Віршик
Перша поміч
Бігла Галя у садочок,
Та спіткнулась об пеньочок,
І заплакала Галинка,
Бо подряпала колінка...
Обізвався братик Ростик,
Що за нею біг, як хвостик:
- Почекай, - сказав, - хвилину,
Я піду візьму йодину...
Швидко повернувся з хати
І почав він... лікувати...
Хоч пручалася Галинка,
Понамазував колінка,
Потім пальці, руки, шию,
- От так лікар! Розумію!
Розмазюкав навіть личко,
Де була найменша плямка,
І зробилась не сестричка,
Ну, а просто... індіянка!
Микола Щербак
Перша поміч
Бігла Галя у садочок,
Та спіткнулась об пеньочок,
І заплакала Галинка,
Бо подряпала колінка...
Обізвався братик Ростик,
Що за нею біг, як хвостик:
- Почекай, - сказав, - хвилину,
Я піду візьму йодину...
Швидко повернувся з хати
І почав він... лікувати...
Хоч пручалася Галинка,
Понамазував колінка,
Потім пальці, руки, шию,
- От так лікар! Розумію!
Розмазюкав навіть личко,
Де була найменша плямка,
І зробилась не сестричка,
Ну, а просто... індіянка!
Микола Щербак
Немає коментарів:
Дописати коментар