середа, 22 травня 2013 р.

Етика 1 клас Тема. У переддень літніх канікул. Правила поведінки влітку. Чи бу­вають канікули для ввічливості, культури?


Етика 1 клас

Тема. У переддень літніх канікул. Правила поведінки влітку. Чи бу­вають канікули для ввічливості, культури?
Мета: передбачити можливі ситуації на канікулах і вчити учнів пра­вильно в них поводитись; розвивати вміння аналізувати запропоновані ситуації; виховувати бажання бути вихованим у різних життєвих ситу­аціях.
Обладнання: макет «Лісової школи ввічливості», малюнки із зобра­женням звірят,
«Чарівна торбинка», картки із прислів’ями, картки зі словами ввіч­ливості.
ХІД УРОКУ
I.   Організація класу
Учитель
Все від нього навкруги
Набирається снаги.
Тільки ранок настає,
Виглянь у віконце!
Всім воно життя дає —
Променисте... (сонце).
II.    Повідомлення теми і мети уроку
   Незабаром прийде тепле літечко. З великим задоволенням ми будемо відпочивати біля води, в лісі і ніжитися у ласкавих променях сонечка. Прийде чудова пора — літні канікули.
Найкращий відпочинок — на природі. Природа дарує людям чисте повітря, бадьорість, гарний настрій.
Сьогодні ми поговоримо з вами про те, чи бувають канікули для ввічливості, культури?
III.    Слово вчителя
Усміхніться всім навколо:
Небу, сонцю, квітам, людям,
І тоді обов’язково День тобі веселим буде!
(А. Костецький)
Діти, ви уважно слухали вірш. Скажіть, будь ласка, що ж необхідно зробити, щоб день був веселим, радісним, щоб було бажання працювати, вчитися? (Необхідно посміхатися)
  Так, коли бачиш усміхнене, сповнене радістю обличчя, стає теп­ліше на душі, покращується настрій. Але самої посмішки замало. Не вистачає слів щирого вітання. Давайте пригадаємо вірш, яким ми з вами вітаємося щоранку:
Доброго ранку! — травам росистим!
Доброго ранку! — квітам барвистим!
Доброго ранку! — сонечку ясному,
Людям усім і всьому прекрасному!
   Цими словами люди починають свій день. «Доброго ранку!» — кажете ви мамі з татом, коли прокидаєтеся вранці, учителеві в школі, перехожим, яких зустрічаєте по дорозі до школи.
З давніх часів до цих слів батьки змалечку привчали своїх дітей. Називають їх словами ввічливості, бо промовляти їх потрібно, дивлячись у вічі. Ввічливість — це вміння спілкуватися, привітно ставитися до людей, які нас оточують, поводити себе так, щоб іншим поруч із нами було приємно.
IV.   Торбинка чарівних слів
    Діти, до нас на урок завітала Мудра Сова, господарка «Лісової школи ввічливості». Прийшла вона не з порожніми руками, а принесла нам подарунок і хоче запросити нас до себе у гості. У звірят зараз кані­кули. Чи хотіли б ви повчитися у «Лісовій школі ввічливості»?
(Діти відповідають: «Так, звичайно!»)
   А ось і подарунок Мудрої Сови. Це — чарівна торбинка ввічливих слів. Давайте розв’яжемо її і випустимо слова у клас, а ви понесете їх додому...
І підуть вони мандрувати світом.
(Учитель розв’язує торбинку.)
V.   Гра «Хто назве найбільше чарівних слів?»
(Слова, які називають учні, вчитель відшукує на картинках і вивішує на дошці.)
VI.   Мандрівка до «Лісової школи ввічливості»
    А тепер вирушаємо до «Лісової школи ввічливості». Але двері до неї зачинені. Що необхідно зробити, щоб вони відчинилися?
(Діти відповідають: «Необхідно сказати чарівні слова».)
1-       й              поверх. «Народна скарбниця ввічливості».
    Ось ми знаходимося на першому поверсі «Лісової школи ввічли­вості». Нашим провідником буде Ведмедик. Що ж чекає нас тут?
(Учитель показує малюнок скрині.)
     Так, це — народна скарбниця ввічливості. Давайте спробуємо відімкнути її.
Групова робота. Скласти з частин прислів’я. Діти працюють у групах, після закінчення роботи зачитують прислів’я і пояснюють їх значення.
    Від теплого слова і лід розмерзається.
    Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
    Пташку пізнають по пір’ю, а людину — по мові.
    Гостре словечко коле сердечко.
   Хто людям добра бажає, той сам його має.
   Усе добре сприймай, а злого уникай.
   Ввічливість завжди йде поряд із добротою. З доброю людиною легко і надійно жити. Поважайте людей, робіть їм добро, і вам буде добре.
2-       й              поверх. «Відпочинок».
   Вставте в слово голосні звуки, і ви побачите, що ми будемо робити на цьому поверсі.
В*дп*ч*н*к
1.  Фізкультхвилинка.
Хто вже, хто вже там стомився І наліво похилився?
Треба дружно всім нам стати,
Фізкультпаузу почати.
Будемо дружно ми вітатись,
Вліво-вправо нагинатись,
Потягнемось до сонечка,
Плеснемо в долонечки,
Все навколо привітайте І тихенько за парти сідайте.
2.  Пісня «Доброта» (сл. Н. Тулубової, муз. І. Лученка).
Добрим бути — зовсім непросто,
Не залежить доброта від зросту,
Не залежить доброта від віку,
Добрим треба бути довіку.
Приспів:
Тільки треба, треба добрим бути,
І в біді про друга не забути,
І закрутиться земля скоріше,
Якщо будемо ти і я добріші.
Добрим бути — зовсім це непросто,
Не залежить доброта від зросту,
Доброта нещира не буває,
Нагород вона не вимагає.
Приспів.
Доброта з роками не старіє,
Доброта від холоду зігріє,
Якщо доброта, як сонце, світить,
То радіють і дорослі, й діти.
Приспів.
3-       й поверх. «Поверх творчості».
  Нас зустрічає Білочка.
1)       Складання розповіді за серією малюнків.
2)        Складання правил для ввічливої людини.
3)       Складання діалогів. Робота в парах.
   У магазині.
   На пошті.
    Молодці, діти! Ви впоралися із завданнями у «Лісовій школі ввіч­ливості».
Давайте попрощаємося з її мешканцями.
До побачення, звірята любі,
Бувайте здорові!
І ввічливі слова всюди Використовуйте у мові!
VII.   Підсумок уроку
Сподіваюся, ви зрозуміли сьогодні, чому необхідно бути ввічливими і культурними не тільки в школі, а й завжди.
Як багато гарних слів Є на світі!
Треба знати їх завжди Дорослим і дітям!
Треба дякувати тим,
Хто нам допоможе.
Ну, а зараз дружно всім «До зустрічі!» кажемо.

Немає коментарів:

Дописати коментар