субота, 31 серпня 2013 р.

Я і Україна 1 клас Тема: Рослини. Рослини і людина: що дають рослини людям, вшанування рослин. Охорона рослинного світу.

Я і Україна 1 клас

Тема: Рослини. Рослини і людина: що дають рослини людям, вшанування рослин. Охорона рослинного світу.

Мета: продовжити розширювати знання учнів про рослини, розкрити цінність рослин для людини. Ознайомити учнів з рослинами, які охороняються, занесені в Червону книгу України. Розвивати спостережливість. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до рослин.

Обладнання: малюнки, па яких зображені лікарські рослини; рослини, які занесені в Червону книгу України (півонія вузьколиста, підсніжник, водяний горіх, білотка альпійська, вовчі ягоди пахучі, нарцис вузьколистий, лілія лісова, тюльпан Шренка); рослини, які потребують охорони (сон, латаття біле, ряст, конвалія, проліска дволиста).

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення вивченого матеріалу.
Учитель показує бегонію.
— Як називається ця рослина?
— Які в неї квіти? (Яскраві)
— Якою водою краще поливати квіти?
— Які кімнатні рослини ростуть у вас вдома?
2. Гра «Яка рослина зайва». Чому?
Береза, осика, дуб, ліщина, верба, вільха;
Тюльпан, троянда, волошка проліска, липа;
Ліщина, калина, бузина, підсніжник, шипшина.
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми та завдань уроку.
Сьогодні ми продовжимо говорити про рослини, їх значення для людини, вшанування людиною рослин.
2. Розповідь з елементами бесіди.
Перші рослини з'явилися дуже давно, понад 250 мільйонів років тому. Без рослин життя на землі не можливе, бо тільки вони здатні запобігати нагромадженню надлишку вуглекислого газу в атмосфері і підтримувати потрібний для існування організмів рівень кисню. Рослини затримують пил, поглинають шум, виділяють кисень. Взагалі життя людини тісно пов'язане з рослинами, тому що вона вживає їх у їжу, прикрашає своє приміщення, двір, город.

Відгадайте загадки.
* * *
У зеленім кожушку,
Костяній сорочці,
Я росту собі в ліску,
Всім зірвати хочеться. (Ліщина)
Викупана в сонечку,
Стоїть собі донечка,
Бджоли сонячний медок
Дістають з її квіток. (Липа)
На «я» починається,
На «я» закінчується,
В саду росте,
На ній плоди є. (Яблуня)
Живе один батько і тисячі синів має.
Всім шапки справляє, а собі не має. (Дуб і жолудь)
* * *
З неба сонце золоте,
Золоте проміння ллє.
В полі дружньою стіною
Золотії вусачі. (Пшениця)
Що за дві неділі зелениться,
Дві неділі колоситься,
Дві неділі оцвітає,
Дві неділі наливає,
Дві неділі підсихає? (Жито)
Був краплинкою золотою —
Став зеленою стрілою.
Сонце літне освітило
І стрілу позолотило. (Колос)
В полі — мітлою,
В мішку — золотом. (Овес)
Основними хлібними рослинами є пше-
ниця, рис, ячмінь.
***
Що копали із землі,
Жарили, варили,
Що в золі ми пекли,
їли та хвалили . (Картопля)
Ціле літо старалась —
Одягалась, одягалась...
А як осінь підійшла,
Нам одежу віддала,
Ми приготували для неї діжки
І солі півмішка. (Капуста)
Сидить дівчина в коморі,
а коса її на дворі. (Морква)
Літом — в городі,
Свіжі, зелені,
А зимою в діжці,
Кріпкі, солоні. (Огірки)
Основні овочеві рослини — картопля, капуста, морк-
ва, буряк, огірки.
Окрім овочевих, хлібних рослин, існують лікар-
ські рослини. Вони — перші помічники при захворю-
ваннях.
Діти переглядають малюнки, на яких зображені лікарські рослини.
3. Робота з підручником, с. 67.
Ромашка, мати-й-мачуха лікують застуду. Звіробій і подорожник — опіки, рани. Шипшиновий чай п'ють діти, які хворіють на коклюш. Спориш допомагає при захворюванні шлунка, нирок. Материнка означає — думка матері. Існує про неї легенда: померла мати, засипали її сирою землею. Щодня прибігали на її могилу діти. Виросла на могилі запашна квітка з рожево-бузковим суцвіттям. Діти вирішили, що то з'явилася до них душа матері в образі квітки і назвали її материнкою.
— Які ще лікарські рослини ви знаєте?
У кожного народу є рослини — обереги. На Україні здавна шанують калину, вербу, липу, мальви, чорнобривці.
— З якої рослини гілка? (Калина)
Калина — рослина, яка росте по всій Україні. Калина — символ родинного благополуччя, достатку.
Ось калина над рікою
Віти стелить по воді.
Хто це щедрою рукою
їй листячко надів?
Червонясте, променясте —
Розцвітає як вогні ...
Дай хоч трішечки намиста,
Калинонько дай і мені.
(М. Познанська)

