субота, 31 серпня 2013 р.

Я і Україна 1 клас Тема: Рослини. Рослини і людина: що дають рослини людям, вшанування рослин. Охорона рослинного світу.

Я і Україна 1 клас

Тема: Рослини. Рослини і людина: що дають рослини людям, вшанування рослин. Охорона рослинного світу.

Мета: продовжити розширювати знання учнів про рослини, розкрити цінність рослин для людини. Ознайомити учнів з рослинами, які охороняються, занесені в Червону книгу України. Розвивати спостережливість. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до рослин.

Обладнання: малюнки, па яких зображені лікарські рослини; рослини, які занесені в Червону книгу України (півонія вузьколиста, підсніжник, водяний горіх, білотка альпійська, вовчі ягоди пахучі, нарцис вузьколистий, лілія лісова, тюльпан Шренка); рослини, які потребують охорони (сон, латаття біле, ряст, конвалія, проліска дволиста).

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення вивченого матеріалу.
Учитель показує бегонію.
— Як називається ця рослина?
— Які в неї квіти? (Яскраві)
— Якою водою краще поливати квіти?
— Які кімнатні рослини ростуть у вас вдома?
2. Гра «Яка рослина зайва». Чому?
Береза, осика, дуб, ліщина, верба, вільха;
Тюльпан, троянда, волошка проліска, липа;
Ліщина, калина, бузина, підсніжник, шипшина.
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми та завдань уроку.
Сьогодні ми продовжимо говорити про рослини, їх значення для людини, вшанування людиною рослин.
2. Розповідь з елементами бесіди.
Перші рослини з'явилися дуже давно, понад 250 мільйонів років тому. Без рослин життя на землі не можливе, бо тільки вони здатні запобігати нагромадженню надлишку вуглекислого газу в атмосфері і підтримувати потрібний для існування організмів рівень кисню. Рослини затримують пил, поглинають шум, виділяють кисень. Взагалі життя людини тісно пов'язане з рослинами, тому що вона вживає їх у їжу, прикрашає своє приміщення, двір, город.

Відгадайте загадки.
* * *
У зеленім кожушку,
Костяній сорочці,
Я росту собі в ліску,
Всім зірвати хочеться. (Ліщина)
Викупана в сонечку,
Стоїть собі донечка,
Бджоли сонячний медок
Дістають з її квіток. (Липа)
На «я» починається,
На «я» закінчується,
В саду росте,
На ній плоди є. (Яблуня)
Живе один батько і тисячі синів має.
Всім шапки справляє, а собі не має. (Дуб і жолудь)
* * *
З неба сонце золоте,
Золоте проміння ллє.
В полі дружньою стіною
Золотії вусачі. (Пшениця)
Що за дві неділі зелениться,
Дві неділі колоситься,
Дві неділі оцвітає,
Дві неділі наливає,
Дві неділі підсихає? (Жито)
Був краплинкою золотою —
Став зеленою стрілою.
Сонце літне освітило
І стрілу позолотило. (Колос)
В полі — мітлою,
В мішку — золотом. (Овес)
Основними хлібними рослинами є пше-
ниця, рис, ячмінь.
***
Що копали із землі,
Жарили, варили,
Що в золі ми пекли,
їли та хвалили . (Картопля)
Ціле літо старалась —
Одягалась, одягалась...
А як осінь підійшла,
Нам одежу віддала,
Ми приготували для неї діжки
І солі півмішка. (Капуста)
Сидить дівчина в коморі,
а коса її на дворі. (Морква)
Літом — в городі,
Свіжі, зелені,
А зимою в діжці,
Кріпкі, солоні. (Огірки)
Основні овочеві рослини — картопля, капуста, морк-
ва, буряк, огірки.
Окрім овочевих, хлібних рослин, існують лікар-
ські рослини. Вони — перші помічники при захворю-
ваннях.
Діти переглядають малюнки, на яких зображені лікарські рослини.
3. Робота з підручником, с. 67.
Ромашка, мати-й-мачуха лікують застуду. Звіробій і подорожник — опіки, рани. Шипшиновий чай п'ють діти, які хворіють на коклюш. Спориш допомагає при захворюванні шлунка, нирок. Материнка означає — думка матері. Існує про неї легенда: померла мати, засипали її сирою землею. Щодня прибігали на її могилу діти. Виросла на могилі запашна квітка з рожево-бузковим суцвіттям. Діти вирішили, що то з'явилася до них душа матері в образі квітки і назвали її материнкою.
— Які ще лікарські рослини ви знаєте?
У кожного народу є рослини — обереги. На Україні здавна шанують калину, вербу, липу, мальви, чорнобривці.
— З якої рослини гілка? (Калина)
Калина — рослина, яка росте по всій Україні. Калина — символ родинного благополуччя, достатку.
Ось калина над рікою
Віти стелить по воді.
Хто це щедрою рукою
їй листячко надів?
Червонясте, променясте —
Розцвітає як вогні ...
Дай хоч трішечки намиста,
Калинонько дай і мені.
(М. Познанська)

Фізкультхвилинка
Прокидаються квіти,
Розпускають пелюстки.
Вітерець дихнув тихенько,
Пелюстки гойднув легенько.
Сутеніє, і квітки
Закривають пелюстки.
Тихо засипають.
Голівками гойдають.
4. Читання статті про вербу з підручника, с. 68. В народі говорять: «Без верби і калини нема України».
— З якої рослини ця гілка? (Верба)
Це — верба. Вона зацвітає першою. Ледь пригріє сонечко, а вона нас вітає своїми пухнастими котиками. За це з давніх-давен вітають вербу. Верба не вибаглива. Росте біля води. Встромити гілку чи кілочок у вологу землю — і виросте дерево. І криниці копали під вербою. А ще кажуть, якщо верби ростуть біля ставків, річок, то воді спокійно і добре. Значить, і людям несе добро
і спокій така вода. Ось яка вона верба! В народі говорять: «Де верба, там і вода».

Хвилинка-цікавинка
Рослини — віщуни погоди.
Нагідки, троянди, шипшина — перед дощем не розкривають своїх бутонів.
Кульбаба — якщо навіть у небі сонце, а квітки кульбаби закриті, буде дощ. У суху погоду навіть від найменшого подиху вітерця пушинки — насінинки розлітаються. Перед дощем кульбаба збирає свою пухнасту кульку в парасольку.
Будяк — перед дощем його комочки щільно притискаються до голівки і стають не злими.
Верба — «чує» дощ за кілька годин.
5. Розповідь вчителя.
— А скажіть, чи добре ставимося ми до рослин?
От, скажімо, дехто зриває ягоди чорниці разом з кущиком. А на місці зірваних рослин нові виростуть років через 7 — 8. Таке збирання ягід завдає великої шкоди
рослинам. А згадайте, коли зацвітає бузок чи черемха? Чи не найбільшої шкоди люди завдають їм, коли безжально обламують черемху чи бузок. Поступово гинуть берези, кору яких пошкодили, щоб набрати соку. Повертаючись із прогулянки, інколи несуть цілі оберемки квітів. Особливо багато знищують пролісків, конвалій, еону, дзвоників, королиць. Часто люди не доносять їх додому, викидають, бо на сонці квіти швидко в'януть. Якщо ви побуваєте в лісі чи на луках, хочеться назбирати квітів, але ж не цілими охапками, не треба їх рвати багато. Чим менше квітів у вазі, тим кращій вигляд вони мають. Пам'ятайте, що зриваючи багато лісових квітів, ми нівечимо природу. Є рослини, яких в природі залишилось дуже мало, їм загрожує зникнення. Щоб про це було відомо всім, їх заносять в Червону книгу. Не ламайте даремно гілок. Підв'яжіть до кілочка похилене деревце. Вдома, біля школи посадіть дерева, кущі, квіти, доглядайте їх.
Фізкультхвилинка
Дує вітер нам в лице,
Захиталось деревце,
Деревце все вище, вище,
Вітерок все тихше, тихше.
6. Читання вірша «Конвалія».
Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким.
Та недовго навтішалась
Конвалія біла —
І її рука чоловіча.
Віку вкоротила
Ой понесли конвалію
У високу залу,
Понесла її з собою
Панночка до балу.
Ой на балі веселая
Музиченька грає,
Конвалії та музика
Серце крає.
То ж панночка в весняному
Вальсі закрутилась.
А в конвалії голівка
Пов'яла, схилилась.
Промовила конвалія:
«Прощай, гаю милий,
І ти, дуб високий,
Друже мій єдиний!»
Та й замовкла. Байдужою
Панночка рукою
Тую квітку зів'ялу
Кинула додолу...
(Леся Українка )
— Яку квітку зірвали?
— Що з нею сталося?
III. Формування вмінь та навичок
1. Гра «Довга лоза».
Ставлять додолу кілька паличок верби, а потім, узявши за руки і співаючи, ходять між тими паличками.
У довгої лози
Пасли хлопці кози,
А дівчата-козенята,
Та й померзли ноженята.
Ой, дівоньки, гожі,
Кидайте ті кози,
В кривім танцю походжаймо
Та ніженьки зігріваймо.
Од кривого танця
Не виведу кінця.
Треба його виводити.
Кінець йому знаходити.
2. Гра «Куди посадити?»
На магнітній дошці прикріплені ілюстрації із зображенням лісу, городу, саду. У дітей маленькі картинки із зображенням дерев, кущів, овочевих рослин, квітів і т. д. Учні по черзі прикріпляють свої картки, пояснюючи де дана рослина росте.
3. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 43. 44.
— Що загрожує зеленому другу?
(Розфарбовування одного з малюнків).
— Якими рослинами український народ здавна прикрашав свою садибу?
— Які використовував для лікування?
4. Робота по бригадах.
Допишіть букви і прочитайте назви квітів.
5. Читання вірша.
Вмійте любити природу
В полі, у лісі, над яром —
квіти, дерева і трави...
Цвіту не вирви задаром,
гілки не втни для забави.
Оберігайте ж повсюди
шлях і стежинку в гаї.
Все те окрасою буде
нашого рідного краю.
(П. Сиченко )

