Літературне читання 2 клас
Тема. Хліб, мов сонце (П. Тичина «Де не глянь — колоски»; Т. Коло-мієць «Хліб»)
Мета: продовжувати роботу над удосконаленням техніки читання учнів; навчати аналізувати прочитанні твори; збагачувати словниковий запас учнів; формувати уміння переказувати; виховувати бережливе ставлення до хліба.
ХІД УРОКУ
I. Мовна розминка
1. Скоромовка.
Чуки, чуки, сухарики! Кортять Насті сухарики, Хрумкає Настя Сухарі хрумчасті.
(Г. Бойко)
2. Чистомовка.
Ель-ець-ель — віє жаркий вітерець. Ва-ва-ва — в полі йдуть уже жнива. Уть-уть-уть — комбайни цілий день гудуть. Ато-ато-ато — буде хліба в нас багато.
(Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.)
II. Перевірка домашнього завдання
Гра «Обличчям до обличчя»
3. Розчитування за складовою таблицею.
4. Прочитайте прислів'я, «пропливши» очима по хвильках.
III. Повідомлення теми і мети уроку
1. Загадка.
Круглий, мов сонечко, Щедрий, мов сонечко, На черінь посунеться — І стоїть, красується. З печі — та на блюдо: Їжте мене, люди, На здоров'ячко! (Хліб)
2. Розповідь вчителя.
Звучить пісня «Хліб — усьому голова» (сл. М. Драгомирецького, муз. А. Яво-рика).
— Кажуть в народі правдиві слова: «Хліб-годувальник — всьому голова».
Тисячі років минуло з того часу, як людина почала вживати хліб.
Не завжди щастило нашим пращурам на полюванні. Щоб вгамувати голод, вони їли зерна дикорослих рослин. Згодом зерна почали розмочувати у воді, подрібнювати на камені. Минуло ще багато років, і люди навчилися випікати на розпечених каменях прісні коржі. Це і був перший хліб.
Від темної, твердої, з кам'яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба-калача, короваю минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких, зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, а пекарі — випікати величезну кількість хлібних виробів — близько 800 видів.
Про хліб складено пісні, приказки, прислів'я, вірші, загадки.
Сьогодні ми ознайомимося з творами про хліб.
IV. Опрацьовування вірша П. Тичини
«Де не глянь — колоски»
1. Читанні вірша вчителем.
— З якою інтонацією читається вірш? (Урочисто, із захопленням)
— Яке стосується цей вірш хліба?
— Звідки приходить до нас хліб?
2. Читання вірша учнями за вчителем «луною».
— Який рядок повторюється в кожній строфі? Як ви його розумієте?
3. Гра «Мікрофон».
— Складіть словесну картину до вірша.
— Які кольори переважатимуть у вашій картині?
— Що буде основним?
— Що зобразите вгорі?
— Що — скраю?
4. Гра «Диктор телебачення».
Читати вірш, періодично відкриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.
Фізкультхвилинка
V. Опрацювання оповідання Т. Коломієць «Хліб»
1. Читання оповідання вчителем.
— Чому оповідання має таку назву?
— Чи можна назвати хліб головним героєм? Чому?
2. Словникова робота.
Золотава шкоринка, позолота від вогню, золоте зерно, в золотому колоссі, на стеблині золоченій, золоте проміння, золоті руки.
— В якому значенні вжито виділені слова? Поясніть.
3. Гра «Не перервіть ланцюжок».
Учні одне за одним читають текст по одному реченню.
4. Гра «Розвідники».
— Скільки разів у тексті зустрічається слово хліб?(5)
— Прочитайте третій абзац тексту.
Виділіть слова, які свідчать про те, як прийшов хліб на стіл. Посіяли —>• доглянули змололи —► спекли принесли поклали.
— Знайдіть у тексті спонукальне речення. До чого закликає автор?
5. Гра «Хвости».
Вчитель читає початок речення, учні відшукують все речення.
VI. Робота над акровіршем
— Діти, згадайте, що таке акровірш?
— Прочитайте акровірш.
— Знайдіть слова, які свідчать про дію.
VII. Підсумок уроку
— Що головне запам'ятали з сьогоднішнього уроку?
— Як потрібно ставитися до хліба?
VIII. Домашнє завдання
Дібрати прислів'я про хліб.