Фізкультхвилинка
Прокидаються квіти,
Розпускають пелюстки.
Вітерець дихнув тихенько,
Пелюстки гойднув легенько.
Сутеніє, і квітки
Закривають пелюстки.
Тихо засипають.
Голівками гойдають.
4. Читання статті про вербу з підручника, с. 68. В народі говорять: «Без верби і калини нема України».
— З якої рослини ця гілка? (Верба)
Це — верба. Вона зацвітає першою. Ледь пригріє сонечко, а вона нас вітає своїми пухнастими котиками. За це з давніх-давен вітають вербу. Верба не вибаглива. Росте біля води. Встромити гілку чи кілочок у вологу землю — і виросте дерево. І криниці копали під вербою. А ще кажуть, якщо верби ростуть біля ставків, річок, то воді спокійно і добре. Значить, і людям несе добро
і спокій така вода. Ось яка вона верба! В народі говорять: «Де верба, там і вода».

Хвилинка-цікавинка
Рослини — віщуни погоди.
Нагідки, троянди, шипшина — перед дощем не розкривають своїх бутонів.
Кульбаба — якщо навіть у небі сонце, а квітки кульбаби закриті, буде дощ. У суху погоду навіть від найменшого подиху вітерця пушинки — насінинки розлітаються. Перед дощем кульбаба збирає свою пухнасту кульку в парасольку.
Будяк — перед дощем його комочки щільно притискаються до голівки і стають не злими.
Верба — «чує» дощ за кілька годин.
5. Розповідь вчителя.
— А скажіть, чи добре ставимося ми до рослин?
От, скажімо, дехто зриває ягоди чорниці разом з кущиком. А на місці зірваних рослин нові виростуть років через 7 — 8. Таке збирання ягід завдає великої шкоди
рослинам. А згадайте, коли зацвітає бузок чи черемха? Чи не найбільшої шкоди люди завдають їм, коли безжально обламують черемху чи бузок. Поступово гинуть берези, кору яких пошкодили, щоб набрати соку. Повертаючись із прогулянки, інколи несуть цілі оберемки квітів. Особливо багато знищують пролісків, конвалій, еону, дзвоників, королиць. Часто люди не доносять їх додому, викидають, бо на сонці квіти швидко в'януть. Якщо ви побуваєте в лісі чи на луках, хочеться назбирати квітів, але ж не цілими охапками, не треба їх рвати багато. Чим менше квітів у вазі, тим кращій вигляд вони мають. Пам'ятайте, що зриваючи багато лісових квітів, ми нівечимо природу. Є рослини, яких в природі залишилось дуже мало, їм загрожує зникнення. Щоб про це було відомо всім, їх заносять в Червону книгу. Не ламайте даремно гілок. Підв'яжіть до кілочка похилене деревце. Вдома, біля школи посадіть дерева, кущі, квіти, доглядайте їх.
Фізкультхвилинка
Дує вітер нам в лице,
Захиталось деревце,
Деревце все вище, вище,
Вітерок все тихше, тихше.
6. Читання вірша «Конвалія».
Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким.
Та недовго навтішалась
Конвалія біла —
І її рука чоловіча.
Віку вкоротила
Ой понесли конвалію
У високу залу,
Понесла її з собою
Панночка до балу.
Ой на балі веселая
Музиченька грає,
Конвалії та музика
Серце крає.
То ж панночка в весняному
Вальсі закрутилась.
А в конвалії голівка
Пов'яла, схилилась.
Промовила конвалія:
«Прощай, гаю милий,
І ти, дуб високий,
Друже мій єдиний!»
Та й замовкла. Байдужою
Панночка рукою
Тую квітку зів'ялу
Кинула додолу...
(Леся Українка )
— Яку квітку зірвали?
— Що з нею сталося?
III. Формування вмінь та навичок
1. Гра «Довга лоза».
Ставлять додолу кілька паличок верби, а потім, узявши за руки і співаючи, ходять між тими паличками.
У довгої лози
Пасли хлопці кози,
А дівчата-козенята,
Та й померзли ноженята.
Ой, дівоньки, гожі,
Кидайте ті кози,
В кривім танцю походжаймо
Та ніженьки зігріваймо.
Од кривого танця
Не виведу кінця.
Треба його виводити.
Кінець йому знаходити.
2. Гра «Куди посадити?»
На магнітній дошці прикріплені ілюстрації із зображенням лісу, городу, саду. У дітей маленькі картинки із зображенням дерев, кущів, овочевих рослин, квітів і т. д. Учні по черзі прикріпляють свої картки, пояснюючи де дана рослина росте.
3. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 43. 44.
— Що загрожує зеленому другу?
(Розфарбовування одного з малюнків).
— Якими рослинами український народ здавна прикрашав свою садибу?
— Які використовував для лікування?
4. Робота по бригадах.
Допишіть букви і прочитайте назви квітів.
5. Читання вірша.
Вмійте любити природу
В полі, у лісі, над яром —
квіти, дерева і трави...
Цвіту не вирви задаром,
гілки не втни для забави.
Оберігайте ж повсюди
шлях і стежинку в гаї.
Все те окрасою буде
нашого рідного краю.
(П. Сиченко )

