Літературне читання 2 клас
Тема. Жменька загадок із твого класу (Д. Білоус «Загадка»; загадки)
Мета: продовжувати знайомство з багатством рідної мови; ознайомити учнів із загадками; удосконалювати техніку читання; розвивати образне мислення, зв'язне мовлення.
ХІД уроку
I. Мовна розминка
1. Розчитування.
Летіла сова, Торохтіла сова: — Чи сон це, чи слон це, А може, і сонце?!
2. Будьте уважними. Утворюйте слова за зразком.
Зірка — різка.
Ланка — (канал), лошак — (школа), курча — (ручка), вікно — (вінок), трос — (сорт), кіно — (коні), зола — (лоза), літо — (тіло), наша — (шана), пилка — (липка), марка — (рамка).
3. Гра «Хто що промовляє»
Пригадайте, діти, вмить Як пшениченька шумить: ш-ш-ш! Як в гайку струмок дзвенить: джр-джр! Як бджола в саду бринить: дз!-дз! Як шумлять у птаха крила: ш-ш-ш! Поміж листячком гуляє: ш-ш-ш!
— Як звучить тиша?
4. Розчитування за складовою таблицею.
II. Актуалізація опорних знань учнів
— Продовжуємо ознайомлюватися з рідною мовою. Адже народна мудрість говорить: «Рідна мова дорога людині, як саме життя». Про що будемо говорити, ми дізнаємося, коли розгадаємо кросворд і згадаємо твори, які вивчали в нашому розділі.
— Як називається розділ? («Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово...»)
1 З А Й Ч И К
2 П С А Н К А
3 Г У Л I
4 [І В А Н К О
5 Д М И Т Р И К
Ф Е Д Ь К О
7 М И Л А
1. Хто говорив: «А ти туди лисонько, не ходи!»?
2. Назва розмальованого яйця.
3. Ой, люлі, ой, люлі, налетіли...
4. Ім'я хлопчика з дитячої народної гри.
5. Хто не знав, що «неня — це мама»?
6. «А... звертання творить...»
7. «Я зробила піну з...»
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Так, сьогодні ми будемо говорити про загадки і різні мовні ціка-винки.
Прочитайте уважно слова.
Біб, око, Пилип, корок, коток, зараз.
— Що цікавого помітили в цих словах?
IV. Робота над змістом вірша Д. Білоуса «Загадка»
1. Читання вірша учнями.
— Які цікаві слова запам'ятали?
— Що в них цікавого? Прочитайте.
2. Словникова робота.
Пояснення слова кирик.
— Прочитайте окличні речення. Поясніть його.
— В українській мові існують не тільки слова, а й цілі речення, що читаються однаково — що зліва направо, що справа наліво — та означають те саме.
Козуб у бузок. Я несу гусеня.
На ринок сіно ніс Кониран. (В. Лучук) Сир і рис. Кіт утік.
Фізкультхвилинка
V. Опрацювання загадок
1. Вступне слово вчителя.
— Загадки є одним із найдавніших видів народної творчості, що дожив до наших днів і житиме й надалі.
Загадка (від слова «гадати» — думати) — це дотепне запитання або вислів, що вимагає розкриття, відгадки.
У загадках прикмети предметів не називаються прямо, про них мовиться у прихованій формі. У загадках зашифрований якийсь предмет чи явище. Спостережлива людина завжди відгадає загадку.
2. Читання загадок із підручника.
— Які слова допомагають відгадати загадку?
3. Робота в групах.
Кожна група отримує малюнок (портфель, ялинка, кішка тощо). Завдання — за малюнком скласти загадку, загадати її однокласникам.
4. Гра «Хто більше знає загадок».
Учні загадують загадки, які вони знають.
VI. Підсумок уроку
— Чи цікаво було на уроці?
— Що найбільше сподобалося?
— Прочитаймо вірш «луною» за вчителем.
КОНАДІНС, АБО СНІДАНОК НАВИВОРІТ
Наш Іванко спозаранку Вже готовий до сніданку — У сорочці, у штанцях, Навіть з ложкою в руках. Глип на стіл — Там БІЛХ, АВАК... Що це значить? Як це так?
Усміхнулась ложка хитро, Усміхнувся хитро ніж: — Раз навиворіт сорочка, Конадінс, будь ласка, їж!
— Що повинно бути у словах навиворіт? (Вони повинні мати одне і те значення.)
VII. Домашнє завдання
Підготувати загадку.
