вівторок, 10 вересня 2013 р.

Математика 2 клас Тема. Квадрат. Застосування різних прийомів знаходження суми двоцифрових чисел. Розв’язування задач із зайвими числовими даними і з недостачею даних.

Математика 2 клас

Тема. Квадрат. Застосування різних прийомів знаходження суми двоцифрових чисел.
Розв’язування задач із зайвими числовими даними і з недостачею даних.

Мета: навчати учнів розрізняти квадрат за істотними ознаками; узагальнювати і систематизувати вміння розв’язувати приклади і задачі на вивчені випадки знаходження
суми двоцифрових чисел; розвивати пізнавальну активність, уміння спостерігати і порівнювати, робити висновки, висловлювати свою думку; виховувати культуру розумової праці.

ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
Заходьте, діти, в клас —
Пролунав дзвінок для вас.
II. Контроль, корекція і закріплення знань
1 Гра «Весела лічба, або Боротьба за цифру»
У кожної дитини на парті — дві таблиці.
Завдання кожного учня полягає в тому, щоб лічити від 1 до 24 чи від 52 до 76, показувати одночасно кожне з чисел на таблиці. Учні тренуються на місцях.
До дошки запрошуються двоє учнів і стають перед однією з двох таблиць, виконують завдання. Той, хто швидше назве числа, вважається переможцем. Учні змагаються парами.
2 Математичний диктант
• Зменшуване 88, від’ємник 88, знайти різницю;
• Перший доданок 62, другий доданок 25, знайти суму;
• Знайти різницю чисел 55 і 21;
• Число 32 збільшити на 7;
• Число 78 зменшити на 35;
• У першій коробці 14 цукерок. Скільки цукерок у другій коробці, якщо всього в двох коробках 57 цукерок?
• Довжина першого відрізка 13 см, а другого — на 9 см менше. Знайти довжину другого відрізка.
3 Хвилинка каліграфії з логічним завданням
— Знайдіть закономірність і вставте пропущені числа.
3 6 ? ? 15 ? ? 24 ? ?
4 Повторення сполучної властивості дії додавання
1) Сполучна властивість.
                                a + ( b + c)
(a + b) + c =
                                (a + c) + b
2) Обчислити.
(6 + 5) + 5 (7 + 4) + 3
8 + (4 + 2) 9 + (6 + 1)
(6 + 3) + 7 (4 + 8) + 2
5 Прочитайте приклад кількома способами:
40 + 20 = 60; 12 + 9 = 21; 32 + 27 = 59
… додати ...
… скласти ...
… більше …
… менше …
… складається …
— Як слід було міркувати при розв’язанні кожного приклада? Поясніть розв’язання різними способами.
III. Повідомлення теми і мети уроку
IV. Вивчення нового матеріалу
1 Підготовча робота
— Подивіться на креслення. — Які фігури ви бачите? Скільки кутів у кожному чотирикутнику?
— Знайдіть фігури, у яких усі кути прямі. як вони називаються? У яких з цих прямокутників однакові сторони?
2 Практична робота
У кожного учня на парті — квадрат, учитель на дошці фіксує властивості квадрата.
— Ви отримали квадрат. розкажіть про нього. (У квадрата чотири вершини, чотири сторони, чотири кути.)
За допомогою косинців або моделі прямого кута учні з’ясовують, що кути у квадрата прямі.
— Що можна сказати про кути? (Вони прямі.)
— Візьміть у руки лінійки, виміряйте сторони квадрата. ( Усі сторони рівні. )
— Скільки кутів і сторін у квадрата? (По чотири)
— Парна кількість кутів, сторін. як можна назвати квадрат по-іншому? ( Чотирикутник)
— Я розповім вам казку. Вона незвичайна, математична, і називається « родичі».
Жила на світі важлива фігура. Важливість її визнавалася всіма
людьми, оскільки при виготовленні багатьох речей форма її служила зразком. Кого б не зустріла вона на своєму шляху, всім хвалилася: «Подивіться, який у мене красивий вигляд: сторони мої всі рівні, кути всі прямі. Красивіше мене немає фігури на світі!»
Учитель показує малюнок.
— Назвіть цю фігуру, діти! (Квадрат)
— Як ви дізналися? (Сторони рівні, кути прямі)
— Ходив Квадрат по світу, і стало йому самотньо: ні з ким поговорити і попрацювати в хорошій і дружній компанії. адже весело і легко буває тільки з друзями. і вирішив Квадрат пошукати родичів... «якщо зустріну родича, то відразу його взнаю, — думав Квадрат, — адже він має бути схожий на мене».
