середа, 17 квітня 2013 р.

Урок-ранок «Дивосвіт чарівний відкриває Буквар»


Урок-ранок «Дивосвіт чарівний відкриває Буквар»

Мета: повторити букви алфавіту; удосконалювати вміння читати ви­разно вірші; розвивати мовлення учнів; заохочувати співпрацю дітей, ви­робляти активну позицію в навчальному процесі; виховувати повагу до рідного слова.
Обладнання: плакат «Прощавай, Букварику», таблиця з буквами, під­ручники для 2-го класу, макет букваря, ребуси, таблиці із зображенням транспорту.
ХІД УРОКУ
Учитель. Сьогодні — особливий день, якось особливо у кожного із вас на душі. Адже сьогодні ви прощаєтесь з Букварем. Пам’ятаєте, як 1 вересня ви відкрили цей перший підручник? Саме він навчив вас чита­ти, познайомив з видатними українськими поетами і письменниками. З його сторінок ви навчилися читати українські народні казки. Досі ви вчили вірші зі слів дорослих, намагалися розповідати казки, прослухав­ши їх. Буквар навчив вас самостійно читати і вірші, і цікаві оповідан­ня, і казки.
Дивосвіт чарівний відкриває Буквар!
1-            й учень
ДОБРИДЕНЬ, РІДНА ШКОЛО!
Вже вересень! Вже вересень Прокинувся вночі:


Шука він в синім вересі Від осені ключі.
Він золотою мовою Дзвенить серед дібров,
Спинився перед школою:
Учитись я прийшов.
На листячку писатиму Пісень своїх слова,
Калину малюватиму,
Хай буде, як жива.
Я з учнями вітаюся —
Сьогодні я школяр!
Жоржинам усміхаюся,
Дивлюся на буквар.
В ясному небі синьому Журавлики живуть,
Веселою стежиною До школи діти йдуть.
(Т. Мезенцева)
2-             й        учень
ВЕРЕСНЕВІ ЖУРАВЛИКИ
Здавалось, що журавлики у вирій відлетіли...
То звідки ж узялись ключі, барвисті та дзвінкі?!
А це дівчатка й хлопчики, а зовсім не журавлики, ключами вперше тягнуться до школи залюбки.
(А. Костецький)
3-             й        учень
ДОШКОЛЯРИК
Хлопчик Ромчик — дошколярик, Але знає весь букварик!
Може сам читати книжку!
Та сумує Ромчик нишком,
Що чекати стільки часу Треба до шкільного класу...
Коли вмієш сам читати,—
Ой, нелегко рік чекати.
Ромчикові навіть сниться,
Що він учень,
У школі вчиться!..
ІД. Гнатюк)