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Казка про дерева, кущі та їхню сестричку травичку З давніх-давен на світі Матінка Природа. Вона дуже щедра. Є в ній земля, вода, сонце, місяць, рослини, тварини. На околиці села жили її діти. Дерево — найстарший братик, менші братики — кущі, і їхня молодша сестричка — Травичка. Весело і дружньо жили вони. Та одного разу дерево сказало, що воно найважливіше серед рослин і всі повинні підкорятися йому. Сумно шелестіла Травичка, схилилися у журбі Кущі. Та змиритися з цим не могли. І після довгих роздумів покинули Дерево. Велике дерево залишилося одне. Воно гордо стояло і пишалося своєю красою. Йшов час. Минали дні, дереву стало самотньо. А тут ще палюче сонце забирало вологу з ґрунту. Зовсім заслабло Дерево і згадало воно і про Травичку і про Кущі. Соромно стало йому, що воно так образило своїх рідних. Дерево попросило вибачення у своїх рідних. І вони пробачили йому. Вранці травичка дбайливо вмилася росою, вона заважала сонцю випарювати вологу з ґрунту. А вода на знак подяки напувала їх і постачала кореням поживні речовини. Густі Кущі зменшували силу вітру. А велике Дерево прикривало їх своєю кроною від пекучого сонця. Ось так у добрі і злагоді живуть і досі.
Кросворди
Впишіть у незаповнені клітки пропущені букви.
м р К В А
к А С 0 Л Я
п 0 м І д Р
А С Н И к
0 г Р 0 к
с л и А
п 0 л у н ц Я
ч Е р Е н Я
с м 0 р 0 Д и А
Б л У к 0
Пролісок
Я — перша квіточка весни,
Я — пролісковий цвіт.
Я пережив зимовий світ.
І знов родивсь на світ.
Зелені рученьки мої
Листочками зовуть.
Я полюбив ліси й гаї,
Живу я здавна тут.
У мене очі голубі,
Такі, як неба синь.
Росту між кленів, між дубів,
Люблю і сонце, й тінь.
І вірю: люблять всі мене,
Як весну золоту,
Бо знають, що зима мине,
Коли я розцвіту.
(М. Познанська)
Мій
Я візьму граблі й лопату
Та зроблю грядки в саду,
Посаджу на них я м'яту,
Чорнобривці, резеду.
Ще й пахучого горошку
Тут насію два рядки.
Посаджу тюльпанів трошки,
А скраєчку — нагідки.
Пройде теплий дощ весняний,
Гляне сонце золоте,
КВІТНИК
Тепле літечко настане —
І квітник мій розцвіте!
Будуть бджоли прилітати
По медочок до квіток,
Вийде мама, вийде тато
Відпочити в холодок.
Прийдуть подружки гуляти —
Теж в квітник їх поведу.
Буду квіти поливати,
Щоб скоріш цвіли в саду!
(М. Познанська)
Проста арифметика
Якщо дві руки
до лопати додати,
а потім додати
бажання завзяте,
а потім відняти від них неохоту,
помножити все
на веселу роботу,
зібрати дітей
і дорослих усіх
і порівну все
розділити на них,
то будемо мати
один результат:
зелений, співучий,
заквітчаний сад!
(А. Костецький)
Порівняння
Пишна та красива,... як калина.
Убралася в біле плаття,... як калина в білий цвіт.
Щоки червоні,... як ягоди калинові.
Молода дівчина така гарна,... як червона калина.
Стоїть у дворі дівонька,... як над ставом калинонька.
Тече вода з-під явора
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
червона калина.
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина — дитина
(Т. Шевченко)
Верба
( Легенда )
Одна жінка вдень жила зі своєю сім'єю, а на ніч перетворювалась на вербу. Аж ось про це дізнався її чоловік, узяв та й зрубав вербу, — тоді й жінка померла. І тільки материнська любов продовжувала жити в цьому дереві. Зроблена з верби колиска заколисувала осиротілого хлопчика, а коли він підріс, то зробив собі сопілку з пагінців старої верби. І сопілка та розмовляла з хлопчиком, як ніжна мати.
Вишенька
З давніх-давен наш край потопає у вишневих садках, які чарують всіх білим цвітом, даруючи нам соковиті смачні плоди. Вишенька належить до найстаріших дерев в Україні. Багато поселень пов'язано з цим чудовим деревом. Є в нас Вишня і Вишеньки, Вишневе і Вишневське, Вишневий Яр і Вишневий сад. Як калина та верба, вишня — символ України.
(Марко Вовчок )
Вічнозелена гостя
У сиву давнину наші предки — слов'яни зустрічали новий рік з квітучою вишнею. Незадовго до свята діжку, в якій росло деревце, вносили в хату. В теплі розкривалися бруньки, дерево рясно вкривалося біло-рожевим цвітом. Навколо новорічної вишні люди веселилися — водили хороводи аж до весни. Потім його висаджували в теплу землю. Тільки згодом квітучу біляву вишню замінила вічнозелена ялинка.
(А, Коваль)
Вічна тополя
Стоїть край дороги стара-престара тополя. Узимку тривожно шумлять її голі віти, а весною покривається вона зеленим листям. Скільки я пам'ятаю, стоїть вона, як сторож. Якось питаю маму:
— Скільки літ тополі? Хто її посадив?
— Не знаю, — відповідає мама. — Скільки я пам'ятаю стоїть тополя край дороги. Завжди однакова. Питаю старого — престарого дідуся:
— Скажіть, будь ласка, скільки літ тополі? Хто її посадив?
— Не пам'ятаю, — відповідає дідусь. — Завжди стоїть край дороги. Скільки я знаю — росте собі й росте. Люди приходять і відходять, а тополя завжди росте. Може, це й не тополя, а легенда? Може, дерево вічне? Може, вона народилася тоді, коли й наша Україна? Коли так, то вона — вічна, бо Україна наша — вічна.
(В. Сухомлинський)
Мальви
( Легенда )
Мальва була єдиною дочкою сотника Григорія Кандиби. Під час одного із спустошливих набігів, турки захопили село, в якому жила Мальва. Загинув її батько, порубаний мечами, матір у полон забрали, а Мальві якось вдалося втекти до лісу. Вона вирішила помститися ворогам і взяла в руки зброю. Слава про сміливу дівчину пішла по всій окрузі. Але підступний зрадник виказав її, і турки, порубали тіло Мальви на шматки, розкидали його по полю. З кожного шматка виросли яскраво — червоні гарні квіти, які й назвали Мальвами.
Чорнобривці
Чорнобривці називають у народі по-різному: жовтяки, оксамитки, бархатки, бо яскраві суцвіття виграють у промінні сонця всіма відтінками лимонних та золотистих, жовтих, оранжевих, червоно-коричневих барв. Найбільш поширена назва цих квітів — чорнобривці. їхня назва
пов'язана зі старовинною легендою про майстрів — чоботарів, які виготовляли особливо гарні жіночі чобітки, які мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки-чорнобривців.
Чорнобривці
Одного літа їздив я до бабусі у село. Яка там краса! Величезний ліс, якому немає ні кінця ні краю. Стоять там розлогі та величаві дуби, берізки, немов тендітні дівчата, похитують своїми пишними кудрями, випрямивши стрункий білий стан. А яка казкова галявина є у тому лісі!
Поміж м'якої зеленої трави ростуть різноманітні барвисті квіти. Але найбільш мене вразила низенька квітка, що виглядала з густого трав'янистого килиму. Вона була жовтогарячого кольору з багатьма пелюстками, і здавалося, що це така незвичайна яскрава кулька, таке
маленьке сонечко на землі. Це чарівна квітка; називають її чорнобривцем. Чорнобривці лікарські рослини, крім того, вони оберігають оселю від поганих людей. З тих пір — це моя улюблена квітка. Я помічаю її у багатьох подвір'ях, де чорнобривці насівають у садочках, квітниках. Ці маленькі сонечка посміхаються людям з травня місяця і майже до перших морозів.
Жива скарбничка
Ромашка лікарська дуже корисна. Із цвіту ромашки п'ють відвар чаю, коли болить живіт. Використовують для полоскання горла при ангіні. Відвар використовують і для очей у вигляді примочок. Можна, таким чином, позбутися від ячменя, добре знімає втому з очей.
Подорожник — засіб від ран, укусу комарів, бджіл, навіть гадюк. Свіжий вимитий листок подорожника розтирають, щоб випустив сік і прикладають до рани чи укушеного місця. За кілька хвилин вгамовується біль, зникає пухлина, припиняється кровотеча з рани. Закапай вухо соком подорожника — перестане боліти.
Смородина чорна. Ягоди корисні при багатьох хворобах. Температуру добре збиває відвар з смородинового коріння, а при кашлі допомагає сік смородини з медом.
Суниці лісові збуджують апетит, покращують травлення. Відвар  з сухого листя вживають, щоб не було висипів на шкірі.
Посадив п'ять вишень тато,
А од неньку — я.
Поливаю, зеленіє
Вишенька моя.
Будуть птиці прилітати
У вишневий сад.
Заспівають, защебечуть —
Буде двір нам рад.
Будуть в цвіті білі ночі,
Будуть бджоли вдень,
Буду з хлопцями співати
Молодих пісень.
Ми змайструєм гарну лавку
В нашому садку.
Буде наш дідусь сидіти
Тут у холодку.
Скоро дерево зародить
Ягоди смачні
Буде рідним і сусідам,
Буде і мені.
Гість прийде до нас і скаже:
— Гарно ти зробив,
Що ці вишні кучеряві
З татком посадив.
(С. Пушик )

Фізкультхвилинка

Фізкультхвилинка

Прокидаються квіти,
Розпускають пелюстки.
Вітерець дихнув тихенько,
Пелюстки гойднув легенько.
Сутеніє, і квітки
Закривають пелюстки.
Тихо засипають.
Голівками гойдають.

Загадка про огірки

Загадка про огірки

Літом — в городі,
Свіжі, зелені,
А зимою в діжці,
Кріпкі, солоні. (Огірки)

Загадка про капусту

Загадка про капусту

Ціле літо старалась —
Одягалась, одягалась...
А як осінь підійшла,
Нам одежу віддала,
Ми приготували для неї діжки
І солі півмішка. (Капуста)

Загадка про картоплю

Загадка про картоплю

Що копали із землі,
Жарили, варили,
Що в золі ми пекли,
їли та хвалили . (Картопля)

Загадка про овес

Загадка про овес

В полі — мітлою,
В мішку — золотом. (Овес)

Загадка про колос

Загадка про колос

Був краплинкою золотою —
Став зеленою стрілою.
Сонце літне освітило
І стрілу позолотило. (Колос)

Загадка про жито

Загадка про жито

Що за дві неділі зелениться,
Дві неділі колоситься,
Дві неділі оцвітає,
Дві неділі наливає,
Дві неділі підсихає? (Жито)

Загадка про пшеницю

Загадка про пшеницю

З неба сонце золоте,
Золоте проміння ллє.
В полі дружньою стіною
Золотії вусачі. (Пшениця)

Загадка про дуб і жолудь

Загадка про дуб і жолудь

Живе один батько і тисячі синів має.
Всім шапки справляє, а собі не має. (Дуб і жолудь)

Загадка про яблуню

Загадка про яблуню

На «я» починається,
На «я» закінчується,
В саду росте,
На ній плоди є. (Яблуня)

Загадка про липу

Загадка про липу

Викупана в сонечку,
Стоїть собі донечка,
Бджоли сонячний медок
Дістають з її квіток. (Липа)

Загадка про ліщину

Загадка про ліщину

У зеленім кожушку,
Костяній сорочці,
Я росту собі в ліску,
Всім зірвати хочеться. (Ліщина)

пʼятниця, 30 серпня 2013 р.

Я і Україна 1 клас Тема: Різноманітність рослин.

Я і Україна 1 клас

Тема: Різноманітність рослин.

Мета: розширити уявлення про різноманітність рослин, формувати поняття «кущ», «дерево», розкрити значення рослин для людей. Розвивати вміння доглядати за кімнатними рослинами. Виховувати дбайливе ставлення до рослин, любов до природи.

Обладнання: малюнки з різними рослинами, діапозитиви, плакат, сигнальні картки.

І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення вивченого матеріалу. Складання слів зі складів.
— Для кого ґрунт став домівкою?
— У якому ґрунті краще ростуть рослини?
2. Проблемний вступ до уроку.
— Подивіться на малюнки.
— Що зображено на них? (Дерева, квіти, трава)
— А як можна назвати одним словом? (Рослини)
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності.
1. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про рослини, як і де ростуть, навіщо вони потрібні людям і тваринам, дізнаєтесь, які рослини є символами нашої України.
2. Відгадування загадки.
Що воно таке?
Дихає, росте,
Живиться, розмножується,
А ходить, не ходить. (Рослина)
Хід уроку
— Як ви гадаєте, до якої природи належать рослини?
(Живої природи )
3. Розповідь вчителя.
На скільки багата та різноманітна жива природа! Прогулюючись лісом, ми бачимо там багато метеликів, що порхають між квітучих рослин, величезні дуби, вкриті мохом, біля липи ростуть конвалії, а он біля берези — гриби. Яка кругом краса — справжнє царство! Рослини зустрічаються майже скрізь: і на суходолі, і у річках, морях, океанах. Неоціненна роль рослин у природі. Вони є їжею для тварин і людини. З давньої давнини людина користується рослинами, виробляючи з них усе потрібне для життя: меблі, одяг, папір, ліки, іграшки, їжу; використовує ягоди, гриби, горіхи. Рослини створюють неповторний барвистий образ нашої планети. Одні маленькі, інші — великі; одні протягом року зелені, а інші скидають листя на зиму. Деякі рослини прикрашають наші домівки, подвір'я, інші — вживаємо в їжу. Царство рослин налічує майже півмільйона видів.
4. Гра «Що де росте». Демонстрація діапозитивів із зображенням рослин. Вчитель питає, де ця рослина росте — в лісі, у полі, на луках, на подвір'ї, в кімнаті, а діти відповідають.
5. Робота з підручником, с. 65.
Читання статті «Рослини».
6. Гра «Що де росте».
У дітей картки з підписами: город, ліс, садок. Ведучий називає рослину, зображену на малюнку, а учні показують картку з підписом, де ця рослина росте.
— Яка рослина на малюнку зайва?
7. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
Рослини ростуть у природі, вони різноманітні. Між собою їх поділили на групи: дерева, кущі, трав'янисті рослини.
— Подивіться на малюнки. (Зображення дерев, кущів, трав'янистих рослин)
— Як ви думаєте, чим відрізняються ці рослини?
(Відповіді дітей)
Дерево має одне високе дерев'янисте стебло — стовбур, у куща — кілька низьких міцних дерев'янистих стебел; трав'янисті рослини мають м'які, соковиті, зелені стебла.

Фізкультхвилинка
Раз, два — всі пірнають,
Три, чотири — виринають,
П'ять, шість — на воді,
Кріпнуть крильця молоді,
Сім, вісім — ще є сили.
Всі до берега приплили,
Обсушились, потягнулись
І розбіглись, хто куди.
8. Відгадування загадок, відгадки записують діти на дошці в дві колонки: дерева і трав'янисті рослини.
• Без рук, без ніг, а на батіг пнеться. (Квасоля)
• Червоний колір, а винний смак,
кам'яне серце, а чому це так? (Вишні)
• Повна діжка жита, п'ятачком накрита (Мак)
• Навесні вона в теплі
Проростає з-під землі.
Має трунок, має вроду
І дарує насолоду. (Квітка)
• Навесні цвітуть, мов свічі,
Заглядають сонцю в вічі,
А під осінь ті свічки
Вдягнуть кожушки. (Каштан)
9. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
— Кожна рослина живе, живиться, розмножується, помирає.
Учні розглядають малюнок.
— Дивлячись на цю схему, ми з'ясуємо, з яких частин складається кожна рослина.
1) — Що знаходиться у рослини в ґрунті? (Корінь)
2) — Що від кореня росте? (Стебло)
3) — Що знаходиться на стеблі? (Листя)
4) — Що знаходиться на стеблі? (Квіти)
5) — Коли квітка відцвітає, що з'являється замість неї? (Насіння — плоди)
— Який висновок?
Кожна рослина має корінь, стебло, листя, квітку, насіння-плоди.
10. Гра «Яким рослинам належать плоди і листки?»
(Малюнок, на якому намальоване листя, а окремо — плоди.) Учні називають, до якого дерева чи куща належать листя і плід. Рослини живуть не тільки в лісі, садку, а й у кімнаті. Ці рослини називають кімнатними. За кімнатними рослинами треба доглядати, вчасно поливати, підживлювати ґрунт поживними речовинами, їх треба ставити на добре освітлені місця. Воду для поливання не можна брати холодну, бо рослина може загинути. Краще поливати дощовою водою або розтопленим снігом — кімнатні рослини краще ростуть.
11. Ознайомлення учнів з рослинами, які ростуть у класі.
Пеларгонія — дуже поширена кімнатна рослина. В давнину ця рослина була в кожній хаті, вважалося, що вона, як і часник, відганяє нечисту силу від оселі.
Азалія — дуже красиво цвіте, у неї не тільки червоні квіти, а можуть бути рожеві, білі.
Цикламен — красива кімнатна рослина, вона є ще й лікарською. Її корінь допомагає позбутися важкого захворювання — гаймориту. Але треба бути дуже обережними, бо коріння може й отруїти, а не вилікувати.