Тема. Хліб, мов сонце (П. Тичина «Де не глянь — колоски»; Т. Коло-мієць «Хліб»)
Мета: продовжувати роботу над удосконаленням техніки читання учнів; навчати аналізувати прочитанні твори; збагачувати словниковий запас учнів; формувати уміння переказувати; виховувати бережливе ставлення до хліба.
ХІД УРОКУ
I. Мовна розминка
1. Скоромовка.
Чуки, чуки, сухарики! Кортять Насті сухарики, Хрумкає Настя Сухарі хрумчасті.
(Г. Бойко)
2. Чистомовка.
Ель-ець-ель — віє жаркий вітерець. Ва-ва-ва — в полі йдуть уже жнива. Уть-уть-уть — комбайни цілий день гудуть. Ато-ато-ато — буде хліба в нас багато.
(Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.)
II. Перевірка домашнього завдання
Гра «Обличчям до обличчя»
3. Розчитування за складовою таблицею.
4. Прочитайте прислів'я, «пропливши» очима по хвильках.
III. Повідомлення теми і мети уроку
1. Загадка.
Круглий, мов сонечко, Щедрий, мов сонечко, На черінь посунеться — І стоїть, красується. З печі — та на блюдо: Їжте мене, люди, На здоров'ячко! (Хліб)
2. Розповідь вчителя.
Звучить пісня «Хліб — усьому голова» (сл. М. Драгомирецького, муз. А. Яво-рика).
— Кажуть в народі правдиві слова: «Хліб-годувальник — всьому голова».
Тисячі років минуло з того часу, як людина почала вживати хліб.
Не завжди щастило нашим пращурам на полюванні. Щоб вгамувати голод, вони їли зерна дикорослих рослин. Згодом зерна почали розмочувати у воді, подрібнювати на камені. Минуло ще багато років, і люди навчилися випікати на розпечених каменях прісні коржі. Це і був перший хліб.
Від темної, твердої, з кам'яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба-калача, короваю минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких, зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, а пекарі — випікати величезну кількість хлібних виробів — близько 800 видів.
Про хліб складено пісні, приказки, прислів'я, вірші, загадки.
Сьогодні ми ознайомимося з творами про хліб.
IV. Опрацьовування вірша П. Тичини
«Де не глянь — колоски»
1. Читанні вірша вчителем.
— З якою інтонацією читається вірш? (Урочисто, із захопленням)
— Яке стосується цей вірш хліба?
— Звідки приходить до нас хліб?
2. Читання вірша учнями за вчителем «луною».
— Який рядок повторюється в кожній строфі? Як ви його розумієте?
3. Гра «Мікрофон».
— Складіть словесну картину до вірша.
— Які кольори переважатимуть у вашій картині?
— Що буде основним?
— Що зобразите вгорі?
— Що — скраю?
4. Гра «Диктор телебачення».
Читати вірш, періодично відкриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.
Фізкультхвилинка
V. Опрацювання оповідання Т. Коломієць «Хліб»
1. Читання оповідання вчителем.
— Чому оповідання має таку назву?
— Чи можна назвати хліб головним героєм? Чому?
2. Словникова робота.
Золотава шкоринка, позолота від вогню, золоте зерно, в золотому колоссі, на стеблині золоченій, золоте проміння, золоті руки.
— В якому значенні вжито виділені слова? Поясніть.
3. Гра «Не перервіть ланцюжок».
Учні одне за одним читають текст по одному реченню.
4. Гра «Розвідники».
— Скільки разів у тексті зустрічається слово хліб?(5)
— Прочитайте третій абзац тексту.
Виділіть слова, які свідчать про те, як прийшов хліб на стіл. Посіяли —>• доглянули змололи —► спекли принесли поклали.
— Знайдіть у тексті спонукальне речення. До чого закликає автор?
5. Гра «Хвости».
Вчитель читає початок речення, учні відшукують все речення.
VI. Робота над акровіршем
— Діти, згадайте, що таке акровірш?
— Прочитайте акровірш.
— Знайдіть слова, які свідчать про дію.
VII. Підсумок уроку
— Що головне запам'ятали з сьогоднішнього уроку?
— Як потрібно ставитися до хліба?
VIII. Домашнє завдання
Дібрати прислів'я про хліб.
Немає коментарів:
Дописати коментар