Літературне читання 2 клас
Тема. Стоїть на узліссі ялинка моя — не зрубайте її! (Д. Павличко «Звернення»; С. Жупанин «Буду я природі другом»; Ліна Костенко «Синичка на снігу»; С. Носань «Ялинка»; Олесь «Ялинка»)
Мета: пробуджувати любов до рідної природи; розвивати образне мислення; навчати інтонувати вірші за розділовими знаками; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, бережливе ставлення до природи.
ХІД УРОКУ
I. Мовна розминка
1. Скоромовка.
В будь-якого будяка Будячиха будь-яка.
(О. Орач)
2. Чистомовка.
Ба-ба-ба, ба-ба-ба! Он на березі верба! Бу-бу-бу, бу-бу-бу! Доглядаємо вербу! Бі-бі-бі, бі-бі-бі! Сидить голуб на вербі. Би-би-би, би-би-би! Голуб полетів з верби! Бу-бу-бу, бу-бу-бу! Я люблю свою вербу.
3. Розчитування за складовою таблицею.
4. Прочитайте прислів'я.
— Налетіла заметіль — і сніжком присипало прислів'я. Відновіть їх.
ХТО НЕ ЖАЛІЄ ПРИРОДУ, ТОЙ ШКОДШИ САМ СОБІ.
(Хто не жаліє природу, той шкодить сам собі.)
— Розплутайте «клубочок», прочитайте прислів'я.
(Природа одному мати, другому — мачуха.)
— Як ви розумієте ці прислів'я?
II. Повідомлення теми і мети уроку
— Продовжуємо вивчати розділ, в якому говоримо про природу. Будемо вчитися ставитися до природи так, щоб вона не стала нам мачухою.
III. Опрацювання вірша Д. Павличка «Звернення»
1. Читання вірша вчителем.
— Із чим поет звертається до нас?
2. Гра «Бджілки».
Напівголосне читання вірша учнями.
— Які речення за метою висловлювання і за інтонацією переважають у вірші? (Спонукальні, окличні)
— Що поет закликає не зрубати, не згасити, не спиняти, кого — не убити?
3. Гра «Хвиля».
Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Вірш читається так, як хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо.
IV. Опрацювання вірша С. Жупанина
«Буду я природі другом»
1. Самостійне читання вірша учнями.
— Що можете сказати про автора вірша? Як він ставиться до природи?
— Про які людські якості це свідчить? (Порядність, вихованість, доброта. )
2. Словникова робота. Не столочу — не витопчу.
3. Гра «Сніжинка».
Читає той учень, на парту якого впала сніжинка.
— Як поет оберігатиме природу?
— Поясніть вислів «Посію зерна доброти».
4. Гра «Знайдіть риму».
Лугом — трави — іти — пташці —
Фізкультхвилинка
V. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Синички на снігу»
Читання вірша учнями самостійно.
— Хто потребує на нашу допомогу взимку?
— Чому пташкам важко взимку?
— Від чого вони потерпають? (Найбільше від голоду)
— В яких рядках сказано про життя синичок під час сурової зими?
— В яких — про стійкість цих мужніх пташок?
Фізкультхвилинка
VI. Опрацювання оповідання С. Носаня «Ялинка»
1. Читання оповідання вчителем.
— Назвіть дійових осіб оповідання.
— Які почуття виникли у вас після того, як ви прослухали оповідання?
2. Словникова робота.
Пишне на подвір'ї
прощання щонайменше
болісно постоїть
неодмінно по-людському
Читання слів «луною» за вчителем.
3. Гра «Бджілки».
Напівголосне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі.
— Чому сім'я автора перестала купувати ялинку?
— Звідки йшли батько з Оленкою?
— Кого вони зустріли?
— Ким був Карпо Іванович?
— Чому був засмучений Карпо Іванович?
— Що б він зробив, якби була його воля?
— Які слово передають головну думку твору?
— Чи згодні ви з думкою лісника? Чому?
4. Гра «Слідопити».
Учитель читає початок речення, учні знаходять все речення і читають його.
— Знайдіть і прочитайте питальні речення.
5. Читання за особами.
— Чиї слова слід промовляти із жалем, із обуренням, зі смутком? VII. Опрацювання вірша О. Олеся «Ялинка»
1. Читання оповідання учнями.
Гра «Бджілки»
— Чи схожий вірш з оповіданням «Ялинка»? Чим схожий?
— Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?
— З яким почуттям слід читати слова зайчика? (Гнів, обурення)
2. Гра «Дощик».
Діти читають хором:
• накрапає дощ (тихо);
• дощ пускається сильніше (голосніше);
• злива (голосно);
• дощ слабшає (тихіше);
• дощ перестав (читання припиняється).
— Як одягнувся хлопчик, вирушаючи до лісу?
— За чим він поїхав до лісу?
— Хто не віддавав хлопчикові ялинку?
3. Гра «Доберіть риму». Чобітки — саночки. Кожушинку — ялинку. Встиг — плиг.
4. Гра «Читає Незнайко».
Вчитель читає вірш, змінюючи слова, учні повинні помітити помилку та виправити її.
5. Гра «Мікрофон».
— Продовжте вірш.
— Чи схожий цей вірш на казку? Чим?
VII. Підсумок уроку
— Який висновок можна зробити із сьогоднішнього уроку?
— Яку ялинку краще ставити на Новий рік?
VIII. Домашнє завдання
Читати, відповідати на запитання.
