пʼятниця, 12 липня 2013 р.

Віршик Отакий у мене ніс

Віршик

Отакий у мене ніс

Не горбатий, не кирпатий,
 - Я звичайний маю ніс,
Та мені він так багато
Неприємностей приніс.
Де я тільки не буваю,
Що я тільки не роблю,
- Через ніс отой страждаю,
Різні прикрощі терплю.
Отакий у мене ніс:
Через нього - все навкіс!
До сніданку мама й тато
Починають умовляти:
- Випий, золотко, хоч трошки
Жиру риб’ячого з ложки!
- Я, звичайно, не мовчу,
 Відвертаюсь і кричу...
А вони до мене: - Просим!
І чого ти крутиш носом?
 - Отакий у мене ніс:
Через нього - все навкіс! (Крутити носом - вередувати).
Все привіз мені мій брат:
 Безкозирку і бушлат,
І тільняшку, і штани
От-такої ширини!
Разом з братом я крокую,
Примовляю: - Раз, два, три!
Та спіткнувся... раптом чую:
- Носа вгору не дери!
Отакий у мене ніс:
Через нього - все навкіс!
(Дерти носа - зазнаватись).
Впав годинник і розбився,
І відразу зупинився,
Ремонтую цілий день,
Ну, а він - анітелень!
Як побачив тато мій,
Наказав мені: - Не смій!
Краще майстра ми попросим,
Не з твоїм це, - каже, - носом!
Отакий у мене ніс:
Через нього - все навкіс!
(Не з твоїм носом - не з твоїми знаннями).
По сніжку біжать санчата:
Будем з гірки ми з’їжджати.
От і гірка, ми рядком
На санчатах із Рябком
Полетіли, покотились
І... в наметі опинились.
А дружків аж сміх бере:
- Гляньте! Носом він оре!
Отакий у мене ніс:
Через нього - все навкіс!
(Орати носом - падати обличчям куди-небудь).
Дав я Петрикові м’яч,
А тепер мені хоч плач.
Він м’яча не повертає
І щодня мене питає:
- Хочеш, завтра поверну?
 - І отак усю весну...
Мама каже: - То виходить,
Він тебе за носа водить?
Отакий у мене ніс:
Через нього - все навкіс!
(Водити за ніс - обманювати).

Немає коментарів:

Дописати коментар