Літературне читання 2 клас
Тема. Весняні дива (В. Чухліб «Повінь»; Л. Забашта «Берізонька»)
Мета: навчати свідомого читання, розширювати активний словниковий запас учнів; розвивати зв'язне мовлення, творчу уяву і фантазію; виховувати любов до природи.
ХІД УРОКУ
I. Мовна розминка
1. Скоромовка.
Заєць зяблика зустрів:
Зебру зжер! Зміюку з'їв!
Зяблик зойкнув: — Значить, заєць —
Задавака і зухвалець.
(Ю. Кругляк)
2. Чистомовка.
Ля-ля-ля — вкрило снігом всі поля. Ма-ма-ма — зайцю їжі вже нема. Ок-ок-ок — забіга він у садок, Ри-ри-ри — щоб погризти кори.
3. Прочитайте і поясніть. тл ЗшпАкнЙвлоЦніпЯ нопНнтОкГсвИтшчНлмОкшСнпЯлпТдсЬ (Зайця ноги носять.)
4. Розчитування за складовою таблицею.
5. Гра «Зоряна година»
Із букв слова зафарбувати скласти слова. (Фарба, вата, зуб, фари, зруб, зубр...)
II. Перевірка домашнього завдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні повертаються одне до одного у парі і переказують оповідання С. Носаня «Ялинка».
III. Повідомлення теми уроку
— Яка пора року настала?
— Розкажіть про зиму.
Гра «Мікрофон»
Розповіді дітей про природу взимку.
— Сьогодні ми з вами прискоримо час і помандруємо у весну.
IV. Опрацювання оповідання В. Чухліба «Повінь»
1. Читання оповідання вчителем.
— Яка пора року описана в оповіданні? Чому? Доведіть.
2. Словникова робота.
Повінь зіщулився
гілля роздолля
ремезок полощуть
острівець зблиснуло
щавлик примовляв
Фізкультхвилинка
Читання слів «буксиром» за вчителем
Повінь — залиття значного простору внаслідок піднесення рівня води в річках.
Ремез — найменша пташка серед синичок, цікава тим, що гніздо робить схожим на рукавицю. (Демонстрація малюнка гнізда і пташки.) Корж — розгалужене коріння дерев, кущів або пень з корінням. Десна — ріка, притока Дніпра, що впадає у нього поблизу Києва. Роздолля — відкритий широкий простір або місцевість.
3. Гра «Бджілки».
Напівголосне читання тексту, кожен — у своєму темпі.
— Хто був природі другом? (Тато)
— А хто став їй другом? (Тетянка)
4. Розподілення тексту на частини.
1) У човні.
2) На острівці.
3) Урятували зайчика.
5. Робота над аналізом змісту оповідання з елементами вибіркового
читання.
— Хто плив у човні?
— Що за рукавичку побачила Тетянка?
— Чому розсміявся тато?
— Що робили тато з Тетянкою на острівці?
— Кого побачила Тетянка?
— Чому зайчик не втікав?
— Куди хотіла Таня забрати зайчика?
— Чи погодився з нею татко?
— Що зробив заєць, коли човен приплив до берега?
— Із чим порівнюється гніздечко ремеза?
— Які ще порівняння є в тексті?
— Які дива спостерігала Тетянка з татом, пливучи в човні?
— Поясніть значення висловів:
• тільки смуга лягла;
• та як чкурне;
• аж луна покотилася.
— Як тато називав зайчика? Чому саме так?
6. Гра «Слідопити».
Вчитель читає початок речення, учні повинні відшукати кінець цього речення і прочитати його.
7. Гра «Впізнайте предмет».
• Маленький, непримітний. (Ремез)
• Довга й зелена. (Щука)
• Невеличкий, круглий. (Острівець)
• Невеличкий, круглий. (Острівець)
• Смачний. (Борщ)
8. Гра «Засічка — кидок».
За командою «Кидок» всі діти починають читати напівголосно текст. За командою «Засічка» — зупиняються й олівцем відмічають останнє прочитане ними слово. Цей самий текст таким же чином читають ще раз. Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі.
V. Робота над віршем Л. Забашти «Берізонька»
1. Відгадайте загадку.
Білокора і вродлива, Віти — коси до землі, Де вона — й земля щаслива, Вся в святковому вбранні.
— Які слова допомогли вам відгадати загадку?
2. Читання вірша вчителем.
— Чому автор називає дерево берізонька, а не береза? З ким порівнює її?
3. Словникова робота.
Мавка — казкова лісова істота в образі гарної дівчини із довгим розпущеним волоссям.
4. Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.
— Із чим порівнюється стовбур берези?
— З яким проханням звертається до нас автор?
VI. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам урок?
— Що найбільше вас вразило?
— Що нового ви дізналися сьогодні?
VII. Домашнє завдання
Переказувати оповідання за планом. Читати виразно вірш.
