У Наталі й Маринки був собака Пушок. Маринка дуже любила Пушка. Вона часто гралася з ним, говорила йому ніжні слова, носила на руках.
А Наталя мало гралася з Пушком і ніколи не брала його на руки. Вона поралася коло Пушкових мисок, чистила їх, мила, насипала їжу.
Як тільки Пушок бачив Наталю, він виривався з рук Маринки і, весело дзявкаючи, біг до Наталі, скакав круг неї, лащився, виявляючи тим свою любов до дівчинки. І хоч як ласкаво кликала Пушка Маринка, хоч як лагідно говорила до нього, - Пушок не відходив від Наталі.
Мабуть, тому, що найкраща ласка - турбота.
> Яку людину вважають турботливою?
Немає коментарів:
Дописати коментар