понеділок, 1 липня 2013 р.

Ручні гранати, поводження з ними, догляд і зберігання

Ручні гранати, поводження з ними, догляд і зберігання
Мета. Ознайомити учнів з тактико-технічними характеристиками, призначенням, принципом роботи та застосуванням гранат; проаналізувати сучасні розробки гранат; дати усвідомлення значимості гранату бою; формування вмінь та навичок при застосуванні гранат; виховувати в юнаків свідомого відношення до предмету та по­чуття відповідальності при поводженні зі зброєю.
Формувати в учнів почуття патріотизму, любові до рідного краю.
Тип уроку: засвоєння навчального матеріалу.
Основні поняття: ручні осколкові гранати РГД-5, Ф-1, ручна протитанкова кумулятивна гра­ната РКГ-ЗЕ, запал гранати УЗРГМ.
Обладнання: навчальні гранати РГД-5, Ф-1, пла­кати до теми «Вогнева підготовка», підручники.
Очікувані результати: учні знають тактико- технічні характеристики, розповідають про при­значення, принцип роботи та застосування гранат.
Хід уроку
I.   Організаційний момент.
Шикування учнів, доповідь командиру взводу про готовність до уроку, привітання. Перевірка наявності учнів та їх зовнішнього вигляду.
II.    Актуалізація опорних знань.
Для перевірки знань учнів пропоную їм відповісти на запитання тесту.
III.    Мотивація навчальної діяльності.
Питання до учнів: Які різновиди гранат вам відомі?
Терміни «зброя», «гранати» кожен з вас часто зустрічав в літературі, пресі, зустрічаючись з то­варишами, що пройшли службу в Збройних Силах України.
Коли виникли гранати? Якеїх призначення? Які гранати є в Збройних Силах України? Це далеко не повний перелік питань, які будуть розглянуті на сьогоднішньому уроці.
IV.    Вивчення нового матеріалу.
Коротка інформація про історію виникнення ручних гранат.
В перше в світі ручні гранати виникли на Русі у XIV ст.. Вони успішно застосовувалися при захисті Москви від військ татарського хана Тохтамиша. Гранати активно використовувались підчас захи­сту Севастополя (1854—1855 р.р)., у першу світову війну та в роки Великої Вітчизняної Війни.
Призначення, бойові властивості, загальна бу­дова ручних осколкових гранат.
Вивчення цього питання організую шляхом розповіді і бесіди в поєднанні з роботою з плака­тами до теми «Вогнева підготовка», навчальними гранатами РГД-5, Ф-1 та підручниками. Перед по­чатком бесіди звертаю увагу учнів на те, що в су­часному бою ручні гранати є надійним засобом ураження противника.
Граната - вибуховий боєприпас, призначений за допомогою ручного метання для ураження живої сили і бойової техніки противника осколками й ударною хвилею, що створюються при вибуху.
За способом застосування вони можуть бути ручними гранатами та гранатами для стрільби
з  гранатометів. За призначенням - протитанкови­ми, протипіхотними, запалювальними, димовими, освітлювальними, сигнальними, учбовими.
У  залежності від дальності розлітання осколків гранати поділяються на наступальні та оборонні.
Після цього розглядаю тактико-технічни ха­рактеристики гранат РГД-5 та Ф-1, для цього на дошці малюю таблицю з ТТХ і пропоную учням записати її у свої зошити.
Учні, користуючись таблицею, плакатами і підручниками, порівнюють тактико-технічні характеристики запропонованих гранат та дають відповіді на запитання:
1.       В чому полягає різниця між гранатами РГД-5 та Ф-1?
2.      У якому виді бою ви застосували би ці гранати?
Відповідаючи на ці питання, учні самостійно приходять до висновку, що граната РГД-5 є насту­пальною, а граната Ф-1 - оборонною. Пояснюю, що головний критерій для віднесення гранат до наступальних є дальність розлітання осколків.
У  наступальних-осколки гранати мають невелику масу і летять на дальність меншу, ніж можлива дальність її кидка.
Далі розглядаю загальну будову ручних оскол­кових гранат. Для цього використовую плакати та навчальні гранати. На початку розгляду цього питання пояснюю учням в чому різниця бойових та навчальних гранат. Бойові гранати фарбують­ся в зелені кольори від світло- до темно-зеленого, а навчальні гранати - у чорні кольори. Крім того, вони мають у нижній частині отвір.
Ручна осколкова наступальна граната РГД-5 складається з таких частин: корпус із труб­кою для запалу, розривний заряд, запал. Корпус складається з двох частин - верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої обо­лонки - ковпака, - і вкладиша ковпака. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється трубка запалу, яка герметизує розривний заряд у корпусі. Щоб запобігти забруд­ненню трубки при зберіганні, в неї вгвинчується пластмасова пробка. При підготовці гранати до кидка замість пробки в трубку вгвинчується запал. Нижня частина корпусу складається із зовнішньої оболонки - піддону, - і вкладиша піддону.
Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки, які вражають живу силу противника в радіусі до 25 м.
Ручна осколкова оборонна граната Ф-1 призна­чена для ураження живої сили противника пере­важно в оборонному бою. Осколки цієї гранати вражають у радіусі до 200 м. Щоб не поранитись,
гранату слід кидати тільки з укриття, бойової машини піхоти, бронетранспортера.
Граната Ф-1 складається з корпусу, розрив­ного заряду і запалу. Корпус гранати чавун­ний з повздовжніми і поперечними борозен­ками, по яких він звичайно і розривається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні, транспортуванні і перенесенні гранати у корпус вгвинчується пластмасова пробка.
Далі розглядаю уніфікований запал ручної гра­нати модернізований - УЗРГМ. Для цього також використовую плакат і навчальний запал.


