Літературне читання 2 клас
Тема. Поетичні перлини (Т. Шевченко «Тече вода з-під явора...»; І. Франко «Дрімають села»; П. Тичина «Осінь така мила»; О. Олесь «Літній вечір...»)
Мета: продовжувати знайомити учнів із перлинами української мови; поглиблювати знання дітей про рідну мову, її багатство і красу; відпрацювати навички виразного, свідомого, правильного читання; розвивати зв'язне мовлення, фонетичний слух; виховувати любов до природи.
Обладнання: складова таблиця; малюнки явора, калини; портрети письменників Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, О. Олеся.
ХІД УРОКУ
I. Організація учнів до уроку
Учитель
Сядьте, діти, всі рівненько, Усміхніться всі гарненько, Настрій на урок візьмемо Й працювати розпочнемо.
II. Читацька розминка
1. Читання вірша.
Шишка впала — не розбилась, Шишка в трави закотилась, Наша Шура в ліс пішла, Але шишки не знайшла, Принесла вона додому Лише радість, лише втому
(Г. Чубач)
Розповідайте весело, швидко.
2. Розчитування за складовою таблицею.
3. Фонетична зарядка.
— Як капає дощ? (Кап-кап-кап)
— Як гуркоче грім? (Гр-р-гр-р-гр-р)
— Як гуде машина? (Гу-у-у-у)
— Як дзижчить комар? (Дз-дз)
— Дмухнемо на кульбабку.
II. Перевірка домашнього завдання
1. Виставка дитячих малюнків півникової хатки.
2. Роз'єднайте слова, відгадайте твір.
Анамоїйхатоньцікрокви Зхорошогодеревазморкви
III. Повідомлення теми і мети уроку
1. Вступне слово вчителя.
— Сьогодні ми продовжуємо з вами ознайомлюватися з багатством і красою рідної мови. Ми живемо на мальовничій землі — в Україні. Тут жили наші предки, жили наші батьки, живемо і ми. Із задоволенням милуємося красою рідної природи, вслухаємося у чарівні мелодії пісень, вбираємо у себе ніжні звуки української мови. Одним із найкращих зразків української мови є вірш. Адже вірші — це ще одна мовна перлина. Особливо ті, в яких красою слова змальовано красу природи.
IV. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка
«Тече вода з-під явора...»
1. Розповідь вчителя.
Одним із найгеніальшіних співців українського слова є Т. Г. Шевченко. Його шанують в усьому світі. Він — наш великий поет, наша честь і слава.
— Які вірші Т. Г. Шевченка ви знаєте?
— Сьогодні ми ознайомимося ще з одним чудовим віршем Кобзаря. Вслухайтеся, як звучить українське слово.
2. Читання вірша вчителем.
3. Словникова робота.
Тече долиною
вода калинонька
явора верболози
яром пишається
— У яких словах першого стовпчика наголошений другий склад? Які звуки позначає буква я?
— Яке слово у другому стовпчику зайве? («Пишається» — назва дії.)
— Яке слово складається з двох частин? (Верболіз)
4. Читання вірша учнями.
5. Аналіз змісту вірша.
— Яка пора року описана у вірші?
— Як ви розумієте словосполучення пишається калинонька?
— Куди тече вода?
— Як поет пише про калину?
6. Гра «Читання з Незнайком».
Вчитель читає вірші, які замінюють деякі слова.
Учні уважно слухають, знаходять помилку, називають правильно слова.
Фізкультхвилинка
V. Робота над віршем І. Франка «Дрімають села»
1. Розповідь вчителя.
— І. Я. Франко — великий український поет, який написав багато чудових творів для дітей. Вам чудово відома «Ріпка». А тепер послухайте його вірш.
2. Читання вірша вчителем.
— Що описується в цьому вірші? (Природа, українське село)
3. Повторне читання вірша учнями «луною». Розставляння логічних пауз.
4. Робота над аналізом змісту вірша.
— Яка пора року описується в вірші? Доведіть словами вірша.
— Прочитайте опис садків. Якими ви собі їх уявляєте?
