середа, 3 липня 2013 р.

Пересування солдата в бою у пішому порядку

Пересування солдата в бою у пішому порядку

Ціль уроку: — Навчально-виховна мета. Ознайомити з видами пересування на полі бою, розвивати тактичне мислення, рішучість, ініціа­тивність.
Завдання на урок: — розповісти учням про види, прийоми і особливості пересування солдата в бою.
Засоби: — Прапорці сигнальні — 10 шт. Протигази — по одному на кожного учня. Макети автоматів — по одному на кожного учня;
План проведення уроку
з/п
Заплановані заходи
Кількість часу (хв).
Час з початку занять (хв).
1
Шикування. Допо­відь командира класу. Тренування у виконанні стройових прийомів зі зброєю.
3
3
2
Доведення плану прове­дення уроку і запитань за виконанням домаш­нього завдання.
1
4
4
Доведення нового на­вчального матеріалу.
28
32
5
Практичне тренування.
10
42
6
Підбиття підсумків уро­ку. Постанова завдання додому. Відповіді на запитання учнів.
3
45

Шикування учнів. Командир відділення шикує учнів і доповідає викладачу про готовність до про­ведення занять.
Викладач, після взаємного привітання переві­ряє зовнішній вигляд учнів, готовність до про­ведення занять, об’являє тему, план проведення і ставе завдання на урок. Проводе інструктаж про заходи безпеки під час проведення заняття і дає команди учням: — «Відділення!». «Слухай наказ!». «Від середини наліво — направо!». «Дистанція один крок!». «Розімкнись!». Далі проводе трену­вання у виконанні стройових прийомів зі зброєю
і, послідовно, дає команди: — «Увага!». «Взяти зброю!». «Автомат на ремінь!». «Автомат на гру­ди!». «Автомат на ремінь!». «Автомат за спи­ну!». «Автомат на ремінь!». «Покласти зброю!». «Відділення!». «Слухай наказ!». «Зімкнись!». Після проведення тренування, з виконання стро­йових прийомів, викладач переходе до викладан­ня основної частини матеріалу уроку.
Доведення плану проведення уроку. Викладач оголошує тему і план проведення уроку.