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Казка про дерева, кущі та їхню сестричку травичку З давніх-давен на світі Матінка Природа. Вона дуже щедра. Є в ній земля, вода, сонце, місяць, рослини, тварини. На околиці села жили її діти. Дерево — найстарший братик, менші братики — кущі, і їхня молодша сестричка — Травичка. Весело і дружньо жили вони. Та одного разу дерево сказало, що воно найважливіше серед рослин і всі повинні підкорятися йому. Сумно шелестіла Травичка, схилилися у журбі Кущі. Та змиритися з цим не могли. І після довгих роздумів покинули Дерево. Велике дерево залишилося одне. Воно гордо стояло і пишалося своєю красою. Йшов час. Минали дні, дереву стало самотньо. А тут ще палюче сонце забирало вологу з ґрунту. Зовсім заслабло Дерево і згадало воно і про Травичку і про Кущі. Соромно стало йому, що воно так образило своїх рідних. Дерево попросило вибачення у своїх рідних. І вони пробачили йому. Вранці травичка дбайливо вмилася росою, вона заважала сонцю випарювати вологу з ґрунту. А вода на знак подяки напувала їх і постачала кореням поживні речовини. Густі Кущі зменшували силу вітру. А велике Дерево прикривало їх своєю кроною від пекучого сонця. Ось так у добрі і злагоді живуть і досі.
Кросворди
Впишіть у незаповнені клітки пропущені букви.
м р К В А
к А С 0 Л Я
п 0 м І д Р
А С Н И к
0 г Р 0 к
с л и А
п 0 л у н ц Я
ч Е р Е н Я
с м 0 р 0 Д и А
Б л У к 0
Пролісок
Я — перша квіточка весни,
Я — пролісковий цвіт.
Я пережив зимовий світ.
І знов родивсь на світ.
Зелені рученьки мої
Листочками зовуть.
Я полюбив ліси й гаї,
Живу я здавна тут.
У мене очі голубі,
Такі, як неба синь.
Росту між кленів, між дубів,
Люблю і сонце, й тінь.
І вірю: люблять всі мене,
Як весну золоту,
Бо знають, що зима мине,
Коли я розцвіту.
(М. Познанська)
Мій
Я візьму граблі й лопату
Та зроблю грядки в саду,
Посаджу на них я м'яту,
Чорнобривці, резеду.
Ще й пахучого горошку
Тут насію два рядки.
Посаджу тюльпанів трошки,
А скраєчку — нагідки.
Пройде теплий дощ весняний,
Гляне сонце золоте,
КВІТНИК
Тепле літечко настане —
І квітник мій розцвіте!
Будуть бджоли прилітати
По медочок до квіток,
Вийде мама, вийде тато
Відпочити в холодок.
Прийдуть подружки гуляти —
Теж в квітник їх поведу.
Буду квіти поливати,
Щоб скоріш цвіли в саду!
(М. Познанська)
Проста арифметика
Якщо дві руки
до лопати додати,
а потім додати
бажання завзяте,
а потім відняти від них неохоту,
помножити все
на веселу роботу,
зібрати дітей
і дорослих усіх
і порівну все
розділити на них,
то будемо мати
один результат:
зелений, співучий,
заквітчаний сад!
(А. Костецький)
Порівняння
Пишна та красива,... як калина.
Убралася в біле плаття,... як калина в білий цвіт.
Щоки червоні,... як ягоди калинові.
Молода дівчина така гарна,... як червона калина.
