понеділок, 25 березня 2013 р.

Гігієнічні вимоги до спортивного одягу


Гігієнічні вимоги до спортивного одягу

Спортивний одяг повинен підтримувати оптимальну теплову рів­новагу організму під час занять фізичними вправами й спортом, за­безпечувати ефективну спортивну діяльність, захист від травм і меха­нічних ушкоджень. Він має бути легким, зручним, не стискати рухів, відповідати зросту й повноті.
Важливе значення мають теплозахисні та гігієнічні властивості одягу (повітропроникність, випаровуваність, водомісткість та ін.).
Повітропроникність забезпечує підтримання теплового балансу з навколишнім середовищем і видалення з підодежного простору вуг­лекислоти, вологи й шкірних виділень.
Випаровуваність — здатність віддавати вологу шляхом випаро­вування. Швидше висихають тонкі та гладкі тканини. Шерсть втра­чає воду повільніше, ніж бавовна, тому менше охолоджує тіло. Цю властивість важливо враховувати під час спортивних навантажень в умовах високої температури повітря.
Водомісткість — здатність матеріалу затримувати вологу. У разі намокання одягу збільшується його теплопровідність (шерстяних тканин зростає в 1,6-2,2 рази; бавовняних — у 3-4 рази), тому одяг після дощу більше охолоджує тіло. Мокра тканина стає менш повіт­ропроникною. Щільна білизна майже зовсім не пропускає повітря, а повітропроникність трикотажу зменшується на ЗО %.
Гігроскопічність — властивість тканин поглинати піт і вологу, що важливо для забезпечення нормального теплообміну. Найвищу гігроскопічність мають шерстяні тканини. Гарну гігроскопічність мають і трикотажні вироби з натуральних волокон. Більшість синте­тичних тканин (капрон, нейлон та ін.) є негігроскопічними.
М’якість або жорсткість тканини мають важливе гігієнічне значення. Ступінь жорсткості на вигин оцінюють зворотною величи­ною — гнучкістю, що залежить від переплетення й щільності ткани­ни. Трикотаж має найбільшу гнучкість, тому що нитки полотна не зафіксовані й рухливі одна щодо одної.
До основних факторів зношування спортивних текстильних ма­теріалів належать: фізико-хімічна дія поту, сонячних променів, ми­ючих рідин, пральних порошків, хімчистки, нагрівання та ін.; меха­нічне стирання, стомлення від багаторазових деформацій (розтягань, зминань, вигинів та ін.). Найчастіше ці фактори діють у комплексі.
Одяг спортсмена, зазвичай,— це майка, труси, а також спортив­ний костюм. Під час занять зимовими видами спорту застосовують спортивний одяг із високими теплозахисними та вітрозахисними властивостями, (зазвичай, бавовняна білизна, шерстяний костюм або светр зі штанами, шапочка). Під час сильного вітру зверху одягають вітрозахисну куртку. Різні види спортивного одягу із синтетичних тканин рекомендують застосовувати лише для захисту від вітру, до­щу, снігу. Негігієнічно користуватися спортивним одягом у повсяк­денному житті.

Немає коментарів:

Дописати коментар