Фізкультхвилинка
Травичка низько-низько.
Дерева високо-високо,
Вітер дерева гойдає, колише,
Птахи летять відлітають,
Діти тихенько за парти сідають
III. Формування вмінь та навичок
1. Робота з підручником, с. 66.
(Учні розглядають малюнки в підручнику.)
— Дари яких рослин зображено на малюнках?
2. Гра «Дерева, кущі, трав'янисті рослини».
Вчитель по черзі кидає м'яч і називає рослину. Той, хто впіймав м'яч, повинен назвати, до якої групи відноситься вона.
3. Відгадування загадок.
• В золотий клубочок заховався дубочок. (Жолудь)
• Я кущ зелений,
Люблю рости біля криниці,
І хоч не дівка я,
Але стою в червоному намисті. (Калина)
• Зимою, як літом,
Літом, як зимою. (Ялина, сосна)
• Стала на поляні,
В жовтім сарафані,
Підросте — всміхнеться,
Для вітрів вбереться
В платтячко біленьке. (Кульбаба)
4. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 42.
Перша бригада розфарбовує рослини, які належать
до дерев та кущів.
Друга бригада — розфарбовує трав'янисті рослини.
Третя бригада — розфарбовує предмети, які виготовляють з рослин.
Четверта бригада — розфарбовує плоди лісу, які ми збираємо.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Берізонька
В нашої берізки біла кориця,
Вичесані кіски. Любо подивитися!
На дорогу з двору вистрибали кізки,
Стали гризти кору білої берізки...
Ми сказали кізкам: «Не гризіть, не треба,
Хай мала берізка виросте до неба!»
(П. Воронько)
Чом, галявинко, не весела?
— Чом, галявинко, не весела,
Чом, галявинко, не зелена?
— Як, же мені зеленіти,
Коли мене цапки зрили,
А хлоп'ята столочили
Отакенними ножищами
Чоботами — чоботищами?
— Чом, галявинко, не весела,
Чом, галявинко, не зелена?
— Як же мені зеленіти,
Коли мене гуси збили,
А дівчатка походили,
Отакісінькими ніжками,
Туфельками — босоніжками!
(Я. Компанієць )
Ліс на світанку
Ростуть опеньки у тумані
Серед сосонок та беріз.
В жабо й атласному каптані
Стоїть грибочок, як маркіз.
І сіє дощ дрібнесенький
Оце уже грибнесенький!
(Л. Костенко )
Капуста
Поливалка — поливальниця,
На вгороді поливальнице!
Набери з криниці
Свіжої водиці,
Поливай капусту,
Щоб клалося густо,
Щоб вродила головата,
То буде що шаткувати!..
Прийшла осінь по капусту,
Наробила тріску-хрусту.
Шаткувала шатківниці,
Розкладала як годиться:
Голови — для діжки.
А листки — для кізки,
А кочанці — дівчатку,
Що поливало грядку.
(Т. Коломієць)
Каштан
Аж там —
на горі каштан.
Засвітив свічки
біля кринички.
Піду по воду,
піду по холодну.
Навшпиньки стану —
свічечку дістану.
(В. Вітько)
* * *
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
(Т. Шевченко)
Липки
Я, маленька липка, Від дощу сховаю
виросту велика, — вранці серед маю, —
не ламай мене. ти полий мене.
Я медовим цвітом Будемо з тобою
зацвіту над світом, — ми рости обоє, —
бережи мене. ти люби мене.
Тінь тобі я кину Виростем за роки,
у гарячу днину, — підем в світ широкий, —
ти шануй мене. не забудь мене.
(П. Воронько )
Калина
Схилилася калина на воду, У сумі калинонька мила
Дивилась на красну вроду. Все листя у воду зронила,
Горобчики з поля летіли, Прийшли з вітрами морози,
Всі ягоди спілі об'їли. Замерзли в калиноньки сльози.
(М. Познанська)
Волошки
Ми — волошки, наші квіти Нас не люблять хлібороби,
Голубіють на полях: Бур'янами нас зовуть,
При дорозі, в просі, в житі, А діткам ми до вподоби —
У пшениці, в ячменях. З нас вінки вони плетуть.
(.К. Переліска)
Зламана гілка
Зломив Івасик гілку ясеневу
І кинув геть, коли награвся нею.
Веселий він побіг собі додому.
Вона ж лежить на глинищі рудому.
В самотині зітхає гілка тяжко:
Уже на ній не сяде більше пташка,
Вже вітерець її не захищає,
«Хитати ще?» — її не запитає.
В її прожилках не бродити соку,
Не гріти мрію ніжну і високу!
Івась у ліжку спить спокійно, тихо.
Невже не знає він, що скоїв лихо?
(А. Бортняк)
Кросворд
«Дикі рослини»
1. Ніхто її не лякає, а все тремтить. (Осика)
2. Маю плаття зелененьке,
Гнучкі, ніжні віти,
Білу кору, стан тоненький...
А як звуся, діти? (Береза)
3. Квітка гарненька,
із сонечком схожа,
Краї біленькі,
а середина жовта. (Ромашка)
4. Я гордо голову тримаю,
і перед вітром не схиляю,
Я жовтий, білий, полум'яний
І, наче яблуко, рум'яний
В саду я квітну навесні
Скажи, яке ім'я мені. (Тюльпан)
5. Стоїть півень на току, у червонім ковпаку. (Мак)
6. Вона цвіте в травневі дні
Між великим листям,
Виснуть квіточки дрібні
Запашним намистом. (Конвалія)

Я вирощу внучку, дідусю
У садку росте стара вишня. Маленький хлопчик Олесь побачив недалеко від неї маленьку вишеньку та й питає дідуся:
— Дідусю, де взялася ця маленька вишенька?
— З кісточки виросла, — відповів дідусь.
— То це донька старої вишні?
— Так, донька!
— А внучка у старої вишні буде?
— Буде, — відповів дідусь, — якщо ти викохаєш оцю маленьку вишеньку, діждемося з неї ягідок, посадемо кісточку — то з кісточки тієї й виросте внучка старої вишні. Олесь задумався. В його очах дідусь побачив ласку і тривогу.
— Я вирощу внучку цієї старої вишні, — сказав Олесь.
(В. Сухомлинський)
Ліс і струмок
У вологій лісовій гущавині, серед боліт і мохів, протікав струмок. Він скаржився на те, що ліс закриває від нього небо і далекі краєвиди, не пропускає до нього ні ясного проміння сонця, ні грайливого вітерця.
— Хоч би прийшли люди і вирубали цей нестерпний ліс! — дзюркотів струмок.
— Дитино моя, — лагідно відповідав ліс, — ти ще малий і не розумієш, що моя тінь охороняє тебе від пекучого сонця і вітру. Без мого захисту швидко висохли б твої слабенькі струмочки. Почекай, наберись спочатку сили під моєю тінню, і тоді ти вибіжиш на відкриту рівнину, але вже не слабким струмком, а могутньою рікою. Тоді, без шкоди для себе, будеш відбивати в своїх водах блискуче небо, будеш безтурботно гратися з могутнім вітром.
(К. Ушинський)

Загадка про конвалію

Загадка про конвалію

Вона цвіте в травневі дні
Між великим листям,
Виснуть квіточки дрібні
Запашним намистом. (Конвалія)

Загадка про мак

Загадка про мак

Стоїть півень на току,
у червонім ковпаку. (Мак)

Загадка про тюльпан

Загадка про тюльпан

Я гордо голову тримаю,
і перед вітром не схиляю,
Я жовтий, білий, полум'яний
І, наче яблуко, рум'яний
В саду я квітну навесні
Скажи, яке ім'я мені. (Тюльпан)

Загадка про ромашку

Загадка про ромашку

Квітка гарненька,
із сонечком схожа,
Краї біленькі,
а середина жовта. (Ромашка)

Загадка про березу

Загадка про березу

Маю плаття зелененьке,
Гнучкі, ніжні віти,
Білу кору, стан тоненький...
А як звуся, діти? (Береза)

Загадка про осику

Загадка про осику

Ніхто її не лякає,
а все тремтить. (Осика)

Загадка про кульбабу

Загадка про кульбабу

Стала на поляні,
В жовтім сарафані,
Підросте — всміхнеться,
Для вітрів вбереться
В платтячко біленьке. (Кульбаба)

Загадка про калину

Загадка про калину

Я кущ зелений,
Люблю рости біля криниці,
І хоч не дівка я,
Але стою в червоному намисті. (Калина)

Загадка про жолудь

Загадка про жолудь

В золотий клубочок
заховався дубочок. (Жолудь)

Загадка про каштан

Загадка про каштан

Навесні цвітуть, мов свічі,
Заглядають сонцю в вічі,
А під осінь ті свічки
Вдягнуть кожушки. (Каштан)

Загадка про квітку

Загадка про квітку

Навесні вона в теплі
Проростає з-під землі.
Має трунок, має вроду
І дарує насолоду. (Квітка)

Загадка про мак

Загадка про мак

Повна діжка жита,
п'ятачком накрита (Мак)

Загадка про вишню

Загадка про вишню

Червоний колір, а винний смак,
кам'яне серце, а чому це так? (Вишні)

Загадка про квасолю

Загадка про квасолю

Без рук, без ніг,
а на батіг пнеться. (Квасоля)

четвер, 29 серпня 2013 р.

Загадка про рослину

Загадка про рослину

Що воно таке?
Дихає, росте,
Живиться, розмножується,
А ходить, не ходить. (Рослина)

Я і Україна 1 клас Тема: Ґрунт. Значення ґрунту. Як люди дбають про ґрунт.

Я і Україна 1 клас

Тема: Ґрунт. Значення ґрунту. Як люди дбають про ґрунт.

Мета: формувати у дітей поняття «ґрунт». Розвивати знання про значення ґрунту в житті людини, рослин, тварин. Виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: малюнки тварин, які живуть у землі, склянка з водою, металевий лист, сухий спирт, скло, сухий ґрунт, таблиця ґрунту, сигнальні та розрізні картки.

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Дзвоник продзвенів,
Покликав всіх нас на Урок,
Працювати нам пора,
Добувать нові знання.
2. Гра «Слово».
Зима біла, та не їсть снігу, а все (Сіно)
Зима без снігу — літо без (Хліба)
Як у травні дощ надворі, то восени у коморі (Хліб)
— Іди, де чорно! — Ні, піду, де вчора. (Дощик).
Як вересніє, то сіє. (Дощик).
Плаче жовтень холодними (Сльозами).
3. Гра «Склади зі складів речення»:
ДА ВО ПО ВСІМ ТРІБ НА
(Вода потрібна всім.)
— Чому вода потрібна всім?
— Кому це всім?
— Які три стани води ви знаєте?
4. Проблемний вступ до уроку. Розгадування ребуса. (ҐРУНТ)
— Що у світі найбагатше? (Земля)
— Куди людина саджає квітку, щоб вона росла, цвіла, приносила радість? (У ґрунт)
— Куди людина кидає зерно, щоб виросла пшениця? (У ґрунт).
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми та завдань уроку.
Сьогодні на уроці ми будемо говорити про ґрунт. Ви дізнаєтесь, яке значення має він для всього живого, а саме, для людини, тварин, рослин.
2. Розповідь вчителя.
Ґрунт — це верхній шар землі, на якому ростуть рослини. Ґрунт дуже важливий для рослин, як і тепло сонця. Крім того, ґрунт утримує воду, він є основним джерелом поживних речовин, необхідних для росту рослин.
3. Діти розглядають таблицю, де схематично намальований розріз ґрунту.
— Який верхній шар ґрунту? (Найтемніиіий).
А темний він тому, що відмерлі рослини, опале листя перегнивають. Цьому допомагає повітря, вода і тварини, які живуть у землі. Таким чином, утворюється перегній, він надає верхньому шару, самому м'якому, пухкому, багатому речовинами, темний колір.
— Згадайте, перед тим, як посадити якісь рослини, що спочатку роблять ваші батьки? (Копають)
— А на полях, що роблять? (Орють)
— Як ви гадаєте, навіщо спушують землю? (Рослини краще ростуть )

