Віршик Перша поміч

Віршик

Перша поміч

Бігла Галя у садочок,
Та спіткнулась об пеньочок,
І заплакала Галинка,
Бо подряпала колінка...
Обізвався братик Ростик,
Що за нею біг, як хвостик:
- Почекай, - сказав, - хвилину,
Я піду візьму йодину...
Швидко повернувся з хати
І почав він... лікувати...
Хоч пручалася Галинка,
Понамазував колінка,
Потім пальці, руки, шию,
 - От так лікар! Розумію!
Розмазюкав навіть личко,
Де була найменша плямка,
І зробилась не сестричка,
Ну, а просто... індіянка!

Микола Щербак