Тема. Жменька загадок із твого класу (Д. Білоус «Загадка»; загадки)
Мета: продовжувати знайомство з багатством рідної мови; ознайомити учнів із загадками; удосконалювати техніку читання; розвивати образне мислення, зв'язне мовлення.
ХІД уроку
I. Мовна розминка
1. Розчитування.
Летіла сова, Торохтіла сова: — Чи сон це, чи слон це, А може, і сонце?!
2. Будьте уважними. Утворюйте слова за зразком.
Зірка — різка.
Ланка — (канал), лошак — (школа), курча — (ручка), вікно — (вінок), трос — (сорт), кіно — (коні), зола — (лоза), літо — (тіло), наша — (шана), пилка — (липка), марка — (рамка).
3. Гра «Хто що промовляє»
Пригадайте, діти, вмить Як пшениченька шумить: ш-ш-ш! Як в гайку струмок дзвенить: джр-джр! Як бджола в саду бринить: дз!-дз! Як шумлять у птаха крила: ш-ш-ш! Поміж листячком гуляє: ш-ш-ш!
— Як звучить тиша?
4. Розчитування за складовою таблицею.
II. Актуалізація опорних знань учнів
— Продовжуємо ознайомлюватися з рідною мовою. Адже народна мудрість говорить: «Рідна мова дорога людині, як саме життя». Про що будемо говорити, ми дізнаємося, коли розгадаємо кросворд і згадаємо твори, які вивчали в нашому розділі.
— Як називається розділ? («Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово...»)
1 З А Й Ч И К
2 П С А Н К А
3 Г У Л I
4 [І В А Н К О
5 Д М И Т Р И К
Ф Е Д Ь К О
7 М И Л А
1. Хто говорив: «А ти туди лисонько, не ходи!»?
2. Назва розмальованого яйця.
3. Ой, люлі, ой, люлі, налетіли...
4. Ім'я хлопчика з дитячої народної гри.
5. Хто не знав, що «неня — це мама»?
6. «А... звертання творить...»
7. «Я зробила піну з...»
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Так, сьогодні ми будемо говорити про загадки і різні мовні ціка-винки.
Прочитайте уважно слова.
Біб, око, Пилип, корок, коток, зараз.
— Що цікавого помітили в цих словах?
IV. Робота над змістом вірша Д. Білоуса «Загадка»
1. Читання вірша учнями.
— Які цікаві слова запам'ятали?
— Що в них цікавого? Прочитайте.
2. Словникова робота.
Пояснення слова кирик.
— Прочитайте окличні речення. Поясніть його.
— В українській мові існують не тільки слова, а й цілі речення, що читаються однаково — що зліва направо, що справа наліво — та означають те саме.
Козуб у бузок. Я несу гусеня.
На ринок сіно ніс Кониран. (В. Лучук) Сир і рис. Кіт утік.
Фізкультхвилинка
V. Опрацювання загадок
1. Вступне слово вчителя.
— Загадки є одним із найдавніших видів народної творчості, що дожив до наших днів і житиме й надалі.
Загадка (від слова «гадати» — думати) — це дотепне запитання або вислів, що вимагає розкриття, відгадки.
У загадках прикмети предметів не називаються прямо, про них мовиться у прихованій формі. У загадках зашифрований якийсь предмет чи явище. Спостережлива людина завжди відгадає загадку.
2. Читання загадок із підручника.
— Які слова допомагають відгадати загадку?
3. Робота в групах.
Кожна група отримує малюнок (портфель, ялинка, кішка тощо). Завдання — за малюнком скласти загадку, загадати її однокласникам.
4. Гра «Хто більше знає загадок».
Учні загадують загадки, які вони знають.
VI. Підсумок уроку
— Чи цікаво було на уроці?
— Що найбільше сподобалося?
— Прочитаймо вірш «луною» за вчителем.
КОНАДІНС, АБО СНІДАНОК НАВИВОРІТ
Наш Іванко спозаранку Вже готовий до сніданку — У сорочці, у штанцях, Навіть з ложкою в руках. Глип на стіл — Там БІЛХ, АВАК... Що це значить? Як це так?
Усміхнулась ложка хитро, Усміхнувся хитро ніж: — Раз навиворіт сорочка, Конадінс, будь ласка, їж!
— Що повинно бути у словах навиворіт? (Вони повинні мати одне і те значення.)
VII. Домашнє завдання
Підготувати загадку.
Немає коментарів:
Дописати коментар