четвер, 28 березня 2013 р.

Де лелека водиться, там щастя родиться


Де лелека водиться, там щастя родиться

Білий лелека у дружбі з людиною так давно, що ніхто вже й не пам’ятає, коли це сталося. У народі його завжди шанували й любили. Про цього птаха складено багато пісень та віршів, а ще – цікавих легенд. Одна з них оповідає, що коли лелека був чоловіком, та дуже завинив перед Богом – за те перетворено його на птаха. Але ж на якого гарного птаха! Лелека й інші назви має: бусол, боцюн, гайстер. А ще дарма що цей птах білий, люди кличуть його чорногузом. Це тому, що кінці крил у лелеки чорні, і коли він їх складає, то виглядає так, наче в нього чорний зад, або, як кажуть, чорний гуз. Тому він і чорногуз.
Що розповідає легенда про лелеку?
Які інші назви лелеки ви знаєте?
Чому білий лелека має назву чорногуз?
Знайдіть інші легенди про лелеку.
Чому так говорять: «Де лелека водиться, там щастя родиться»?
Тіль ки-но за весніє, люди виглядають лелеку з вирію. Вірять, що він приносить щастя. Якщо ж хто зруйнує лелече гніздо – не минути йому біди. Та хіба підніметься рука розкидати оселю цього гарного, доброго, благородного птаха?! Ад же він вірить лю дям. Лелеки влаштовують гнізда просто на дахах сільських будинків, на деревах або стовпах поблизу них. І завжди повертаються з вирію до свого старого гнізда, до тієї ж хати. Першими прилітають май бутні татусі. Вони підлагоджують торішню оселю і чекають кожен на свою подругу. Через деякий час лелеча сімейка вже доглядає діток. Лелечаток народжується не більше п’яти. Вони кумедно виглядають із гнізда, хитаючи на вітрі своїми тонкими шиями. Мама з татом ледь устигають носити їм уся ку поживу. Адже за день малі з’їдають утричі більше, ніж важать самі.
Яке повір’я, пов’язане з лелеками, існує в людей?
Хто перший із птахів повертається в лелече гніздо?
Чому батьки ледь устигають носити їжу пташенятам?
Лелека – один із найбільших на землі птахів. У нього довгі ноги, шия, дзьоб. Це не випадково і не для краси. І дзьоб, і шия, й ноги птаха можуть без слів розповісти нам про його звички та смаки. Високі ходулі-ноги потрібні лелеці для того, щоб зручно було ходити по луках та річкових заплавах. А гнучка довга шия та довгий дзьоб полегшують птахові полювання на жаб, ящірок і мишей, якими він харчується. До речі, лелека – єдиний у світі безголосий птах. Його мова – це клацання дзьобом. Має білий лелека і свого близького родича – лелеку чорного. Але він, на відміну від добре знайомого нам буслика, тримається осторонь людських осель. Живе самотньо в неприступних поліських лісах, на болотах.
Про які звички лелеки розповідають його довгі ноги, шия і дзьоб?
Яка мова цього птаха?
Де живе близький родич білого лелеки – лелека чорний?

Немає коментарів:

Дописати коментар