вівторок, 14 жовтня 2014 р.

визначні події історії 15 жовтня

1581 – в Парижі було поставлено перший в історії балет

Французька королева Катерина Медічі любила вражати придворну публіку. Недарма ж вона походила зі старовинного італійського роду, а Італія в середні віки вважалася столицею європейської моди та стилю. Тож якось одного жовтневого дня 1581 року паризькі аристократи зібралися при дворі на запрошення королеви. Залунала музика, і перед здивованими гостями несподівано з’явилися античні боги та богині, що виконували дивовижний танець під звуки італійської опери. Гості королеви були приголомшені – вони в житті не бачили такого видовища. Ці танці, що так вразили паризькі вершки суспільства, на батьківщині Катерини Медічі, в Італії, вважалися забавкою простого народу. Їх називали італійським словом «балло», що означало «танець» (звідси походять добре відомі нам слова «бал» і «балет»). Саме так назвала це дійство Катерина Медічі – «Цирцея, або Комедійний балет королеви». Ці танці припали до душі глядацькій аудиторії. Королеві навіть довелося виписати з Італії танцмейстера, аби ставити нові балети. Поступово костюмовані танці перетворилися на танцювальні п’єси, що мали сюжет, який актори втілювали на сцені за допомогою танцювальних рухів. Народна забавка перетворилася на високе мистецтво. Сьогодні балет є поширеним практично в усьому світі – немає жодної країни, де б не існувало балетних училищ. Мистецтво танцю ставить високі вимоги перед танцюристами. Недарма американський актор Жан-Клод Ван Дамм, перш ніж засвітитися на екрані в ролі крутого каратиста, цілих п’ять років присвятив вивченню класичного балету.

2000 – в Парижі на Монмартрі з’явилася «Стіна кохання» Дуже оригінально вирішили попрощатися із ХХ століттям мешканці Парижу. Столицю Франції недарма вважають містом кохання і романтики. Іще поет Максим Рильський писав: «А там десь голуби, мансарди, поети, сонце і Париж!». В 2000-у році, останньому році старого століття, в богемному паризькому кварталі Монмартр з’явилася «Стіна кохання». Власне, то була звичайна стіна площею 40 квадратних метрів, пофарбована в синє. Незвичайним було те, що на цій стіні була написана фраза «Я тебе кохаю» всіма мовами, які тільки є на світі. Всього на «Стіні кохання» вмістилося 311 написів – рівно стільки мов лунає сьогодні на нашій планеті. Є навіть напис, виконаний шрифтом Брайля, тобто абеткою для сліпих, та напис мовою знаків. Адже кожна людина відчуває потребу кохати і бути коханою – де б вона не жила і якою б мовою не говорила.

1608 – народився Еванджеліста Торрічеллі, видатний італійський вчений, винахідник барометра
«Торрічеллієва пустота», – любив примовляти копач Бонавентура, герой комедії «Сто тисяч» Івана Карпенка-Карого. Що ж воно таке,  ота «пустота»? Це безповітряний простір, або, як його ще називають – вакуум. Це явище відкрив італієць Еванджеліста Торрічеллі, учень і секретар самого Галілео Галілея. Торрічеллі експериментував із рідинами та із ртуттю – зокрема досліджував рух ртуті у скляній трубці. Під час своїх експериментів вчений виявив, що повітря, яке потрапляє до трубку крізь незапаяний кінець, здійснює тиск на ртуть – і таким чином відкрив явище атмосферного тиску. Мало того – скляна трубка із ртуттю стала прообразом ртутного стовпчика – того самого стовпчика, який ми бачимо на термометрі і завдяки якому довідуємось, як треба вдягатися перед виходом на вулицю. Відкривши вплив атмосферного тиску на ртуть, Торрічеллі винайшов перший у світі прилад, що показував, яка погода надворі – ртутний барометр, інакше кажучи – термометр. Ми всі маємо бути вдячні цьому вченому – адже завдяки ньому ми точно знаємо, треба чи не треба брати з собою зранку парасольку. Втім, барометри, як і люди, також помиляються, так що завжди краще перестрахуватися.

15 жовтня свої іменини святкують Андрій, Ганна, Борис та Георгій
Не забудьте привітати!

Немає коментарів:

Дописати коментар