понеділок, 13 травня 2013 р.

Етика 1 клас Тема. Моя сім’я — моя колиска. Я і моя сім’я. Склад сім’ї. Значення сім’ї для людини


Етика 1 клас

Тема. Моя сім’я — моя колиска. Я і моя сім’я. Склад сім’ї. Значення сім’ї для людини
Мета: ознайомити учнів із поняттям «сім’я», «члени сім’ї»; довести взаємозалежність між членами сім’ї, значення сім’ї для людини; сприяти розвитку мовлення учнів, вміння аналізувати запропоновані ситуації; виховувати любов і повагу до членів сім’ї.
Обладнання: добірка ілюстрацій на тему сім’ї, фотографії родин, пла­кати із прислів’ями про сім’ю, магнітофон із записом пісень «Родина», «Тато зможе».
ХІД УРОКУ I.              Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів
1.  Вступна бесіда учителя. (Звучить пісня «Родина» на сл. В. Крищенка,
муз. О. Злотника)
На дошці — слова:
Слава родині,
Слава дитині,
Слава Богу святому,
Щоб спала дитина у тихому домі... (З колискової)
  Любі діти, можливо, ви чули ці слова, з якої вони пісні? А хто вам її співав? (Мама, бабуся) А хто ще вас ніжно любить, піклується про вас? Щодня ви приходите зі школи додому, де на вас з нетерпінням чекають мама, тато, бабуся, дідусь, брат або сестра. Скажіть, яким словом можна об’єднати усіх цих людей?
    Отже, сім’я — це колиска кожної людини, і складається вона з батьків та дітей. Це дуже близькі люди, які люблять один одного, пік­луються, допомагають один одному. Сім’я займає особливе місце в житті кожної людини. Тато і мама дають вам життя, доглядають вас, вчать, що добре, а що погано, привчають до праці, виховують, люблять вас. Вони хвилюються, коли у вас невдачі і радіють вашим успіхам.
II.    Мотивація навчальної діяльності
   Отже, сьогодні на уроці ми будемо працювати над вивченням по­нять: сім’я, склад сім’ї, рід, родина і все, що з нею пов’язане, дізнаємось, яке ж значення сім’ї для людини. Прислухавшись до того, як звучить слово сім’я, ми почуємо два слова сім і я. А що це означає?
  А те, що діти схожі на своїх батьків. Всі ви різні і не схожі один на одного ні зовнішністю, ні характером.
  А чим ще ви відрізняєтеся? Можливо, відповісти вам на це питання допоможе загадка.
А відгадайте-но, що я таке?
Всі хочуть, як народиться дитина,
Щоб я було красиве і дзвінке,
Бо носить все життя мене людина. (Ім’я)
   Так, у кожного із вас є своє ім’я, прізвище та по батькові. Кожна людина повинна їх добре знати.
  Давайте перевіримо, як ви знаєте своє ім’я, прізвище та по бать­кові.
   Ім’я своїй дитині батьки вибирають за бажанням, а прізвище йому дає батько. Адже він — голова сім’ї, продовжувач роду. До імені дитини додається ім’я батька. (Якщо батька звуть Василем, то дочка буде Ва­силівна, а син — Васильович.)
   Діти, ви повинні знати імена своїх батьків, бабусь, дідусів, усіх рідних. Всі разом вони називаються родом.
III.    Сприймання та усвідомлення учнями навчального матеріалу
   Необхідно знати усю свою родину. Ось вам приклад:
У нашого Омелька Невелика сімейка:
Тільки він та вона,
Та старий. Та стара,
Тільки Сидір та Нестірко,
Та діток шестірко,
Та батько, та мати,
Та їхні три брати.
   А тепер, діти, розкажіть про свою родину, сім’ю, починаючи зі слів «А у нас...» (Учні, які принесли фотографії, супроводжують свою розповідь їх демонстрацією.)
    Ми з вами всі — український народ, який складається з родин малих і великих, дружних і працьовитих. Родина — це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і школа, весь український народ. Родина до ро­дини — народ. А щоб нашому українському народу не було переводу, необхідно берегти його, шанувати. Щоб роду не було переводу, він має жити багато літ. А рід з родом родичається, як у пісні співається:
З роду в рід кладе життя мости,
Без коріння саду цвісти...
  Давайте, діти, спробуємо намалювати родину у вигляді дерева.
(Практична робота біля дошки)
   Спочатку намалюємо коріння — це батьки ваших дідусів і бабусь. Якщо в них були сестри і брати, то намалюємо ще й маленькі відростки. А тепер намалюємо стовбур — це дідусі і бабусі. Ваші батьки, їхні сес­три і брати, а ваші рідні дяді і тьоті — це гілочки. А тепер намалюємо листя.
  Як ви думаєте, кого ми зображуємо листям?
   Так, правильно, це ви.