Одного разу зустрічає він на шляху таку фігуру (учитель показує прямокутник ).
— Придивився Квадрат до неї і побачив щось знайоме. « як тебе звуть?» — запитує.
— Дізналися, діти? (Це прямокутник.)
— Чому він так називається? ( У нього всі кути прямі.)
— У вас на партах лежать прямокутники. Перевірте, які у них кути. (Здійснюється перевірка біля дошки і на партах.)
— Давайте виміряємо довжину сторін. Що ви про них скажете?
Діти вимірюють довжини сторін прямокутників. (Сторони, які лежать одна навпроти іншої, рівні.)
Учитель на дошці фіксує властивості прямокутника.
— Називаються ці сторони протилежними . Сформулюйте висновок про протилежні сторони прямокутника. ( Протилежні сторони прямокутника рівні. )
— У чому ж відмінність квадрата від прямокутника? (У квадрата всі сторони рівні, а у прямокутника — тільки протилежні.)
— У прямокутника та сторона, яка довше, називається «довжина». Сторона, яка коротше, називається «ширина».
як визначити, де у квадрата довжина, а де — ширина? ( У квадрата всі сторони однакової довжини. )
— Накресліть прямокутник, довжина якого — 5 см, а ширина — 3 см.
— Подумайте, чи можна з цього прямокутника отримати квадрат? (Узяти за сторону квадрата ширину або довжину прямокутника. )
— Накресліть у зошиті квадрат будь-яким способом.
— Хто накреслив квадрат зі стороною 3 сантиметри, хто — зі стороною 5 сантиметрів?
— А тепер послухайте продовження казки.
Квадрат запитує у Прямокутника:
— А ми не родичі з тобою?
— Я б теж був радий дізнатися про це, — говорить Прямокутник. — якщо у нас знайдеться чотири ознаки, за якими ми схожі, це означає, що ми з тобою — близькі родичі й у нас може бути одне прізвище.
— Давайте допоможемо фігурам знайти такі ознаки, узагальнимо отримані знання. (У фігур чотири кути, всі фігури прямі, у них по чотири сторони, протилежні сторони рівні.)
— А яке ж у них загальне прізвище? (Прямокутники)
— Зраділи фігури, що знайшли один одного. Відпочивають разом, працюють. Одного разу гуляли на галявині, а назустріч — фігура, що має такий вигляд: ( чотирикутник).
Увічливо привітавшись, говорить: «Довго я шукав представників нашого старовинного роду. нарешті я знайшов своїх близьких родичів!»
— А як же тебе звуть?
— Чотирикутник.
— Як же довести, що ми — твої родичі?
— Ми маємо дві загальні ознаки.
— А ви, діти, зможете їх назвати? (Чотири кути, чотири сторони)
— Так зустрілися і жили однією дружною сім’єю три споріднені фігури, які називалися чотирикутники.
3 Первинне закріплення. Гра «Істина — брехня»
— Які твердження правильні?
• Будь-який квадрат — це прямокутник.
• Будь-який прямокутник — це квадрат.
• Будь-який чотирикутник — це багатокутник.
(Правильні — перше і третє твердження.)
Фізкультхвилинка
Дивися скоріше, котра година —
Так, так, так.
Ліворуч раз! Праворуч раз!
Ми теж можемо так.
Щоб стати схожим на орла
І залякати собак,
Півень розправив два крила...
Ми теж можемо так.
Пастух у лісі сурмить у ріжок,
Лякається русак.
Зараз він зробить стрибок...
Ми теж можемо так.
Йде ведмідь, шумить у кущах,
Спускається в яр...
На двох ногах, на двох руках —
Ми теж можемо так.
Кінь через міст йде шажком…
Ми теж можемо так.
(Учитель показує указкою на цифру 3.)
(Діти качають головою тричі.)
(Діти сідають навприсядки і плавно піднімають  і опускають руки.)
(Діти піднімають руки до голови, зображують вуха зайця і стрибають разом. )
(Діти стають на четвереньки і качаються. )
(Діти зображують конячок, біжать на місці риссю, а потім шагом. )
V. Розвиток математичних знань
1 Розв’язування задач із зайвими числовими даними і з недостачею даних
1) У класі 12 учнів.           — хлопчики, решта — дівчатка. Скільки в класі дівчаток?