Фізкультхвилинка
Раз! Два! Всі присіли,
Потім в гору полетіли.
Три! Чотири! Нахилились,
Із струмочка гарно вмились.
П'ять! Шість! Всі веселі
Кружимось на каруселі.
Сім! Вісім! В поїзд сіли,
Ніжками затупотіли.
Дев'ять! Десять! Відпочили
І за парти дружно сіли.
4. Робота з підручником, с. 64.
Опрацьовування статті «Ґрунт».
5. Проведення дослідів.
Дослід 1.
Візьміть склянку води і киньте трішки ґрунту.
— Що ви помітили? (Виходять бульбашки)
— Як ви гадаєте, що то за бульбашки? (Повітря)
— Що є в ґрунті? (Повітря)
Запис на дошці вчителем: Повітря.
Дослід 2.
(Робить вчитель, діти допомагають і слідкують)
Покладемо ґрунт на металевий лист, добре нагріємо його на вогні. Потримаємо холодне скло над гарячим ґрунтом.
— Що ви помітили на склі? (Крапельки води)
— Що в ґрунті? (Вода)
Запис вчителем на дошці: Вода.
Дослід 3.
Нагріємо ґрунт ще більше.
— Що ви побачили? (Дим)
— Що ви почули носом? (Неприємний запах)
— Як ви думаєте чому це так? Що це згорає? (Поживні речовини ) Запис на дошці: Поживні речовини.
— Що є в ґрунті?
Читання хором: Повітря, Вода, Поживні речовини.
6. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
— Які тварини зображені на малюнку?
(Дощові черв'яки, кріт, земляна жаба, миша)
Рослинами живляться тварини. Для деяких тварин ґрунт є і домівкою. Серед тварин, які живуть в ґрунті багато корисних, їх не можна знищувати. Є повір'я у народі, якщо в ґрунті багато дощових черв'яків, значить земля родюча, багато в ній споживних речовин. Черв'яки у ґрунті роблять отвори, через які проходить краще вода і повітря. Якщо побачите жабу, не скривдіть її. Хоч вона і не дуже приваблива, деякі говорять, від свого незнання, що взяли її в руки, з'являються буцім-то на руках гуски, знайте — це не правда. Жаба приносить велику користь, вона знищує комах, більшість з яких не корисні, а завдають людині багато клопоту.
Хлібороби дружно знають, що тільки родючі землі дають високі врожаї хліба. Вони працюють не покладаючи рук, круглий рік.
Роси, роси, дощику, ярину,
Рости, рости, житечко, на лану.
На крилечках вітрику, полети,
Колосочки золотом обмети.
Як достигне житечко на лану,
Прийдуть люди жатоньки ярину.
Роси, роси, дощику, ярину,
Рости, рости, житечко, на лану.
(Олександр Олесь )
— Що помагає рости житечкові?
Фізкультхвилинка
Пригадаймо, друзі вмить.
Як пшениченька шумить:
Ш — ш — ш — ш — ш — ш!
Як в гайку струмок дзвенить:
Дз — дз — дз — дз!
Як шумлять у птаха крила:
Ш — ш — ш — ш!
В морі синьому вітрила.
Ш— ш — ш — ш!
Вітер з гаєм розмовляє:
Ш — ш — ш — ш — ш — ш!
Поміж листячком гуляє:
Ш— ш — ш — ш — ш — ш!
Й ми всі трохи пошуміли,
Від роботи відпочили.
III. Формування вмінь та навичок
1. Читання оповідання.
Поле і луки
З давніх-давен живуть поруч поле і луки. З ранньої весни до пізньої осені на поле приходить людина. Оре землю, сіє, знищує бур'яни, збирає урожай, знов оре... Вона радіє, що на полі вродить колосиста пшениця. А на луках трава росте. Весною цвітуть квіти, літають бджоли. Пасуться корови і вівці. Зеленіють луки від весни до осені. Якось поле й питається луків:
— Скажіть, будь ласка, чого це так: ніхто вас не оре й не засіває, а зеленієте від весни до осені?
Луки й кажуть:
— Нас напуває весняна вода. Вода дає нам силу. Поле каже:
— А я зеленію, бо засіває мене праця людська.
(В. Сухомлинський)
— Як ви гадаєте, на луках буде рости пшениця?
2. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 39:
Дайте відповідь на питання:
— З чого складається ґрунт?
Самостійно допишіть.
3. Гра «Дай правильну відповідь».
(зелений — «так», червоний — «ні»)
• Дерево може вирости в саду, на городі, асфальті.
• У ґрунті живуть черв'яки, птахи, кроти, метелики, земляні жаби.
4. Робота з прислів'ями.
— Як ви розумієте прислів'я?
 Хто про землю дбає, вона тому повертає.
• Поле працю любить.
• Лежачого хліба ніде немає.
• Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
Посіяли ярую пшениченьку
Та біля озимого жита.
У ярої пшениченьки колосся яріє,
А житечко половіє.
Житечко густе, колосисте,
А пшениця ще густіша, голосистіша.
Піднялося стебло, як срібло,
Стебло — як срібло, золотий колос.
Радіє пташина, радіють люди,
Що хліб їм буде.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Ярий колос
(В. Пепа)
З малої зернини
З малого зернятка —
Наш колос у полі.
Із хмарки малої —
Дощ на роздоллі.
З малого струмочка
Витікає ріка.
З малої стежини —
Цей шлях до вершини.
І хліб для людини —
З малої зернини.
Сьогодні, скажу я,
Хоч трохи мала:
— Спасибі за все,
Що земля нам дала!
(М. Сингаівський)

Фізкультхвилинка

Фізкультхвилинка

Пригадаймо, друзі вмить.
Як пшениченька шумить:
Ш — ш — ш — ш — ш — ш!
Як в гайку струмок дзвенить:
Дз — дз — дз — дз!
Як шумлять у птаха крила:
Ш— ш — ш — ш!
В морі синьому вітрила.
Ш — ш — ш — ш!
Вітер з гаєм розмовляє:
Ш — ш — ш — ш — ш — ш!
Поміж листячком гуляє:
Ш — ш — ш — ш — ш — ш!
Й ми всі трохи пошуміли,
Від роботи відпочили.

Фізкультхвилинка

Фізкультхвилинка

Раз! Два! Всі присіли,
Потім в гору полетіли.
Три! Чотири! Нахилились,
Із струмочка гарно вмились.
П'ять! Шість! Всі веселі
Кружимось на каруселі.
Сім! Вісім! В поїзд сіли,
Ніжками затупотіли.
Дев'ять! Десять! Відпочили
І за парти дружно сіли.

середа, 28 серпня 2013 р.

Я і Україна 1 клас Тема: Вода в природі. Властивості води. Як дбати про чистоту водоймищ.

Я і Україна 1 клас

Тема: Вода в природі. Властивості води. Як дбати про чистоту водоймищ.

Мета: формувати уявлення учнів про воду, про зміни стану води, властивість води розчиняти деякі речовини, кругообіг води в природі. Розвивати спостережливість, уміння встановлювати взаємозв'язок з живою і неживою природою. Виховувати бережне ставлення до природи,
шанобливе ставлення до води.

Обладнання: малюнки, плакати кругообігу води в природі, склянка з водою, сіль пісок, карта миру.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення пройденого матеріалу.
— Рукавом махнув — дерево зігнув. (Вітер)
— Яку роботу виконує вітер?
Межі дерев'яні, а поля скляні. (Вікна)
— Що є у вікнах? (Кватирки)
— Навіщо вони існують? (Щоб провітрювати кімнату)
— А навіщо провітрювати кімнату?
2. Проблемний вступ до уроку.
Відгадування загадки.
В морях та ріках мешкаю,
Але часто в небо відлітаю.
А як наскучить їй літати,
На землю починає знов падати. (Вода)
— Здогадались? Про що піде мова?
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми і завдань уроку.
На сьогоднішньому уроці мова піде про воду — одне з найбільших багатств на землі. Ви дізнаєтесь і побачите на власні очі, якою буває вода, навіщо вона потрібна в живій природі.
2. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
Вода необхідна всім живим істотам. Рослини, тварини, люди п'ють воду для того, щоб постійно поповнювати запаси в організмі. Без води живий організм гине. Вода потрібна людям не
лише для того, щоб пити. Водою людина вмивається, пере одяг, готує їжу на ній. Водою люди поливають рослини, які вони вирощують для своїх потреб. Вода приводить в рух турбіни на електростанціях і в наших будинках є світло. Подивіться на карту. Синій
колір означає воду, інші кольори — суша.
— Як ви гадаєте, багато води на землі?
Вода займає три четвертини поверхні земної кулі.
— А чи знаєте ви, що більшість води не прісна, а солона? Прісної води не так вже й багато.
Прісна вода тече в ріках, струмках, озерах. Вода приносить велику користь людині, тому вона повинна подбати про воду. Якщо не було б води, не було б нічого живого, адже всьому живому потрібна чиста вода. Люди повинні будувати очисні споруди, щоб не забруднювати воду, повинні охороняти чистоту води і повітря, берегти воду.