Виконується пісня «Ми йдемо сьогодні в клас перший раз» (сл. М. Пригари, муз. М. Дремлюги).
МИ ЙДЕМО СЬОГОДНІ В КЛАС ПЕРШИЙ РАЗ
Ми ще звечора поклали У портфелі букварі,
Ми з віконця виглядали,
Прокидались на зорі...
Приспів:
Сонце, сонечко, зійди!
Нас удосвіта збуди!
Ми ж ідем сьогодні в клас В перший раз!
От і сонечко над нами —
Час до школи, швидко в путь!
Де не глянеш — із книжками Першокласники ідуть.
Приспів.
Сонце, сонечко, зійди!
Нас удосвіта збуди!
Ми ж ідем сьогодні в клас В перший раз!
Учитель. До школи, діти, вас виряджали мама й тато. А ще — робіт­ники швейної фабрики. Робочі заводу й фабрики виготовляли ручки, портфелі, зошити. А ще — письменники й вчені, що складають для вас підручники.
А як же букварі потрапили до школи? Не одну станцію вони мину­ли, щоб бути 1 вересня разом з вами.
4-             й  учень
В ШКОЛУ ЇДУТЬ БУКВАРІ
Поїзд осені гуде, серпень поїзда веде, через гори, через доли букварі везе до школи.
І на станції на кожній, на зупинці придорожній — скрізь вітають залюбки букварів трудівники.
5-             й  учень
На зупинці «Хліб і сіль» повно люду звідусіль.
Сівачі та комбайнери, трактористи і шофери
тиснуть руки букварям:
Хай щастить у школі вам!
Хліб і сіль возити з вами будем раді повсякчас, золотими буханцями пригощатимемо вас!
6-             й  учень
На зупинці Чепурненькій, на великій, не маленькій, букварі перед кравцями стали рівними рядами.
І кравці гостей вітають, в школу форми підбирають: сині блузочки, штанці ще й біленькі комірці.
7-             й  учень
На зупинці Чобіток знову серпень дав гудок.
Гомінка шевців громада букварі вітати рада!
Майстер фабрики чудову виголошує промову:
Ось гора взуття стоїть, на здоров’ячко зносіть!..
8-             й  учень
Від зорі і до зорі в школу їдуть букварі.
Поїзд осені гудками сповіща — не за горами ждана станція кінцева —
Першовереснева, де у класах гомінких ждуть школярики на них.
(О. Сенатович)
Учитель. Скільки гарних слів сказано про Буквар! Але де ж він сам?
(З’являється Поганозвичка.)
Поганозвичка. Ти диви, які чемні ці дітки, які слухняні! Так не повинно бути! Треба негайно все змінити! Чекаєте Букваря? Його забрав у свої володіння мій господар — змій-чаклун Драг.
В одній зі шкіл я вже побувала із злим чаклуном Драгом. Там хлоп­чики стали смикати дівчаток за кіски, вони пересварилися з усіма дів­чатками. Замість того, щоб розв’язувати задачі, діти кусали ручки. У них поболіли животи — туди потрапили шкідливі мікроби. Одна з учениць, яка уважно слухала вчителя, стала гризти нігті, і в класі з’явилося на од­ного хворого учня більше.
Фея. Добрий день, друзі! Кепські ваші справи. Я пролітала побли­зу і все чула. Треба вам допомогти, інакше ця Поганозвичка перейде в інші школи.
Давайте разом скажемо такі слова:
У мене на шиї Поганозвичка сидить,
Керує моїми ділами й думками.
Я більше поганого не буду робити,
Щоб не засмучувати тата і мами.
Зникни, Поганозвичко, геть іди,
Бо ще наробиш ти нам біди!
    Дивіться, зникає ця баламутка Поганозвичка! Повторюйте ці сло­ва кожного разу, коли звірюга штовхає вас на погані вчинки. Більше не впускайте, друзі, Поганозвичку до класу.
Учитель. Як же нам повернути Буквар до школи? Без нього не від­будеться у нас свято. І діти сидять похмурі, хотіли попрощатися з Бук­варем.
Фея. Злий чаклун Драг вважає, що ви ще не навчилися читати, тому придумав для вас підступні завдання. Якщо ви їх виконаєте, лише тоді він поверне вам Буквар. Діти, а ви вмієте читати?
(Учні відповідають.)
   Тоді нам не страшні завдання Драга.
Ось згорток із завданнями.
Учитель. Цікаво, які завдання придумав для нас змій чаклун?
1 завдання. Добери назви овочів чи фруктів, які б починалися з та­ких літер.
А_____                                  К______________________ С
Б_____                                  Л______________________ X
В____________________ М______                                    Ц
Г____________________ О______________________ Ч
Д____________________ П______________________ Щ
І                                               Р                                                   Я
     Овочі і фрукти корисні для нашого організму. Діти споживали їх влітку і пригадують назви швидко.
2   завдання. Розгадати ребуси.

