Літературне читання 2 клас
Тема. Із рідної хати починається Батьківщина (А. Костецький «Батьківщина»; М. Чернявський «Рідний край»; В. Сухомлинський «Дідова колиска»)
Мета: навчати учнів виразно читати віршовані твори; розвивати уміння аналізувати тексти; виділяти головну думку; вдосконалювати техніку читання; виховувати любов до Батьківщини; викликати у дітей почуття гордості за неї.
ХІД УРОКУ
I. Мовна розминка
1. Скоромовка.
Щедрий дощик площу полоще.
2. Чистомовка.
Щу-щу-щу, щу-щу-щу! Ми пішли на площу Ощ-ощ-ощ, ощ-ощ-ощ! Тут якраз почався дощ.
Щу-щу-щу, щу-щу-щу! Всі ховались від дощу. Му-му-му, му-му-му! Повернулися додому Ли-ли-ли, ли-ли-ли! Раді дуже всі були.
3. Гра «Блискавка».
Щука — щука — щока — щука.
Щупав — щупав — щупав — щипав.
Дощечка — донечка — дощечка — дощечка.
II. Повідомлення теми і мети уроку
1. Вступна бесіда.
— Діти, сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте, як він називається. («Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини»)
Цей розділ розподілений на 3 теми. Прочитайте, які (С. 51).
— Перша тема, над якою ми працюватимемо, називається «Що таке Батьківщина».
Давайте спробуємо скласти асоціативний кущ.
На дошці кріпиться плакат. Учні згадують все, що виникає у пам'яті стосовно цієї теми. Спочатку висловлюються і фіксуються найстійкіші асоціації, а потім — другорядні. Кущ асоціацій поступово «розростається» протягом всіх уроків даної теми.
— Які синоніми є до слова Батьківщина? Прочитайте їх (С.51).
— Як називається наша Батьківщина?
— Назвіть її столицею, найбільші міста.
— Діти, послухайте легенду.
НАША ЗЕМЛЯ
Колись давно Бог створив народ і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись на розподіл пізніше, землі їм вже не дісталося.
От вони й пішли до Бога. А він у цей час молився, і люди не сміли йому щось сказати. Стали чекати.
Через деякий час Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю.
— Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці.
— Тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю, там усе є річки, озера, ліси, степи.
Але пам'ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні — ворога.
— Чому Бог не відмовив нашим предкам?
— Яку землю він їм віддав?
— Про що попередив?
III. Опрацювання вірша А. Костецького «Батьківщина»
1. Виразне читання вірша вчителем.
— Яке перше речення за метою висловлювання?
— А решта? (Перше речення — питання, а решта — відповідь на нього).
— Про що запитує автор?
2. Словникова робота. Гаряче найщиріші осінній бджола сонячне дотримане
3. Читання вірша учнями.
Читати, виділяючи голосом слово Батьківщина.
— Які слова, поняття могли б ми дописати до нашого асоціативного куща?
4. Гра «Актори».
Прочитати вірш із захопленням.
— Із чим автор порівнює Батьківщину?
— Які слова—назви ознак вживає у вірші?
Фізкультхвилинка
V. Опрацювання вірша М. Чернявського «Рідний край»
1. Читання вірша учнями мовчки.
2. Словникова робота. Святиня — найбільша цінність.
3. — Як можна по-іншому назвати вірш? Доберіть синоніми. Рідний край, Батьківщини, Вітчизна, Україна.
— В яких словах вірша передається головна думка?
4. Ознайомлення з поняттям акровірш.
— Прочитайте перші букви кожного рядка згори вниз. Яке слово вийшло?
— Вірші, у яких із перших букв кожного рядка можна утворити слово, називають акровіршами, або акростих.
Послухайте віршик.
ЩО ТАКЕ АКРОСТИХ?
— Ти, Максимку, Щось притих?
— Я читаю акростих!
— Що ж воно ото За штука? — Запитав дідусь онука.
— Перші літери рядків Зверху вниз я разом звів, Ось і вийшло слово з них, Це, дідусю, — акростих.
Поясніть і ви. Прочитайте, про
(М. Романченко)
— Кому пояснював Максимко, що таке акростих?
