понеділок, 9 вересня 2013 р.

Літературне читання 2 клас Тема. Людина і природа (Ліна Костенко «Перекинута шпаківня»; І. Сенченко «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться»)

Літературне читання 2 клас

Тема. Людина і природа (Ліна Костенко «Перекинута шпаківня»; І. Сенченко «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться»)

Мета: формувати навички правильного виразного читання тексту шляхом добирання відповідної інтонації; збагачувати словниковий запас учнів; навчати читати за особами; розвивати образне сприймання навколишнього; виховувати любов і шанобливе ставлення до природи.

ХІД УРОКУ
I. Мовна розминка
1. Розчитування за складовою таблицею
2. Скоромовка.
Сів шпак на шпаківню, Заспівав шпак півню: — Ти не вмієш так, як я, Так, як ти, не вмію я.
3. Чистомовка.
Ище-ище-ище — подув холодний вітрище. Гу-гу-гу — всі дерева у снігу. Ок-ок-ок — не чутно голосу пташок. Еву-еву-еву — стука дятел по дереву.
4. Прочитайте прислів'я, поясніть його зміст.
е    а    а    о    тшк    анмкмшк

Дбгтпаотмеаоао
(Де багато пташок, там нема комашок.)
II. Перевірка домашнього завдання
1. Переказ оповідання за частинами.
2. Творчий переказ (від імені зайчика).
3. Виразне читання вірша Л. Забашти «Берізонька».

Що просив автор поставити на гілках у берези?
Хто прилітатиме?
III. Опрацювання вірша Ліни Костенко
«Перекинута шпаківня»
1. Робота над заголовком.
Гра «Мікрофон»
Чому шпаківня може бути перекинута? Учні висувають свої припущення.
2. Читання вірша вчителем.
Чи сподобався вам вірш?
Які почуття він у вас викликав?
3. Словникова робота.
Чорногривий денцем
шпаченята шпаченята
борсаються             безпорадні
півторадні              оченята
порушили
Читання слів «луною» за вчителем
Як ви розумієте слово чорногривий?
У кого може бути чорна грива?
4. Читання вірша «ланцюжком».
З якою інтонацією слід читати слова шпаченят?
Чому плаче шпак?
Де була прибрана шпаківня?
Чому вона перекинулася?
Які слова передають щире співчуття поетеси до птахів?
5. Гра «Диктор телебачення».
Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.
Продовжте вірш. Ви побачили перекинуту шпаківню. Ваші дії?
Що краще — врятувати шпаківню, залишивши в ній шпаченят, чи забрати їх?
Відповісти на це запитання вам допоможе оповідання Івана Сенчен-ка «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться».
IV. Опрацювання оповідання
1. Читання оповідання вчителем.
Чого нас навчає це оповідання?
2. Словникова робота.
Оздобив мжичка
черепочками мжичить



намистинками
брязкальцями

паморозь пориваєшся

Читання стовпчиків слів «луною», «дощиком».
Що можете сказати про слова першого стовпчика? (Оздобив клітку.)
Назвіть слова-родичі серед слів другого стовпчика.
Паморозь — схожі на іній атмосферні опади, які в морозну погоду осідають на гілках дерев, дротах.
3. Читання оповідання учнями.
Гра «Бджілки»
З якою інтонацією читаються слова Юрчика? (Прохання, благання)
А синички? (Сердито, із гнівом)

4. Читання оповідання за особами (автор, Юрчик, Синичка).
5. Робота над аналізом змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

Де Юрчик взяв синичку?
Куди він посадив пташку?
Як хлопчик доглядав пташку?
Куди все позирала синичка?
Від чого не могла відірвати очей?
Про що запитав пташку Юрчик?
Що відповіла синичка?
Що сказав Юрчик, випустивши пташку?
Які слова він почув у відповідь?
Це народне прислів'я. Як ви його розумієте? (Гра «Мікрофон»)
Чи схоже це оповідання на казку?
Що тут казкове? А що — справжнє?
6. Гра «Земля — небо».
За командою «Земля» — діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «Небо» — піднімають голови вгору, вибираючи вказівки від тексту. Знову — «Земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.
V. Підсумок уроку
Чого вас навчив сьогоднішній урок?
Запам'ятайте: навіть золота клітка не замінить свободи. Бережіть природу, не заважаючи їй!
VI. Домашнє завдання
Підготувати прислів'я про дбайливе ставлення до природи.

Немає коментарів:

Дописати коментар