З завдання. Прочитати слова з числами.
Ріа                                    Більб                                Гіник
Ві2га                                Ві7                                    ЗаЗмка
Змає                                 МіЮО                              НамиЮО
Розі5                                 40а                                   Піл
(Заходить Буквар.)
Буквар
Я — веселий Букварик, весело співаю.
Бо веселе свято в школі я сьогодні маю.
Я щасливий!
Я тому радію, що всі діти в першім класі Вже читати вміють!
В Країну знань вам шлях відкрити Я щиро всім допомагав.
Як з літер слово утворити,
Я першачків навчав.
От ми гуртом і розберем, як ви мене учили,
Чи всі зі мною — Букварем — весело дружили.
Сорока
Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!
Чи ви чули отаке:
Пташки теж буквар учили!
Каркнув крук на кроні: — Кар!
Я купив новий буквар!
З лісу всі пташки злетілись,
На гілках навкруг розсілись:
Почитай-но, як школяр!
Глянув крук в буквар не так:
Каркнув кар,
а вийшов рак\
Заревів бекас:
Кру-ги!
Добрі з сиром пироги! —
Крикнув одуд:
Ду-ду-ду!
Вже макітра на полу!
Підтакнув глухар:
Так, так! —
Закричали горобці:
Цінь-цвірінь!
Він у ріці! —
Сорокоче сорбк сброк
  Стереже рак сиру ворок!
Збоку свище кропив’янка:
Пошлемо туди Іванка! —
Соловей лящить:
Цвіг-цвіг,
Куме кліщ, бери пиріг! —
Та деркач дерчить:
Дир-дир,
де у того рака сир?
Квилить івіль:
Телі-голі!
Тоді годі! Тоді годі! —
Крук, щоб сварки не було,
Заховав буквар в дупло.
Хлопчик
Букви старанно вивчали,
Знаєм їх від «А» до «Я»,
І сторіночку останню Прочитали з букваря.
Дівчинка
Всі літери прочитані.
Усіх їх тридцять три.
А зараз послухай, Букварику, яку пісню про букви ми знаємо.
Діти виконують «Пісню про букви» (сл. М. Підгірянки).
ПІСНЯ ПРО БУКВИ
А-а-а — а яблучка два,
Два яблучка червоненькі Несе донечка для неньки.
А-а-а — а яблучка два.
Е-е-е. Де то мама, де?
Мама квіти поливає Та й до діток поглядає.
Е-е-е,— ось вже мама йде.
І-і-і — лошачки малі.
Є у них чотири ніжки,
Коло воза біжать пішки.
І-і-і — лошачки малі.
О-о-о — яєчко одно Знесла курочка чорненька, Знайшла дівчинка маленька. О-о-о — яєчко одно.
И-и-и, а хлопчики три.
У канавку троє впали І голосно закричали.
И-и-и — плакали всі три.
У-у-у — песик на шнурку. Цуценяток п’ять кудлатих Полягали коло хати.
У-у-у — песик на шнурку.
(З’являється Малятко.)
Малятко
Нумо, хлопчики й дівчатка,
Вчити азбуку мою!
А хто літери вже знає,
Хай-бо віршики читає.
Ананас, ананас Скуштував я перший раз.
Мабуть, я здивую вас,
Та мені смакує більше Груша, а не ананас.
Бичок брикає на оборі,
Бичок всіх буцає телят.
Він пожував футболку Борі,
Що куплена йому до свят.
Біло сніжка. Це літера моя. Вона така гарна!
Слово «бабуся» починається зі складу «ба», як і всі слова, що вам потрібно відгадати. Впишіть відсутні букви в клітинки. Малюнки вам у цьому допоможуть.


Буква В
Відчайдушні два ведмеді
Вулики украли.
Та, злякавшись роя,
В річку пострибали.
Букви Г, Ґ
Ґелґотали гуси на ґанку Гучну галасливу свою ґелґотанку:
Гей, господине,
Виходь швидше з хати —
Година настала нас годувати.
Гуси. Діти, ви пам’ятаєте про нас пісеньку? Заспівайте.
(Виконується українська народна пісня «Веселі гуси».)
Білий гусак. Спробуйте прочитати скоромовку з моєю буквою. На Породі довПгий вус, заПубив його Парбуз.
Сірий гусак. А тепер читаємо скоромовку із родичкою «г» — бук­вою «ґ».
Газдиня зранку загубила Гудзик на Ганку.
Буква Д
Довбав дятел дірку в дубі Дзьобом, наче долотом,—
Дірка стала дятленятам Дуже затишним дуплом.
Дюймовочка. Мені так подобається буква «Д»!
Промовте чистомовку разом зі мною на букву «Д».
До-до-до — мостить пташка гніздо.
Ді-ді-ді — пташенята в гнізді.
Да-да-да — лізе кіт до гнізда.
Ду-ду-ду — жовтороте вкраду.
Екскаватор землю рив,
Так старався, аж упрів.
Руку-ківш підняв угору —
Спочиває серед двору.
(Буква «Е» біжить до прочитаних літер. Стає біля А, Б, В, Г, Д.) Буква Є. Прочитайте слова, що означають назви дій. Подумайте, люди яких професій виконують ці дії.
Навчає — ...                                                      Грає —...
Лікує — ...                                                         Співає — ...
Малює — ...                                                      Майструє — ...
Продає — ...
Буква Ж
Жучок-рогачик у житі жив І на ромашці собі ворожив:
Буде — не буде жучиха тут жити,
Бо ж нікому жати вже вижовкле жито.
Буква З
В зоопарку лошачок —
Посмугований бичок —
Заховавсь за ґрати,
Зебра його звати.
Зайчик. Спробуйте виконати моє завдання і я віддам вам букву
«З».
Пограємо у гру «Швидко слово називай, йому риму підбирай».
Листок — колобок грибок — клубок гілка — білка коса — роса кішка — мишка лисичка — сестричка.
Букви И, І
В індика кіт спитав ім’я,
У відповідь індик
Щось прошипів, немов змія.
Злякався кіт — і втік!..
їжачок ходив у ліс,
Він грибочків нам приніс.
І сказав: «Я буду з вами їсти борщик із грибами».
Буква Й
Йоржа впіймав на вудку Йосип,
Схопив і зойкнув: «Ой-ой-ой!»
Не знав, напевно, Йосип досі,
Який колючий йоржик той.
Буква К
Котяться до квочки
По траві клубочки:
Півники-синочки
І курочки-дочки.
Карлсон. Діти, я дуже полюбляю смачне варення. Погляньте на мої баночки і на букви, які на них наклеєні.