— Погляньте на дошку. Перед вами — акровірш. що він.
Давно ця річка славна Народи триєнає І в Чорне море плине. Простори України Розкішно прикрашає, Очиці милує дитині. (Дніпро)
(М. Романченко)
Читання акровірша учнями.
— Що ви знаєте про цю річку?
VI. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Дідова колиска»
1. Робота над заголовком.
— Що таке колиска? Де ви її бачили? Опишіть, які колиски ви бачили?
— Подивіться на малюнок. Такими були колиски дуже давно. Їх плели з лози, чи робили з дерева. Прикріплювали до стелі мотузками. Для чого, як ви думаєте?
— Які пісні співала мама, гойдаючи своє немовля? У таких колисках виколихували не одне покоління сім'ї. І тому їх берегли як сімейну реліквію.
2. Читання оповідання вчителем.
— Чому оповідання має таку назву?
— Хто знайшов колиску? Де?
3. Словникова робота.
Горище помережана
кладовище старовинними
патріот починається
— Яке слово незрозуміле?
Патріот — той, хто любить свою країну.
— В якому слові два наголоси?
— Доберіть до нього синонім. (Цвинтар)
4. Читання оповідання за логічно завершеними частинами.
— Опишіть, якою була колиска. Прочитайте.
— Чому батько довго дивився на колиску?
— Чи знав автор свого дідуся?
— А чи пам'ятав?
— Хто йому розповідав про дідуся?
— Що означає Батьківщина для автора?
— Знайдіть речення, в яких є слово колиска. В яких значеннях вживається це слово в кожному з речень?
5. Гра «Земля — небо».
За командою «Земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «Небо» — піднімають очі вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову лунає команда «Земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.
6. Порівняння вірша «Батьківщина» й оповідання «Дідова ко-
лиска».
— Прочитайте останній абзац оповідання. Знайдіть у вірші рядки з подібним змістом.
VII. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на уроці?
— Що найбільше запам'яталося?
— Які слова додамо до нашого асоціативного куща?
VIII. Домашнє завдання
Вивчити напам'ять вірш «Батьківщина».
Тема. Із рідної хати починається Батьківщина (А. Костецький «Батьківщина»; М. Чернявський «Рідний край»; В. Сухомлинський «Дідова колиска»)
Мета: навчати учнів виразно читати віршовані твори; розвивати уміння аналізувати тексти; виділяти головну думку; вдосконалювати техніку читання; виховувати любов до Батьківщини; викликати у дітей почуття гордості за неї.
ХІД УРОКУ
I. Мовна розминка
1. Скоромовка.
Щедрий дощик площу полоще.
2. Чистомовка.
Щу-щу-щу, щу-щу-щу! Ми пішли на площу Ощ-ощ-ощ, ощ-ощ-ощ! Тут якраз почався дощ.
Щу-щу-щу, щу-щу-щу! Всі ховались від дощу. Му-му-му, му-му-му! Повернулися додому Ли-ли-ли, ли-ли-ли! Раді дуже всі були.
3. Гра «Блискавка».
Щука — щука — щока — щука.
Щупав — щупав — щупав — щипав.
Дощечка — донечка — дощечка — дощечка.
II. Повідомлення теми і мети уроку
1. Вступна бесіда.
— Діти, сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте, як він називається. («Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини»)
Цей розділ розподілений на 3 теми. Прочитайте, які (С. 51).
— Перша тема, над якою ми працюватимемо, називається «Що таке Батьківщина».
Давайте спробуємо скласти асоціативний кущ.
На дошці кріпиться плакат. Учні згадують все, що виникає у пам'яті стосовно цієї теми. Спочатку висловлюються і фіксуються найстійкіші асоціації, а потім — другорядні. Кущ асоціацій поступово «розростається» протягом всіх уроків даної теми.
— Які синоніми є до слова Батьківщина? Прочитайте їх (С.51).
— Як називається наша Батьківщина?
— Назвіть її столицею, найбільші міста.
— Діти, послухайте легенду.
НАША ЗЕМЛЯ
Колись давно Бог створив народ і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись на розподіл пізніше, землі їм вже не дісталося.
