пʼятниця, 5 квітня 2013 р.

Урок-казка


Урок-казка

Тема: «Звуковий аналіз слів. Моделювання речень та слів».
Мета: вчити дітей визначати звукову будову слів — послідовно нази­вати звуки на слух з опорою на графічну схему; під керівництвом учи­теля будувати звукові моделі слів; розвивати фонематичний слух; вихо­вувати любов до тварин.
Обладнання: Колобок, горобина, м’яч, сигнальні картки для поз­начення звуків, ілюстрації до казок, маски казкових героїв, ширма для лялькового театру.
Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань, умінь і на­вичок.
ХІД УРОКУ
I.                          Організаційна частина
Учні
Доброго ранку, ліси і поля,
Доброго ранку, плането Земля!
Щастя, здоров’я всім людям бажаєм.
З радістю в школу до знань поспішаєм.
Учитель. Увага! Увага!
На урок запрошуються уважні й кмітливі, які мають велике бажан­ня збагатитися новими знаннями.
Розпочинається урок —
В знаннях ви виростаєте на крок.
Цей крок вас приведе до перемог.
II.                    Закріплення здобутих учнями знань та вмінь
   Подивіться, діти, що це у мене в руках. Справді, гарний коло­бок, у печі зарум’янився, очі з вишень так і блищать, рот з повидла — всміхається.
Ви куштували такий колобок? Ніколи такого не куштували, тільки в казці про нього читали.
Неодмінно всі покуштуєте, для вас я його й принесла. Тільки нехай він трішки прохолоне. Покладемо його на віконечко, а самі поговори­мо, переглянемо телепередачу «У світі тварин».
1.        Гра «У світі тварин».
Ведучий телепередачі (вчитель) викликає по черзі бажаючих, які зоб­ражають різних тварин. Глядачам потрібно назвати цих тварин і підняти сигнальні картки (складові моделі):
  Назвіть тварин, в назві яких наголос падає на другий склад.
2.         Гра «Телефон»»
   Настав час поговорити по телефону. Зараз я скажу слово першо­му учневі кожного ряду, який передасть його далі, останній вголос на­зиває почуте слово. Якщо слово спотворене, з’ясовується, хто непра­вильно його почув.
Перемагає той ряд, де слово передане від першого до останнього учня правильно і капітан команди записує звукову модель слова.
3.        Уважно розгляньте малюнки. До яких казок ці ілюстрації? («Дюймовочка»,
«Івасик-Телесик») Складіть речення за ілюстраціями. Побудуйте схему
речень.
  Я думаю, що колобок наш прохолов, тому час його скуштувати. (Підходжу до вікна)
    Ой, що це? Від колобка залишилася лише записка: «Я від баби утік, я від діда утік, а від вас, дітей, і поготів утечу!».
Знайдемо тебе, колобочку, неодмінно знайдемо!
Дивіться, колобок після себе слід залишив.
(Зненацька з’являється ведмідь.)
III.             Пошуки колобка
1.        Виконання завдань ведмедя.
Ведмідь. Я бачив, куди колобок покотився, покажу дорогу. Тільки спочатку відгадайте загадки про тварин, визначте перший і останній зву­ки у словах-відгадках.
(Учні картками сигналізують, які це звуки:
Влітку в лісі гуляє,
взимку в барлозі відпочиває. (Ведмідь)
Хто в зиму холодну ходить злий та голодний? (Вовк)
Що за звір це лісовий,
став, як стовпчик прямий,
і стоїть серед трави вуха більше голови? (Заєць)
Звірка пізнаємо з тобою
за двома прикметами:
він у сірій шубці зимовій,
а влітку — у рудій. (Білка)
Трави копитами торкаючись,
Ходить у лісі, рогами зачіпаючись,
Ходить сміливо і легко,
Розкинув роги далеко. (Лось)
Хвіст пухнастий,
хутро золотисте,
у лісі живе,
в селі курей краде. (Лисиця)
Учитель. Діти, що ви знаєте про ведмедів? Як називається їхнє по­мешкання?
   У вас зараз є можливість поспілкуватися з ведмедем, поставити йому питання, які цікавлять вас, про життя цих тварин.
Хлопчик. Михайле Потаповичу, а чому всі говорять, що ти не­зграбний, неповороткий?
Ведмідь. Та дурниці це все! Бігаю я досить швидко (40—50 км/год), можу легко наздогнати коня, добре плаваю.
Дівчинка. А ведмежатка, які вони?
Ведмідь. Узимку в барлозі народжуються 2—3 ведмежат. Вага ново­народженого «господаря лісу» не більше 500 грамів, і він такий малень­кий, що може вільно поміститися на долоні дорослої людини.