— Відшукайте у вірші слова, що римуються.
— Чому села і садки дрімають?
5. Робота в групах.
Створити словесний малюнок, зазначити які фарби переважають:
I група — I строфа;
II група — II строфа.
VI. Опрацювання вірша П. Тичини «Осінь така мила...»
1. Читання вірша вчителем.
— Який настрій викликає у вас цей вірш?
2. Читання вірша учнями.
3. Робота над аналізом змісту вірша.
— Якими словами характеризує поет осінь?
— Доберіть синоніми до слів мила, славна.
— Що несе осінь матусі?
— Які ласкаві (пестливі) слова використовує автор у своєму вірші?
— Якою ви уявляєте осінь?
Гра «Мікрофон» (учні змальовують осінь.)
— Що ще могла осінь принести?
— Чому осінь називають золотою?
VII. Опрацювання вірша О. Олеся «Літній вечір...»
1. Розповідь учителя про автора вірша Олександра Олеся (С. 118).
2. Читання вірша вчителем.
— З якою інтонацією читається вірш? (Спокійно, плавно)
3. Словникова робота.
Мла ллється
пісня щебече
долини заснуло
Читання слів «луною» за вчителем.
— Прочитати слово з подвоєними приголосними. Мла — мгла (легкий туман).
4. Читання вірша учнями та аналіз його змісту.
I строфа
— Які гори? Чому вони золоті?
— Що робить пісня?
II строфа
— Що сталося з горами?
— Що робить пісня між горами?
III строфа
— Що прийшло на зміну вечору?
— Що сталося з піснею?
— Який малюнок можна намалювати, щоб проілюструвати цей вірш?
VIII. Підсумок уроку
— Чи сподобалися вам вірші?
— Що в них спільного? (Описується краса української природи.)
— Згадайте, з якого твору ці рядки, і хто їх автор.
• Пишається над водою червона калина...
• Темно-зеленії садки...
• Пісня ллється, щебече...
— Який твір не згадали?
IX. Домашнє завдання
Вивчити один із віршів напам'ять.
Тема. Поетичні перлини (Т. Шевченко «Тече вода з-під явора...»; І. Франко «Дрімають села»; П. Тичина «Осінь така мила»; О. Олесь «Літній вечір...»)
Мета: продовжувати знайомити учнів із перлинами української мови; поглиблювати знання дітей про рідну мову, її багатство і красу; відпрацювати навички виразного, свідомого, правильного читання; розвивати зв'язне мовлення, фонетичний слух; виховувати любов до природи.
Обладнання: складова таблиця; малюнки явора, калини; портрети письменників Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, О. Олеся.
ХІД УРОКУ
I. Організація учнів до уроку
Учитель
Сядьте, діти, всі рівненько, Усміхніться всі гарненько, Настрій на урок візьмемо Й працювати розпочнемо.
II. Читацька розминка
1. Читання вірша.
Шишка впала — не розбилась, Шишка в трави закотилась, Наша Шура в ліс пішла, Але шишки не знайшла, Принесла вона додому Лише радість, лише втому
(Г. Чубач)
Розповідайте весело, швидко.
2. Розчитування за складовою таблицею.
3. Фонетична зарядка.
— Як капає дощ? (Кап-кап-кап)
— Як гуркоче грім? (Гр-р-гр-р-гр-р)
— Як гуде машина? (Гу-у-у-у)
— Як дзижчить комар? (Дз-дз)
— Дмухнемо на кульбабку.
II. Перевірка домашнього завдання
1. Виставка дитячих малюнків півникової хатки.
2. Роз'єднайте слова, відгадайте твір.
Анамоїйхатоньцікрокви Зхорошогодеревазморкви
III. Повідомлення теми і мети уроку
1. Вступне слово вчителя.
— Сьогодні ми продовжуємо з вами ознайомлюватися з багатством і красою рідної мови. Ми живемо на мальовничій землі — в Україні. Тут жили наші предки, жили наші батьки, живемо і ми. Із задоволенням милуємося красою рідної природи, вслухаємося у чарівні мелодії пісень, вбираємо у себе ніжні звуки української мови. Одним із найкращих зразків української мови є вірш. Адже вірші — це ще одна мовна перлина. Особливо ті, в яких красою слова змальовано красу природи.
