четвер, 18 вересня 2014 р.

До дня святого Валентина Міфи про кохання

Міфи про кохання
1. Кохання – це жадібне бажання. Відомий співак Джон Бон Джові в одному зі своїх інтерв’ю зауважив: «Пісні співають про жадібне бажання, а не про кохання». Підлітки часто плутають це бажання з коханням. Це непорозуміння підсилюється музикою, кінофільмами, журналами.
Але кохання і бажання – це слова антоніми (протилежні за значенням), тому що:
Кохання віддає – бажання бере, тягне на себе.
Кохання цінує – бажання використовує.
Кохання витримує перешкоди – бажання зникає.
2. Кохання – це романтика.
Зрозумійте, що кохання і романтика – це різні речі.
Звичайно, романтика створює атмосферу прекрасного, оживляє буденне життя людей, створює незабутні враження.
Правильні слова хлопців розтоплюють серця дівчат (бо це, можливо, ті слова, які вони очікували все своє свідоме життя).
Дівочі очі можуть полонити серце хлопця і він буде «на сьомому небі» від одного погляду.
Приємна музика, повільний танець і зоряне небо – все це може створити особливу атмосферу для двох. Романтика – це прекрасно, але справжнє кохання – це набагато більше, ніж відчуття (хоч воно і прекрасне)!
3. Закоханість – це і є кохання.
Ця чарівна Закоханість – найбільша брехуха. Вона примушує серце сильно битись і перехоплює подих при зустрічі з об’єктом уваги. Коли люди говорять про «кохання з першого погляду», вони мають на увазі саме її.
Закоханість – це сильний потяг до людини протилежної статі. Вона може тривати від 3-х днів до 2-х років. Дехто бере шлюб, народжує дітей, вважаючи закоханість справжнім коханням. Але вона має властивість закінчуватись і люди пізнають розчарування, такий шлюб приречений.
Можна порівняти закоханість із гарячим гейзером, який б’є з надр землі, а справжнє кохання – як повноводна ріка повільно і впевнено несе свої води, щоб живити все живе.
Закоханість – це сильне відчуття, але справжнє кохання це дещо більше.
4. Кохання – це секс.
Не плутайте кохання із фізичним задоволенням.
Секс – це інстинкт, спрямований на продовження роду. Розумна природа передбачила приємні відчуття для тих, хто займається сексом, щоб вони частіше народжували дітей і рід людський не припинився.
Кохання – це процес, а секс – це дія.
Кохати треба навчитись, в той час як секс – це інстинкт.
Кохання треба плекати, до сексу не прикладаєте зусиль.
Коханню треба час, щоб зародитись, розквітнути, дозріти, для сексу не потрібно попереднього часу.
Кохання вимагає емоційного і духовного спілкування, секс вимагає тільки фізичної взаємодії.
Коханню потрібні душевні і духовні взаємовідносини, секс без кохання взаємовідносини притуплює!
Не дозволяйте, щоб секс відбувався до того, як у вас сформуються емоційні душевні і духовні взаємовідносини з партнером, до того як розквітне кохання.
Що ж таке справжнє кохання?
«Як дізнатись, чи це кохання?» – це питання лунає в голові багатьох юнаків та дівчат. Для них дуже важливо знайти відповідь. Але це нелегко. Серед дорослих, які повчають як жити, багато людей, які ніколи не переживали справжнього кохання. Здатність кохати – це Божий дар, іскра в серці людини, коштовність, яку треба цінувати і берегти. Не кожна людина це має.
Існує три види кохання. Розглянемо їх.
1. «Кохаю, якщо...» (з умовою)
Для деяких людей таке «кохання» є єдиним, яке вони колись відчували. Цей вид кохання надається, або приймається за певної умови. Щоб заробити цей вид кохання, треба щось зробити.
Наприклад:
– Якщо ти виконаєш моє бажання...
– Якщо ти переспиш зі мною...
Мотивація такої любові – егоїзм. Вона прагне щось отримати натомість. Допоки умови виконуються
– все добре. Як тільки надії не справджуються
– кохання зникає. Багато шлюбів закінчуються розлученням через це.
2. «Кохаю, тому що...» (за щось)
У цьому випадку людину люблять за те що вона робить чи завдяки тому, хто вона є.
Наприклад:
– Я кохаю тебе тому, що ти красень.
– Я кохаю тебе тому, що ти заможний.
– Я кохаю тебе тому, що ти прикольний і веселий...
На перший погляд – все гаразд. Адже ми хочемо, щоб нас цінували. Це краще ніж попередній вид «за умови». Ці взаємовідносини не ставлять умови. Однак може статись, якщо з’явиться хтось більш красивий, веселий, прикольний, здоровий? Що станеться, якщо обранець втратить те, за що його люблять. Чи будуть його ще любити? Ось чому цей вид кохання тимчасовий і ненадійний.
3. «Кохаю, незважаючи ні на що...» (безумовне кохання)
Хоча цей вид кохання дуже непопулярний, як попередні, але який він прекрасний. Воно не ставить ніяких умов і нічого не просить натомість.
– Я кохаю тебе, незважаючи на те, ким ти можеш бути.
– Я кохаю тебе, що б не сталось.
– Ти нічого не зможеш зробити, щоб зменшити моє кохання.
– Я тебе кохаю.
Цей вид кохання не має умов. Воно не випливає з якоїсь привабливої якості людини. Це любов, яка віддає. Її суть віддавати, а не отримувати.
Це і є справжнє кохання.
Розпізнати справжнє кохання можна за такими ознаками:
Воно терпляче, милосердне, не заздрісне.
Воно не величається, поводиться чемно.
Не шукає свого, не гнівається, не думає лихого.
Не радіє брехні, але тішиться правдою.
Усе зносить, вірить у все, сподівається на краще, усе терпить.
Таке кохання ніколи не припиняється.
Висновок.
Таким чином, ми бачимо, що справжнє кохання – це не жадібне бажання, це не романтика і не секс. Навіть закоханість – це ще не кохання.
Кохання – це Божа іскра в серці людини, дорогоцінний дар, який як насіннячко падає у ваше серце, проростає, розквітає і приносить солодкі плоди. Це емоційні, душевні і духовні взаємовідносини двох людей, що присвятили свої життя одне одному.

Немає коментарів:

Дописати коментар