Я беру своє відерце

Я беру своє відерце
і біжу мерщій по воду,
бо чекають на городі
помідори й огірки.
Цілу ніч вони не спали -
раннє сонце виглядали,
хочуть їсти, хочуть пити,
та не вміють говорити.
Ні очей, ні вух не мають,
та мене вони впізнають,
їх щоранку напуваю,
їм я пісеньку співаю.
Помідори червоніють,
бо подякувать не вміють.
А зелені огірочки
тулять листя до руки.
(Г. Чубач)
— Чому дівчинка поспішає на город?
— Навіщо вода рослинам?
3. Оповідання «Бережіть воду».
Вода лилася з крана невпинною цівкою.
— Хто це тут порядкував? — суворо запитала Ніна.
— Та я руки мив, — почервонів Микола.
— А кран чого не закрутив?
— А хіба що? Вода ж ледь-ледь цідиться.
— Ледь-ледь, — а кухлик за хвилину повний. До вечора ціле озеро натекло б. Де не взявся Гаврик. Він облизнувся, бо дуже хотів пити. Микола вилив воду з кухлика в мисочку. І Гаврик, помахуючи хвостом, заходився пити. Тим часом кухлик наповнився знову. Микола полив на підвіконні квіти. Листочки примули розправилися і посвіжішали.
— Усім, і усім потрібна вода, — сказала повчально Ніна. — І людям, і птахам, і тваринам, і рослинам. А візьмемо машини. Автомобіль без неї не обійдеться. Трактор також. І заводи й фабрики без води не працюватимуть.
— Я все зрозумів, — сказав Микола і міцно закрив кран, щоб води даремно не текло ні краплини.
(Б. Вовк)
— А як ви бережете воду?
Фізкультхвилинка
Вийшли діти у лісок,
Заглянули за дубок.
Побачили зайчика,
Поманили пальчиком:
— Зайчик, зайчик, пострибай,
Свої лапки виставляй.
Почав заєць танцювати,
Малих діток забавляти.
Разом з зайчиком скоріше
Потанцюєм веселіше.
4. Відгадування загадок.
* * *
Дуже добродушна,
Я м'яка і слухняна,
Але коли я захочу,
Навіть камінь сточу (Вода)
У вогні не горить,
І в воді не тоне. (Лід).
Він пухнастий серебристий,
Білий, білий,
Чистий, чистий,
Ватою на землю ліг. (Сніг)
Ввечері родиться,
Ніч живе,
Вранці помирає. (Роса)
Я живу під самим дахом,
Навіть страшно глянуть вниз.
Я могла б жити вище,
Якби дахи там знайшлись. (Бурулька)
Коли чайник стоїть на плиті,
І в ньому закипіла вода,
Що виходить з його носика? (Пара)
5. Бесіда з проведенням дослідів.
— На що може перетворитися вода? Зараз ми самі в цьому переконаємося. Вода — це рідина.
Д о с л і д 1.
Візьміть склянку з водою і перелийте в пусту склянку.
— Яка вода по кольору?
— Яка вона на дотик?
— Яка на смак?
— Як ви гадаєте, чи можна воду назвати мандрівницею? Чому?
Д о с л і д 2.
Перший ряд дітей насипають у склянку води ложку цукру.
Другий ряд — ложку солі. Добре розмішують.
— Що відбулося з цукром?
— Сіллю?
— Куди зник цукор, сіль? (Цукор і сіль розчинилися у воді).
— Покуштуйте воду. (Вона солона, солодка)
Д о с л і д 3.
Перший ряд насипають у склянку крейди, а другий ряд — піску. Добре розмішують.
— Чи розчинилися пісок і крейда?
— Яка вода стала? (Каламутна, згодом крейда і пісок осіли на дно).
— Як ви гадаєте, з чого утворюється сніг і лід?
— На що вони перетворюються, коли їх нагріти?
— Чи можна воду носити в ситі?
— Який віршик ми вчили на читанні?
(Діти згадують і розповідають)
Ми носили воду в ситі,
Та дерева не политі,
Воду в ситі не носити,
Саду ситом не полити.
— А яку воду можна носити в ситі? (Сніг, лід)
— Чому через деякий час після дощу калюжі зникають?
6. Робота за плакатом «Кругообіг води в природі».
7. Робота з підручником, с. 61,62.
Ми з'ясували, що вода існує в природі в трьох станах. Вода — найголовніший розчинник на землі, вона може розчиняти у собі багато різних речовин. Наші предки дуже шанували воду. Вважалося великим гріхом кинути в річку чи озеро сміття, камінь або плюнути. Коли вмивали дитину промовляли:
«Мати моя, водо моя!
Мати — водице, мати — водичко!
Умий доні (синочку) личко».
Фізкультхвилинка
Руки вгору! Погойдали —
Це дерева в лісі.
Опустили і стріпнули —
Збив росичку вітер.
Руки в сторони, змахнули —
Летимо, мов пташки.
Приземлились, відпочили —
Руки-крила склавши.
Хвилинка-цікавинка
— Що буває після дощу влітку? (Веселка)
Веселка має сім кольорів. Це червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий колір. Веселка з'являється, коли світить сонце і йде дощ. Її можна побачити тільки стоячи спиною до сонця, якщо перед очима спостерігача є хмара. Верхня частина її —червоного кольору, нижня — фіолетового. А між ними інші кольори веселки.
8. Робота з підручником, с. 63.
9. Гра «Закінчи речення».
Вода — це дощ, ...
Замерзла вода — це ...
Воду п'ють...
III. Формування вмінь та навичок
1. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 37, 38.
— Відгадайте загадку:
Відома звіку рідина, Бува, як скло,
Усяк її вживає. Крихта, тверда -
Буває хмаркою вона, Звичайна (підкажіть) ...
Сніжинкою буває, (Вода)
— Чого не вистачає на малюнках? Домалюйте.
2. Розгадування кросворду.
І скляною бути можу. (Вода)
2. Біленьке, пухнатеньке літає, як муха, залітає за
кожуха (Сніжинка)
3. Що залишається після дощу? (Калюжі)
4. Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг.
І називаюсь просто. (Сніг)
5. Сидить за подушками і
Стріляє галушками. (Град)
6. Ішла зоряниця — красна дівиця
Через покоси, гублячи сльози,
Місяць дивився і засмутився,
Сонечко встало, слізки зібрало. (Роса)
7. Кінь біжить, земля двигтить. (Грім)
8. Текло, текло та й лягло під скло. (Лід)
9. Не кінь, а біжить,
Не ліс, а шумить,
Не кріт, а землю риє. (Річка)
10. Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка)
З. Читання вірша.
Джерельце під вербою
Виблискує водою.
Прийду до нього
Й до ладу
Порозчищаю, обкладу.
І задзвенить, і заспіва
Вода джерельна, мов жива.
(Л. Костенко)
Висновок: Кожна людина повинна дбати про воду.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
З гір на долину
Біжу, стрибаю, рину!
Місточки збиваю,
Всі гребельки зриваю,
Біжить річка по камінню,
По твердому, по крутому.
По гострому, слизькому.
Біжить річка дні та ночі —
Дороге каміння точить.
Всі гатки, всі запруди,
Що загатили люди, -
Бо весняна вода,
Як воля, молода!
(Леся Українка )
Біжить річка, поспішає.
Із каміння не звертає:
Бо каміння — дно найкраще.
Не замулиться нізащо.
(І. Симоненко )
* * *
Он ярочки зелененькі,
Стежечки на них маленькі,
Перевиті, мов стрічечки,
Збігаються до річечки,
Річка плине, берег рвучи.
Далі, далі попід кручі...
(Леся Українка)
Біля річки
Прийшли до річки дві верби
З маленьким вербенятком.
Прийшла калина зі своїм малим калинятком.
Прийшла і вільха з вільшеням,
Тополя з тополятком.
Та й залишились тут усі,
Щоб потім гаєм розростись,
Зеленим гаєм рости.
Струмочок
Через луг струмок біг
У траві спочити ліг:
Потягнувся на два боки —
Став, як річенька, широкий.
(Л. Силенко)
(М. Чепурна)
Річка
Ти куди тікаєш, річко?
Поцікавилась вербичка.
— Я нікуди не тікаю.
Я несу струмочки з гаю
Зійшли сніги, шумить вода,
Весною повіва;
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.
* * *
До Дінця, через кущі,
Щоб там плавали дощі.
Піднеси-но ближче трішки —
Я тобі помию ніжки.
(Д. Падра)
Веселе сонечко блищить,
Проміння щедро ллє;
Гайок привітно шелестить,
Неначе кличе пригостить;
Струмочок виграє.
(П. Грабовський)
Річка
Хлюпоче синя річка —
Ой, річка, ой ріка!
Юрба нас невеличка,
Зате бо гомінка!
І співи тут, і крики,
І радість тут, і сміх.
Навколо, як музики, —
Гурти пташок дзвінких
І кожна ж то співає,
І кожна поклика:
«Ой небо, ой безкрає
ой річка, ой ріка!»
Он рибки затремтіли,
пливуть у глибини.
Коли б співать уміли,
Співали б і вони.
А так за них співає
Громадка гомінка,
«Ой небо, ой безкрає
ой річка, ой ріка!».
(М. Рильський)
Глухий дощик (3 народного)
— Дощику, дощику, — просять люди, — іди туди, де просять...
— Де косять? — недочув дощик та й побіг на пасовищу.
— Дощику, дощику, іди туди, де чорно.
— Де вчора? — недочув дощик та й побіг туди, де лив учора.
— Дощику, дощику, іди туди, де ждуть.
— Де жнуть? — знову недочув дощик і швидко побіг на жнива.
Який океан найглибший?
Сьогодні людина вивчає океан. До глибини 3600 м дно океанів вкрито м'якими тінистими покладами, які складаються зі скелетів малих морських тварин. На глибинах більше 6 км дно вкрите мілкою тиною, яку називають «червона глина». В її частинку входять скелети тварин, залишки мілких рослин, вулканічні золи. Глибину океанів виміряють, направляючи в глиб звукові хвилі і приймають відбитий сигнал. Для цього виміряють час, за який звукова хвиля доходить до дна і після відбиття вертається, і після цього час ділять на дві частини. Найглибший — Тихий океан, його середня глибина 4.281 м, потім Індійський — 3.963 м, Атлантичний океан — 3.926 м. Для порівняння: Балтійське море має середню глибину — 55 м. Невідомо, чому і як сіль попала в океан. Але відомо: якщо висушити всі океани, із солі можна було б побудувати стіну висотою 230 км і товщиною 2 км, така стіна змогла б обігнути всю земну кулю. В 1л морської води є ЗО г солі.
Гірський струмок
За все моє життя я нікому не заподіяв зла. Я хлюпочу і біжу собі, біжу, щоб утамувати спраглих.
У літню спеку скільки звірини йде до мене, п'є мою водицю.А скільки стомленого люду. Прийдуть, відпочинуть. Холодної водиці нап'ються. А тільки один із тисячі скаже: «Бувай здоровий, гірський струмочок». А інші проходять. То хай вже Адже я такий щасливий часом, як згадаю, що коло мене мої вірні друзі. Ось хоч би оце каміння. Воно поросло мохом. А ще нахилилися наді мною жовта скеля й дивиться на мене. А он велети-клени попнулися аж до неба, і куди там пробитися до мене палаючому сонцю. А їхнє корячкувате коріння так і в'ється коло моїх грудей. А на третій версті випиває мене, поїдом їсть величезна річка і губить мене, моє ім'я. І що їй тільки заманеться, те вона й робить зі мною. Як зареве та як шарпоне береги, аж дерева з корінням вивертає, рідину по собі лишає. А я мушу допомагати, бо я ж у ній течу.
Ох, ладен розірвати себе! Скільки разів допікали мене зойки людей: «Людину річка підхопила, рятуйте!». А в тому ж і моєї вини є трохи. Ой, гірка доля моя! О, якби я міг безупинно текти й поливати землю, та гірка доля моя! О, якби я міг безупинно текти й поливати землю та напувати і людину, і звірину. А який я щасливий, коли пробігаю повз травичку, що уже ось-ось має засохнути, і освіжаю її, а вона дякує мені. А ледь зачує моє хлюпотіння, так і голубиться до мене й гукає:
— Спасибі тобі, струмочку, спасибі! Або продзюрчу там, де буря понівечила коріння дерев. Напою його, і вже потяглися листочки вгору. Та ось цієї ночі приснився мені сон, що страшна посуха геть висушила мене. Посохли трави, дерева, усі мої родичі й друзі. Гарнесенька пташка спурхнула з осикової гілки, щоб покупатися, та куди, не змочила
й крилець та й заплакала. Я все бачив, і боліло моє серце. Мої друзі: щавель, очерет, береза,
липа самі вже засихали, але захвилювалися: «Допоможімо струмкові, щоб він не висох». І вони дали мені по краплинці роси зі своїх листочків, гілочок, корінців та дарма. Наче сама земля провалилася переді мною і мала ось-ось поглинути мене. Я перелякався і прокинувся.
Глянув угору, всі кручі й провалля закутав туман. Клен прошепотів: «Не бійся, крихітко, не висохнеш, не загинеш!» Аж ось обережний олень, поклав на спину роги, квапливо підійшов
до мене, припав до чистої води, напився й пішов. Аж тоді я заспокоївся й сказав: «Ні, не всох я, ні».
(В. Пшавела )
Вода
Прісна Болото
Джерело Річка
Озеро Льодовик
Ставок Колодязь
Солона
Океан
Море

Загадка про грім

Загадка про грім

Кінь біжить, земля двигтить. (Грім)

Загадка про веселку

Загадка про веселку

Червоне коромисло
через річку повисло. (Веселка)

Загадка про річку

Загадка про річку

Не кінь, а біжить,
Не ліс, а шумить,
Не кріт, а землю риє. (Річка)

Загадка про росу

Загадка про росу

Ішла зоряниця — красна дівиця
Через покоси, гублячи сльози,
Місяць дивився і засмутився,
Сонечко встало, слізки зібрало. (Роса)

Загадка про град

Загадка про град

Сидить за подушками і
Стріляє галушками. (Град)

Загадка про сніг

Загадка про сніг

Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг.
І називаюсь просто. (Сніг)

Загадка про сніжинку

Загадка про сніжинку

Біленьке, пухнатеньке літає,
як муха, залітає за кожуха (Сніжинка)

Фізкультхвилинка

Фізкультхвилинка

Руки вгору! Погойдали —
Це дерева в лісі.
Опустили і стріпнули —
Збив росичку вітер.
Руки в сторони, змахнули —
Летимо, мов пташки.
Приземлились, відпочили —
Руки-крила склавши.

Загадка про пару

Загадка про пару

Коли чайник стоїть на плиті,
І в ньому закипіла вода,
Що виходить з його носика? (Пара)

Загадка про бурульку

Загадка про бурульку

Я живу під самим дахом,
Навіть страшно глянуть вниз.
Я могла б жити вище,
Якби дахи там знайшлись. (Бурулька)

Загадка про росу

Загадка про росу

Ввечері родиться,
Ніч живе,
Вранці помирає. (Роса)

Загадка про сніг

Загадка про сніг

Він пухнастий серебристий,
Білий, білий,
Чистий, чистий,
Ватою на землю ліг. (Сніг)

Загадка про лід

Загадка про лід

У вогні не горить,
І в воді не тоне. (Лід).

Загадка про воду

Загадка про воду

Дуже добродушна,
Я м'яка і слухняна,
Але коли я захочу,
Навіть камінь сточу (Вода)

Фізкультхвилинка

Фізкультхвилинка

Вийшли діти у лісок,
Заглянули за дубок.
Побачили зайчика,
Поманили пальчиком:
— Зайчик, зайчик, пострибай,
Свої лапки виставляй.
Почав заєць танцювати,
Малих діток забавляти.
Разом з зайчиком скоріше
Потанцюєм веселіше.

Загадка про воду

Загадка про воду

В морях та ріках мешкаю,
Але часто в небо відлітаю.
А як наскучить їй літати,
На землю починає знов падати. (Вода)

Загадка про вікна

Загадка про вікна

Межі дерев'яні, а поля скляні. (Вікна)

Загадка про вітер

Загадка про вітер

Рукавом махнув — дерево зігнув. (Вітер)

вівторок, 27 серпня 2013 р.

Я і Україна 1 клас Тема. Повітря. Рух повітря — вітер. Як дбати про чистоту повітря.

Я і Україна 1 клас

Тема. Повітря. Рух повітря — вітер. Як дбати про чистоту повітря.

Мета: формувати уявлення учнів про вітер, його роль в природі. Розвивати уміння спостерігати за напрямком, силою вітру. Ознайомити дітей з властивостями повітря, його значенням. Виховувати спостережливість, бажання дбати про чистоту повітря в приміщенні.

Обладнання: миска з водою, пуста пляшка, повітряні кульки, картки.

