вівторок, 11 червня 2013 р.

Додаткові матеріали для вивчення звуку [п], букви "П"

Додаткові матеріали для вивчення звуку [п], букви "П"

Тема «Звук [п], буква "П"»
РОЗПОВІДЬ СТАРОГО ПЕНЬОЧКА
Мала Павлинка бешкетувала, і мама насварила її. Аби не показувати своїх сліз, дівчинка побігла до садочку. Там побачила Пеньочок, сіла на нього й почала йому скаржитися:
Тобі добре. Тебе ніхто не сварить, тобі все можна. А тут?.. Туди не лізь, того не бери!..
Вона ще кілька разів схлипнула і раптом почула шепіт. То говорив старий Пеньочок:
Не плач, Павлинко, пригадую, і я колись був молодим, зеленим деревом. З кожним роком я набирався сили, мужнішав. Особливо прикрашало мене розкішне зелене листя, у яке я вбирався навесні.
Ти був тонесеньким деревцем? — недовірливо запитала Павлинка, зовсім забувши про сльози.
Так... А знаєш, як милувалися мною люди золотої осінньої пори? Я справді був красенем. Часто мене потішали маленькі дітки, які збирали барвисте листячко. А я скидав їм ще й ще, і листочки повільно кружляли в повітрі, падаючи додолу на радість дітлахам і дорослим.
Павлинка уважно слухала і вже уявляла старого Пеньочка не обрубком, що поріс мохом, а великим крислатим деревом, на гілках якого жили птахи.
Коли ж я постарів, настала і моя черга стати корисним людям. Прийшли лісоруби й зрізали мій стовбур, а потім відвезли його на пилораму. Там переробили на дошки, а з них на меблевій фабриці змайстрували п'ять шкільних парт. Вони були світлими, новенькими, пахли стружкою та лаком. І я радію,
що став у пригоді дітям. А тобі, Павлинко, — продовжував старий Пеньочок, — я вже сьогодні підкажу, як запам'ятати букву, що є першою у твоєму імені та моїй назві, — букву «П». Я навіть трішечки нагадую її. Чи не так?
1. Як звали дівчинку і з ким вона розмовляла?
2. Що виготовили на фабриці з дощок?
3. Назвіть слова, у яких є буква «П».



Немає коментарів:

Дописати коментар