середа, 29 травня 2013 р.

Етика 3 клас Тема. Взаємовідносини в сім’ї. Повага до старших. Піклування про членів сім’ї. Допомога старшим і меншим. Цінність праці батьків. Родинні свята та традиції. Відпочинок. Конфлікти в сім’ї

Етика 3 клас

Тема. Взаємовідносини в сім’ї. Повага до старших. Піклування про членів сім’ї. Допомога старшим і меншим. Цінність праці батьків. Родинні свята та традиції. Відпочинок. Конфлікти в сім’ї
Мета: уточнити у уявлення дітей про сімейні стосунки; сприяти розумінню того, що щастя в сім’ї інколи залежить від поведінки та здоров’я дітей; розширювати словник мовленнєвого етикету; розвивати вміння піклуватися про членів сім’ї; виховувати бажання приносити радість членів сім’ї, уникати конфліктів; виховувати повагу до свят та традицій сім’ї.
Обладнання: плакати, мікрофон, робочий зошит, ілюстрації родинних свят, виставка фотографій, мікрофон; збірка творів В. О. Сухомлинсь- кого.
ХІД УРОКУ
I.Організаційний               момент
Учитель
Ви почули всі дзвінок?
Він покликав на урок.
Учні
Кожен з нас вже постарався,
До уроку приготувався.
II.   Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіту учнів
1.  Вступна бесіда вчителя.
   Любі діти, щодня ви приходите із школи додому, де на вас із нетерпінням чекають мама, тато, бабуся, дідусь, братик чи сестричка. Скажіть, яким словом можна об’єднати усіх цих людей? (Сім’я)
   Отже, сім’я складається з батьків і дітей. Це дуже близькі люди, які люблять один одного, піклуються, допомагають одне одному. Сім’я займає особливе місце в житті кожної людини. Тато й мама дають вам життя, доглядають вас, розповідають, що таке добре, а що — погано, привчають до праці, виховують, люблять вас. Вони хвилюються, коли у вас невдачі, і радіють вашим успіхам.
2.  Проблемна ситуація
Читання оповідання Л. Толстого «Хто найкращий за всіх».
У натовпі на вулиці заблукала дитина. Бігає, кричить, шукає матір. Люди питають у дитини: «Яка ж твоя мамо, дитинко? А дитина крізь сльози відповіла: «Невже ви не знаєте? Моя мама та, що найкраща за всіх!»
  Як ви розумієте відповідь дівчинки?
3.  Гра «Мікрофон».
  Що ви скажете про свою маму?
   Моя мама — найчарівніша.
   Моя мама — наймиліша.
   У моєї мами добрі очі.
   У моєї мами ніжні руки.
III.    Повідомлення теми і мети уроку
     Сьогодні на уроці ми поговоримо про взаємовідносини в сім’ї, повагу до старших, обов’язки батьків та дітей. З’ясуємо, чим можна допомогти кожному члену вашої сім’ї, як необхідно піклуватися про старших та менших.
IV.   Вивчення нового матеріалу
1.  Розповідь з елементами бесіди.
     Сім’я, мов сонечко, зігріває дитину від народження і до кінця днів. У родині має панувати злагода, повага до близьких, менші повинні шанувати старших, особливо бабусь та дідусів.
2.  Слухання оповідання В. Сухомлинського «Хай я буду ваша, бабусю...»
(див. додаток).
   А про який вчинок можете ви розповісти, де ви принесли радість і втіху літнім людям?
3.  Слухання оповідання В. Сухомлинського «Іменинний обід» (див. дода­ток).
  Як ви думаєте, чому мама відмінила свято? Чи шанує свою бабусю Ніна?
Продовження розповіді вчителя.
     Ваші батьки працюють на заводах і фабриках, будівництві, на полі, роблять багато корисного для людей, держави. А, крім цього, ще й виконують свої домашні обов’язки.
Хто у вашій сім’ї готує їсти, пере, прасує, прибирає, ходить до ма­газину?
  Якщо ви ще не навчились стежити за чистотою свого одягу, підтри­мувати чистоту і порядок у своєму ігровому куточку, поливати кімнатні рослини, доглядати за домашніми тваринами, то повинні зробити це, адже це — нескладна робота і, виконуючи її, ви допоможете батькам, у яких і так дуже багато турбот і обов’язків.