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Дзвоник продзвенів.
Треба тихо сісти за парти,
Будемо добре працювати,
Будемо на уроці грати,
Будемо уважно вчителя слухати.
2. Повторення пройденого матеріалу.
Нагадайте, діти, про що ви довідались на попередньому уроці?
— Що найбільше вам запам'яталося?
— Відгадайте загадки:
Хто рано-вранці не спіша
Надув червону кульку?
А як випустить із рук —
Стане раптом світло все навкруг. (Сонце).
У городі, на доріжці,
Під моїм віконцем,
Зацвіло сьогодні сонце
На тоненькій ніжці. (Соняшник).
Я комашка невеличка.
І до сонця я рідня
Маленька, на червоній спинці
Ношу я по чорній краплинці. (Сонечко).
3. Робота парами.
З а в д а н н я : складіть невеличку казку про Сонце, соняшник і сонечко. (учні розповідають свої казки).
Сонце, Сонечко, Соняшник
Жило-було собі Сонце. Вранці воно вставало, вмивалося чисто росою. Сонечко було дуже добре і щедре. Вдень завжди воно віддавало своє тепло Землі, а ввечері лягало спати за гори, вкривалося пуховою ковдрою — хмаринкою. Одного разу помітило воно рослину, яка була кругла і жовта, на високій ніжці. Завжди вона поверталась до Сонця лицем. Сонце спитало:
— Чому ти весь час дивишся на мене?
— Як мені не дивитися, дуже я хочу бути схожим на тебе. Подаруй мені, будь ласка, свої промінці. Сонечко подарувало свої промінчики і дало рослині ім'я — Соняшник. Неподалік сиділа маленька непомітна комаха і гірко плакала. їй теж дуже хотілося мати подарунок від
Сонця. Сонце і їй подарувало промінчики, які розфарбували його в червоний колір, а щоб комаху далеко бачили, воно залишило на згадку про себе чорні цяточки і назвало його Сонечком. Відтоді всі троє стали великими друзями.
4. Проблемний вступ до уроку.
Загадка:
— Куди підеш — всюди маєш, хоч не бачиш, а завжди вживаєш. (Повітря).
— Про що будемо говорити на уроці?
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні цілий Урок ми будемо говорити про повітря, його значення в природі. Земля оточена атмосферою. Атмосфера — це повітря, яким ми дихаємо. Хоча повітря є скрізь, відчути його
можна тільки тоді, коли воно рухається.
2. Практичне заняття 1.
Візьміть у руки листки паперу. Біля свого обличчя
кілька разів різкими рухами помахайте.
— Що ви відчули? (Легенький вітерець).
— Чому він утворився?
— Рух повітря ми називаємо вітром.
— Якого кольору повітря? (Невидиме, прозоре).
Справді, повітря прозоре, безбарвне. Проте дуже товстий шар повітря має синій колір. Блакитне небо — це товстий шар повітря, який освітлюється Сонцем.
Фізкультхвилинка
Руки ставим до плечей.
Руки вгору почергово —
Вправу зробимо чудово.
Чітко руки піднімаєм,
Пальці вгорі розтискаєм.
Руки вже за головою,
Тож дивись перед собою.
Хвилинка-цікавинка
Повітря складається з кількох елементів, але найпотрібніший для людини — кисень. Кисень в атмосферу постачають рослини. Щороку з поверхні Землі піднімається 145 мільярдів тонн кисню. Люди і тварини не можуть жити без повітря.
3. Практичне заняття 2.
Візьміть пусту пляшку, занурте її в миску з водою.
— Що ви побачили?
— Як ви гадаєте, що то за кульки?
Отже бульбашки — це і є повітря.
4. Робота з підручником, с. 59.
Роздивіться уважно малюнки:
— Чому не можна їхати на велосипеді, коли у нього
пробите колесо?
— Чому хлопчик не тоне, сидячи на надувному каченяті?
5. Практичне заняття 3.
Діти надувають повітряні кульки. Одну з них пускають в миску з водою.
— Що ви помітили?
— Чому вона не тоне?
Читання речення з підручника.
Ображена кватирка скаржилася на свого господаря.
— Як ви гадаєте, чому кватирка скаржилася на свого господаря?
— Що вона сказала?
— А у нашому класі, як ви гадаєте, що могла б ска-
зати кватирка?
6. Розповідь-бесіда.
Чисте повітря — одне з головних багатств навколишнього світу. На жаль з труб заводів у повітря потрапляють шкідливі речовини, воно забруднюється. Дихати забрудненим повітрям шкідливо. Там, де повітря забруднене, люди, тварини і рослини часто хворіють.
— Як необхідно всім дбати про чистоту повітря?
Охорона чистоти повітря — дуже важлива справа.
7. Робота з підручником, с. 60.
Подивіться на малюнки:
— Що називають вітром?
— Чи можна побачити вітер?
— Яку користь приносить вітер?
Фізкультхвилинка
Раз, два! Засміялись,
Кілька раз понахилялись.
Зайчик сонячний до нас
Завітав у світлий клас.
Будем бігати, стрибати,
Щоб нам зайчика впіймати.
8. Читання вірша та бесіда.
Вітрисько
— Чом, вітриську, розходився,
Хазяйнуєш у саду?
— Це я в листі заблудився
І дороги не знайду.
— А навіщо трусиш сливи
У некошену траву?
— Бо удався не лінивим,
Без роботи не живу!
— Ой, вітриську, робиш шкоду!
Угамуйся хоч на мить!
— Краще геть піду з городу,
В чистім полі буду жить! —
Звісив з тину босі ноги,
Свиснув — листя полягло.
І за мить впродовж дороги
Покурівся за село.
(Т. Коломієць)
— Про що говориться у вірші?
— Що робив вітер?
— Куди він пішов?
— Чи завжди однаковим буває вітер?
9. Гра «Добери слова».
До слова «вітер» доберіть слова — родичі. Є підказка. Ось картки. Одна крапка — одна літера.
В І Т Е Р
В******* (вітерець)
В ******** (вітрисько)
В * * * * * * (вітрище)
III. Формування вмінь та навичок
1. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 34, 35, 36.
— Як людина використовує повітря?
— Як люди приручили вітер?
— Без рук, без ніг, а ворота відчиняє. (Вітер)
— Що це? Воно таке велике, що займає цілий світ, воно таке маленьке, що в найменшу щілину зайде. (Повітря)
2. Гра «Закінчи речення».
— Без повітря не можуть жити...
— Вітер — це...
— Повітря є...
— Вітер буває...
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Дуже, дуже розгойдаюсь
(Естонська народна пісенька)
Ось я трохи розгойдаюсь,
Розгойдаюсь і побачу,
Як на хуторі за лісом
Топлять лазню ведмежата,
А як більше розгойдаюсь,
То ще далі я побачу,
Як за річкою танцюють
Кози й вівці з пастухами...
Дуже, дуже розгойдаюсь —
І весь світ тоді побачу,
Як за морем-океаном
Догори ногами ходять.
Загадки
* * *
Літун — шелестун,
Замітайло — клопотун
Усе листя полистав,
Усю хвою розчесав,
В усіх димах бруднився,
В усіх річках обмився. (Вітер).
* * *
Летить без крил і співає,
Прохожих задирає,
Одним проходу не дає,
Других він підганяє. (Вітер)
* * *
Сам не бачить і не чує,
Ходить, бродить, свище, виє.
Хто назустріч попадає —
Все б'є та обнімає. (Вітер)
Флейта і вітер
У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, і дерева, і квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в голубому небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташечку — жайворонка і про щасливі дитячі очі. Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лавку й пішов до хати. Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти та й подув з усієї сили. Загула флейта, мов осіння негода під стріхою. Подув Вітер ще дужче, а флейта не грає — гуде та й гуде.
— Чому ж це так? — думає Вітер.
— Я залюбки можу вирвати дуба з корінням, скинути дах з хати.
Чого ж флейта не підкоряється мені, не грає?
Вітерець і Дверна Шпарина

(Казка )
Якось Дверна Шпарина вихвалялася перед Вітерцем: мовляв, якби не вона, то Вітерцю було б зась потрапити до кімнати, а відтак, у кімнаті було б — вогко, затхло. Почула це Людина, взяла та й розчинила настіж усі двері та вікна назустріч Вітерцю та Сонечку. Засміявся Вітерець і почав гуляти. Розігнав хмаринки на небі. Виглянуло сяюче Сонечко та й освітило всі закутки в кімнаті. Куди й поділася Шпаринка!
— Оце так вітерець! — подумала Людина.
— Оце так Людина! — подумав Вітерець.

Загадка про вітер

Загадка про вітер

Сам не бачить і не чує,
Ходить, бродить, свище, виє.
Хто назустріч попадає —
Все б'є та обнімає. (Вітер)

Загадка про вітер

Загадка про вітер

Летить без крил і співає,
Прохожих задирає,
Одним проходу не дає,
Других він підганяє. (Вітер)

Загадка про вітер

Загадка про вітер

Літун — шелестун,
Замітайло — клопотун
Усе листя полистав,
Усю хвою розчесав,
В усіх димах бруднився,
В усіх річках обмився. (Вітер).

Загадка про повітря

Загадка про повітря

Що це? Воно таке велике, що займає цілий світ, воно
таке маленьке, що в найменшу щілину зайде. (Повітря)

Загадка про вітер

Загадка про вітер

Без рук, без ніг,
а ворота відчиняє. (Вітер)

Фізкультхвилинка

Фізкультхвилинка

Раз, два! Засміялись,
Кілька раз понахилялись.
Зайчик сонячний до нас
Завітав у світлий клас.
Будем бігати, стрибати,
Щоб нам зайчика впіймати.

Фізкультхвилинка

Фізкультхвилинка

Руки ставим до плечей.
Руки вгору почергово —
Вправу зробимо чудово.
Чітко руки піднімаєм,
Пальці вгорі розтискаєм.
Руки вже за головою,
Тож дивись перед собою.

Загадка про сонечко

Загадка про сонечко

Я комашка невеличка.
І до сонця я рідня
Маленька, на червоній спинці
Ношу я по чорній краплинці. (Сонечко).

Загадка про соняшник

Загадка про соняшник

У городі, на доріжці,
Під моїм віконцем,
Зацвіло сьогодні сонце
На тоненькій ніжці. (Соняшник).

Загадка про сонце

Загадка про сонце

Хто рано-вранці не спіша
Надув червону кульку?
А як випустить із рук —
Стане раптом світло все навкруг. (Сонце).

понеділок, 26 серпня 2013 р.

Я і Україна 1 клас Тема. Сонце. Про що можна дізнатися спостерігаючи за Сонцем.

Я і Україна 1 клас


Тема. Сонце. Про що можна дізнатися спостерігаючи за Сонцем.

Мета: формувати уявлення дітей про Сонце, про залежність життя живої природи від сонячного тепла і світла. Розвивати уміння спостерігати за об'єктами природи, встановлювати зв'язки між висотою Сонця на небі і з'ясувати, чому бувають пори року: весна, літо, осінь, зима. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до навколишнього світу.

Обладнання: ілюстрації із зображенням пір року, глобус, малюнок Сонця, горщик з пророслим насінням квасолі, ілюстрації до казки «Сонце і Вітер», сигнальні картки. Іграшковий електропоїзд з причепленими вагонами, мальовані сонечка із завданнями.

