понеділок, 9 вересня 2013 р.

Літературне читання 2 клас Тема. Чари природи (М. Підгірянка «Ходить, ходить зима гаєм.»; Леся Українка «Краса України, Подолля!»; М. Вінграновський «Сама собою річка ця тече.»)

Літературне читання 2 клас

Тема. Чари природи (М. Підгірянка «Ходить, ходить зима гаєм.»; Леся Українка «Краса України, Подолля!»; М. Вінграновський «Сама собою річка ця тече.»)

Мета: удосконалювати навички виразного читання; навчати дітей помічати красу і неповторність природи, сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у віршованих текстах; розвивати зв'язне мовлення, естетичний смак; виховувати любов до природи.

ХІД УРОКУ
I. Мовна розминка
1. Скоромовка.
Сів шпак на шпаківню, Заспівав шпак півню: — Ти не вмієш так, як я, Так, як ти, не вмію я.
2. Розчитування за складовою таблицею.
3. Чистомовка.
Ози-ози-ози — вдарили морози. Ом-ом-ом — ліс укрився снігом.
Уть-уть-уть — пташки не щебечуть.
Іти-іти-іти — веселяться діти.
4. Гра «Конструктори».
Із букв слова електростанція скласти слова.
Електростанція — лак, танці, роса...
II. Перевірка домашнього завдання
Гра «Ти — мені, я — тобі»
Учні ставлять одне одному запитання, відповіді до яких підготували вдома (С. 91).
III. Повідомлення теми і мети уроку
Розпочинаємо вивчення нового розділу, прочитайте його назву. («Буду я природі другом: милуюсь, оберігаю, прикрашаю»)
Гра «Мікрофон»
Про що йтиметься у творах цього розділу?
IV. Опрацювання вірша М. Підгірянки
«Ходить, ходить зима гаєм...»
1. Читання вірша вчителем. (Звучитьмузика П. І. Чайковського «Пори
року. Зима. Грудень».)
В якому темпі читається вірш? (Спокійно, тихо, розмірено)
Чому?
2. Словникова робота.
Узбіччям — збоку від дороги чи стежки.
У чар-розмові — у незвичайній, чарівній розмові.
Гаєм шепоче
перини шелесне
діброві простеляє
шелесне Білосніжка
Читання слів «луною» за вчителем.
Яке слово зайве у першому стовпчику? (Шелесне) У другому? (Бі-лосніжка)
3. Читання вірша учнями «ланцюжком».
Якою ви уявляєте собі зиму?
Із ким із членів родини її можна порівняти? (Добра, турботлива, ласкава, як мама, бабуся)
4. Гра «Сніжинка»
Читає той учень, на парту якого впала сніжинка.
5. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання.
Хто головний герой вірша? Якою ви уявляєте зиму?
Розгляньте малюнок. Які кольори переважають на малюнку? Щоб ви зобразили по-іншому?
Назвіть кольори зими.
Де побувала зима?
Яку корисну роботу робить зима?
Для чого зима вкриває ниви?
Де зима простеляє килимочки?
Із ким зима розмовляє?
Яку роботу зими можна побачити? Яку — почути?
6. Гра «Відшукайте риму».
Учні відшукують у вірші слова, що римуються.
7. Гра «Незнайко».
Вчитель читає вірш, замінюючи деякі слова. Учні повинні почути і виправити помилково прочитане слово.
Фізкультхвилинка
V. Опрацювання вірша Лесі Українки «Краса України, Подолля!»
1. Розповідь учителя.
Видатна українська поетеса Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) дуже любила природу. Маленькою вона бігала лісами і луками, плела віночки, співала пісні, заслуховувалася казками й переказами.
Природа щедро обдарувала Лесю — дала не лише поетичний хист, а й неабиякі здібності до музики, малювання. І водночас прирекла на постійні муки від тяжкої хвороби.
Взимку 1881 року, коли Лесі було 10 років, в Луцьку на річці Стир дівчинка застудила ноги в крижаній воді. Саме з того часу вона занедужала — почала боліти нога, потім — рука. На 12-му році Лесі в Києві прооперували ліву руку, що позбавило її можливості грати на фортепіано. Пізніше, у Берліні, Лесі прооперували ногу, але туберкульоз прокинувся у легенях, а потім вразив нирки. Через хворобу вона ніколи не вчилася у школі, однак зуміла стати високоосвіченою людиною самостійно вивчила французьку, англійську, італійську, німецьку, польську, болгарську, старогрецьку, латинську мову. Леся стала високоосвіченою людиною завдяки своїй надзвичайній силі волі.
Свій вірш «Краса України, Подолля» Леся написала у 17 років. Вона вперше їхала на лікування до Одеси. Важка хвороба гнала її, немов від дерева відірваний листок, із рідної Волині у теплі краї, але перед її поетичним зором поставало подільське село.
2. Читання вірша вчителем.
З яким почуттям читається вірш? (Із любов'ю, замріяно)
3. Словникова робота.
Села кручі
балочка розмовляють
маревом збігаються
стежечки стрічечки
Читання слів «луною» за вчителем.
Читання повільно, з прискоренням. Маревом — легкою прозорою пеленою. Красні — гарні.
Балочка — яр із пологими схилами. Круча — високий стрімкий берег, урвище.
4. Гра «Бджілка».
Напівголосне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі.
Яка картина постає перед вами, коли ви читаєте віри?
5. Гра «Диктор телебачення».
Учень читає вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.
Прочитайте вислови, вжиті у переносному значенні. (Балочка весела, хати садками вкриті, срібним маревом повиті, розмовляють з вітром в полі, річка плине, берег рвучи.)
Для чого їх використовує поетеса? (Ці вислови передають уявлення поетеси про красу і багатство подільської землі, відтворюють вічність руху в природі.)
Знайдіть і прочитайте пестливі слова, що вжиті у вірші.
Чому поетеса їх вживає? Про що це свідчить?
Із чим порівнюються стежечки?
6. Доберіть до слів назви ознак.
Балочка (яка?) —
Села (які?) — Маревом (яким?) — Ярочки (які?) — Стежечки (які?) —
VI. Опрацювання вірша М. Вінграновського «Сама собою річка ця тече...»
1. Читання вірша вчителем.
Чим захоплюється поет?
2. Словникова робота.
Річечка дощем
донечка борщем
маленька долоня
вузенька                 здоровенно
Читання слів «луною» за вчителем.
Гра «Дощик» (читання слів із прискоренням, скоромовкою).

Що спільного в словах першого стовпчика?
Коли поети вживають їх у своїх творах?
3. Читання вірша «ланцюжком».
Де протікає річка?
Куди вона тече?
Як автор ласкаво називає річку?
Знайдіть опис річки.
Як поет говорить про свою любов до річки?
4. Гра «Уважний читач».
Вчитель читає вірш, не дочитуючи слова. Учні їх згадують, доповнюють.
Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як...
VII. Підсумок уроку
Який розділ почали читати?
Про що читали на уроці? Чи сподобалося вам?
Що найбільше запам'яталося?
VIII. Домашнє завдання
Виразно читати вірші.

Немає коментарів:

Дописати коментар