пʼятниця, 30 листопада 2012 р.

Урок 233 (читання) Тема. «Веселий настрій». Робота з дитячою книжкою. Смішинки. Інсценування смішинок


Урок 233 (читання)
Тема. «Веселий настрій». Робота з дитячою книжкою. Смішинки. Інсценування смішинок
Мета: продовжувати роботу над виразністю читання; розвивати читацькі навички, словесну творчість учнів, вміння висловлювати своє ставлення до прочитаного; виховувати інтерес до читання, бережливе ставлення до тварин, птахів.
Обладнання: малюнки тварин та птахів; виставка книжок.
Література: 1) Бойко Г. П. Диво, диво, дивина: Вірші. Зб. 2 / Худож. В. Г. Горбачов. — К. : Веселка, 1979. — 24 с.: іл. — (Перші кн. дит. садка). 2) Бойко Г. П. Веселинки, вірші, скоро­мовки / Упоряд. Е. М. Бойко; Передм. Т. О. Коломієць; Худож. А. П. Василенко. — К. : Веселка, 1995. — 240 с.: іл. 3) Бойко Г. П. Бруднуля: Вірші / Худож. В. М. Мануйло­вич. — К. : Веселка, 1989. — 24 с. : іл. — (Для першокласника).
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів
1 Гра «Додай словечко»
— ... (Веселики-журавлі), що несете на крилі? (С. Пушик «Веселики-журавлі»)
— Любий... (жайворон) дзвенить. (К. Перелісна «Весна»)
• Яке слово потрібно додати у кожний рядок?
• З яких творів ці уривки?
• Що, на вашу думку, об’єднує ці два твори? (Вони обидва — про початок весни та написані у формі діалогу.)
• Уточнення значення поняття діалог.
2 Виразне читання віршів в парах («Післябукварик», с. 20, 24)
3 Робота над оповіданням «Підсніжник» (за Б. Вовком)
1) Відповіді на запитання
— Які зміни відбуваються ранньою весною у живій природі?
— Які квіточки з’являються у лісі найпершими?
— Як слід до них ставитись? Чи можна рвати на букети? Чому?
2) Виразне читання оповідання
3) Переказ тексту за планом
1. Сердитий вовк.
2. Сварливий ведмідь.
3. Пісенька підсніжника.
4. Налякана зима.
4) Проблемна ситуація
— Як ви вважаєте, чому квітка підсніжник має таку назву?
Фізкультхвилинка
Прокидаються квітки,
Розпускають пелюстки.
(Руки вгору, через сторони опустити вниз.)
Вітерець дихнув тихенько,
Пелюстки гойднув легенько.
(Руки на поясі, нахили тулуба вправо-вліво.)
Сутеніє. І квітки
Закривають пелюстки,
(Руки вниз, присісти.)
Тихо засинають,
Голівками гойдають.
(Нахили голови вперед-назад у повільному темпі.)
III. Робота над матеріалом уроку
1 Гра «Знайди пару»
— Вгадайте назву тварини.


