вівторок, 23 квітня 2013 р.

Урок-мандрівка до країни Читанії


Урок-мандрівка до країни Читанії

Тема: «Маленькі казки багато розуму дають (урок позакласного чи­тання)».
Мета: поглиблювати знання учнів про казку як вид усної народної творчості; вчити визначати головну думку казки; розвивати вміння читати вголос, мовлення, пам’ять, увагу; виховувати інтерес до народної твор­чості, збагачувати словниковий запас.
Обладнання: «екран телевізора», електрифікована таблиця, малюнок із зображенням Андрійка-грамотійка, лист від незнайомця, виставка книг, атрибути для інсценізації казки, ілюстрації до прочитаних казок.
Тіш уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І.       Організаційна частина
Учитель
Проспівав дзвінок —
Починається урок.
З ласки,
Маминої казки,
З щирого старання,
Гомінких пісень...
Добрий день вам, діти,
Добрий день!
II.                   Мовна розминка
1.        Вправи на дихання.
1)       Швидко й глибоко вдихнути носом із подальшим тривалим і спокійним видихом через рот, повільний видих при звукові [ф], [с], [ні].
2)        «Комарики» — імітування звуку [дз] — (голосніше, тихіше).
3)        Читання групи складів на одному диханні.
Ах-ох-ух
Ах-ох-ух-ах-ох-ух
Ах-ох-ух-ах-ох-ух-ах-ох-ух.
4)        Читання речення на одному диханні.
Прилетіла сорока до білки:
   Ти зроби мені, білко, сопілку!
2.        Вправи на розвиток артикуляції.
1)       Вимова складів: пошепки — голосно; повільно — швидко. Ло-ра-ру-ле;
рі-ро-ли-лу;
ре-лі-ри-ла.
2)        Робота зі скоромовками.
Початок скоромовки записаний анаграмами.
Проговорювання скоромовок у різному темпі. Спочатку прочитайте повільно, далі — у звичайному темпі, нарешті — швидко.
Сві пшка на пшкапівюн...
(Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
«Ти не вмієш так, як я, так, як ти, не вмію я».)
аН днійо оссні виоскій...
(На одній сосні високій десь-колись жили сороки, дві сороки-білобокі, одинокі дві сороки.)
    Увага! Пряме включення зі знімального майданчика телепрогра­ми «Вік живи — вік учись». Сьогодні тут триває конкурс скоромовок. Отож, послухаємо виступи деяких його учасників.
(Кілька учнів читають скоромовки з «екрана телевізора».)
III.              Повідомлення теми й мети уроку
  Сьогодні у нас урок позакласного читання на тему: «Маленькі каз­ки багато розуму дають».
На вас чекає чарівний світ казки.
Як казка прийшла до нас? (Розповідали бабусі, дідусі, батьки, з теле­екрана, зі сцени театру, з книжок.)
   Які казки запам’яталися найбільше?
   Казка — давній і мудрий порадник. Це вона дає перше уявлення про добро і зло, правду і неправду, чесність, справедливість. Дитинство невіддільне від неї.
Казки є авторські й народні. Народні казки виникли раніше, ніж люди навчилися писати. Тому їх не записували, а переказували одне од­ному. При переказуванні ці казки змінювалися. Ім’я автора забувалося за давністю. Казка ставала народною.
IV.              Опрацювання теми уроку
1.                   Огляд виставки.
   Які книжки сподобалися на виставці?
   Які з них ви вже читали?
   Яким словом можна назвати твори, які містять ці книги? (Казки)
2.                    Розповідь учителя.
     Не за горами високими, не за морями глибокими, не за піска­ми сипучими, а у звичайній шкільній бібліотеці стояли у шафі на по­лицях книжки. Вечорами, коли читачі розходилися по домівках, герої творів оживали й починали веселитися, ділитися враженнями, розпові­дати про свої пригоди.
Якось увечері мешканці однієї з полиць розпочали суперечку, з’ясовуючи, кого з них більше люблять діти. Сперечалися, сперечалися, аж до бійки дійшли. Не витримала цього неподобства шафа, нахилилася, й усі книжки попадали на підлогу. їхні ж герої розлетілися хто куди.
Ну й плутанина вийшла! Дід Андрушка тягне з городу не ріпку, а щуку за хвоста. Омеля впіймав Лисичку в ополонці та повісив сушити її на сонці! Три поросятка сховалися під ріпкою, наче під великою квіт­кою, а Вовк на море дмухає й золоту рибку неводом тягне.
Що ж робити? Як допомогти героям повернутися до своїх казок?
    Потрібно негайно провести їх до країни Читанії,— запропонував Андрійко-грамотійко.— Там королева Казка неодмінно розставить усе по своїх місцях!
Тож вирушаймо у мандрівку й ми!
3.                    Казковий лабіринт.