Вступ
Перемога над ворогом в бою залежить від висо­кої професійної підготовки, рішучості, хоробрості, ініціативності та винахідливості воїнів, високоя­кісних бойової техніки та озброєння, добре від­працьованих систем матеріального забезпечення, взаємодії між собою та сусідами, управління та зв’язку.
Сучасний загальновійськовий бій характеризу­ється участю всіх видів і родів сил, високою ін­тенсивністю і потужністю вогневої підготовки на велику глибину, напруженістю, рішучістю, ціле­спрямованістю, швидкоплинністю, високим дина­мізмом, швидким переходом від одного виду дій до іншого і, звичайно, є високоманевреним. Тому актуальність питання пересування в сучасному бою є дуже важливою.
Основні способи пересування на полі бою.
Основним видом пересування, при розгортанні сил, в сучасному бою, є пересування за допомогою автобронетанкової техніки. Але після зайняття бо­йових позицій основним видом пересування стає пересування у пішому порядку. В залежності від обстановки на полі бою існують способи і прийоми пішого пересування. Сутність пересування — збли­ження з противником.
Основні способи пішого пересування на полі бою є:
     Прискорений крок або біг;
     Перебігання;
     Переповзання;
     Прискорений крок або біг. Застосовується в разі поганих умов спостереження і ведення вогню противником. Основними прийомами можуть бути:
     Прискорений крок (ходьба) з бігом на повний зріст або пригинаючись;
     Рух вверх у гору;
     Рух вниз по схилу;
     Пересування по грузькому і слизькому ґрунту;
     Повільний біг на довгі дистанції;
     Біг у середньому темпі;
     Швидкісний біг;
Б) Прискорений крок (ходьба) з бігом на по­вний зріст або пригинаючись.
Прискорений крок (ходьба) з бігом на повний зріст застосовується в разі, коли ділянка пересу­вання недоступна для спостереження і унемож­ливлює ведення вогню противником, в ході атаки, тримаючи зброю в положенні для негайного засто­сування. Темп прискореної ходьби, у середньому, 130—140 кроків за хвилину. Оскільки тривале пе­ресування прискореним кроком швидко стомлює, доцільно прискорену ходьбу чередувати з бігом.
Ходьба пригинаючись застосовується в разі не­обхідності пересування місцевістю з невисоким укриттям (низькі кущі, висока трава, канава). Для виконання цього прийому потрібно трохи зі­гнути ноги в колінах, тулуб трохи подати вперед і рухатися нешироким кроком. Усі рухи викону­ються вільно, без напруги.
Б) Рух вверх у гору.
Здійснюється вкороченим кроком, з нахилом корпуса вперед, з напівзігнутими ногами в колі­нах, упираючись ребрами підошв у виступи по­верхні гори. На схили сходити прямо, тримаю­чись руками за гілки, кущі, густу траву. Ноги ставити «ялинкою», з розведеними носками. При значній крутизні схилу сходження краще викону­вати зигзагами.
В) Рух вниз по схилу.
Здійснюється вільним кроком, постановою ноги на п’яту і відхилом корпусу назад, приставни­ми кроками, зигзагами, тримаючись за нерівно­сті схилу.
Г) Пересування по грузькому і слизькому грунту.
Здійснюється коротким кроком, швидкою пере- становою ніг, щоб не встигли загрузнути або зі­сковзнути з опори. Нога ставиться на всю ступню, вибираючи найтвердіші ділянки: — корені, висту­пи, борозни.
Д) Повільний біг на довгі дистанції.
Корпус нахилено вперед трохи більше ніж при виконанні ходьби, з довжиною кроку 70—90 сан­тиметрів і темпом 150—160 кроків за хвилину.
Е) Біг у середньому темпі.
Здійснюється вільним маршовим кроком, з не­великим нахилом корпусу вперед, з довжиною кроку 85—90 сантиметрів, темпом 165—180 кроків за хвилину.
Ж) Швидкісний біг.
Застосовується для швидкого перебігання з укриття до бойових і транспортних машин. Виконується енергійно, зі значним нахилом кор­пусу вперед, з довжиною кроку 120—150 сантиме­трів, темпом 180—200 кроків за хвилину.
Перебігання.
Перебігання застосовується для швидкого збли­ження з противником на відкритій місцевос­ті. Дистанція перебігання залежить від рельєфу місцевості та інтенсивності вогню противника і в середньому має бути не більше 20—40 кроків. Чим відкритіша місцевість і сильніший вогонь противника, тим коротшим має бути дистанція перебігання. Для перебігання з положення лежа­чи потрібно поставити зброю на запобіжник, ви­значити шлях руху, можливе укриття і за вико­навчою командою, стрімко перебігти у визначене місце, трохи відповзти вбік і приготуватися до ве­дення вогню.
Переповзання.
Переповзання застосовується для непомітно­го зближення і прихованого подолання ділянок місцевості, що перебувають під ретельним спо­стереженням або обстрілом з боку противника. Залежно від обстановки, рельєфу місцевості та інтенсивності вогню противника, переповзання може виконуватись:
     По-пластунському;
     Напівкарачки;
     На боці.
A)    По-пластунському.
Для переповзання по-пластунському треба ляг­ти на землю, правою рукою взяти зброю за ремінь і покласти її на передпліччя правої руки, підтягти праву ногу і водночас просунути ліву руку якомо­га далі вперед, відштовхуючись зігнутою ногою, пересунутись вперед, підтягнувши другу ногу і ви­сунувши другу руку вперед, продовжувати руха­тись, притискуючи до себе зброю.
Б) Напівкарачки.
Для переповзання напівкарачки треба стати на коліна і, спираючись на передпліччя або кисті рук, підняти зігнуту праву ногу до грудей, водно­час ліву руку посунути вперед, рухаючи тіло впе­ред до повного випрямлення правої (лівої) ноги, підтягуючи другу зігнуту ногу і посуваючи вперед другу руку, продовжувати рух. Зброю тримати на опорі передпліччя або у правій руці при опорі на кисті рук.
B)   На боці.
Для переповзання на боці треба лягти на лівий бік, підтягти вперед ліву ногу і зігнути у колі­ні, опертися на передпліччя лівої руки, каблуком правої ноги впертися в землю якомога ближче до себе. Розгинаючи праву ногу, просувати тіло впе­ред. Не змінюючи положення, продовжувати рух. Зброю тримати правою рукою, поклавши її на стегно лівої ноги.
Практичне відпрацювання вивчених прийомів.
Проведення комплексного тренування за темою уроку у складі відділення. Викладач показує як слід правильно виконувати вивчені прийоми пе­ресування, потім учні практично відпрацьовують способи пересування на полі бою.
Заключна частина.
Короткий підсумок проведеного заняття. Оголошення оцінок. Постанова завдання додому.

Немає коментарів:

Дописати коментар