четвер, 11 липня 2013 р.

Яблуко в осінньому саду

Яблуко в осінньому саду

Пізньої осені маленькі близнятка Оля і Ніна гуляли в яблуневому саду. Був тихий сонячний день. Майже все листя з яблунь опало і шурхотіло під ногами. Тільки де-не-де на деревах залишилося пожовкле листячко.
Дівчатка підійшли до великої яблуні. Поруч з жовтим листочком вони побачили на гілці велике рожеве яблуко.
Оля й Ніна аж скрикнули від радості.
- Як воно тут збереглося? - з подивом запитала Оля.
- Зараз ми його зірвемо, - сказала Ніна й зірвала яблуко.
Кожній хотілося потримати його в руках.
Олі хотілося, щоб яблуко дісталося їй, але вона соромилася висловити це бажання, а тому сказала сестрі:
- Хай тобі буде яблуко, Ніно...
Ніні хотілося, щоб яблуко дісталося їй, але вона соромилася зізнатися в цьому. Ніна сказала:
- Хай тобі буде яблуко, Олю...
Яблуко переходило з рук у руки, дівчатка не могли дійти згоди.
Та ось їм обом сяйнула одна і та ж думка: вони прибігли до мами радісні, схвильовані.
Віддали їй яблуко.
В маминих очах сяяла радість.
Мама розрізала яблуко й дала дівчаткам по половинці.

Василь Сухомлинський

Запитання до дітей.
- А ти ділишся з мамою і рідними отриманими дарунками?


Немає коментарів:

Дописати коментар