4.   Робота в зошитах.
З наведеного переліку робіт запишіть те, що ви вмієте робити.
    Прибирати іграшки.
    Зашнуровувати черевики.
    Застеляти ліжко.
    Просушити рукавички.
    Підмітати в кімнаті.
    Помити посуд.
5.  Фізкультхвилинка.
Хтось постукав тихо в клас,
Та перерві ще не час.
Тут підказує Билинка...
Діти
Це у нас фізкультхвилинка.
(Діти виконують вправи під музичний супровід.)
6.  Гра-вправа «Закінчіть правила».
    Розкидав — склади.
    Насмітив — ... (підмети).
   Де взяв річ — ... (там її поклади).
    Розлив — ... (витри).
    Розсипав — ... (позбирай).
    Замастив — ... (помий).
7.  Розповідь учителя з елементами бесіди.
       У кожній щасливій сім’ї є свої традиції та родинні свята, роз­кажіть, які свята відзначають у ваших родинах? (Новий рік, Різдво, Дні народження)
      Як у вашій сім’ї зустрічають Новий рік? Чи даруєте ви подарунки для членів своєї родини? Яка традиція усіх родин під час зустрічі Нового року? (Прикрашання ялинок)
       Згодом, 7 січня, настає Різдво. Це найбільше свято в році, це народження Ісуса Христа, Сина Божого. Святкують його три дні, а пе­редує Різдву Святвечір. Надвечір найстарший чоловік у родині урочисто вносить до хати снопик або дідух із різного збіжжя: жита, пшениці, яч­меню, проса, гречки, вівса. Його ставлять на покуті під образами, а під нього настеляють свіжого сіна (Христос народився на сіні). На покуті коло дідуха кладуть буханець хліба і ставлять кутю. Готують на Святвечір
12   пісних страв на честь 12 апостолів — учнів Христа. За столом зби­рається вся родина. Після вечері колядують.
  Які страви готують у вас на Святвечір? З чого готують кутю?
  Весною усі християни відзначають найсвітліше свято. Називається воно Пасха або Великдень.
У ніч перед Пасхою не лягають спати, чекають воскресіння Ісуса Христа. Символом Пасхи є яйце. В цей день святили крашанки або писанки та дарували їх один одному.
  Як у вас в родині святкують Великдень?
V.  Закріплення вивченого матеріалу
1.  Робота в групах.
Проблемні завдання (плакати для кожної групи)
Група 1. Із розвитком побутової техніки відпадає потреба в родинних обов’язках. Так або ні?
Група 2. Немає потреби стримувати свої негативні емоції в родинних сто­сунках. Так або ні?
Група 3. Перед рідними можна немає необхідності вибачатися. Так або ні? Група 4. Під час розмови добирайте слова, які не ображають ваших близь­ких. Так або ні?
Група 5. Будьте люб’язні і виконуйте прохання рідних. Так або ні?
2.  Гра «Коли сумно».
   Уявіть собі, що ви прийшли додому, а мама сумна. У неї поганий настрій. (Один із учнів виконує роль мами, інший — сина або доньки.) Які слова необхідно дібрати, щоб утішити, розважити її? Аналогічно розігрується ситуація з татом, бабусею, дідусем, братиком.
VI.   Підсумок уроку
1.  Бесіда.
  Про що говорили сьогодні на уроці?
  Що вам найбільше запам’яталося?
2.  Слово вчителя.
   Три біди є людини — смерть, старість і погані діти, — так вважає народна мудрість.
Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері, а від поганих дітей можна дім зберегти. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей.
Тож намагайтеся бути слухняними і вихованими, ввічливими і пра­цьовитими, турбуйтеся про своїх рідних і не завдавайте їм прикрощів.
VII.   Домашнє завдання
  Яке свято найбільше люблять у вас у родині? Складіть невеличку розповідь про своє улюблене родинне свято.
Додаток
«ХАЙ Я БУДУ ВАША, БАБУСЮ...»
На околиці села живе старенька бабуся Марина.
  У неї немає нікого-нікогісінько, — часто говорить матуся Марійці, трирічній дівчинці.
Марійка з матусею живуть через дорогу від бабусі Марини.