УЗРГМ — призначається для підриву розривного заряду гранат РГД-5 і Ф-1. Він складається з удар­ного механізму і власне запалу. Ударний механізм служить для запалювання капсуля-запалювача. Він складається з трубки ударного механізму, з’єднувальної трубки, напрямної шайби, бойової пружини, ударника, шайби ударника, спускового важеля і запобіжника чеки з кільцем.
Власне запал призначений для підриву роз­ривного заряду гранати, Він складається із втулки-уповільнювача,       капсуля-запалювача,
уповільнювача і капсуля-детонатора.
Запали завжди мають бути у бойовому стані. Розбирати запали і перевіряти роботу ударного механізму категорично забороняється.
Після цього стисло розглядаю характеристи­ку ручної протитанкової кумулятивної гранати РКГ-3Е. Ця граната є протитанковою гранатою спрямованої дії, призначеною для ураження танків та інших броньованих об’єктів, а також живої сили противника в укриттях за рахунок концентрації енергії спрямованого вибуху. Середня відстань кидання — 15—20 м. Маса спорядженої грана­ти — 1070 г, довжина — 400 мм, діаметр — 76 мм. Бронепробійність — 170 мм.
Граната складається з корпуса, рукоятки і запа­лу. Циліндричний корпус вміщає основний вибу­ховий заряд, додатковий заряд і трубку для запалу. Основний заряд має кумулятивну воронку, оберне­ну до дна корпуса і покриту тонким шаром металу. Вільний простір міжворонкою і дном забезпечує відстань до поверхні цілі, оптимальну для форму­вання і дії кумулятивного струменя. На верхній частині кришки корпуса є різьба для з’єднання
з  рукояткою. У рукоятці змонтовані стабілізатор, закритий відкритим ковпаком рукоятки і ударний механізм із чотирма запобіжниками, що зумов­лено великою потужністю гранати. Стабілізатор гранати складається з втулки, матерчатого конуса («парашута-стабілізатора»), чотирьох дротя­них пір’їн, кільця і пружини. На рухомій муфті рукоятки зроблена різьба для з’єднання з корпу­сом. Запал миттєвої дії включає капсуль-детона­тор і додатковий детонатор.
Після того, як із запалу висмикнута чека і гра­ната кинута, з рукоятки вистрибує підпружинений «парашут» і граната летить кумулятивною во­ронкою до мішені. При ударі в ціль відбувається миттєвий вибух, який ініціюється ударником
з   інерційною кулькою і створений внаслідок ви­буху та зібраний завдяки кумулятивній воронці у вузькій пучок струмень газів високої темпера­тури і щільності пробиває навіть броню сучасних танків чи інших об’єктів та знищує всередині них екіпаж й устаткування.
Поводження з гранатами, догляд та збереження.
Цей матеріал викладаю в формі міні-лекції. Одразу звертаю увагу учнів на те, що розбирати      49
бойові гранати й усувати в них несправності, пе­реносити їх без сумок, або за кільце запобіжної чеки, торкатися гранати, що не розірвалася після метання забороняється.
Гранати находяться у військах в дерев’яних ящиках, причому гранати, рукоятки та запа­ли упаковуються окремо в металевих коробках. Запали зберігаються у термічній упаковці в ящи­ках разом з гранатами. Для відкриття коробок в ящик укладається спеціальний ніж. На стінках і кришці ящика наносять маркування гранат
і   запалів, номера заводу-виготовлювача, номера партії гранат, року виготовлення та знака безпеки.
Солдати переносять гранати в гранатних сум­ках, причому запали розміщують у сумках окре­мо від гранат. Кожен запал має бути загорнутим у папір або шматок чистої тканини. У танках, бойових машинах піхоти чи бронетранспорте­рах гранати та окремо від них запали перевозять вкладеними в сумки. Перед вкладанням у гранат­ну сумку і перед заряджанням гранати і запали оглядають, звертаючи увагу на те, щоб і корпус гранати не мав глибоких вм’ятин та наскрізної іржі; трубка для запалу не була засміченою та не мала наскрізних пошкоджень; запал був чистим та не проіржавілим, без вм’ятин; кінці запобіжної чеки були розведені і не мали тріщин на згинах. Запали з тріщинами чи зеленим нальотом до вико­ристання не придатні.
Гранати і запали необхідно оберігати від різких струсів, ударів, вогню, забруднення та вологості. Забруднені або підмочені гранати треба насу­хо обтерти та просушити на сонці або в тепло­му приміщенні, але не біля вогню. Гранати, які зберігаються тривалий час у гранатних сумках, треба періодично оглядати. Зіпсовані гранати і за­пали здають на склад для подальшого знищення.
V.    Закріплення вивченого матеріалу.
З   метою закріплення вивченого матеріалу про­поную учням згадати визначення гранати, а та­кож як вони поділяються за способом застосуван­ня, за призначенням та в залежності від дальності розльоту осколків. Після цього пропоную ім. відповісти на запитання:
1.   У якій колір фарбують бойові гранати?
2.   Порівняйте РГД-5 і Ф-1?
3.   Яке призначення ручних осколкових гранат?
4.    В якому виді бою та де застосовуються ручні осколкові гранати?
VI.    Підсумки уроку.
На озброєні українського війська знаходять­ся ручні осколкові гранати РГД-5, Ф-1, РГН, РГО. Вони призначені для ураження осколками живої сили противника у ближньому бою (під час атаки, в окопах, сховищах, населених пунктах, лісі, горах).

Немає коментарів:

Дописати коментар