Стоїть у дворі дівонька,... як над ставом калинонька.
Тече вода з-під явора
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
червона калина.
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина — дитина
(Т. Шевченко)
Верба
( Легенда )
Одна жінка вдень жила зі своєю сім'єю, а на ніч перетворювалась на вербу. Аж ось про це дізнався її чоловік, узяв та й зрубав вербу, — тоді й жінка померла. І тільки материнська любов продовжувала жити в цьому дереві. Зроблена з верби колиска заколисувала осиротілого хлопчика, а коли він підріс, то зробив собі сопілку з пагінців старої верби. І сопілка та розмовляла з хлопчиком, як ніжна мати.
Вишенька
З давніх-давен наш край потопає у вишневих садках, які чарують всіх білим цвітом, даруючи нам соковиті смачні плоди. Вишенька належить до найстаріших дерев в Україні. Багато поселень пов'язано з цим чудовим деревом. Є в нас Вишня і Вишеньки, Вишневе і Вишневське, Вишневий Яр і Вишневий сад. Як калина та верба, вишня — символ України.
(Марко Вовчок )
Вічнозелена гостя
У сиву давнину наші предки — слов'яни зустрічали новий рік з квітучою вишнею. Незадовго до свята діжку, в якій росло деревце, вносили в хату. В теплі розкривалися бруньки, дерево рясно вкривалося біло-рожевим цвітом. Навколо новорічної вишні люди веселилися — водили хороводи аж до весни. Потім його висаджували в теплу землю. Тільки згодом квітучу біляву вишню замінила вічнозелена ялинка.
(А, Коваль)
Вічна тополя
Стоїть край дороги стара-престара тополя. Узимку тривожно шумлять її голі віти, а весною покривається вона зеленим листям. Скільки я пам'ятаю, стоїть вона, як сторож. Якось питаю маму:
— Скільки літ тополі? Хто її посадив?
— Не знаю, — відповідає мама. — Скільки я пам'ятаю стоїть тополя край дороги. Завжди однакова. Питаю старого — престарого дідуся:
— Скажіть, будь ласка, скільки літ тополі? Хто її посадив?
— Не пам'ятаю, — відповідає дідусь. — Завжди стоїть край дороги. Скільки я знаю — росте собі й росте. Люди приходять і відходять, а тополя завжди росте. Може, це й не тополя, а легенда? Може, дерево вічне? Може, вона народилася тоді, коли й наша Україна? Коли так, то вона — вічна, бо Україна наша — вічна.
(В. Сухомлинський)
Мальви
( Легенда )
Мальва була єдиною дочкою сотника Григорія Кандиби. Під час одного із спустошливих набігів, турки захопили село, в якому жила Мальва. Загинув її батько, порубаний мечами, матір у полон забрали, а Мальві якось вдалося втекти до лісу. Вона вирішила помститися ворогам і взяла в руки зброю. Слава про сміливу дівчину пішла по всій окрузі. Але підступний зрадник виказав її, і турки, порубали тіло Мальви на шматки, розкидали його по полю. З кожного шматка виросли яскраво — червоні гарні квіти, які й назвали Мальвами.
Чорнобривці
