понеділок, 22 вересня 2014 р.

Визначні події в історії 23 вересня

1848 – в США з’явилася в продажу жувальна гумка «Мир вам, дружба, і жуйка!» – кажуть діти, коли миряться. Вони були б здивовані, що ця сама жуйка, без якої не уявити миру, існувала в ще в кам’яному віці. На одній зі стоянок первісних людей археологи знайшли шматочки деревної смоли зі слідами зубів – хтось їх їв і не міг з’їсти. Традицію жування смоли підхопили давні греки – вона споживали ароматну смолу дерева мастики, що, як вважалося, очищала зуби і зміцнювала їх. Батьківщиною жуйки вважається Північна Америка. Індіанські племена мали звичку жувати смолу хвойних дерев, і білі переселенці запозичили цю звичку. Першим же почав продавати жувальну гумку американець Джон Кертіс. Втім, його торгівля не мала успіху – смолу було дуже важко чистити, а неочищену смолу люди й самі могли знайти у лісі. Друге життя гумка отримала завдяки мексиканцю Антоніо Лопес де Санта Анна. Він привіз із собою до США велику кількість чиклю – особливого каучуку, який продав підприємцю Томасу Адамсу з Нью-Йорка. Адамс спершу спробував використати чикль як гуму, але його спіткала невдача.
Тоді Адамс просто зварив чикль у себе на кухні – і вийшла м’яка гумка, яку можна було жувати. Торговець додав до неї екстракт лакриці, що поліпшило її запах і смак. Нова гумка під назвою «Чорний Джек», що продавалася у вигляді довгих паличок, дуже сподобалася американцям. А 1880 року аптекар Джон Колган поліпшив аромат гумки, змішавши ароматизатор із цукром і додавши його до каучуку.
У ХХ столітті жувальна гумка поширилася на весь світ. Особливо популярною вона була в дітей, через що згодом в пачечках гумки з’явилися яскраві вкладки та наліпки. Також діти полюбляють дути бульбашки із гумки, через що вона отримала ще одну назву – «бабл гам», тобто «бульбашкова гумка».

63 до н. е. – народився Гай Юлій Цезар, перший римський імператор
Один з найвідоміших римлян Юлій Цезар відомий не лише тим, що заклав
підвалини Римської імперії, історію якої в обов’язковому порядку вивчають в усіх школах. Він відомий іще завдяки своїм фразам, чимало з яких відростили крила і збереглися в історії. Цезар славився як військовими талантами, так і лаконічністю мови. Розгромивши військо понтійського царя Фарнака, полководець описав цю подію трьома словами: «Прийшов, побачив, переміг». Цезар прагнув зосередити у своїх руках всю повноту влади. Якось, проходячи повз галльське село, він вигукнув: «Краще бути першим на селі, ніж другим у Римі». Ця фраза також пішла в народ. Жадоба влади породила конфлікт між Цезарем та римським урядом – сенатом. Врешті сенат заборонив Цезарю повертатися до Риму. Тоді Цезар наказав своїм воїнам перейти прикордонну ріку Рубікон, мовивши: «Жереб кинуто!». Ця фраза, а також вислів «перейти Рубікон» збереглися у віках. Цезар здобув титул імператора, але сам став жертвою змови. В убивстві Цезаря брав участь і його друг Марк Юній Брут. Цезар, побачивши його, вигукнув: «І ти, Бруте?». Відтоді ім’я Брут стало синонімом слова «зрадник».

1872 – народилася Соломія Крушельницька, видатна українська оперна
співачка Україна славна своїми співучими талантами. Недаремно ж українська мова визнана другою у світі за милозвучністю, чемно поступившись місцем італійській. Але символічно, що саме українка Соломія Крушельницька підкорила Італію своїм співом. Як і всякий самородок, Крушельницька ішла до музичного Олімпу довгою дорогою. Народившись на Тернопільщині, вчилася народних пісень в односельців. Потім – Львівська консерваторія. Ще під час навчання в консерваторії юна співачка отримала запрошення на виступи у Львівській опері – настільки сильним і гарним був її голос. Цей голос швидко підкорив усіх львівських шанувальників оперного співу. А наставники та друзі Соломії одноголосно вирішили – дівчина має продовжити освіту в Італії, на батьківщині світової опери…
Соломію Крушельницьку ще за життя визнали найкращою співачкою світу. Вона була, говорячи сучасною мовою, суперзіркою, і інші тогочасні «зірки», такі як Енріко Карузо або Тітта Руфо вважали за честь співати на одній сцені з українською примадонною. Співаючи в опері, Соломія Крушельницька також виявила неабиякий артистичний талант. 1904 року італієць Джакомо Пуччіні створив оперу «Мадам Батерфляй» – історію кохання японки та американця. Дія опери відбувалася в Японії, про яку тодішня європейська публіка мало що знала. Тож виконавиці головної партії слід було перевтілитися у японку. Багато хто відмовлявся від такого незвичного образу, проте Крушельницька не злякалася труднощів і з’явилася на сцені у кімоно. Завдяки їй опера «Мадам Батерфляй» прогриміла на всю Європу, а зворушений композитор Пуччіні подарував співачці свій портрет із написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй».
Гастролюючи по Європі, Соломія Крушельницька ніколи не забувала про свій народ, свої корені. Якось її запросив до власної резиденції російський цар. Він був переконаний, що європейська прима – італійка Соломеа, тож, прийнявши її у себе, попрохав заспівати рідною мовою. І Соломія заспівала… українську пісню. Цар та його ближні були ошелешені – всесвітньовідома виконавиця оперних партій співала народну пісню тією мовою, яка в Російській імперії взагалі була під забороною! Свій вік співачка доживала в Україні, у Львові, який вважала рідним містом. Саме тут її і поховано – на Личаківському кладовищі, поруч із могилою Івана Франка, якого вона вважала вчителем і другом.

  23 вересня свої іменини святкують Андрій, Павло, Петро та Костянтин
Не забудьте привітати!

Немає коментарів:

Дописати коментар