середа, 3 квітня 2013 р.

Віршик про снігову бабу


Віршик про снігову бабу

Ми бабу зі снігу 
Зліпили — ура!
І шапка у баби 
Була із відра,
А ніс — із морквинки, 
А руки — із палки, 
Мітла — із мітли,
А коса — із мочалки. 
Та щойно додому
 Пішла дітвора,
Як баба зненацька 
Сказала: «Пора!».
Ах, як вона мчала 
З гори крижаної,
Консервну бляшанку 
Ганяла мітлою,
Ловила сніжинки 
Своїм капелюхом, 
Коса розвівалась 
За нею щодуху.
Ми бабу на ранок 
Шукати пішли.
 Посеред подвір’я 
Відерце знайшли. 
Морквинку — на гірці, 
Мітлу — край городу... 
Така вже роззява,
Та нам її шкода!


Немає коментарів:

Дописати коментар