Чорнобривці називають у народі по-різному: жовтяки, оксамитки, бархатки, бо яскраві суцвіття виграють у промінні сонця всіма відтінками лимонних та золотистих, жовтих, оранжевих, червоно-коричневих барв. Найбільш поширена назва цих квітів — чорнобривці. їхня назва
пов'язана зі старовинною легендою про майстрів — чоботарів, які виготовляли особливо гарні жіночі чобітки, які мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки-чорнобривців.
Чорнобривці
Одного літа їздив я до бабусі у село. Яка там краса! Величезний ліс, якому немає ні кінця ні краю. Стоять там розлогі та величаві дуби, берізки, немов тендітні дівчата, похитують своїми пишними кудрями, випрямивши стрункий білий стан. А яка казкова галявина є у тому лісі!
Поміж м'якої зеленої трави ростуть різноманітні барвисті квіти. Але найбільш мене вразила низенька квітка, що виглядала з густого трав'янистого килиму. Вона була жовтогарячого кольору з багатьма пелюстками, і здавалося, що це така незвичайна яскрава кулька, таке
маленьке сонечко на землі. Це чарівна квітка; називають її чорнобривцем. Чорнобривці лікарські рослини, крім того, вони оберігають оселю від поганих людей. З тих пір — це моя улюблена квітка. Я помічаю її у багатьох подвір'ях, де чорнобривці насівають у садочках, квітниках. Ці маленькі сонечка посміхаються людям з травня місяця і майже до перших морозів.
Жива скарбничка
Ромашка лікарська дуже корисна. Із цвіту ромашки п'ють відвар чаю, коли болить живіт. Використовують для полоскання горла при ангіні. Відвар використовують і для очей у вигляді примочок. Можна, таким чином, позбутися від ячменя, добре знімає втому з очей.
Подорожник — засіб від ран, укусу комарів, бджіл, навіть гадюк. Свіжий вимитий листок подорожника розтирають, щоб випустив сік і прикладають до рани чи укушеного місця. За кілька хвилин вгамовується біль, зникає пухлина, припиняється кровотеча з рани. Закапай вухо соком подорожника — перестане боліти.
Смородина чорна. Ягоди корисні при багатьох хворобах. Температуру добре збиває відвар з смородинового коріння, а при кашлі допомагає сік смородини з медом.
Суниці лісові збуджують апетит, покращують травлення. Відвар  з сухого листя вживають, щоб не було висипів на шкірі.
Посадив п'ять вишень тато,
А од неньку — я.
Поливаю, зеленіє
Вишенька моя.
Будуть птиці прилітати
У вишневий сад.
Заспівають, защебечуть —
Буде двір нам рад.
Будуть в цвіті білі ночі,
Будуть бджоли вдень,
Буду з хлопцями співати
Молодих пісень.
Ми змайструєм гарну лавку
В нашому садку.
Буде наш дідусь сидіти
Тут у холодку.
Скоро дерево зародить
Ягоди смачні
Буде рідним і сусідам,
Буде і мені.
Гість прийде до нас і скаже:
— Гарно ти зробив,
Що ці вишні кучеряві
З татком посадив.
(С. Пушик )

Немає коментарів:

Дописати коментар