   Шлях до чарівної країни лежить казковим лабіринтом. Аби не за­блукати, треба триматися за провідну ниточку. Щоб вона не обірвалася, вибирайте тільки правильні відповіді.
1.        Дюймовочка з’їдає за день:
а) два пшеничних зернятка;
б)  половинку пшеничного зернятка;
в)  «Баунті» — райську насолоду.
2.         Карета Попелюшки перетворилася на:
а) кавун;
б)  гарбуз;
в) двокімнатну квартиру.
3.        Чарівна вода з копитця перетворює на:
а) ведмежатко;
б)  козенятко;
в)  кошенятко.
4.        Чим пригощала Лисичка Журавля?
а) Тістечками;
б)  кашею;
в)  шашликами.
5.        Як звати мишенят?
а) Тарапунька і Штепсель;
б)  Гвинтик і Шпунтик;
в)  Круть і Верть.
6.        Чим був намащений солом’яний бичок?
а) Сметаною;
б)  медом;
в)  смолою.
7.        Яким був ключик у Буратіно?
а) Золотим;
б)  бронзовим;
в) дерев’яним.
4.                   Читання листа від незнайомця.
    Нарешті вийшли з лабіринту! Перед нами розкинулося безмеж­не синє море.
   Дивіться, дивіться! — загукав Андрійко-грамотійко. — Хвилі ви­несли на берег пляшку, а в ній — лист. Читаймо швидше!
«Доброго дня, дорогі діточки! Зі мною трапилося нещастя: котився я доріжкою, а сильний вітер підхопив і відніс мене хтозна куди. Спочат­ку я опинився у незвичайному будинку, в якому жило семеро мешкан­ців: мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, ли- сичка-сестричка, вовчик-братик, кабан-іклан, ведмідь-набрідь. Добре,
що вони й мені дали притулок, але грізний собака нас налякав, і всі розбіглися хто куди.
Зустріла мене добра рогата сіра мама й запросила в гості до своїх ді­точок, та я відмовився, бо в господині й без мене клопоту вистачає.
Покотився собі далі. Дорогою бачив дивних приятелів, які пригоща­ли одне одного з тарілочки кашею та з глечика окрошкою. Не став я їм заважати, обминув й опинився біля хатинки, в якій жили двоє друзів: один на скрипочці грав, а другий усе співав. Та не пощастило співако­ві — підманула руда хижачка, ледве я встиг повідомити про це його стар­шого товариша. Виручили неслуха з біди!
Так непомітно докотився я до річки. Маленький хлопчик узявся пе­ревезти мене у своєму човнику, та схопила нас зла баба. Хотіла мене в піч засунути, проте я спромігся вибратися і втекти.
На шляху зустрілася якась дивна жінка, що йшла з кошиком зби­рати рибу в лісі. Зрозумівши, що мені з нею рухатися не в одному на­прямку, покотився я ліворуч. Тут наздогнали хлопці. Звали їх Верниго- ра, Вернидуб і Крутивус. Багато цікавого розповіли, та часу було в них обмаль: поспішали у справах.
Я помітив під кущем поранену пташку й допоміг їй дістатися до ха­тинки, в якій жили дід та баба. Сам же знову залишився без притулку... Поверніть мене, будь ласка, додому!»
    Хто міг написати цього листа? Кого рятувати? Куди повертати? В яких казках він заблукав? — замислився Андрійко.— Друзі, допо­можіть розібратися!
(Відповіді учнів.)
5.                    Вікторина: «Хто? Хто! Хто...»
   Коли все було з’ясовано, постала задача перебратися через море. Несподівано з повітря з’явився чарівний місточок. Ступати по ньому слід дуже обережно й уважно. Кожен крок — правильна відповідь, інак­ше одразу ми всі опинимося у воді.
Вікторина «Хто ? Хто! Хто...»
прогнав ледачих мишенят із-за столу? перелякав Пана Коцького? жив у лампі Аладціна?
був мудрим правителем Смарагдового міста? подорожував із гусьми? допоміг витягнути ріпку? перетворився на прекрасного лебедя? побував у Задзеркаллі? спав на горошині? викрав Кая?
6.                   Робота з електрифікованою таблицею.
      Нарешті мандрівники дісталися до країни Читанії. Проте до кого звертатися по допомогу? Ось будинок із вивіскою «Бюро літературних знахідок». Можливо, там герої знайдуть свої казки? Завітаймо всереди-
        Будь ласка, заходьте! — зустріла подорожніх привітна бабуся.— Все, що загубили, шукайте та знаходьте! Я покажу, що є у шафках. Ви тільки, будь ласка, уважно дивіться. Можливо, на котрійсь із наших по­лиць знайдете те, що загубили колись!
Андрійко-грамотійко швидко розібрався, що до чого, і повернув усе власникам.
А ви, друзі, здогадалися, кому саме?
Черевичок                                                         Івасик-Телесик
золотий ключик                                               Попелюшка
