вівторок, 18 червня 2013 р.

Від пірамід до хмарочосів

Від пірамід до хмарочосів

Мета заходу. Ознайомити учнів-випускників шкіл із професією будівельника, показати велич та красу цієї професії, довести, що професія будівельника - це постійний пошук та нескінченна творчість, допомогти дитині зробити професійний вибір відповідно до своїх здібностей, інтересів, нахилів.
Продовжувати поглиблювати інтерес учнів до своєї професії, вдосконалювати уміння творчо працювати: спостерігати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати різні факти; сприяти виробленню дослідницьких навичок розвитку логіки; виховувати самостійність, активність, наполегливість, відповідальність.
Методична мета. Активізувати розумову діяльність учнів при застосуванні інформаційних технологій на позакласних заходах.
Практична мета. Підбити підсумки роботи членів самоврядування щодо профорієнтаційної роботи, створити рекламний журнал, рекламний кліп-презентацію будівельних професій та рекламну листівку ліцею.
Учитель. Доброго дня, любі друзі та шановні гості! Ми раді вітати вас на черговому засіданні лабораторії «Творчість», присвяченому професії «будівельник».
Наші учні в мережі Інтернет провели соціологічне опитування: на Молодіжному форумі розмістили таке питання: «З чим у вас асоціюється слово «будівельник»?
Ми уважно опрацювали та підрахували всі відповіді і в нас вимальовується така картина: 60% респондентів відповіли, що професія будівельника - це завжди великі гроші, а 40% респондентів
- це нудна, важка, нецікава робота. Особисто я не згодна з тим, що це нудна, нецікава робота. Адже недарма прислів’я говорить: «Бог створив життя на Землі, а все інше зробили будівельники». Я вважаю, так воно і є насправді: все життя ми щось будуємо. Будуємо стосунки, будуємо плани, будуємо своє майбутнє, будуємо власне щастя.
Бібліотекар. Здавалося б, що спільного між будівництвом та творчістю? Та будувати - це синонім дієслова «творити». На відміну від людей інших професій, які будують лише своє життя, є особливі люди - будівельники, які створюють по крихтах весь той світ, в якому ми живемо. Озирніться довкола - майже все, що робить наше життя легким і зручним, існує завдяки будівництву: будинки, палаци, собори, дороги, мости.


Учитель. Будівельник - архітектор, дизайнер, інженер-конструктор - це фізик і лірик в одній особі. Згадаймо чудеса світу, про які ми вже говорили. Це не картини, не музика, це будівельні споруди, тобто чудеса світу - це чудеса будівництва. Говорять, краще один раз побачити, ніж декілька разів почути. Представляємо кліп, який створила наша творча група.
(Презентація «Чудеса світу»).
Бібліотекар. На сьогоднішньому нашому засіданні ми будемо займатися науковою та творчою роботою.
Розглядати з точки зору професії таємниці пірамід, статуї Христа-Спасителя та Тадж- Махала (група науковців).
Давати рекомендації зі створення домашнього комфорту і затишку (творча група,).
Оформляти рекламний листок, рекламу професій (рада самоврядування).
Отже, починають нашу роботу науковці.
І блок засідання Робота пошукової групи науковців Статуя Христа-Спасителя в Ріо-де-Жанейро (Бразилія)
(Представляють учні - монтажники-зварювальники)
1- й учень-науковець. Статуя Христа-Спасителя є символом Ріо-де-Жанейро, а його широко розкинуті руки символізують ту теплоту, з якою мешканці Бразилії приймають гостей...
Національним здобутком, а також національною бразильською святинею, визнана знаменита статуя Христа-Спасителя на горі Корковадо у Ріо-
де-Жанейро. Велична статуя Христа, який руками немов обіймає все місто, була зведена на горі Корковадо в 1931 році. Відтоді статуя двічі піддавалась реставрації: у 1980 році перед першим візитом Папи Римського до Ріо, і в 1990 році, коли на горі було встановлено систему підсвітки.
2- й учень-науковець. Христос стоїть, широко розкинувши руки, і начебто обіймає все місто, благословляючи та охороняючи його. Гора Корковадо - частина національного парка Тижукі, який займає більше 3000 гектарів. Статуя була виготовлена в Парижі. Автори скульптури - дизайнер бразилець Геїтор да Сільва та французький скульптор Пол Ландовськи. Цю статую будували 5 років, а офіційне відкриття відбулося 12 жовтня 1931 року. Вже через кілька років вона стала справжньою візитівкою Ріо-де-Жанейро.
(Учень групи ЕГЗ розповідає про сучасні технології зварювання та монтажу, завдяки яким можна створити подібні шедеври).
Єгипетські піраміди
(Представляють учні-муляри).