IV. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка
«Тече вода з-під явора...»
1. Розповідь вчителя.
Одним із найгеніальшіних співців українського слова є Т. Г. Шевченко. Його шанують в усьому світі. Він — наш великий поет, наша честь і слава.
— Які вірші Т. Г. Шевченка ви знаєте?
— Сьогодні ми ознайомимося ще з одним чудовим віршем Кобзаря. Вслухайтеся, як звучить українське слово.
2. Читання вірша вчителем.
3. Словникова робота.
Тече долиною
вода калинонька
явора верболози
яром пишається
— У яких словах першого стовпчика наголошений другий склад? Які звуки позначає буква я?
— Яке слово у другому стовпчику зайве? («Пишається» — назва дії.)
— Яке слово складається з двох частин? (Верболіз)
4. Читання вірша учнями.
5. Аналіз змісту вірша.
— Яка пора року описана у вірші?
— Як ви розумієте словосполучення пишається калинонька?
— Куди тече вода?
— Як поет пише про калину?
6. Гра «Читання з Незнайком».
Вчитель читає вірші, які замінюють деякі слова.
Учні уважно слухають, знаходять помилку, називають правильно слова.
Фізкультхвилинка
V. Робота над віршем І. Франка «Дрімають села»
1. Розповідь вчителя.
— І. Я. Франко — великий український поет, який написав багато чудових творів для дітей. Вам чудово відома «Ріпка». А тепер послухайте його вірш.
2. Читання вірша вчителем.
— Що описується в цьому вірші? (Природа, українське село)
3. Повторне читання вірша учнями «луною». Розставляння логічних пауз.
4. Робота над аналізом змісту вірша.
— Яка пора року описується в вірші? Доведіть словами вірша.
— Прочитайте опис садків. Якими ви собі їх уявляєте?
— Відшукайте у вірші слова, що римуються.
— Чому села і садки дрімають?
5. Робота в групах.
Створити словесний малюнок, зазначити які фарби переважають:
I група — I строфа;
II група — II строфа.
VI. Опрацювання вірша П. Тичини «Осінь така мила...»
1. Читання вірша вчителем.
— Який настрій викликає у вас цей вірш?
2. Читання вірша учнями.
3. Робота над аналізом змісту вірша.
— Якими словами характеризує поет осінь?
— Доберіть синоніми до слів мила, славна.
— Що несе осінь матусі?
— Які ласкаві (пестливі) слова використовує автор у своєму вірші?
— Якою ви уявляєте осінь?
Гра «Мікрофон» (учні змальовують осінь.)
— Що ще могла осінь принести?
— Чому осінь називають золотою?
VII. Опрацювання вірша О. Олеся «Літній вечір...»
1. Розповідь учителя про автора вірша Олександра Олеся (С. 118).
2. Читання вірша вчителем.
— З якою інтонацією читається вірш? (Спокійно, плавно)
3. Словникова робота.
Мла ллється
пісня щебече
долини заснуло
Читання слів «луною» за вчителем.
— Прочитати слово з подвоєними приголосними. Мла — мгла (легкий туман).
4. Читання вірша учнями та аналіз його змісту.
I строфа
— Які гори? Чому вони золоті?
— Що робить пісня?
II строфа
— Що сталося з горами?
— Що робить пісня між горами?
III строфа
— Що прийшло на зміну вечору?
— Що сталося з піснею?
— Який малюнок можна намалювати, щоб проілюструвати цей вірш?
VIII. Підсумок уроку
— Чи сподобалися вам вірші?
— Що в них спільного? (Описується краса української природи.)
— Згадайте, з якого твору ці рядки, і хто їх автор.
• Пишається над водою червона калина...
• Темно-зеленії садки...
• Пісня ллється, щебече...
— Який твір не згадали?
IX. Домашнє завдання
Вивчити один із віршів напам'ять.
Немає коментарів:
Дописати коментар