Клишоногий
Побігайчик
Веселики
Білобока
Сорока
Зайчик
Ведмідь
Журавлі


— Кого з цих тварин ще й скрекотухами називають?
2 Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми дізнаємося, які дивні пригоди відбуваються ін­коли в лісі. Прочитаємо також цікаву книжечку смішинок та спро­буємо їх не тільки розігрувати, а також і складати самостійно.
3 Вправи для розвитку навичок читання (с. 30, завдання 1–3)
4 Ознайомлення з віршем В. Лучука «Танок сорок» (с. 28)
— Чому це сороки повпирали крила в боки?
5 Робота в парах. Читання вірша
6 Виразне читання вірша учнями
7 Словесне малювання
— Яку картину намалювали б ви до змісту вірша? Які візьмете фарби, щоб вона була веселою?
8 Передбачення за назвою
— Як ви вважаєте, про що йтиметься в оповіданні «Різнокольо­рові звірята»?
9 Ознайомлення з оповіданням «Різнокольорові звірята»(за М. Пляцковським) (с. 30–31)
— Чому мама-ведмедиця не впізнала свого синочка?
10 Читання оповідання сильними учнями
11 Обговорення прочитаного
— Де сиділа жабка та що вона робила?
— Хто прийшов до неї?
— Що сподобалося зайчикові?
— Які бажання мали ведмедик та зайчик?
— Чому мама злякалася та розсердилася, коли ведмедик прийшов додому?
— Як ви вважаєте, чи впізнає зайчика його мама?
— Подумайте, що робитимуть зайчик і ведмедик, щоб стати та­кими, якими й були?
— Що було смішного в цьому оповіданні? А що вас засмутило?
IV. Робота з дитячою книжкою. Смішинки. Інсценування смішинок
1 Прочитайте акровірш
Смішинки — мов прозорі павутинки.
Ми їх, на жаль, не завжди помічаємо,
І кожен день із жарту починаємо,
Хитаючи смішинки-намистинки…
— Який жанр творів літератури згадувався у акровірші? (Смі­шинки)
— А що ж таке смішинка, на вашу думку?
Смішинка — невеличкий прозовий чи поетичний твір, в якому розповідається про якусь смішну життєву ситуацію.
2 Бесіда про значення оптимістичного ставлення до життя, вміння бачити смішне в житті, значення сміху в житті людини та позитивний його вплив на здоров’я
3 Ознайомлення з книжкою Грицька Бойка «Смішинки-веселинки» (розглядування книги, визначення автора, жанру творів, вміщених у книжці)
4 Читання, обговорення та інсценування смішинок Грицька Бойка
Чому Тимко подряпаний
— Чому це ти подряпаний? —
Юрко Тимка пита.
Тимко йому відказує:
— Та я ж купав кота!
— А я от не подряпаний,
Хоч теж купав свого...
— Еге, ти ж не викручував
І не сушив його!
Г. Бойко
— За що ж кіт подряпав Тимка?
ШВИДКО ВІДПОВІВ
Коли прийшов зі школи внук,
Дідусь щоденник взяв до рук:
— За віщо двійку ти схопив?
— За те, що швидко відповів...
— За те, що швидко? — гримнув дід.
За це ж п’ятірки ставить слід!
— Та що ви, діду, кричите?
Сказав я швидко, та не те...
Г. Бойко
— Чому ж хлопчик отримав двійку? Чи завжди потрібно поспі­шати?
— Прочитайте прислів’я. Визначте, яке з них передає повчаль­ний зміст смішинки.
• Не спіши руками, а спіши — головою.
• Без охоти нема роботи.
• Де руки й охота, там скора робота.
• Не роби нікому того, що тобі не мило.
ДРУГЕ МІСЦЕ
— От я біг на лижнім кросі —
Не віддихаюсь і досі!
Друге місце я зайняв,
І татусь мене обняв...
— Ну, а бігло ж вас багато?
— Бігли вдвох ми: я і тато!
Г. Бойко
— Чи справді хлопчик посів призове місце? Чому ви так ува­жаєте?
ЗМАГАННЯ
— Чого з ганчірками весь клас?
— За чистоту змагання в нас!
— Ну, а чого так розкричались?
— Бо ми за тишу вже змагались!
Г. Бойко
— Що розсмішило вас у цьому творі? Що примусило замисли­тися?
ДЕ ІВАНКО?
— Де Іванко? — запитав наш учитель Тому.
— Та він ногу поламав і побіг додому!
Г. Бойко
— Чи може таке статися? Як потрібно було відповісти вчителе­ві правильно?
5 Складання смішинок учнями
V. Підсумок уроку
— Чому в оповіданні М. Пляцковського звірята стали різноко­льоровими?
— Яка смішинка Г. Бойка вам сподобалася найбільше? Що було в ній смішного?
— З якою метою, на вашу думку, автор написав ці смішинки?
— Які смішинки, складені вами, є найвдалішими? Чому?