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення матеріалу попереднього уроку.
Біжить річка по камінню,
По твердому, по крутому,
По гострому, по слизькому,
Біжить річка дні та ночі —
Дороге каміння точить.
Біжить річка, поспішає.
Із каміння не звертає:
Бо каміння — дно найкраще.
Не замулиться нізащо.
— Ви щойно прослухали вірш, скажіть, що з цього вірша належить до неживої природи?
2. Гра «Хто більше».
Учні діляться на дві команди. Одна команда називає предмети живої природи, друга — предмети неживої природи. Виграє та команда, яка називає більше предметів.
3. Проблемний вступ до уроку.
Загадка.
Всі його люблять, всі його чекають,
А хто подивиться — кожен скривиться. (Сонце).
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Сьогодні на уроці ми будемо справжніми мандрівниками. Помандруємо у всі пори року, заглянемо в гості до Місяця і Сонечка. Мандрувати будемо на електропоїзді.
2. Перша зупинка «Сонечко».
Наш спільний дім, Земля, не може існувати без Сонця. Воно дає усьому живому світло, тепло і життя. Сонце — то велетенська розжарена куля, що складається з газу і випромінює багато тепла і світла. Ми щодня зустрічаємось з Сонечком. Якщо уявити, що Сонце зникне, тоді все живе на Землі загине, буде завжди ніч, все замерзне, Земля вкриється товстим ша-
ром криги. На щастя, такого ніколи не станеться. Сонце — джерело життя на Землі.
Щоб доїхати на поїзді до Сонця — життя не вистачить, а промінчик Сонця доходить до Землі за 8 хвилин 20 секунд.
Хвилинка-цікавинка
До Місяця турист пішки пройшов би за 40 років, а до Сонця — за 15 тисяч років. Ракетою до Місяця долетіли б за півдня, а до Сонця — півроку. А ось і перше завдання посилає нам Сонечко.
Відгадайте загадку:
Хто однаково всіх любить?
Всіх однаково голубить?
Кожний скоса тільки гляне,
А обняти не дістане? (Сонце).
Світлофор горить зелений, далі їдемо, їдемо.
3. Зупинка друга — «Сонячна долина».
Важко повірити, але зірки, які світять вночі і Сонце, яке світить вдень, однакові. Сонце — теж зірка, але близька до Землі. Наша Земля рухається навколо Сонця. Ось подивіться на глобус — це модель Землі. А це — Сонце. Земля рухається по своїй доріжці. Промінчики від Сонця рухаються тільки прямо, нікуди не звертаючи, якщо зустрічають перешкоду на своєму шляху, вони її не можуть обійти і з'являється тінь.
А) Візьміть підручник, поставте навпроти сонячного проміння. Чи проходить воно через папір? З чого це видно?
Б) Підійдіть до вікон.
— Чи проходить сонячне проміння через скло?
4. Під'їжджаємо до третьої зупинки «Сонячне тепло і світло».
Перед вами два горщики з паростками квасолі. Опишіть, які паростки в горщиках?
— Чому вони різні? Докажіть.
— Який висновок? (Все живе тягнеться до Сонця, до його світла і тепла).
5. Зупинка четверта «Фізкультхвилинка».
Сонечко прокинулось.
В різні боки повернулось.
Потім весело всміхнулось.
Кругом себе обернулось.
6. Зупинка п'ята «Пори року».
1) Рух Землі і Сонця дав змогу з'явитися на нашій планеті рослинам, тваринам і людям.
2) Зверніть увагу на малюнки.
— Скажіть, які пори року намальовані?
— З чого це видно? Обґрунтуйте відповідь.
3) Робота бригадами. Завдання 1 бригаді — скласти розповідь про весну; 2 бригаді — про осінь; 3 бригаді — про літо; 4 бригаді — про зиму.
Гра «Що переплутав художник».
На малюнках зроблені помилки, діти повинні назвати їх. Одна дитина словесно «виправляє» помилку художника, а останні, якщо згодні, показують на сигнальних картках зелений колір, якщо ні — червоний і виправляють ведучого. Хто виправив помилку, стає ведучим.
7. Зупинка шоста «12 місяців».
Ось ми під'їхали до дуже відповідальної зупинки, нам Сонечко дає завдання, щоб ми виконали його і поїхали далі.
Трійка, трійка прилетіла.
Коні білі в трійці тій.
А в санях сидить цариця —
Білокоса, білолиця.
Як дмухнула холодком,
Все прикрилось сріблом (Зима, зимові місяці).
— Назвіть зимові місяці.
Взимку Сонце стоїть низько, від цього стає холодно. Морози лютують. Дмуть холодні вітри. На землю падає сніг. Дуже важко тваринам і птахам. Деякі птахи відлетіли в теплі краї, а деякі — залишились.
Завдання 1 ряду: — Які птахи відлетіли?
2 ряду: — Які птахи залишились?
— Як ви допомагаєте птахам?
По-різному зиму зустрічають і звірі. У більшості з них відростає густе, пухнасте хутро. Деякі заготовляють їжу на зиму: білочки, миші-полівки, хом'яки. Деякі на зиму засинають: ведмеді, їжаки, борсуки.
Вона приходить з ласкою,
Зі своєю казкою,
Чарівною паличкою крутне —
І в лісі пролісок зацвіте. (Весна).
— Назвіть весняні місяці.
Сонечко піднімається все вище і вище, дужче пригріває нашу Землю. Вона звільнюється від снігу, течуть струмки, скресає крига. Прилітають птахи з вирію, просинаються тварини, які засинали, зацвітають перші весняні квіти. На деревах з'являються бруньки.
— Яка пора року змінює весну?
— Які ознаки літа ви можете назвати? Чому?
Теплий, довгий-довгий день.
Вдень — маленька тінь,
Зацвітає в полі колос,
Подає коник голос,
Дозрівають полуниці,
Що за місяць, скажи. (Червень).
їде літо на коні
Та й несе гарячі дні.
Зацвіли пахучі липи,
А цей місяць зветься (Липень).
Листя клена пожовтіли,
У країни півдня полетіли
Швидкокрилі стрижі.
Що за місяць, підкажи. (Серпень).
— А ось все Сонце нижче опускається над Землею. Його промені погано нагрівають землю. З кожним днем стає холодніше. Дні стають коротшими, а ніч довшою.
Непомітно з'явилася осінь —
День коротшим стає щодоби.
Глянь берізки — уже златокосі;
І в дубів багряніють чуби.
Вже у теплі краї відлетіли
Сонце люби — дзвінкі журавлі,
Не страшні їм тепер заметілі
На далекій південній землі.
(В. Бичко)
З настанням осені комах стає все менше і менше. Вони поховалися хто де: хто під кору дерева, хто в шпаринки, хто зарився в землю. Там вони спатимуть до весни. У ставку жаби теж заховались в глибоку тіну і заціпеніли до самої весни, ждучи перших промінчиків тепла.
8. Зупинка сьома «Фізкультхвилинка».
Я лисичка, я сестричка,
Не сиджу без діла,
Я гусята пасла,
Полювать ходила.
А сьогодні у неділю,
Треба відпочити.
Свою хатку гарнесенько
Треба прикрасити.
9. Зупинка восьма «Долина Знань».
Робота з підручником, с. 56-57.
10. Зупинка дев'ята «Казкова».
Зараз ви послухайте казку «Сонце і Вітер».
Одного разу йшов по дорозі чоловік. Надворі холодно. Чоловік іде, поспішає, замерз, притискає до себе одяг. Побачив Вітер чоловіка і говорить Сонцю:
— Я роздягну цього чоловіка, я сильніший від тебе. Подув вітер, пішов холодний дощ, а чоловік не знімає теплий одяг, а навпаки, ще дужче притискає до себе, щоб вітер не задував. Нічого не зробив Вітер з чоловіком, а лагідне Сонечко пригріло, посміхнулося, приласкало чоловіка своїми гарячими промінчиками. Стало жарко чоловікові, зняв він теплий одяг. Іде не поспішаючи, радіє Сонечкові. І зрозумів Вітер, що не завжди сила може перемогти.
— Як ви гадаєте, чому Сонечко перемогло?
— Що зрозумів Вітер?
III. Формування вмінь та навичок
1. Зупинка десята «Дошка Випробувань».
Робота в зошиті з друкованою основою, с. 33.
Розгадування кросворду.
1. Назвати місяці — пелюстки.
2. Написати пори року — листя.
3. В середині написати слово:
За лісом, пралісом золота діжа стоїть.
2. Ви дуже добре працювали. Справились з усіма завданнями. Сонечко задоволене вашою роботою.
— Вам сподобалась ця мандрівка?
— Що несе нам Сонце?
Крапля Сонця
На травиночки малі
Крапля сонця впала.
Ледь торкнулося землі —
Я на хвильку перестав
У садку копати,
До грудей землі припав
Нишком біля хати.
Слухав, як росте трава,
Зацвітають квіти,
Як мурашка ожива,
І сміються діти,
Дзвонять в кузні ковалі, —
Гарна музика землі.
(М. Чепурна)
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Поезії про пори року
* * *
Весна зиму проганяє,
І зелений по землі
Весна килим розстилає,
Із ірію журавлі
Летять високо ключами,
А степами та шляхами
Чумаки на Дін пішли.
(Т. Шевченко)
* * *
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко,
На весняні квітоньки,
На маленькі дітоньки,
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
(У. Кравченко)
Весна
Грає сонце промінцями,
Білий сніг стає струмками,
І, співаючи, струмки
Шлях знаходять до ріки.
Річка ширшою стає,
В річці сонце устає,
Біля сонця риболов
Тягне срібний свій улов.
(М. Стельмах)

Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Наче дівчина у вінку,
Зацвіли луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику.
(І. Франко)
* * *
Весна, весна! Радійте, дітки...
Весна, весна! Радійте дітки!
Ховайте швидше саночки!
Немов пташки, летять із клітки, —
З кімнати, з хати у садки.
А там, в садочках, — сонце, співи,
В траві фіалки зацвіли...
Джмелі і бджілки загули,
І скрізь метелики щасливі.
Літо зверху зелене, а в середині — мов кавун.
Літо солодке від зорі до зорі.
Засмаглі хлоп'ята, як зернята в кавуні,
Перекочуються,
Перегукуються,
Пересміюються
Від одного краю землі до другого.
На причілку сиділо літо,
Прийшла кицька,
Хвостиком призьбу змітати.
— Хто ти, що робиш?
Питає.
— Літо я, — каже літо, —
З сонечком розмовляю.
(Олександр Олесь)
Сунички
Під маленькими ялинками,
У смарагдовій траві,
Літо виросло суничками —
То по одній, то по дві.
Ой, сестричко — яличко,
Ти не дряпай моє личко,
Я суничок назбираю,
Жменьку мамі і собі!
(Л. Костенко )
Осінь
їде осінь на рябому коні.
Рябі в осені дні:
То сизая хмара низенько нависне,
То яснеє сонечко весело зблисне.
(В. Пепа)
Як швидко літо промайнуло...
Як швидко літо промайнуло!
Прийшла осінняя пора.
Немов на крилах полинуло
Кохане літечко з двора!...
Садок марніє потихеньку,
Пожовклі падають листки,
Звозить Вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш і слив
Цілі гори натрусив.
І вантажать гарбузи
Вітерець не віє вже тепленько, —
Жене понурії хмарки.
Посох горошок на городі,
Мачок вже цвіт давно забув,
Високий соняшник на грядці
Журливо голову схилив.
( Олена Пчілка )
Вересень
На машини і вози...
Йде до гаю, де гриби
Виростають щодоби.
На чолі іскриться піт —
Сто турбот і сто робіт.
(М. Сингаівський)
Срібні дерева,
Срібне гілля,
Сріблом пухнастим
Вкрита земля.
Срібні
У синьому небі
Хмарки,
Срібні дерева
В срібних заметах
Срібні стежки.
Срібний-пресрібний
Ліс приберіг
Білочці срібний-
Срібний горіх.
**
То не квіти у садках,
Висне іній на гілках.
Ой в садках, ой в садках
Висне іній на гілках,
По доріжках, по стежках
Біло, срібно, тихо так.
(Л. Первомайський )
Біло так, тихо так.
На доріжках, по стежках.
Тільки пташечка цвірінь:
Любий синку, хлібця кинь!
Ой цвірінь, ой цвірінь,
Люба доню, хлібця кинь!
(М. Підгорянка )
Пори року
Турбот і справ у неї досить,
В роботі їй не заважай:
Це працьовита й щедра Осінь
Збирає добрий урожай.
Ще й помахне пташкам привітно:
— До вирію летіти час!
І жовте листя непомітно
З дерев зриває раз у раз.
Злітає листя, жовтий килим
Лягає з шурхотом до ніг
А вже на нього пухом білим
Сідає перший білий сніг.
Вже зникла дівчинка колишня,
І молодиці вже нема —
І тільки бродить в білій тиші
Бабуся лагідна — Зима.
Вона вкриває льодом води
Усіх ставків, озер і рік.
Під сніг ховає в полі сходи,
Щоб лютий холод їх не пік.
Велить, щоб віхоли гуділи,
Хилили все живе до сну...
І все спочине...І зраділо
Зустріне дівчинку — Весну!
(Н. Забіла )
Розмова про сонце
Скажи мені, мати, де йде сонце спати?
За високу гору, в золоту комору.
А хто йому стелить на білій постелі?
Зіронька вечірня, гарна, як царівна.
Хто ж його колише усе тихше й тихше?
Соловей піснями, тиха нічка снами.
А які сни має, коли засинає?
Сняться йому квіти, що вдень для них світить.
А хто його збудить, як світати буде?
Пташечки веселі збудять із постелі.
А на що, як встане, то найперш погляне?
На дітей, серденько, чи встають раненько.
(М. Підгорянка )
Народні прикмети
Грім у вересні — на теплу погоду.
Сухий вересень — на пізню зиму.
Ранній падолист — на холодну зиму.
Який перший день грудня, така й уся зима буде.
Чистий блакитний колір неба взимку — ознака стійкої ясної
Весела, гарна й кучерява
Маленька дівчинка Весна
Біжить, сміється, сіє трави,
І пісня ллється голосна.
По всіх усю дах пісня лине,
Усе пробуджує від сну,
І всі комашки, і рослини
Вітають дівчинку Весну.
І луг зелений зацвітає,
І свіжим листям гай шумить.
А дівчинка росте, зростає
Не щогодини, а щомить.
Це не дитя вже — подивіться
На гарну дівчинку струнку:
Вона збирає полуниці
І стиглі вишні у садку.
І, світлом сонячним залита,
Глядить, щоб далі все росло
Її тепер вже кличуть Літо.
Хороше Літечко прийшло!
Дні йдуть — і золота пшениця
Додолу хилить колоски
А дівчина вже молодиця! —
Виходить в поле залюбки.
• Як уночі іній на дерева ліг — не випаде сніг вдень.
• Перед потеплінням шибки у вікнах і в мороз потіють.
• Сніг до дерев прилипає — на тепло.
• Якщо з берези тече багато соку — літо буде дощове.
• Квіти пахнуть здалека — на вітер.
• Багато було пролісків — гарно вродить картопля.
• Зацвіла горобина — скінчилися приморозки і надовго встанови-
лось тепло.
• У червні люди раді літу, а бджоли цвіту.
• Липень — вершина літа.
• Погане літо буває, як сонця немає.
Бо Сонце єдине
Сидить школяр за столом у садку й виконує завдання. А завдання йому таке: «Подивись навколо себе, роздивись кожну річ і порівняй її з іншою річчю». Замислився школяр. Над головою — тремтять листочки осики. Тремтять і все шепочуть, немов якусь таємницю гомонять. Ніби першокласниці, що вийшли на перерву й таємниче щось розповідають
одна одній. Подивився школяр додолу, побачив два зелені листки й між ними — білі квітки. Це конвалія. Ой, як схожі квітки конвалії на кришталеві дзвіночки. Здається, доторкнись — і вони задзвенять. Десь дзижчить бджола. А ось чути низьке гудіння — це джміль. Заплющив очі школяр, і уявляються йому дві струни, одна тонка, а друга товста. Сидить музикант, торкається обох струн — ось із чим можна порівняти дзижчання бджоли і гудіння джмеля. А це запищав десь комарик. Писк його тоненький, тоненький. З чим його порівняти? Мабуть, із сопілочкою, зробленою із стеблини кульбаби. Якби заграти на ту сопілочку, то було б схоже на комариний писк. Заходить сонце. Небо на заході червоніє. Воно схоже на велике-велике макове поле. Безліч макових квіток розквітли і всі одного кольору — рожевого. От якби дійти до макового поля — намилувався б красою. Сонце торкнулося обрію. Сонце! Велике, багряне. З чим порівняти? Бо тільки воно — Сонце.
(В. Сухомлинський)

Загадка про місяць серпень

Загадка про місяць серпень

Листя клена пожовтіли,
У країни півдня полетіли
Швидкокрилі стрижі.
Що за місяць, підкажи. (Серпень).