Отже, ви намалювали Дерево роду або родинне дерево. Чим міцні­шим росте дерево — тим більшим є рід, і у кожної гілочки або коріння є своє «ім’я». Якщо хтось із вас не знає імен членів своєї родини, то обов’язково розпитайте у своїх близьких і запам’ятайте їх. Необхідно берегти родовідне коріння, шанувати батька й матір, дідуся і бабусю, рідних і близьких. Бо ж ви — молоді зелені листочки на родинному де­реві, і вам дбати про те, щоб це дерево не зів’яло, не засохло, а ставало дедалі сильнішим і міцнішим.
IV.   Фізкультхвилинка (під виконання пісні «Тато зможе»)
V.  Усвідомлення знань, отриманих на уроці
На плакатах записані прислів’я:
   Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
   Яке дерево, такі й квіти, які батьки, такі їх діти.
   Яка сім’я, такий і я.
  Як ви розумієте ці прислів’я?
   Що їх об’єднує? (Усі вони про сім’ю, про родину.)
    Які ми щасливі, що у нас є наші любі, дорогі батьки — тато і мама.
Мама — то ніжність, ласка і тепло.
Батько — впевненість, мужність, сміливість.
Мати нас вчить співати, вишивати, а батько — поратися по госпо­дарству.
Отже, одним словом сім’я — це слово, яке випромінює світло і тепло, породжує почуття опори й надії, це колиска нашого життя. Розкажіть, що ви знаєте про своїх тата й маму. У цьому вам допоможуть сімейні фотографії.
(Виставка фотографій)
    Хто ж такі родичі? (Родич — той, хто перебуває у спорідненні з ким-небудь.)
   Якими словами можна звернутися до мами? Тата? (Мамо, мамонько, мамочко, матуся, матінко...; тато, татко, татусю, батьку, рідний...)
  А тепер назвемо родичів.
  Хто такий дядько? (Батьків або материн брат)
  Хто така тітка? (Батькова або мамина сестра)
    Діти, усі повинні знати свій рід, своїх родичів, берегти рід та шанувати.
У кожній українській родині є свої сімейні реліквії (пояснити значен­ня слова реліквія річ, яку особливо шанують, зберігають, як пам’ять про минуле).
    До родинних реліквій можна віднести старовинні речі сім’ї, фо­тографії рідних, що зберігалися в скрині або висіли на стінках в рамках. Вони розповідали про предків, де ті жили, чим займалися. Та й сама скриня, переходячи від бабусі до матері, від матері до онуків, ставала сімейною реліквією. Сімейною реліквією були рушники, сорочки, ви­шиванки, які передавалися у спадок.
Запитайте у рідних, які сімейні реліквії зберігає ваша сім’я... На­ступні сторінки історії свого роду продовжувати будете ви своїми ділами і вчинками.
VI.   Узагальнення і систематизація знань
  Як ви розумієте слово родина?
  Хто входить до родини?
   Що ви знаєте про своїх бабусь і дідусів?
  Яка улюблена пісня вашої матері?
  Чим займається ваш тато?
  Чому потрібно берегти родовідне дерево?
   Отже, діти, ми з вами сьогодні багато хороших слів почули про ваші сім’ї, родини. Спробуємо перевірити, чи зрозуміли ви, що означає слово сім’я.
Гра «Закінчи речення».
«Сім’я — це...» (Вислови дітей про те, як вони уявляють собі щас­ливу сім’ю.)
(Відповіді учнів за бажанням.)
  Як ви звертаєтесь до своїх рідних?
   Про що ви любите говорити з мамою, татом, бабусею, дідусем?
  А хто з вас знає дні народження ваших рідних?
   На які свята збирається уся ваша родина?
  Діти, запам’ятайте, що у кожної щасливої родини є свій сімейний календар. Це свята, які збирають усю родину, це дні народження ваших батьків, родичів, новорічні свята, Різдво, Великдень тощо.
Зараз проведемо гру «Найулюбленіші свята у моїй родині».
(За допомогою карток із іменами учнів класу вчитель вибирає, хто розповідатиме про свою сім’ю.)
VII.   Підсумок уроку
   Що ви дізналися нового, цікавого про свою сім’ю?
  Чому необхідно знати свою родину, свій рід?
   З кого може складатися родина? Назвіть її членів.
  Розкажіть, зі скількох чоловік складається ваша родина? (Відповіді учнів.)
Дорогі діти! Підбиваючи підсумок уроку, я хочу, щоб ви запам’ятали ось такі слова народної мудрості, які коментує В. О. Сухомлинський: «Три біди є у людини: смерть, старість і погані діти. Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна зберегти дім, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей.»
Тож намагайтеся бути слухняними і вихованими, турбуйтеся про своїх батьків і не задавайте їм прикрощів.

Немає коментарів:

Дописати коментар