Тема. Весняні дива (В. Чухліб «Повінь»; Л. Забашта «Берізонька»)
Мета: навчати свідомого читання, розширювати активний словниковий запас учнів; розвивати зв'язне мовлення, творчу уяву і фантазію; виховувати любов до природи.
ХІД УРОКУ
I. Мовна розминка
1. Скоромовка.
Заєць зяблика зустрів:
Зебру зжер! Зміюку з'їв!
Зяблик зойкнув: — Значить, заєць —
Задавака і зухвалець.
(Ю. Кругляк)
2. Чистомовка.
Ля-ля-ля — вкрило снігом всі поля. Ма-ма-ма — зайцю їжі вже нема. Ок-ок-ок — забіга він у садок, Ри-ри-ри — щоб погризти кори.
3. Прочитайте і поясніть. тл ЗшпАкнЙвлоЦніпЯ нопНнтОкГсвИтшчНлмОкшСнпЯлпТдсЬ (Зайця ноги носять.)
4. Розчитування за складовою таблицею.
5. Гра «Зоряна година»
Із букв слова зафарбувати скласти слова. (Фарба, вата, зуб, фари, зруб, зубр...)
II. Перевірка домашнього завдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні повертаються одне до одного у парі і переказують оповідання С. Носаня «Ялинка».
III. Повідомлення теми уроку
— Яка пора року настала?
— Розкажіть про зиму.
Гра «Мікрофон»
Розповіді дітей про природу взимку.
— Сьогодні ми з вами прискоримо час і помандруємо у весну.
IV. Опрацювання оповідання В. Чухліба «Повінь»
1. Читання оповідання вчителем.
— Яка пора року описана в оповіданні? Чому? Доведіть.
2. Словникова робота.
Повінь зіщулився
гілля роздолля
ремезок полощуть
острівець зблиснуло
щавлик примовляв
Фізкультхвилинка
Читання слів «буксиром» за вчителем
Повінь — залиття значного простору внаслідок піднесення рівня води в річках.
Ремез — найменша пташка серед синичок, цікава тим, що гніздо робить схожим на рукавицю. (Демонстрація малюнка гнізда і пташки.) Корж — розгалужене коріння дерев, кущів або пень з корінням. Десна — ріка, притока Дніпра, що впадає у нього поблизу Києва. Роздолля — відкритий широкий простір або місцевість.
3. Гра «Бджілки».
Напівголосне читання тексту, кожен — у своєму темпі.
— Хто був природі другом? (Тато)
— А хто став їй другом? (Тетянка)
4. Розподілення тексту на частини.
1) У човні.
2) На острівці.
3) Урятували зайчика.
5. Робота над аналізом змісту оповідання з елементами вибіркового
читання.
— Хто плив у човні?
— Що за рукавичку побачила Тетянка?
— Чому розсміявся тато?
— Що робили тато з Тетянкою на острівці?
— Кого побачила Тетянка?
— Чому зайчик не втікав?
— Куди хотіла Таня забрати зайчика?
— Чи погодився з нею татко?
— Що зробив заєць, коли човен приплив до берега?
— Із чим порівнюється гніздечко ремеза?
— Які ще порівняння є в тексті?
— Які дива спостерігала Тетянка з татом, пливучи в човні?
— Поясніть значення висловів:
• тільки смуга лягла;
• та як чкурне;
• аж луна покотилася.
— Як тато називав зайчика? Чому саме так?
6. Гра «Слідопити».
Вчитель читає початок речення, учні повинні відшукати кінець цього речення і прочитати його.
7. Гра «Впізнайте предмет».
• Маленький, непримітний. (Ремез)
• Довга й зелена. (Щука)
• Невеличкий, круглий. (Острівець)
• Невеличкий, круглий. (Острівець)
• Смачний. (Борщ)
8. Гра «Засічка — кидок».
За командою «Кидок» всі діти починають читати напівголосно текст. За командою «Засічка» — зупиняються й олівцем відмічають останнє прочитане ними слово. Цей самий текст таким же чином читають ще раз. Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі.
V. Робота над віршем Л. Забашти «Берізонька»
1. Відгадайте загадку.
Білокора і вродлива, Віти — коси до землі, Де вона — й земля щаслива, Вся в святковому вбранні.
— Які слова допомогли вам відгадати загадку?
2. Читання вірша вчителем.
— Чому автор називає дерево берізонька, а не береза? З ким порівнює її?
3. Словникова робота.
Мавка — казкова лісова істота в образі гарної дівчини із довгим розпущеним волоссям.
4. Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.
— Із чим порівнюється стовбур берези?
— З яким проханням звертається до нас автор?
VI. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам урок?
— Що найбільше вас вразило?
— Що нового ви дізналися сьогодні?
VII. Домашнє завдання
Переказувати оповідання за планом. Читати виразно вірш.
Немає коментарів:
Дописати коментар