Загадка про аркуш і літери

Загадка про аркуш і літери

Біла грядка –
Чорні зернятка.
Посіяла по порядку
Та й маю загадку.
Хто зернятка знає,
Той відгадає.
(Аркуш, літери)



Загадка про школу


Загадка про школу

Чистенькі віконця
Сміються до сонця.
Діточки довкола.
Наша люба …
(Школа)


четвер, 29 листопада 2012 р.

Урок 232 (письмо) Тема. Приголосні звуки


Урок 232 (письмо)
Тема. Приголосні звуки
Мета: систематизувати знання учнів про приголосні звуки; удосконалювати навички правильної їх вимови, каліграфічного письма; повторити та закріпити вміння учнів писати під дик­товку, списувати з друкованого тексту; поповнювати активний словниковий запас учнів; формувати навички читання слів та речень; розвивати увагу, логічне мислення, мовлення учнів; виховувати у дітей старанність, охайність, бажання чинити добрі справи.
Обладнання: картки із завданнями для групової та індивідуальної роботи; предметні малюнки; малюн­ки казкових героїв; картки для оцінювання роботи на уроці; підручник «Післябукварик. 1 клас» / М. С. Вашуленко, В. О. Науменко, М. Д. Захарійчук. — К. : Літера ЛТД, 2008.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Сядьте, діти, всі гарненько,
Руки покладіть рівненько.
Голову вище підніміть,
Свої плечі розведіть.
Мені, діти, усміхніться,
Веселіше подивіться.
II. Актуалізація опорних знань учнів
1 Повторення вивченого про звуки і букви
Фронтальне опитування
— Які є форми мовлення?
— З чого складається мовлення?
— З чого складається речення?
— Як починаємо писати речення?
— Які знаки можуть стояти у кінці речень?
— Як пишуться слова в реченнях?
— З чого складаються слова?
— Якими є звуки за звучанням?
— Скільки є голосних звуків?
— Якими можуть бути приголосні звуки?
— Чим позначаємо звуки на письмі?
2 Каліграфічна хвилинка. Робота у зошиті
Письмо великих букв Л, А, М, Г, П, Т, Б, Ґ.
Учні розглядають зразки букв, називають однакові елементи.
— Запишіть каліграфічно кожну літеру. Доберіть слова, які по­чиналися б цими літерами. Запишіть їх.
III. Повідомлення теми і завдань уроку
— Діти, сьогодні на урок до нас завітав Буратіно. Карабас Бара­бас зачинив Мальвіну в замку. Буратіно хоче її визволити. Допо­можемо йому? Для цього слід виконати завдання, що зустрічати­муться на шляху. Під час виконання цих завдань ми закріпимо знання з теми «Приголосні звуки», ознайомимося зі словами, близькими за значенням.
Отже, Буратіно сміливо вирушає в путь. Ідемо й ми разом з ним.
IV. Повторення вивченого матеріалу
— На нашому шляху — звуковий ліс.
1 Робота за підручником (с. 25)
Завдання 1. Доповніть ряд буквами, що позначають приголосні звуки: в, б, ж, р,…
— Ой, а хто це плаче? Це ж Дюймовочка! Вона не може відгада­ти загадку.
Не хижак, а зуби має.
Не гризе і не кусає,
А розчеше кіски Олі,
Чубчик Петрикові й Толі. (Гребінець)
— Виконайте звуко-буквений аналіз слова-відгадки.
Гре|бі|нець — [греб’інец’] — 3 скл., 9 б., 8 зв. (Буква м’який знак звука не позначає.)
— Вже й загадку відгадали, а Дюймовочка ще сумна. розвесе­лімо її скоромовкою!
2 Конкурс на кращого скоромовця
Читання скоромовки з дошки «луною» за вчителем, поступово приско­рюючи темп.
Ніс сміхунчик сміху міх,
Сміх розсипався на сніг.
— Дюймовочку ми розвеселили. Але для вас є ще завдання, ви­конавши які, ми зможемо крокувати далі. А поки що ми трішки відпочинемо.
Фізкультхвилинка