Здогадались, яке варення моє улюблене?
Буква Л
Лелека ластівку питає:
Хто вище всіх птахів літає?
Літають люди вище всіх На літаках своїх легких!
Буква М
Моржик любить океан,
Мавпа — пальму і банан,
А ведмідь — ліси дрімучі І квітковий мед пахучий.
Мюнхаузен. Ви впізнали мене?
Я полюбляю мандрувати. Остання моя мандрівка була до Північно­го полюса. Спробуйте пригадати такий вид транспорту, щоб його на­зва містила букву «М».
На чому мені, найчеснішому на землі мандрівнику, можна вируши­ти в подорож?
Буква Н
Спік на свято носоріг
Із ожини пиріг.
Навстіж; відчинив ворота
Й жде у гості бегемота.
Буква О
Ослик, бува, стане
Й з місця — ні на крок!
Отакий у мами
Упертюх синок!
Буква П
Перший півник сонечко
На тинку зустрів.
Другий півник сонячно
Під вікном зацвів.
Буква Р
Я легко вже кажу «ур-ра!»,
І «р-рак», і «р-річка», й «дітвор-ра»!
Слухняним в «р-роті» став язик —
Він вимовляти «р-р-р» вже звик.
Ур-ра! Ур-ра! Ур-ра! Ур-ра!
Мені до школи вже пор-ра!
Буква С
Ну й морока у сороки —
Сорочата вчать уроки:
Скачуть по гіллі й стрекочуть,
Видно, вчитися не хочуть.
Сова. Я допитлива пташка і хочу знати:
   У назвах якого посуду є звук? (Салатниця, склянка, каструля)
   У назвах якого взуття є звук [с]? (Сандалі, босоніжки)
   У назвах яких фруктів є звук [с]? (Абрикос, слива, персик, апельсин)
   У назвах яких тварин є звук [с]? (Лис, собака, лось)
   У назвах яких овочів є звук [с]? (Салат, редиска, капуста)
   У назвах яких дерев є звук [с]? (Сосна, осика, ясен)
Буква Т
Тигреня смугасте Виглядає з клітки.
Чемно каже:
Здр-р-растуй! —
До зебри-сусідки.
Буква У
Удав у вужа запитав:
Чому ти — вуж, а я — удав?
Вуж дуже здивувався:
Бо я вужем удався!