— Чи можна розв’язати цю задачу? чому її не можна розв’язати? Що ще треба знати, аби знайти відповідь? Як потрібно доповнити задачу?
— Складіть умову. Виділіть числові дані. Сформулюйте питання. Яке число є шуканим? Як називається шукане число мовою математики? ( Доданок)
— Повторіть питання задачі. Що треба знати, аби відповісти на питання задачі? (Два числових даних: 1­ше — скільки всього учнів у класі — суму — 12, та 2 ­ге — скільки із них хлопчиків — доданок — невідомо. ) За допомогою якої арифметичної дії відповімо на
запитання задачі? (За допомогою дії віднімання: якщо від суми двох чисел відняти один доданок, то залишиться другий доданок.) чи можна одразу відповісти на запитання задачі? (Ні, ми не знаємо, скільки в класі хлопчиків. )
— Як вийти із ситуації, що склалася? (Можна дібрати це числове значення.)
— Нехай кожен з вас добере числове значення, що означає кількість хлопчиків у класі. (Учні називають свої числа.) Чи може бути так, що хлопчиків було більше, ніж 12? (Ні, адже всього дітей — і хлопчиків, і дівчаток — 12. )
— Наведіть найбільшу можливу кількість хлопчиків? (11, адже є ще й дівчатка. )
— А найменшу кількість хлопчиків? ( 1 — адже в задачі йдеться, що в класі є і хлопчики, і дівчатка. )
— Сформулюйте свої задачі. Запишіть їх розв’язки та відповіді. Як ми розв’язали задачу? (Ми не можемо одразу відповісти на питання задачі, адже нам бракує числового даного; число, якого не вистачало, ми знайшли за допомогою додаткової умови.)
2) В Іринки було 15 зошитів. Вона витратила 7 зошитів у клітинку та 3 зошити у лінійку. Скільки всього зошитів вона витратила?
— Що треба знати, аби відповісти на питання задачі? (Два числових даних: 1­ше — скільки зошитів у клітинку витратила Іринка — 7, та 2­ге — скільки зошитів у лінійку вона витратила — 3.)
— Чи можемо ми одразу відповісти на запитання задачі? (Так, бо нам відомі обидва числові дані.)
— Повторіть питання задачі. назвіть відповідь. ( 10 зошитів у клітинку та у лінійку витратила Іринка.)
— Яке числове дане не було задіяне в умові задачі? Що воно означає? ( Число 15. Воно означає, скільки всього зошитів було в Іринки. ) Чи змінилося б розв’язання задачі, якби в і ринки було не 15 зошитів, а 19? чому? ( Тому що для відповіді на запитання задачі нам
потрібно знати, скільки зошитів у клітинку і в лінійку витратила Іринка. а скільки всього зошитів в неї було, нам знати не потрібно!)
— Що означає число 15? (Скільки зошитів усього було в Іринки. ) Що означає число 10? (Скільки зошитів вона витратила. ) Про що можна дізнатися за цими числовими даними? (Скільки зошитів у неї залишилося. ) Сформулюйте задачу цілком.
— Що слід знати, аби відповісти на питання? (Два числових даних: 1­ше — скільки зошитів було в Іринки — 15, та 2­ге — скільки зошитів витратила — 10. )
— Прокоментуйте розв’язання задачі. (15 – 10 = 5 (шт. ))
— Прочитайте умову першої задачі.
— Поставте до неї питання, яке ми склали до другої задачі. Сформулюйте отриману задачу. (В Іринки було 15 зошитів. Вона витратила 7 зошитів у клітинку і 3 зошити в лінійку. Скільки зошитів залишилося в Іринки? )
— Якщо на питання задачі можна відповісти одразу, то це — проста задача!
— А чи можна одразу відповісти на питання цієї задачі? ( Ні, тому що необхідно знати два числових даних: 1­ше — скільки зошитів було — 15, та 2­ге — скільки зошитів витратили — Невідомо.) Яка це задача? ( Складена)
2 Офтальмологічна пауза
3 Розв’язування логічних завдань
1) Скільки лап у двох ведмежат? (8)
2) Понад доріжкою одне за другим ростуть 10 дерев. Між ними стоять лавочки. Скільки всього лавок? (9)
VI. Підбиття підсумків. рефлексія
— Який чотирикутник називається прямокутником?
— Який прямокутник називається квадратом?
— Який закон додавання двоцифрових чисел ми повторили?
— Які задачі ми розв’язували?

Немає коментарів:

Дописати коментар