пʼятниця, 19 вересня 2014 р.

Спілкування з батьками "важких учнів"

Іноді вчителю досить нелегко спілкуватися з батьками «важких» учнів, які були викликані до школи. Батьки в такому випадку можуть займати оборонну або наступальну позиції, користуючись при цьому такими аргументами: «Ми зайняті на роботі, тому в нас немає часу для того, щоб виховувати свою дитину», «Ми випробували всі засоби, але нічого не виходить», або «Школа винна в тому, що наша дитина така невихована».
Іноді ж батьки хочуть отримати допомогу:
«Дитина нас не слухає, порадьте, що робити?»
Пропонуємо вправи для побудови конструктивної розмови з батьками.
Вправа «Нейтралізація»
Мета. Поліпшення взаємодії з батьками, які демонструють наступальну або безпорадну позиції.
Вчителю потрібно дати «опір» емоційному впливу співрозмовника. Для цього потрібно емоційно не включатися в розмову, намагайтеся бути психологічно незалежним від неї, підтримувати в собі спокійний нейтралітет.
У першому випадку вчитель повинен мовчки вислухати батьків, залишаючись при цьому спокійним і чемним. У другому – зробити вигляд, що уважно слухає свого співрозмовника, вставляючи в ході розмови нейтральні фрази типу: «Заспокойтеся», «Я вас уважно слухаю»,
«Я вас розумію».
Відчувши нейтральну позицію, емоції батьків потроху почнуть згасати. Потім вони заспокояться, у них почне формуватися психологічна готовність до конструктивної розмови з вчителем.
Вправа «Рівність»
Мета. Організація рівноправної взаємодії з батьками.
Одним з ефективних засобів залучення батьків до співробітництва є наголошення на їх значимості в цьому процесі.
Позитивний психологічний контакт
Взаємодія
• На допомогу класному керівнику у спілкуванні вчителя з батьками учня виникає швидко, якщо вчитель дає можливість зрозуміти батькам, що він симпатизує учню, бачить його позитивні риси.
Коли батьки зрозуміють, що вчитель турбується про їхню дитину, тоді вони не будуть вдаватися до «психологічного захисту» і виявлять готовність до співробітництва з вчителем.
Вправа «Взаємодія»
Мета. Організація спільної виховної діяльності.
• Обговорюйте проблему, а не риси характеру учня. Вчитель має пояснити батькам, чому їхній син (дочка) погано вчиться, порушує поведінку та що робити, щоб покращити ситуацію. Наприклад, дитина погано вчиться, тому що має проблеми з деяких шкільних предметів. Потрібно «підтягннути» його з цих предметів.
• Враховуйте особисті інтереси батьків. Найбільш ефективною дією з боку вчителя є визнання права батьків на особисте життя.
• Не висувайте генетику на перший план. Деякі вчителі висловлюють таку думку: «Цей учень неспроможний добре навчатися, тому що в нього батьки ... (алкоголіки, у в’язниці тощо.). Дійсно, вплив спадкових особливостей та умов, у яких живе дитина в сім’ї, є досить значним, але не вирішальним.
Завдання для батьків: програти кожну із запропонованих вправ, розподіливши ролі «батьків», «вчителя». Експертам (вчителям) оцінити успішність за поданими критеріями:
• Чи вдалося запобігти протистоянню та конфронтації?
• Чи вдалося втриматися від взаємних нарікань та образ?
• Чи вдалося сформулювали проблему виховання, яку батьки зрозуміли і з якою погодилися?
• Чи запланували спільні дії з вирішення виховної проблеми.

Немає коментарів:

Дописати коментар