Хлопчик в національному вбранні. Люблю букву «У», бо з неї починається назва країни, в якій я і ви народилися й живемо.
Босоніж; стежка побіжить левадою, в городи...
Як любо тут, як славно жить серед цієї вроди.
Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна.
Вітчизні хочу я своїй зрости достойним сином.
Буква Ф
Федьо й Феня їли фісташки,
А Фрося манюня Із сосочки — кашку.
Хвалькуватий ховрашок Усім вихвалявся,
Що у мультику про хліб Як актор знімався.
Цапок водицю п’є з цеберки,
Скубе травицю на лужку.
Солодкий цукор та цукерки —
Це теж цапкові до смаку.
Черепаха несла воду —
Зачепилась за колоду.
Хоч біда і невеличка —
Треба знов іти до річки!
Чебурашка. Я зайшов до вас на хвилинку, щоб загадати дітям загад­ки й подивитися, які вони кмітливі, чого навчилися у першому класі.
Хто читати вміє, той їх розуміє. (Букви)
Пух-пух-пух:
Ще й водичка з мене — плюх!
Грітись довше не бажаю
Всіх запрошую до чаю. (Чайник)
Знай, що це — твій добрий друг,
Хоч випорскує із рук.
Щоб ніхто не мав хвороби,
Позмиває всі мікроби. (Мило)
Цей кінь не їсть сінця й вівса,
А творить різні чудеса:
З нього дим летить хмарками,
Землю він оре плугами. (Трактор)
Має ріжки, довгу ніжку,
Сріблом вишива доріжку,
А на спині в нього дім —
Сам він і живе у нім. (Равлик)
Що за дивний стрибунець,
Наче сонця промінець?
Вигинає хвіст дугою,
У дупло летить стрілою. (Білка)
Буква Ш
Шпак пита у півня:
Де твоя шпаківня?
Нащо та шпаківня?
Є курник у півня!
Буква Щ
Ще дощ іде, періщить злива,
Щенятко вимокло, як хлющ.
А щиглик, щебетун щасливий,
Щебече, пурхнувши на кущ!
Буква Ю
Юрасик у річці В’юнів наловив,
Разом із дідусиком Юшку зварив.
Буква Я
Ялинка ясними вогнями Яскраво світиться й сія.
Якраз до свята цими днями Усю абетку вивчив я!
Буква Б
Пасеться кінь,
А поруч — тінь, їх і на мить
Не розділить.
(До нас у гості завітали два Петрушки.)
1-             й  Петрушка. Добрий день, малята! А ви усміхатися вмієте?
2-              й  Петрушка. Не вміють, не вміють! А я вмію! (Усміхається)
1-               й Петрушка. І вони вміють не гірше за тебе. Діти, раз, два, три... Усміхнулись. Бачиш? Краще, ніж ти, усміхаються! А які у них у всіх зубки гарні!
2-              й  Петрушка. Вони їх просто пофарбували у білий колір!
1-             й  Петрушка. Та що ти!
2-              й  Петрушка. А, знаю! Вони наклеїли на зубки білі папірці!
1-             й  Петрушка. Ну які дурниці ти кажеш! Малята просто щоран­ку чистять зуби! А ти чистиш зуби?
2-              й  Петрушка. Ні, я чищу черевики. Величезною щіткою.
1-              й  Петрушка. Це добре, що ти чистиш черевики, але зуби теж слід чистити. Пам’ятаєш:
Хай славиться мило пашисте,
Рушник хай прославиться чистий,
Хвала порошкові зубному І гребінцеві густому!
Звідки ці веселі слова? Не знаєш? А хто з вас, малята, знає? Звичайно, ці слова з чудового вірша Корнія Чуковського «Мийдодір». Обов’язково прочитайте його всі, хто ще не читав.
2-              й Петрушка.Я теж хочу загадати малятам загадки. Тільки не прості, а дуже складні. Ось я перевірю зараз, хто із вас найкмітливіший. Малята, я читатиму вірші і показуватиму вам речі, а ви подумайте і від­повідайте «так» чи «ні». Домовилися?
    Ми працювали на городі,
Володі не було, так-так!
Зварили борщ — прийшов Володя З оцим? (Показує лопату) — Ні!
З оцим? (Показує ложку) — Так!
    Іде урок в четвертім класі.
Не слухає Васько Третяк.
І зараз в голові у Васі
Ось це? (Показує підручник) — Ні!
Ось це? (Показує футбольного м'яча) — Так.
    Природи друзі Вітя й Вова Весну вітають, як завжди,
Зустріть птахів вони готові
З оцим? (Показує рогатку) — Ні!
З оцим? {Показує шпаківню) — Так!
    Мама Борі ледь не плаче:
Боря — гарний воротар!
Щодня синок приносить з матчу Ось це? (Показує кубок) — Ні!
Ось це? (Показує рваного черевика) — Так!
Петрушки. Так ви вже вивчили букварик? Прочитали до остан­ньої сторінки? І чекаєте з нетерпінням канікули? Ми вам даруємо каз­ку «Ура! Канікули!».
Автор. Пролунав останній дзвоник. Сьогодні перший день, коли до школи чомусь не взяли Портфелика,— він залишився висіти на Гачечку. У світлій затишній кімнаті панувала тиша.
Раптом зі столу виїхала Шухляда та пошепки звернулася до Порт­фелика...
Шухляда. Ну що, любий друже, вже спокійно відпочиваєш?
Портфель. Так, подружко.
Шухляда. Чому такий невеселий? Тебе наче хто образив.
Портфель. Ні. Просто дуже незвично, що до школи не пішов...
Шухляда. А чим погано сидіти вдома? От я, наприклад, ніколи ні­куди не виходжу, та зовсім не шкодую. Лежать у мені книжки, зошити, олівці, фарби. Коли наша Оленка залишає Букварика, прошу цю кни­жечку, щоб вона почитала казочки. А якщо до школи не беруть Мате­матику, ми розв’язуємо цікаві задачі.
Фарби. Ваша Оленка, мабуть, дуже забудькувата, бо постійно за­лишає то Букварика, то Математику. А про нас узагалі згадує лише раз на тиждень.
Щоденник. Це неправда! Запевняю, що дівчинка — дуже старан­на учениця! Вона завжди уважно та ретельно готується до уроків, ви­конує домашні завдання. Вся справа в тому, що в школі існує розклад уроків, згідно з яким учні беруть ті чи інші підручники, зошити, шкіль­не приладдя.
Портфель. Так, так! Наша господиня дуже добра школярка! Пам’ятаю, як обережно вона складала речі, як одягала мене на плечі та весело несла до школи. А коли заходили до класу, вішала на Гачечок парти так рівненько, що аж дихати було легко! Думаєте, всі учні такі? Помиляєтесь! Он Олег, наприклад, забігав до класу вже після дзвоника та жбурляв свого ранця на парту так, що той бідолаха аж у куток летів. Ото життя вже не мед!
Та все одно, друзі, ви вже знаєте, як у школі цікаво! Скільки ново­го вчителька розповідає, чого тільки не навчила нашу Оленку: і читати, і писати, і рахувати...
Щоденник. Погодьтеся, ми завжди раділи успіхам дівчинки.
Шухлядка. А сьогодні всі залишилися вдома, й Оленка теж до шко­ли не пішла. Вона зараз на подвір’ї із дітками грається.
Лінійка. Ти хочеш сказати «відпочиває»?
Шухлядка. Саме так, адже навчальний рік завершився й настає яскрава пора веселощів!
Фарби. Канікули — це найулюбленіший час дітей і дорослих!
М’яч. Нехай наша відмінниця відпочиває, набирається здоров’я, сил. А я в цьому допоможу!
Усі дійові особи. Ура! Канікули
Учитель





