понеділок, 9 вересня 2013 р.

Літературне читання 2 клас Тема. Із рідної хати починається Батьківщина (А. Костецький «Батьківщина»; М. Чернявський «Рідний край»; В. Сухомлинський «Дідова колиска»)

Літературне читання 2 клас

Тема. Із рідної хати починається Батьківщина (А. Костецький «Батьківщина»; М. Чернявський «Рідний край»; В. Сухомлинський «Дідова колиска»)

Мета: навчати учнів виразно читати віршовані твори; розвивати уміння аналізувати тексти; виділяти головну думку; вдосконалювати техніку читання; виховувати любов до Батьківщини; викликати у дітей почуття гордості за неї.

ХІД УРОКУ
I. Мовна розминка
1. Скоромовка.
Щедрий дощик площу полоще.
2. Чистомовка.
Щу-щу-щу, щу-щу-щу! Ми пішли на площу Ощ-ощ-ощ, ощ-ощ-ощ! Тут якраз почався дощ.
Щу-щу-щу, щу-щу-щу! Всі ховались від дощу. Му-му-му, му-му-му! Повернулися додому Ли-ли-ли, ли-ли-ли! Раді дуже всі були.
3. Гра «Блискавка».
Щука — щука — щока — щука.
Щупав — щупав — щупав — щипав.
Дощечка — донечка — дощечка — дощечка.
II. Повідомлення теми і мети уроку
1. Вступна бесіда.
Діти, сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте, як він називається. («Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини»)
Цей розділ розподілений на 3 теми. Прочитайте, які (С. 51).
Перша тема, над якою ми працюватимемо, називається «Що таке Батьківщина».
Давайте спробуємо скласти асоціативний кущ.
На дошці кріпиться плакат. Учні згадують все, що виникає у пам'яті стосовно цієї теми. Спочатку висловлюються і фіксуються найстійкіші асоціації, а потім — другорядні. Кущ асоціацій поступово «розростається» протягом всіх уроків даної теми.

Які синоніми є до слова Батьківщина? Прочитайте їх (С.51).
Як називається наша Батьківщина?
Назвіть її столицею, найбільші міста.
Діти, послухайте легенду.
НАША ЗЕМЛЯ
Колись давно Бог створив народ і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись на розподіл пізніше, землі їм вже не дісталося.
От вони й пішли до Бога. А він у цей час молився, і люди не сміли йому щось сказати. Стали чекати.
Через деякий час Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю.
Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці.
Тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю, там усе є річки, озера, ліси, степи.
Але пам'ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні — ворога.
Чому Бог не відмовив нашим предкам?
Яку землю він їм віддав?
Про що попередив?
III. Опрацювання вірша А. Костецького «Батьківщина»
1. Виразне читання вірша вчителем.
Яке перше речення за метою висловлювання?
А решта? (Перше речення — питання, а решта — відповідь на нього).
Про що запитує автор?

2. Словникова робота. Гаряче найщиріші осінній бджола сонячне дотримане
3. Читання вірша учнями.
Читати, виділяючи голосом слово Батьківщина.
Які слова, поняття могли б ми дописати до нашого асоціативного куща?
4. Гра «Актори».
Прочитати вірш із захопленням.
Із чим автор порівнює Батьківщину?
Які слова—назви ознак вживає у вірші?
Фізкультхвилинка

V. Опрацювання вірша М. Чернявського «Рідний край»
1. Читання вірша учнями мовчки.
2. Словникова робота. Святиня — найбільша цінність.
3. — Як можна по-іншому назвати вірш? Доберіть синоніми. Рідний край, Батьківщини, Вітчизна, Україна.
В яких словах вірша передається головна думка?
4. Ознайомлення з поняттям акровірш.
Прочитайте перші букви кожного рядка згори вниз. Яке слово вийшло?
Вірші, у яких із перших букв кожного рядка можна утворити слово, називають акровіршами, або акростих.
Послухайте віршик.
ЩО ТАКЕ АКРОСТИХ?
Ти, Максимку, Щось притих?
Я читаю акростих!
Що ж воно ото За штука? — Запитав дідусь онука.
Перші літери рядків Зверху вниз я разом звів, Ось і вийшло слово з них, Це, дідусю, — акростих.
Поясніть і ви. Прочитайте, про
(М. Романченко)
Кому пояснював Максимко, що таке акростих?
Погляньте на дошку. Перед вами — акровірш. що він.
Давно ця річка славна Народи триєнає І в Чорне море плине. Простори України Розкішно прикрашає, Очиці милує дитині. (Дніпро)
(М. Романченко)
Читання акровірша учнями.
Що ви знаєте про цю річку?
VI. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Дідова колиска»
1. Робота над заголовком.
Що таке колиска? Де ви її бачили? Опишіть, які колиски ви бачили?
Подивіться на малюнок. Такими були колиски дуже давно. Їх плели з лози, чи робили з дерева. Прикріплювали до стелі мотузками. Для чого, як ви думаєте?
Які пісні співала мама, гойдаючи своє немовля? У таких колисках виколихували не одне покоління сім'ї. І тому їх берегли як сімейну реліквію.
2. Читання оповідання вчителем.
Чому оповідання має таку назву?
Хто знайшов колиску? Де?
3. Словникова робота.
Горище помережана
кладовище старовинними
патріот починається
Яке слово незрозуміле?
Патріот — той, хто любить свою країну.
В якому слові два наголоси?
Доберіть до нього синонім. (Цвинтар)
4. Читання оповідання за логічно завершеними частинами.
Опишіть, якою була колиска. Прочитайте.
Чому батько довго дивився на колиску?
Чи знав автор свого дідуся?
А чи пам'ятав?
Хто йому розповідав про дідуся?
Що означає Батьківщина для автора?
Знайдіть речення, в яких є слово колиска. В яких значеннях вживається це слово в кожному з речень?
5. Гра «Земля — небо».
За командою «Земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «Небо» — піднімають очі вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову лунає команда «Земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.
6. Порівняння вірша «Батьківщина» й оповідання «Дідова ко-
лиска».
Прочитайте останній абзац оповідання. Знайдіть у вірші рядки з подібним змістом.
VII. Підсумок уроку
Що нового дізналися на уроці?
Що найбільше запам'яталося?
Які слова додамо до нашого асоціативного куща?
VIII. Домашнє завдання
Вивчити напам'ять вірш «Батьківщина».

Немає коментарів:

Дописати коментар