Встане вранці Марійка, гляне на бабусине подвір’я і бачить, що си­дить бабуся на стільчику, гріється на сонці й пильно-пильно дивиться на неї, Марійку.
Марійка біжить до бабусі і вітається:
  Добрий день, бабусю!
  Добрий день, Марійко, — радісно відповідає бабуся. — Посидь біля мене, дитинко.
Марійка посидить трохи, послухає казку. Але довго сидіти не хочеться. Вабить луг — стільки метеликів там літає. Вабить річка — пісочок чистий там на березі, а вода тепла...
Марійка збирається йти, а бабуся зітхає.
  Чому Ви зітхаєте, бабусю?
  Бо нікому й слова промовити... Одна я, однісінька...
   Хай я буду ваша, бабусю, — тихо шепоче Марійка й цілує її в старечу, зморщену щоку.
  Добре, дитинко, будеш моя, — усміхається бабуся Марина.
До вечора Марійка бігала у лузі, купалася, милувалася метеликами. А про бабусю не забувала. Побігає у лузі, прибіжить до бабусиного подвір’я й щебече:
   Я не забула, що я — Ваша, бабусю! Тільки, ой, як у лузі бігати хочеться!
(В. Сухомлинський)
ІМЕНИННИЙ ОБІД
У Ніни велика сім’я: мати, батько, два брати, дві сестри і бабуся. Ніна — найменша, їй восьмий рік. Бабуся — найстарша, їй вісімдесят два роки. У бабусі тремтять руки. Несе ложку до рота — ложка дрижить, і крапельки падають на стіл.
Скоро День народження Ніни. Мама сказала, що на її іменини у них буде святковий обід. На обід Ніна нехай запросить подруг.
Ось і настав цей день. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала, що і бабуся за стіл сяде. А в неї ж руки тремтять. Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі, що в Ніниної бабусі руки трем­тять. Ніна тихенько сказала мамі:
  Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає.
  Чому? — здивувалася мама.
  В неї руки тремтять. Капає на стіл.
Мама зблідла.
Не сказавши й слова, вона зняла зі столу білу скатертину і сховала її у шафу.
Довго сиділа мовчки, а потім сказала:
  У нас сьогодні бабуся хвора. Тому іменинного обіду не буде. Поз­доровляю тебе, Ніно, з Днем народження. Моє тобі побажання — будь справжньою людиною.
(В. Сухомлинський)
БАБУСЯ
Прийшов до Борки товариш. Товариш сказав:
  Здрастуйте, бабусю!
Борка весело підштовхнув його ліктем.
  Ходімо, ходімо! Можеш із нею не вітатися. Вона стара старушен-
ція.
Бабуся обсмикнула кофту, поправила хустину і тихо поворушила губами:
  Образити — що вдарити, приголубити — треба слово шукати.
А в сусідній кімнаті товариш казав Борці:
   А з нашою бабусею завжди вітаються і свої, і чужі. Вона у нас головна.
  Як це — головна? — зацікавився Борка.
  Ну, старенька... всіх зростила. Її не можна кривдити. А чого ж ти зі своєю так? Гляди, батько прочухана дасть за це.
  Не дасть! — насупився Борка. — Він сам з нею не вітається.
   Та ми свою бабусю не кривдимо, — зашарився Борка. — Вона у нас... сита і здорова.
Прощаючись із товаришем, Борка затримав його біля дверей.
  Бабо, — нетерпляче гукнув він, — іди-но сюди!
  Іду, іду! — зашкутильгала з кухні старенька.
   Ось, — сказав товаришеві Борка, — попрощайся з моєю бабу­сею.
Після цієї розмови Борка часто ні з того, ні з сього запитував у бабусі:
  Кривдимо ми тебе?
А батькам сказав:
  Наша баба — краща за всіх, а живе гірше від усіх — ніхто про неї не піклується!
  Хто це тебе навчив батьків осуджувати? Гляди мені, малий ще!
І,  розхвилювавшись, накидалися на бабусю:
   Це, мабуть, Ви, матусю, дитину підбурюєте? Якщо невдоволені нами, могли б й самі сказати.
Бабця, м’яко всміхаючись, хитала головою:
   Не я вчу, життя вчить. А вам би, дурненькі, радіти треба, для вас син зростає. Я своє віджила на світі, а ваша старість ще попереду. Що уб’єте, те не вернете.

(В. Осеева)

Немає коментарів:

Дописати коментар