Царська гробниця
Велика піраміда була побудована як гробниця Хуфу, відомого грекам як Хеопс. Він був одним із фараонів, або царів Давнього Єгипту, а його гробниця була завершена в 2580 році до н.е. Пізніше в Гізі було побудовано ще дві піраміди, для сина й онука Хуфу, а також менші за розмірами пірамід для їхніх цариць. Піраміда Хуфу є найбільшою. Піраміда його сина (середня) виглядає вище, тому що стоїть на підвищенні.
Будівництво пірамід
Піраміди стоять на давньому кладовищі у Гізі, на протилежному від Каїра, столиці сучасного Єгипту, березі ріки Ніл. Деякі археологи вважають, що, можливо, на будівництві Великої піраміди працювало 100 000 осіб понад 20 років. Вона була створена з більш ніж 2 мільйонів кам’яних блоків, кожний із яких важив не менш 2,5 тонн. Робітники підтягували їх до місця, використовуючи пандуси, блоки й важелі, а потім підганяли один до одного, без розчину.
Блискучий вапняк
Коли основна споруда була закінчена, вона нагадувала ряд щаблів. Вони були потім закриті блоками з білого вапняку з відполірованою блискучою поверхнею. Блоки були так щільно підігнані один до одного, що зовні між ними не можна було просунути навіть лезо ножа. Після завершення робіт Велика піраміда височіла на 147 метрів. Тепер її вершина обвалилася, крім того, до нашого часу одна тільки піраміда сина Хуфу зберегла на самій своїй верхівці вапнякове облицювання. Основа Великої піраміди досягає 230 метрів. Вона займає більше площі, ніж дев’ять футбольних полів.
Похорони Фараона
Давні єгиптяни вірили, що у випадку смерті людини варто зберегти його тіло, щоб дух міг продовжувати жити й після смерті. Вони витягали внутрішні органи, заповнювали тіло солями й обертали його лляними тканинами. Так тіло перетворювалося в мумію. Мумію потім ховали разом з одягом, їжею, коштовностями й іншими речами, корисними для загробного життя. Муміфіковане тіло Хуфу було поміщено в погребальну камеру в самому серці його піраміди.
(Учень групи ММЗ розповідає про сучасні технології кладки каменю та з’єднуючих матеріалів, завдяки яким можна створити подібні шедеври).
Тадж-Махал
(Представляють учні-оздоблювачі).
Учитель. Всі будівельні професії однаково важливі, але професія оздоблювачів завжди стояла окремо. Це найбільш творчі люди. Чому? Бо саме вони відповідають за внутрішнє оздоблення нашої квартири чи будинку, саме вони володіють секретом створення здорової атмосфери у вашій домівці, саме вони відповідають за обличчя будівлі. І якщо велич пірамід - це більша заслуга мулярів, статуя Христа
- це переважають роботи монтажників-зварни- ків, то чарівність Тадж-Махала - це повна заслуга малярів, штукатурів, лицювальників- плиточників.
Учитель. Тадж-Махал, мабуть, найпрекрас- ніше архітектурне творіння на Землі. Відомий поет Рабіндранат Тагор назвав його «сльозою на щоці вічності». Не лише архітектурна досконалість приваблює до Тадж-Махала мільйони мандрівників зі всього світу. Не менше враження справляє на серця людей історія його виникнення.
1- й учень-науковець. Цей пам’ятник-мавзолей розповідає про ніжну любов мусульманського короля великих моголів шаха Джахана до своєї дружини - казкової красуні Мумтаз Махал. Шах Джахан був ще принцом, коли на початку XVII століття він одружився на дев’ятнадцятирічній дівчині. Молоде подружжя ніжно кохало один одного. Не дивлячись на те, що у шаха Джахана, як і у будь-якого східного правителя, був великий гарем, він був настільки закоханий у свою молоду дружину, що не звертав жодної уваги на інших жінок. Улюблена дружина народила своєму повелителеві вісім синів і шість дочок. Але... Незабаром після народження чотирнадцятого малюка красуні Мумтаз не стало. Горе шаха Джахана було настільки велике, що він хотів накласти на себе руки. Життя без своєї коханої видавалося йому позбавленим сенсу і радості. Біля смертного ложа дружини король від горя посивів. І незабаром оголосив у країні дворічний траур, під час якого були заборонені свята, танці і музика. Пізніше, в Агрі, столиці Могольськой імперії над могилою Мумтаз вознісся мавзолей, який за задумом шаха Джахана повинен стати символом казкової краси його покійної дружини.
2- й учень-науковець. Його будівництво тривало більше двадцяти років. У роботі брало участь більше двадцяти тисяч чоловік, включаючи кращих архітекторів, запрошених з усього Сходу. Стіни Тадж-Махала викладені білим відполірованим мармуром, сяючим як золото під променями полуденного сонця. Мармур має таку особливість, що при яскравому денному світлі він виглядає білим, на зорі він виглядає рожевим, а в місячну ніч сріблястим. Мавзолей має багато символів. Так, наприклад, на воро¬тях, через які заходять відвідувачі Тадж-Махала висічена цитата з Корану, що закінчується сло¬вами «увійди до мого раю». Враховуючи, що на мові моголів того часу слова «рай» і «сад» пишуться однаково, можна зрозуміти задум шаха Джахана - побудувати не тільки мавзолей для своєї коханої, а й рай на Землі.
3- й учень-науковець. Шах щедро заплатив архітекторові за роботу, але потім позбавив його очей, щоб той більше ніколи не створив нічого подібного. На іншому березі річки, навпроти Тадж-Махала шах Джахан мав намір звести ще одну гробницю - для себе. За задумом, його мавзолей повинен був відтворити форми Тадж- Махала, але був би зроблений не з білого, а з чорного мармуру. Обидва мавзолеї повинні були з’єднуватися мостом. Але, на жаль, грандіозним планам і задумам шаха не призначено було здійснитися. Як часто трапляється в історії, волею долі він відразу втратив свою владу. І був заточений у ланцюги і кинутий у в’язницю своїм власним сином. Колись він володів цілим світом, тепер же у нього не було нічого. Нічого, крім однієї радості - вузького тюремного вікна. У ньому не бачилося ні безкрайніх долин його рідної землі, ні золотого сходу ласкавого сонця. У маленькій рамі вікна було видно лише Тадж- Махал - мавзолей його померлої коханої.
Учитель. А тепер подивіться на Тадж-Махал

