понеділок, 17 червня 2013 р.

Приємно бути акуратним

Приємно бути акуратним

Нумо, глянемо,
Що в ньому,
Поки йде завзята гра,
Бо ж портфель,
Усім відомо,
Є обличчям школяра!..
Ось — книжки.
Та що це з ними?!
Чом вони у плямах синіх,
Пошматовані, брудні?
Страшно глянути на них!
Подивіться на сторінку
 — Не сторінка,
А «картинка»,
Помальована така!


А що в портфелі?

Ось — дрібніші речі далі:
Ручка й гумка у пеналі,
Два обдертих олівці 
Та чотири камінці.
А навіщо камінці?
Щоб ганяти горобців 
Чи жбурляти нишком-тишком 
У якусь бездомну кішку.
Ну а це...
Невже — шкарпетка?
Так, звичайно, це вона!
А чому вона в портфелі —
Те Юрко і сам не зна...
Анатолій Костецький
Які речі були в Юрковому портфелі?
Спочатку назвіть їх, а потім опишіть їхній вигляд.
Про що свідчить опис речей?
В якому вони були стані?
Як характеризує портфель Юрка?
Слово «акуратний» почали вживати на початку вісімнадцятого століття, запозичивши його з польської мови. Проте і в польській мові це слово — чужинець, бо назву його поляки взяли з латинської мови. І як приємно бути акуратним! Бо це означає бути ... (старанним, ретельним, сумлінним, дбайливим, совісним, скрупульозним). Акуратний який уважно виконує щось.
Як ви розумієте це прислів’я?
Це гарне прислів’я. Коли вдома чисто — підлога заметена, ніде ані порошинки, а віконні шибки такі прозорі, неначе їх зовсім нема, коли рослини на підвіконнях свіжі, зелені — хіба не радієш, перебуваючи у такій оселі? Ознакою охайності, працьовитості кожної господині є прибрана хата.
Не випадково в народній пісні мати навчає доньку:
Тримай хаточку, як у віночку,
І рушничок на кілочку;
Тримай відерця всі чистесенькі І води повнесенькі.

Діти, а ви допомагаєте своїм батькам?



Якщо в кімнаті, де ти живеш, розгардіяш, брудна підлога, все припало пилом, речі скрізь порозкидані — не звинувачуй нікого, окрім себе самого. Не думай, що за це мають відповідати мама, бабуся, старша сестра. У них і без того безліч обов’язків. Прибирання кімнати, де ти живеш, а тим більше власного куточка — це твій клопіт. І ні на кого цей клопіт не перекладай.
Правила прибирання кімнати
   Насамперед надінь фартушок і хустинку.
   Відчини кватирку.
   Візьми ледь вологу ганчірку і повитирай з усіх меблів та підвіконь пил та прибери інше сміття.
   Тепер можна пропилососити або позамітати підлогу.
   Неодмінно повимітай пил з-під столу, ліжка та шафи. Хоч звідти пилу не видно — не лінуйся.
   Попідмітай кімнату аж до дверей, збери сміття на совок і викинь у сміттєве відро.
   Після того візьми вологу ганчірку і повитирай стіл, стільці, полички — скрізь, де ти тільки помітиш пил.
   Поліровані меблі обтирають сухою й м’якенькою ганчіркою.
Послухайте оповідання і поміркуйте, чому після прибирання у Каті скрізь лежить пил, наче вона й не прибирала?
Катя наводить чистоту й порядок
             Як тобі не соромно! — зауважила Каті мама. — В кімнаті розгардіяш, а ти сидиш і читаєш книжку.
Зараз буде чистота і порядок! — вигукнула Катя і взялася до роботи.
Ухопивши ганчірку, почала енергійно витирати пил із меблів, а потім швидко замела підлогу.
«З-під ліжка можна не вимітати, — подумала вона. — Та й з-під столу також».
От і все! — сказала Катя через чверть години. — Але чому знову скрізь лежить пил, наче я й не прибирала?
С. Могилевська
Давайте нагадаємо дівчинці правила прибирання кімнати. (Вправа «Мікрофон»).
У твоєму власному куточку теж повинен панувати зразковий порядок.
   Не тримай на письмовому столі нічого зайвого. І неухильно додержуйся правила: кожній речі — своє місце.
   Коли ти працюєш, пам’ятай, що світло має падати зліва.
           Біля столу почепи поличку для книжок. На неї, ближче до столу, постав підручники, а далі нехай стоять книжки для читання. Не забувай добре поводитися з книжками, зошитами, їх можна «одягти» в гарнесенькі суконьки-обкладинки, зробити для книжок закладки. Клади зошити завжди в папку, а шкільне приладдя в пенал.
   Слідкуй, щоб у портфелі не було зайвих речей, щоб усі речі лежали на своїх місцях.
Отже, що створює домашній затишок?
А чи можеш ти підтримувати чистоту і порядок? Чому говорять, що портфель — обличчя господаря?
А ось дещо з історії. Збираючи шкільний ранець, ви, друзі, навряд чи здогадуєтеся, скільки цікавого могли б розповісти про себе всі предмети, що називаються «шкільним приладдям».
Найстарішими з усіх приладів є лінійка та циркуль. На стінах і куполах храмів і будинків Давніх Вавілонії та Ассирії збереглися такі рівні прямі лінії, такі правильні кола, що без циркуля та лінійки їх просто неможливо було б провести. А існували ці держави близько трьох тисячоліть тому.
Найстаріший залізний циркуль знайшли у Франції, трохи «молодші» — під час розкопок давньоримського міста Помпеї (з бронзи).
Лінійками користувалися ще давні єгиптяни.
Лінійка, до якої ми звикли, з поділками на сантиметри та міліметри, з’явилася не так давно, після того, як у 1792 році за пропозицією Паризької академії наук за одиницю довжини було прийнято один метр.
Щодо олівця, то його історія бере початок із Давнього Єгипту, з невеликої палички із тростинки, якою писали давньоєгипетські жерці. З шістнадцятого століття в Італії та Англії почали застосовувати стрижні з графіту, від яких веде свій родовід сучасний олівець у дерев’яній оболонці.
Самописними ручками користувалися ще у стародавній Вірменії, 800 років тому. А от кулькову ручку винай­шли наприкінці 30-х років двадцятого століття в Угорщині брати Біро. Але з фарбою, якою вона мала писати, було гірше. Вона або засихала і приклеювала кульку, або текла, залишаючи плями на папері. Лише в 1942 році почалося виробництво кулькових ручок: після то го, як американець Фран Січ ви гадав нове чорнило з гліцерину, а брати Біро удосконалили його і перетворили на густу пасту. Скільки кулькових ручок лежить зараз у шкільних портфелях! Кожна з них — маленький пам’ятник розуму людини і людській наполегливості.
Про історію яких шкільних помічників ти дізнався? Що тебе найбільше зацікавило?
А про що б ти розповів своїм друзям?
Діти, Юрко нам надіслав телеграму. Він усе чув і зрозумів, що до своїх речей треба ставитися охайно, берегти їх, доглядати за ними.
Телеграма (вивчення вірша напам’ять).
Портфель — мій друг і помічник. 
Я до портфеля дуже звик.
І він без мене ні на крок:

Зі мною йде він на урок. 
Портфель для мене залюбки 
І ручку носить, і книжки.

Немає коментарів:

Дописати коментар