чоботи                                                                Коза-дереза
колосок                                                              Півник
човник                                                                Буратіно
кленовий листок                                              Кіт у чоботях
пір’ячко                                                             Котигорошко
булава                                                                Кривенька качечка
7.                    Фізкультхвилинка.
Не можем без казки у світі ми жити, 
бо казка нас вчить, як потрібно дружити, як зло подолати.
Робимо вправи разом із казковими героями: Буратіно потягнувся,
Раз нагнувся, два нагнувся, Руки в сторони розвів — Мабуть, ключик загубив.
А щоб ключик відшукати, Треба нам навшпиньки стати.
Айболить
Увага!
Всі дихайте! Не дихайте!
Все в порядку, спочивайте. 
Дружно руки підіймайте,
Все чудово,— опускайте. 
Нахиліться. Розігніться. 
Станьте прямо, усміхніться.
Так, я оглядом задоволений,
Бо ніхто з дітей не хворий.
Всі веселі, всі здорові,
До навчання всі готові!
8.                    Інсценізація казки «Як глечик лисицю втопив».
    До кожного з вас на парту залетів кленовий листочок, на ньому написані букви. Вам треба згадати казки на задану букву. Цей листочок є вхідним квитком до театру. До вашої уваги — казка «Як глечик лиси­цю втопив».
Автор. Були собі дід і баба. Пішли вони в поле жито жати. А на по­лудень взяли глечик молока. Баба й каже до діда...
Баба. Де б оце поставити нам глечик з молочком?
Дід. Постав, стара, в кущик.
Автор. Баба й поставила.
Автор. От почали вони жати. Жнуть та й жнуть, а лисичка прибіг­ла й випила молочко, а голови назад не вийме. Ходить лисичка, голо­вою крутить та й каже...
Лисичка. Ну, глечичку, пожартував, та й годі вже. Відпусти мою голівоньку! Буде ж тобі, голубчику, буде!
Автор. Не відстає глечик, хоч ти що роби!
Лисичка. Почекай же, проклятий глечику, не відстаєш, так я тебе утоплю!
Автор. Побігла лисичка до річки глечика топити. Вбігла вона в річ­ку, всунула голову у воду — повен глечик і набрався води. Так глечик за собою на дно і лисицю потягнув.
   Що засуджує казка?
   Який би ви малюнок намалювали до казки?
9.                    Робота в групах.
«Прокурори» — учні, які повинні звинувачувати лисичку, знайти не­гативні риси.
«Адвокати» — виправдовують лисичку, знаходять позитивне у вчинках. «Судді» — виносять остаточне рішення.
10.           Обговорення прочитаних казок.
    Бачу, діти, вам цікаво в цій країні. Ви з нетерпінням чекаєте по­яви королеви Казки. Щоб швидше минув час, давайте пригадаємо, які казки ви читали вдома.
(Діти розповідають, які казки читали вдома. Учениця переказує прочитану казку. Учень зачитує уривок із своєї казки.)
   Чого вчить казка?
   Хто з героїв казки вам сподобався?
   Хто автор казки?
   Знайти слова в казці, в яких втілено її головну думку.
11.          Читання та обговорення української народної казки «Зайчикова
хатинка».
1)       Читання казки вчителем.
2)        Первинне сприйняття казки.
    Скільки героїв у нашій казці?
   Чому плакав зайчик?
   Хто допоміг зайчику?
3)        Словникова робота.
Діти читають на картках слова і синоніми до них, пояснюють незрозумілі слова.
4)        Читання казки учнями («ланцюжок»).
5)       Читання казки мовчки.
6)        Читання казки за особами.
7)        Розглядання малюнків до казки.
   А який малюнок зробили б ви до казки?
8)        Бесіда за змістом казки.
   Хто з героїв казки сміливий?
   Що ви можете сказати про собаку і ведмедя?
   Як закінчується казка?
   Діти, що вам сподобалося у казці? Чому?
У.     Підсумок уроку
Учитель. А тут і сама королева Казки з’явилася!
Королева Казки. Любі мої герої! Я рада, що ви завітали до нашої країни. Не варто сваритися та сперечатися. Всіх вас діти люблять, доб­ре знають казки! В цьому я переконалася, стежачи за мандрівкою. Тож, веселіться, розважайтеся цього святкового дня, а горю вашому я спро­бую зарадити.
Учитель. Ось так закінчилася ця дивна історія.
Всі герої повернулися до своїх казок, і ви зможете знову зустріти­ся з ними.
   Що сподобалося на уроці?
   Про що ви розповісте своєму товаришеві?

Немає коментарів:

Дописати коментар