у всій його красі. Який високий професіоналізм та безмежний талант майстрів-оздоблювачів.
(Презентація «Тадж-Махал»),
Учитель. А зараз ми попросимо нашого спеціаліста з групи ШОМ прокоментувати це чудо світу з погляду сучасності.
3- й учень-науковець. Тадж-Махал - це гімн жінці. Навіть від корозії він захищений згідно зі старовинним косметичним рецептом: особлива суміш із землі, крупи, молока та вапна вико¬ристовувалась індіанками для догляду за шкірою, поки один талановитий майстер не запропонував використати цю суміш на Тадж-Махал. Рецепт від корозії виявився настільки вдалим, що його перейняли собі італійські спеціалісти для оздоблення пам’ятників у Римі та Флоренції. Зараз, щоб будівля грала такими сяючими кольорами, можна використовувати декоративні штукатурки: акрилові, силікатні, силіконові, камінцеві, силіконові «шашель», декоративно- мозаїчну штукатурку торговельної марки «Ceresit», різні облицювальні матеріали високої якості: це і керамічні глазуровані плитки і плитки, не вкриті глазур’ю. Також можна вико¬ристовувати фарби «Ceresit»: акрилові, силікат¬ні та силіконові.
Учитель. Ми поговорили з вами про перлину Індії, а скільки таких перлин є в нашій славетній Україні.
(Презентація «Чудеса України»),

Немає коментарів:

Дописати коментар