Працювати перестали
І тепер всі дружно встали.
Будемо відпочивати,
Нумо, вправу починати!
Руки вгору, руки вниз
І легесенько пригнись.
Покрутились, повертілись,
На хвилинку зупинились.
Пострибали, пострибали,
Раз — присіли,
другий — встали.
Всі за парти посідали.
Завдання 2
— Спишіть слова, дописуючи букви, які «загубилися». Зна­йдіть їх у вірші «Весна».
на..тає ро..тає бри..ить си..іє
— Які звуки позначають пропущені букви?
3 Робота над віршем
— Прочитайте вірш. Знайдіть і випишіть слова, що відповіда­ють поданій схемі.
— Зробіть звуко-буквений розбір виділеного слова.
Пливе туман долиною —
над вільхою, калиною,
над білою березою,
над кленом і ліщиною,
мов сивий сон, пливе.
— Йде Буратіно далі. Ось Незнайко переплутав усі слова у ре­ченні. Давайте допоможемо йому, виправимо його помилки.
4 Продовження роботи за підручником (с. 25)
Завдання 3. З поданих слів складіть речення. Запишіть їх.
розцвітають, ніжні, Першими, проліски.
Випростовує, волохаті, сон, пелюстки.
квітує, Потім, ряст.
— Підкресліть слова — назви квітів. Вимовте у них приголосні звуки. Усно зробіть звуко-буквений аналіз слова ряст.
— Пішов Буратіно далі. Ішов він дуже довго, ішов днями і но­чами, і ось, нарешті, перед ним — п’ять замків. Щоб їх відчинити, слід виконати такі завдання.
Завдання 4
— Запишіть слова — назви птахів.
..а..і..а, ..а..о..о.., ..о..о..а
— Хто з цих птахів зимував удома?
V. Узагальнення вивченого матеріалу
1 Прочитайте. Спишіть. Підкресліть букви, які позначають м’які приголосні звуки. Виконайте звуко-буквений аналіз виділеного слова
Біля моря долілиць
Спину гріє хлопчик Гриць.
Перележав, перегрів!
Горе Грицю — підгорів!
В. Струтинський
2 Прочитайте. Спишіть. Підкресліть букви, що позначають дзвінкі приголосні звуки. До виділеного слова доберіть слова-родичі. Позначте спільну частину цих слів
Зодягнув лісочок зелену шубу,—
повно у лісочку зеленого шуму.
Л. Компанієць
Фізкультхвилинка (вправи для очей)
1. Голова нерухома. Підвести очі вгору. Зробити ними рухи по колу за годинниковою стрілкою, проти годинникової стрілки. Повторити 3–6 разів. Вправа сприяє розвитку складних рухів очей i підвищує стійкість вестибулярних реакцій.
2. На рахунок 1–4 заплющити очі, сильно напружуючи очні м’язи; на рахунок 1–6 розплющити їх, розслабивши м’язи очей, та ди­витись у далечінь. Повторити 4–5 разів.
3. Навчальна гра «Чий будиночок?»
Діти повинні назвати приголосні звуки й розселити їх у будиночки, за­лежно від їхньої характеристики: голосні — приголосні, тверді — м’які, глухі — дзвінкі.
Варіант 1: заєць, учень, хто, хустина.
Варіант 2: розвиває, шапка, двір, ящірка.
— Знімаємо останній замок, а там… Змій Горинич охороняє Мальвіну.
Відпустить він її лише після того, як ви правильно дасте відпо­віді на його запитання.
— На які дві групи поділяються всі звуки в українській мові? (Голосні, приголосні)
— Яка з цих груп більша, а яка — менша? (Приголосних біль­ше, голосних менше.)
— Скільки приголосних звуків в нашій мові?
— Чим голосні відрізняються від приголосних звуків?
— На які групи поділяються приголосні звуки?
— Назвіть дзвінкі приголосні; глухі приголосні звуки.
VI. Підсумок уроку
— Нарешті Буратіно з нашою допомогою визволив Мальвіну, і вона хоче побачити, як ви засвоїли матеріал.
Діти оцінюють свої знання картками ( ).
— Що сподобалося на уроці?
— Над чим працювали?