою Цельсія. Одначе хто ж такий цей загадковий Цельсій? На жаль, про його життя відомо небагато. Андерс Цельсій походив зі Швеції, був високоосвіченою людиною різнобічних зацікавлень. Він робив експерименти буквально в усіх наукових галузях. Але – іронія долі – прославився тим винаходом, якому сам Цельсій спершу не надавав особливої ваги. Всім нам відомий термометр, без якого ми б не знали, як вдягатися, виходячи на вулицю, Цельсій вважав «кімнатною прикрасою». За його задумом термометр мав показувати, наскільки теплішає чи холоднішає у кімнаті. Навіть шкала температури першого термометру мала інакший вигляд – Цельсій спершу визначив точку кипіння води як 0 градусів, а точку танення снігу – як 100 градусів. По-справжньому винахід Цельсія був оцінений вже після смерті винахідника. Для цього довелося його «перевернути». Це зробив астроном Мортен Штремер, земляк Цельсія. Тепер все стало на свої місця – тобто 0 градусів був визначений як точка танення криги, а 100 градусів – як точка кипіння води. Цікаво, що спершу цей прилад у Європі називали «шведським термометром», а у самій Швеції – «термометром Штремера». Лише після того, як шкала температур була названа «Цельсієвою», термометр по справедливості назвали ім’ям його винахідника – шведського фізика Андерса Цельсія.

1940 – народився Брюс Лі, китайський актор та майстер бойових мистецтв
Ним захоплювалися, його обожнювали, плакати з його зображенням
заповнили вулиці та квартири, його фільми ішли в переповнених залах.
Хоча сам Брюс Лі і не думав робити акторської кар’єри, незважаючи на те, що народився в родині актора. В жилах Брюса текли китайська та німецька кров – його дід по матері був німцем. Зніматися Брюс почав через три місяці після народження – першою його роллю була роль дівчинки-немовляти. В школі майбутній «Дракон» часто отримував прочухана, і коли це йому врешті-решт набридло – вирішив навчатися бойовим мистецтвам. Його тренував легендарний майстер Іп Ман, що досконало володів старовинним стилем Він Чун. Він перетворив кволого хворобливого хлопця на відважного бійця зі сталевими кулаками та гнучким тілом. Але невгамовний Брюс почав повсюдно влазити в бійки: то в ресторані відлупцює американського моряка, що чіплявся до дівчини, то взагалі віддухопелить якогось кримінального авторитета. Скінчилася його бравада серйозними проблемами з китайською мафією та еміграцією до США – від біди подалі. Однак ніхто не радів його приїзду – в той час у США до китайців ставилися зі зневагою та осторогою. Не маючи грошей, Брюс почав викладати кун-фу. Не в змозі орендувати зал, він проводив тренування в парку. Там його помітили і запросили на зйомки серіалу. Так Брюсові випало показати своє мистецтво на екрані. Однак згодом американські кіношники про нього забули, і тоді про свого земляка згадав Китай. 1969 року Брюс знявся у стрічці «Великий бос», що стала хітом у США. Американці зрозуміли, який скарб проґавили, і негайно запросили Брюса зніматися в кіно. Так вперше в історії азіат став кінозіркою. Брюс Лі знявся в кількох десятках фільмів, а такі картини, як «Вихід дракона», «Кулак люті», «Гра смерті» вважаються культових. Все своє життя він присвятив кінематографу – актор помер на знімальному майданчику під час зйомок чергового фільму.

27 листопада свої іменини святкують Григорій, Костянтин та Пилип

Не забудьте привітати!

Немає коментарів:

Дописати коментар