Загадка про місяць липень

Загадка про місяць липень

Їде літо на коні
Та й несе гарячі дні.
Зацвіли пахучі липи,
А цей місяць зветься (Липень).

Загадка про місяць червень

Загадка про місяць червень

Теплий, довгий-довгий день.
Вдень — маленька тінь,
Зацвітає в полі колос,
Подає коник голос,
Дозрівають полуниці,
Що за місяць, скажи. (Червень).

Загадка про весну

Загадка про весну

Вона приходить з ласкою,
Зі своєю казкою,
Чарівною паличкою крутне —
І в лісі пролісок зацвіте. (Весна).

Загадка про зиму і зимові місяці

Загадка про зиму і зимові місяці

Трійка, трійка прилетіла.
Коні білі в трійці тій.
А в санях сидить цариця —
Білокоса, білолиця.
Як дмухнула холодком,
Все прикрилось сріблом (Зима, зимові місяці).

Загадка про сонце

Загадка про сонце

Хто однаково всіх любить?
Всіх однаково голубить?
Кожний скоса тільки гляне,
А обняти не дістане? (Сонце).

субота, 24 серпня 2013 р.

Я і Україна 1 клас Тема. Жива і нежива природа. Що належить до природи.

Я і Україна 1 клас

Тема. Жива і нежива природа. Що належить до природи.

Мета: формувати поняття «природа», розвивати уміння спостерігати за об'єктами природи, вміння групувати предмети за певними ознаками (належить чи не належить до живої природи). Виховувати любов до природи, шанобливе ставлення до речей, які створені людиною.

Обладнання: діапозитиви із зображенням живої і неживої природи, ілюстрації, картки, плакат.

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення вивченого матеріалу.
— Які ігри вам подобаються?
— Які ваші улюблені іграшки? Чому?
2. Проблемний вступ до уроку. Відгадування загадок.
• Куди підеш — всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш (Повітря).
• Голуба хустка, жовтий клубок, покачається, людям усміхається (Небо, сонце).
• Над бабиною хатою висить хліба скибина, собаки
гавкають, а дістати не можуть (Місяць).
• Торох, торох, розсипався горох, почало світати — нема чого збирати (Зірки).
• Вірно людям я служу, їм дерева стережу: дзьоб міцний я маю, шкідників ним добуваю. (Дятел).
• Хто на ніжці невисокій — ніжнолиций, синьоокий — крізь проталини-віконця посміхається до сонця?
( Пролісок ).
• Дуже товсті ноги маю, ледве їх переставляю, бо високий я на зріст, довгий ніс і куций хвіст (Слон).
— Як ви гадаєте, всі ці відгадки, яким одним словом можна назвати? (Природа).

II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні на уроці ми будемо говорити про природу: живу і неживу, що відноситься до природи, а що ні, що зроблено руками людини.
2. Демонстрація діапозитивів і розповідь вчителя.
Сонце, зорі, небо, повітря, вода, рослини, тварини, людина — це все природа. Все, що зроблено руками людини не відноситься до природи.
• А що саме, назвіть? (хата, меблі, автомобіль...)
• Що зроблено руками людини в нашому класі? (Відповіді учнів ).
Жива природа — це рослини, тварини і люди. Саме в такій послідовності природа створила живе на Землі. У світі природи все взаємозв'язане. Життя рослин, тварин і людей знаходиться в залежності від сонячної енергії, повітря, води і ґрунту. Сонце, вода, ґрунт — життя рослинам. Без повітря і води не можуть жити ні тварини, ні люди. Усе живе народжується, живиться,
дихає, росте і вмирає. Нежива природа — це Сонце, Місяць, зірки, повітря, вода, ґрунт. Нежива природа немає ознак живої природи. Отже жива природа впливає на неживу. Рослини очищають повітря, збагачують ґрунт. Люди повинні любити і берегти природу.
— Як саме ви оберігаєте природу?
Фізкультхвилинка
Повітря нам потрібне всім
І дорослим, і малим.
Мені, тобі, звірятку, пташці,
Листочку, квіточці, комашці,
Чи під воду ми пірнаєм -
Все ж повітря споживаєм.
Комашка по землі повзе -
І та повітрям дихає.
Вітер крила обертає молодого вітряка
І вітрила надуває величезного човна,
А щоб повітря чистим було,
Потрібно, щоб дерев багато росло.
3. Робота з підручником, с. 54, 55.
• Які предмети не є природою? Чому?
• Перелічіть, які предмети відносяться до живої природи? Чому?
• Що не відноситься до живої природи? Чому?
4. Гра «Живий, неживий».
Вчитель називає ряд предметів. Якщо предмети відносяться до живої природи — діти плескають в долоні, якщо до неживої природи — сидять тихенько. Вовк, гори, каштан, ведмідь, тюльпан, місяць, риба, зорі, вода, комар, сніг, гриби, веселка, школяр...
5. Відгадування загадок.
— Як ви гадаєте, зміна пір року — це є природа?
* * * ***
Спустіли поля, Тане сніжок,
мокне земля, оживає лужок,
дощ поливає, день прибуває,
коли це буває? (Восени).
Сніг на полях,                       Сонце пече,
лід на річках,                         липа цвіте,
хуга гуляє.                              жито доспіває.
Коли це буває? (Взимку). Коли це буває? (Влітку).
6. Робота у зошиті з друкованою основою, с. 31.
— Роздивіться уважно малюнки.
— Як ви гадаєте, що зображено на них? (Пори року).
— Чому?
Висновок: Відбуваються зміни в природі.
— Про яких сестер говориться?
Перша сестра — від квітів рябіє,
Друга сестра — палить, як вогнище,
Третя сестра від дощів мокра,
А четверта сестра сувора жах!
— Підпишіть охайно малюнки. Розфарбуйте улюблену пору року.

Фізкультхвилинка
Ми дзвіночки,
Лісові дзвіночки,
Славим день, славим день,
Любим Сонце,
Небосхил і Сонце.
Світлу тінь, світлу тінь.
Линьте хмари,
Ой, прилиньте, хмари
В ясний день, в ясний день.
Хай по полю,
Золотому полю  ляже ТІНЬ.
Хай схитнеться —
Жито усміхнеться
Тінь, тінь.
7. Розповідь вчителя.
Людина дістає від природи все, що їй потрібно для життя: тепло, повітря, їжу, одяг, житло. Вона вивчає природу, щоб уміти використовувати її багатства. За зразками природи побудувала мости, човни, приглядаючись до польоту птаха, людина зробила літак. Ви милуєтесь квітучою черемхою, польотом птаха, метелика, співом соловейка... А знаєте ви, що зелений колір — колір листя, трави, заспокоює людину, знімає втому. Природа зміцнює здоров'я. Ігри на свіжому повітрі, купання в річці, на морі, прогулянки в лісі — загартовують людину. Спілкуючись з природою, треба пам'ятати: не кривдь братів наших менших, не ламай гілок, не зривай квітку, не губи дерево, щоб зламати його потрібна хвилина, а виростити його — потрібні роки. У народі є звичай: народжується дівчинка — садять калину, щоб росла дівчинка така красива, як калина, а хлопчик народжується — садять дуб, щоб дитина була
сильна, здорова. Природа щедра до нас. Відплатіть їй своєю добротою, увагою.
III. Формування вмінь та навичок
1. Гра «Вибери»
(Вчитель читає вірш, а дітям дає завдання по рядах: 1 ряд — запам'ятати і потім назвати предмети живої природи, 2 ряд — неживої природи, 3 — ряд предмети зроблені людиною).
Синє небо, синє море,
Білий парус вдалині.
Понад морем гори
Й білі хмари, наче сніг.
На матросах білий одяг,
Тільки сині комірці.
І біленька Ляля
Ходить з синім м'ячиком в руці.
1. Двічі родився,
У школі не вчився,
А години знає. (Півник)
2. Ніс довгий,
Голос тонкий,
Хто його вб'є.
Свою кров проллє. (Комар)
3. Влітку і взимку
Вбрання одне,
Та кличуть дітки
Завжди мене,
Щоб я на свято.
До них прийшла,
Цяцьок багато
їм принесла. (Ялинка)
4. В земляній сиджу коморі,
А коса моя надворі. (Морква)
5. Не дід, а з бородою.
Не бик, а з рогами.
Не корова, а доїться. (Коза)
6. Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід кудлатий.
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає й ожину,
Літом любить полювати,
А узимку — в лігві спати.
Як зачує він весну —
Прокидається від сну. (Ведмідь)
7. Срібна зірка, біла-біла,
На долоню теплу сіла.
І як сіла, то й розтала —
Голуба водиця стала. (Сніжинка)
— Прочитайте слово (Природа)
3. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 32. (Самостійно позначити ті предмети, які відносяться до живої природи, розфарбувати предмети, які відносяться до неживої природи).
4. Читання вірша вчителем.
Буду я природі другом.
Йтиму садом, полем, а чи лугом.
Буду я природі вірним другом.
Не столочу навіть і трави,
Я скажу їй: — Зеленій, живи!
Коли лісом буду я іти,
Теж посію зерна доброти.
Побажаю дереву і пташці,
Щоб віки жили у мирі й щасті!
(С. Жупанин )
— Як ви гадаєте, які зерна доброти можна посіяти в лісі?
5. Читання з плакату.
ПРИРОДА
НЕЖИВА
Сонце
Повітря
Вода
Каміння
-ЖИВА
Людина
Тварини
Рослини
Гриби
Мікроби

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Народні прикмети
• Чим тепліший і сухіший вересень, тим пізніше прийде зима.
• Багато грибів восени — чекай неврожаю.
• Пізній листопад — до сурової й тривалої зими.
• Влітку хмари пливуть високо — буде гарна погода.
• Літо з дощами — осінь з грибами.
• Зацвіла калина, шипшина і суниці — скоро з'являться сироїжки.
• Дощове літо — гнила зима.
• Граки рано прилетіли — на теплу весну.
• Якщо весною береза раніше вільхи викине листя — буде літо
сухе, а якщо вільха перша розпуститься — замучать холод і дощ.

Прислів'я та приказки
• Зимове сонце — як мачушине серце: світить та не гріє.
• Як лютий не лютуй, а весна прийде.
• Без дощу і трава не росте.
• Земля годує, але сама їсти просить.
• Де багато пташок — там нема комашок.
• Зрубав одне дерево — посади три.
• Доглядай землю плідну, як матір рідну.

Скоромовки
Соню сонечко любило,
їй волосся золотило,
Ластовиннячком кропило.

Сидить праля та й пряде —
Сніг — іде, іде,
Нитка рветься де-не-де,
А вона пряде, пряде.

На городі бараболя,
Горох, біб і квасоля,
Морква, огірки, буряк,
Редька, мак і пастернак.

Загадки — добавлянки
Відома звіку рідина,
Усяк її вживає,
Буває хмаркою вона,
Пушинкою буває,
Бува, як скло, крихка, тверда —
Звичайна (підкажіть!.. ) (Вода).
Тиша... він за обрій зник,
Небо чисто витер...
Незвичайний мандрівник —
То звичайно... (Вітер).
Наче птиця, крила має,
Все літає і співає:
— Я медок вам ношу,
Не чіпай же, бо вкушу.
Так лякає нас мала,
А зовуть її... (Бджола ).
В небі хмаронька пливла,
Хмарка сльозки пролила
На капусту, буряки,
На зелені огірки,
І на трави, і на хвощ...
То не сльози — то йде... (Дощ).
Лиш торкнись до колючок,
Він згортається в клубок.
Хто ж такий він, цей дивак?... (їжак).
Вмійте природу любити
Вмійте природу любити,
Вам у походи ходити
І мандрувать, любі діти,
Вмійте ж природу любити,
Кожній стеблинці радіти,
В полі, у лісі, над яром —
Квіти, дерева і трави
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не втни для забави
Оберігайте ж повсюди
Шлях і стежиночку в гаї,
Все це окрасою буде
Нашого рідного краю.
(П. Синиченко)
Дідусь і яблуня
Дідусь садив яблуні. Йому сказали:
— Для чого тобі ці яблуні? Довго чекати з цих яблунь плодів, і ти не з'їси з них яблука.
Дідусь відповів:
— Я не з'їм — інші з'їдять, мені спасибі скажуть!

Правила поведінки на природі
1. Не ламай гілки дерев і кущів.
2. Не пошкоджуй кору дерев.
3. Збираючи лікарські рослини, частину з них залиши природі.
4. Не руйнуй мурашників.
5. Не руйнуй пташиних гнізд.
6. Не лови диких тварин і не принось їх додому.
7. Не рви квітів, вони потрібні рослинам.
8. Не вбивай живе.
9. Взявши в природі — компенсуй втричі, зрубав дерево — посади три.
10. Пам'ятай! У хворій природі не можна залишатися здоровим.
11. Пам'ятай: природа — окраса твого краю. Лише говорити про охорону природи мало — потрібно діяти.