Всі літери прочитані.
Свято наше добігає кінця.
Хто Букварик з вас вивчав —
Різні букви зустрічав.
Кожна з них від «А» до «Я»
Промовля своє ім’я.
У портфелику букварик До школи я ношу.
І більше маму й тата Читати не прошу.
І слухає бабуся,
Всміхається дідусь.
Букварик їм читаю,
Бо добре я учусь.
А пройде любе літечко,
Ми трішки підростем І вже читати читанку У класі всі почнем.
Всі літери прочитані.
Усіх їх тридцять три.
Тепер усіх вас вчитимуть Підручники нові.
Я ваша перша читанка,
Красива в мене свитонька,
Цікаві сторінки —
Є вірші і казки.
Покажу вам сто земель,
Ще й космічний корабель.
Даруватиму щодня І забави, і знання, мова
Є у нас рідна мова,
Без неї не вийшла б розмова.
Нею ми пишемо, нею читаємо,
До іменників прикметники добираємо, Фрази й вірші складаємо.
Рідної мови ви, діти, навчайтеся,
З українською книжкою не розлучайтеся.


Математика
Один, два, три, чотири, п’ять!
Вміють діти рахувать!
Але, хто мене не знає,
Хай даремно не гуляє.
Як уроки діти вчать,
Ставлю їм дванадцять,
А хто вчить їх трохи гірше,
Ставлю трієчку, не більше.
Діти (разом)
Ніколи не забудемо Про друга Букваря!
Ми завжди вчитись будемо Для щастя і добра!!!
Учитель. Кожному гостю нашого свята ми даруємо букварик по­бажань.
БУКВАРИК ПОБАЖАНЬ
А — активності творчої.
Б — безхмарності небесної.
В — віри розсудливої.
Г — глузду неміряного.
Д — достатку життєвого.
Е — економії розумної.
Є — єдності сімейної.
Ж — життя безконечного.
        З  — здоров’я безмежного.
І — імені чистого.
К — кохання доброго.
Л — людяності щирої.
М — мрії здійсненної.
Н — наснаги професійної.
О — обрію барвистого.
П — посмішки чуйної.
Р — радості всесильної.
С — спокою літнього.
Т — теплоти родинної.
У — успіху великого.
Ф — фантазії гармонійної.
X — хліба цілющого.
Ц — царини домашньої.
         Ч    — чарівності приємної.
Ш — широти духовної.
Щ — щастя невичерпного.
Ю — юності сердечної.
Я — ясності майбутньої.


Немає коментарів:

Дописати коментар