От вони й пішли до Бога. А він у цей час молився, і люди не сміли йому щось сказати. Стали чекати.
Через деякий час Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю.
— Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці.
— Тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю, там усе є річки, озера, ліси, степи.
Але пам'ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні — ворога.
— Чому Бог не відмовив нашим предкам?
— Яку землю він їм віддав?
— Про що попередив?
III. Опрацювання вірша А. Костецького «Батьківщина»
1. Виразне читання вірша вчителем.
— Яке перше речення за метою висловлювання?
— А решта? (Перше речення — питання, а решта — відповідь на нього).
— Про що запитує автор?
2. Словникова робота. Гаряче найщиріші осінній бджола сонячне дотримане
3. Читання вірша учнями.
Читати, виділяючи голосом слово Батьківщина.
— Які слова, поняття могли б ми дописати до нашого асоціативного куща?
4. Гра «Актори».
Прочитати вірш із захопленням.
— Із чим автор порівнює Батьківщину?
— Які слова—назви ознак вживає у вірші?
Фізкультхвилинка
V. Опрацювання вірша М. Чернявського «Рідний край»
1. Читання вірша учнями мовчки.
2. Словникова робота. Святиня — найбільша цінність.
3. — Як можна по-іншому назвати вірш? Доберіть синоніми. Рідний край, Батьківщини, Вітчизна, Україна.
— В яких словах вірша передається головна думка?
4. Ознайомлення з поняттям акровірш.
— Прочитайте перші букви кожного рядка згори вниз. Яке слово вийшло?
— Вірші, у яких із перших букв кожного рядка можна утворити слово, називають акровіршами, або акростих.
Послухайте віршик.
ЩО ТАКЕ АКРОСТИХ?
— Ти, Максимку, Щось притих?
— Я читаю акростих!
— Що ж воно ото За штука? — Запитав дідусь онука.
— Перші літери рядків Зверху вниз я разом звів, Ось і вийшло слово з них, Це, дідусю, — акростих.
Поясніть і ви. Прочитайте, про
(М. Романченко)
— Кому пояснював Максимко, що таке акростих?
— Погляньте на дошку. Перед вами — акровірш. що він.
Давно ця річка славна Народи триєнає І в Чорне море плине. Простори України Розкішно прикрашає, Очиці милує дитині. (Дніпро)
(М. Романченко)
Читання акровірша учнями.
— Що ви знаєте про цю річку?
VI. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Дідова колиска»
1. Робота над заголовком.
— Що таке колиска? Де ви її бачили? Опишіть, які колиски ви бачили?
— Подивіться на малюнок. Такими були колиски дуже давно. Їх плели з лози, чи робили з дерева. Прикріплювали до стелі мотузками. Для чого, як ви думаєте?
— Які пісні співала мама, гойдаючи своє немовля? У таких колисках виколихували не одне покоління сім'ї. І тому їх берегли як сімейну реліквію.
2. Читання оповідання вчителем.
— Чому оповідання має таку назву?
— Хто знайшов колиску? Де?
3. Словникова робота.
Горище помережана
кладовище старовинними
патріот починається
— Яке слово незрозуміле?
Патріот — той, хто любить свою країну.
— В якому слові два наголоси?
— Доберіть до нього синонім. (Цвинтар)
4. Читання оповідання за логічно завершеними частинами.
— Опишіть, якою була колиска. Прочитайте.
— Чому батько довго дивився на колиску?
— Чи знав автор свого дідуся?
— А чи пам'ятав?
— Хто йому розповідав про дідуся?
— Що означає Батьківщина для автора?
— Знайдіть речення, в яких є слово колиска. В яких значеннях вживається це слово в кожному з речень?
5. Гра «Земля — небо».
За командою «Земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «Небо» — піднімають очі вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову лунає команда «Земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.
6. Порівняння вірша «Батьківщина» й оповідання «Дідова ко-
лиска».
— Прочитайте останній абзац оповідання. Знайдіть у вірші рядки з подібним змістом.
VII. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на уроці?
— Що найбільше запам'яталося?
— Які слова додамо до нашого асоціативного куща?
VIII. Домашнє завдання
Вивчити напам'ять вірш «Батьківщина».
Немає коментарів:
Дописати коментар