Тема. Стоїть на узліссі ялинка моя — не зрубайте її! (Д. Павличко «Звернення»; С. Жупанин «Буду я природі другом»; Ліна Костенко «Синичка на снігу»; С. Носань «Ялинка»; Олесь «Ялинка»)
Мета: пробуджувати любов до рідної природи; розвивати образне мислення; навчати інтонувати вірші за розділовими знаками; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, бережливе ставлення до природи.
ХІД УРОКУ
I. Мовна розминка
1. Скоромовка.
В будь-якого будяка Будячиха будь-яка.
(О. Орач)
2. Чистомовка.
Ба-ба-ба, ба-ба-ба! Он на березі верба! Бу-бу-бу, бу-бу-бу! Доглядаємо вербу! Бі-бі-бі, бі-бі-бі! Сидить голуб на вербі. Би-би-би, би-би-би! Голуб полетів з верби! Бу-бу-бу, бу-бу-бу! Я люблю свою вербу.
3. Розчитування за складовою таблицею.
4. Прочитайте прислів'я.
— Налетіла заметіль — і сніжком присипало прислів'я. Відновіть їх.
ХТО НЕ ЖАЛІЄ ПРИРОДУ, ТОЙ ШКОДШИ САМ СОБІ.
(Хто не жаліє природу, той шкодить сам собі.)
— Розплутайте «клубочок», прочитайте прислів'я.
(Природа одному мати, другому — мачуха.)
— Як ви розумієте ці прислів'я?
II. Повідомлення теми і мети уроку
— Продовжуємо вивчати розділ, в якому говоримо про природу. Будемо вчитися ставитися до природи так, щоб вона не стала нам мачухою.
III. Опрацювання вірша Д. Павличка «Звернення»
1. Читання вірша вчителем.
— Із чим поет звертається до нас?
2. Гра «Бджілки».
Напівголосне читання вірша учнями.
— Які речення за метою висловлювання і за інтонацією переважають у вірші? (Спонукальні, окличні)
— Що поет закликає не зрубати, не згасити, не спиняти, кого — не убити?
3. Гра «Хвиля».
Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Вірш читається так, як хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо.
IV. Опрацювання вірша С. Жупанина
«Буду я природі другом»
1. Самостійне читання вірша учнями.
— Що можете сказати про автора вірша? Як він ставиться до природи?
— Про які людські якості це свідчить? (Порядність, вихованість, доброта. )
2. Словникова робота. Не столочу — не витопчу.
3. Гра «Сніжинка».
Читає той учень, на парту якого впала сніжинка.
— Як поет оберігатиме природу?
— Поясніть вислів «Посію зерна доброти».
4. Гра «Знайдіть риму».
Лугом — трави — іти — пташці —
Фізкультхвилинка
V. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Синички на снігу»
Читання вірша учнями самостійно.
— Хто потребує на нашу допомогу взимку?
— Чому пташкам важко взимку?
— Від чого вони потерпають? (Найбільше від голоду)
— В яких рядках сказано про життя синичок під час сурової зими?
— В яких — про стійкість цих мужніх пташок?
Фізкультхвилинка
VI. Опрацювання оповідання С. Носаня «Ялинка»
1. Читання оповідання вчителем.
— Назвіть дійових осіб оповідання.
— Які почуття виникли у вас після того, як ви прослухали оповідання?
2. Словникова робота.
Пишне на подвір'ї
прощання щонайменше
болісно постоїть
неодмінно по-людському
Читання слів «луною» за вчителем.
3. Гра «Бджілки».
Напівголосне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі.
— Чому сім'я автора перестала купувати ялинку?
— Звідки йшли батько з Оленкою?
— Кого вони зустріли?
— Ким був Карпо Іванович?
— Чому був засмучений Карпо Іванович?
— Що б він зробив, якби була його воля?
— Які слово передають головну думку твору?
— Чи згодні ви з думкою лісника? Чому?
4. Гра «Слідопити».
Учитель читає початок речення, учні знаходять все речення і читають його.
— Знайдіть і прочитайте питальні речення.
5. Читання за особами.
— Чиї слова слід промовляти із жалем, із обуренням, зі смутком? VII. Опрацювання вірша О. Олеся «Ялинка»
1. Читання оповідання учнями.
Гра «Бджілки»
— Чи схожий вірш з оповіданням «Ялинка»? Чим схожий?
— Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?
— З яким почуттям слід читати слова зайчика? (Гнів, обурення)
2. Гра «Дощик».
Діти читають хором:
• накрапає дощ (тихо);
• дощ пускається сильніше (голосніше);
• злива (голосно);
• дощ слабшає (тихіше);
• дощ перестав (читання припиняється).
— Як одягнувся хлопчик, вирушаючи до лісу?
— За чим він поїхав до лісу?
— Хто не віддавав хлопчикові ялинку?
3. Гра «Доберіть риму». Чобітки — саночки. Кожушинку — ялинку. Встиг — плиг.
4. Гра «Читає Незнайко».
Вчитель читає вірш, змінюючи слова, учні повинні помітити помилку та виправити її.
5. Гра «Мікрофон».
— Продовжте вірш.
— Чи схожий цей вірш на казку? Чим?
VII. Підсумок уроку
— Який висновок можна зробити із сьогоднішнього уроку?
— Яку ялинку краще ставити на Новий рік?
VIII. Домашнє завдання
Читати, відповідати на запитання.
Немає коментарів:
Дописати коментар