Це здається незвичайним. А пояснюється просто: новонароджені вед­межата харчуються молоком матері. А молока небагато, адже ведмеди­ця взимку нічого не їсть, а живе за рахунок жиру, накопиченого влітку й особливо восени.
Хлопчик. А чому ведмежата народжуються взимку?
Ведмідь. Тому, що лише цієї пори у ведмедя є своя «хата» — бар­ліг. Адже влітку ми ходимо лісом і ночуємо будь-де.
2.         Фізкультхвилинка
Ведмідь. Тепер відпочинемо разом. Я розповім вам про свого това­риша, а ви будете супроводжувати мою розповідь рухами.
Пригріло сонце з високості,
У ведмедя розімліли кості,
Почав вертітися в барлозі
І став на власному порозі.
Зомліли руки й ноги в нього,
А він не любить дуже цього.
Тож потягнувся враз як слід,
Прогнав і ліньки, й сотні бід.
Присів донизу, став на ноги
Й пробіг по лісу до дороги,
Там поскакав він на ногах,
І їсти захотілось — ах!
Та знав, що їжу щоби мати,
Повинен добре працювати.
Мерщій за парти всім сідати!
Ведмідь. Молодці, діти! Виконали ви мої завдання. Покажу вам шлях до колобка. Ідіть прямо і лічіть кроки. Як нарахуєте десять, звер­тайте ліворуч за горобину. (Учні йдуть, лічать кроки. Ось і горобина. Тіль­ки хотіли ліворуч звернути, аж тут лисиця біжить. Хвостом крутить, до дітей підлещується.)
2.         Виконання завдань лисички.
Лисичка. Куди це ви, мої дорогії, йдете? Колобка шукати? Та він же зовсім в іншому місці ховається. Старий ведмідь завжди все переплу­тує. Я покажу вам, куди колобок покотився, тільки спочатку відгадайте назви продуктів, в яких є звук [л]. Дуже люблю я смачненьке їсти!
Уявіть, що мама принесла сумку з продуктами, у назві яких є звук [л]. Назвіть їх.
Відповідь: молоко, хліб, локшина, булка, масло.
  Визначте місце звука у кожному слові.
   Складіть звукову модель слова «булка».
-о - - о
Учитель. Пограй тепер ти з нами, лисичко, в гру.
Діти вишикуються у дві шеренги обличчям одне до одного. Вони гра­ють в ланцюжок слів. Перший учень кидає м’яч і називає слово, на кін­цевий приголосний цього слова інший учень придумує наступне слово, і так далі. Коли дійшла черга до лисиці, вона не змогла назвати слово й утекла від сорому.
Учні. Що ж тепер робити? Куди ж далі йти? Де колобка шукати?
(Чується весела пісня, з’являється Півник.)
Півник. Куди, діти, йдете? Колобка шукаєте? Я вас до нього при­веду, тільки спочатку давайте домовимося. Я голосистий Півник-Когу- тик і дітей співучих люблю.
Спочатку відгадайте, який звук співає пісеньку, а потім і самі заспі­вайте.
    Що за жук наставив ріжки
І дзижчить до мене з книжки?
То не жук, а буква «Ж»
Кожну книжку стереже!
    Йти ослиську неблизько,
Підсковзнувся ослисько,
Підсковзнувся ослисько
І голосить: «Ой, слизько!».
(Діти виконують пісню «Усмішка», сл. М. Пляцковського, муз. В. Шаїнсь- кого) (див додаток).
  Так з піснею і прийшли діти разом з Півником-Когутиком на со­нячну галявину. А посеред галявини на великому лопуху колобок ле­жить, дітей чекає.
IV.            Підсумок уроку
  Завдання якої тварини було найважчим?
  Чия завдання було найцікавіше?
  Що нового дізналися?
  Чого навчилися?
   Вчилися виділяти перший і останній звуки в словах, визначати кількість складів. Складали модель слів, схему речень. А ще вчилися ра­зом долати труднощі, колективно виконувати завдання.
Настав час скуштувати колобок. Сподіваюсь, ви ще нічого смачні­шого не їли!
Додаток
УСМІШКА
Слова Михайла Пляцковського, музика Володимира Шаїнського Переклад з російської Тамари Коломієць
Від усмішки хмарний день ясніш,
Від усмішки засія веселка в небі...
Поділись усмішкою щедріш —
І вона не раз повернеться до тебе.
Приспів:
І тоді хмарки склика В танець музика дзвінка,
І на скрипці грає коник найніжніше...
Із блакитного струмка починається ріка,
Ну, а дружба починається з усмішки.
Від усмішки сонячної вмить Найсумніший дощик плакать перестане.
Сонний ліс ураз загомонить І заплеще, мов долоньками, листками.
Приспів.
Від усмішки йде до всіх тепло До слона і навіть до малої мишки...
Тож нехай, щоб добре всім було,
Ніби лампочки, вмикаються усмішки!
Приспів.

Немає коментарів:

Дописати коментар